Презентація на тему "Запліднення"

Запліднення - процес злиття чоловічої та жіночої статевих клітин з утворення заплідненої клітини (зиготи), з якої розвивається новий організм.

Яйцеклітини людини були описані в 1827 р. засновником ембріології академіком К.Бером. Параметри яйцеклітини людини: округла форма, чітко помітні цитоплазма та ядро, діаметр 1/7 мм , вага 0, 015 міліграма.

Сперматозоїд людини вперше був описаний в 1667 р. винахідником мікроскопа А.Левенгуком. Його параметри: у 85 тис. разів менший за яйцеклітину. Цитоплазма практично відсутня. Рухливі.

Сперматозоїд проникає в яйцеклітину завдяки ферментам, які виділяє акросома (мал.19.3). Потім відбувається акросомна реакція – біологічно активні речовини яйцеклітини стимулюють розвив акросоми. Потім відбувається виділення ферментів, що забезпечує проникність оболонки яйцеклітини для сперматозоїда. Після потрапляння сперматозоїда в яйцеклітину її оболонка стає непроникною для інших сперматозоїдів. Так утворюється зигота.

Запліднення у тварин буває зовнішнім та внутрішнім.

За зовнішнього запліднення статеві клітини зливаються поза статевими органами, переважно в навколишнє середовище. Воно характерне для більшості водних тварин і деяких наземних (дощовий черв’як). Заплідненню часто передує особлива шлюбна поведінка, специфічна для кожного виду (співи жаб, танці риб, тощо).

СТАТЕВИЙ ДИМОРФІЗМ - наявність морфофізіологічних розходжень між особами чоловічої і жіновий статі. Виявляється в широкому спектрі соматичних, фізіологічних і поведінковихрозходжень. Його сутність в особливостях процесів відтворення і власне розмноження.

Внутрішнє запліднення відбувається в органах жіночої статевої системи. Характерне для більшості наземних тварин. Гамети таким чином уникають негативного впливу умов довкілля. Внутрішнє запліднення забезпечують особливі органи парування, за допомогою яких статеві клітини потрапляють в органи жіночої статевої системи.

Найскладніший процес запліднення у покритонасінних називається подвійним. Подвійне запліднення покритонасінних відкрив у 1898 році Сергій Гаврилович Навашин (мал. 19.4).

Пилкове зерно потрапляє на приймочку матки, набрякає і проростає пилковою трубкою. До пилкової трубки з пилкового зерна переходять 3 гаплоїдні клітин – велика вегетативна та 2 спермії. Велика вегетативна клітина бере участь у формуванні пилкової трубки, яка через особливий отвір в оболонках насінного зачатка (пилковхід) проникає до зародкового мішка. На полюсах мішка розташовано 6 гаплоїдних клітин: на одному – велика яйцеклітина та 2 менші супутні, на іншому – 3 однакові. В центрі знаходиться велика клітина з диплоїдним ядром. Один із сперміїв зливається з яйцеклітиною,утворюючи зародок. Другий спермій зливається із диплоїдним ядром, утворюючи триплоїдну клітину(3п), з якої розвивається особлива тканина – ендосперм. Поживні речовини ендосперму слугують для живлення зародка.

Дякую за увагу!!!