Презентація "Первоцвіти Черкащини"

Первоцвіти Черкащини

Перші квіти після тривалої зими приносять величезну втіху для душі. Прогулянка до лісу ранньої весни – просто спокуса. Руки так і тягнуться до квітів... Але не поспішайте рвати це чудо! Збирання первоцвітів дуже шкідливе для природи тим, що не дає можливості рослинам утворити насіння. До того ж ушкоджуються сусідні квітки, ламаються стебла та бруньки, повністю нівечаться рослини. Зірвали стеблину з трьома первоцвітами, а це означає, що загинуло – 4560 насінин. І як наслідок – відсутність нових рослин. Для того, щоб з насіння конвалії виросла доросла квітуча рослина, необхідно 78 років. Усі види первоцвітів занесені до Червоної книги і їх кількість у природі щороку зменшується. 

Вовче лико пахуче (боровик) - Daphne cneorum L. Таксономічна належність: Родина Тимелеєві — Thymelaeaceae. Природоохоронний статус виду: Вразливий. Причини зміни чисельності: як декоративна і запашна рослина інтенсивно зривається на букети, потерпає як в результаті суцільних рубок лісів, так і при формуванні густого намету листяних лісів, надмірної рекреації, випасу, пожеж. Умови місцезростання: Хоча вид має широку екологічну амплітуду, проте трапляється рідко. Ксеромезофіт. Загальна характеристика: Хамефіт. Кущик до 30 см заввишки, стебло лежаче, висхідне, часто укорінюється, кора сіро-коричнева. Листки зимовозелені, шкірясті, чергові, лопатчасті або довгастооберненояйцеподібні, дрібні, 8–16 мм завдовжки. Квітки рожеві, ароматні, по 6–20 зібрані в пучки на кінці стебла. Плід кістянка. Цвіте у квітні–травні, плодоносить у липні–серпні. Розмножується насінням та вегетативно. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в Черемському ПЗ, загальнодержавних заказниках «Русько-Полянський» (Черкаська обл.), «Лиса Гора» (Львівська обл.), «Лісники» (м. Київ), та в заказниках місцевого значення. Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Горицвіт весняний (Adonis vernalis L.) Таксономічна належність: Родина Жовтецеві — Ranunculaceae. Природоохоронний статус виду: Неоцінений. Причини зміни чисельності: Вид досить поширений, але запаси сильно скоротилися через розорювання, перевипас, терасування та заліснення схилів, великі об’єми заготівлі, збирання на букети. Загальна характеристика: Багаторічна трав’яна рослина 15–50 см заввишки з товстим косогоризонтальним коротким кореневищем і прямими надземними пагонами. Квітки поодинокі, 2–3 см в діаметрі, золотистожовті з 12–20 жовтими і 15 зеленуватими листочками оцвітини. Плід багатогорішок. Цвіте в березні–квітні. Плодоносить у травні. Розмножується насінням та вегетативно. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Включений до Додатку конвенції CITES. Охороняють в ПЗ: Українському степовому, Луганському, Канівському, Дніпровсько-Орільському, Кримському, Ялтинському гірсько-лісовому, Карадазькому, Опукському, «Медобори», «Єланський степ»; НПП: «Подільські Товтри», «Святі Гори». Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують в Національному ім. М.М. Гришка, Донецькому і Криворізькому ботанічних садах НАН України, в Нікітському ботанічному саду — ННЦ УААН, у ботанічних садах багатьох університетів. Господарське та комерційне значення: Лікарське, декоративне.

Підсніжник білосніжний (підсніжник звичайний) - Galanthus nivalis L. Таксономічна належність: Родина Амарилісові — Amarylidaceae. Природоохоронний статус виду: Неоцінений. Чисельність та структура популяцій: Популяції здебільшого численні, вид в багатьох місцях навесні аспектує. Проте біля населених пунктів і місць відпочинку популяції регресують і зникають. Спостерігається тенденція до зменшення кількості квітучих особин. Причини зміни чисельності: Масове зривання на букети, переважно для продажу, викопування цибулин, рекреаційне навантаження. Загальна характеристика: Геофіт. Ранньовесняний ефемероїд. Багаторічна трав’яна рослина 8–20 см заввишки із підземною цибулиною, обгорнутою трьома бурими шкірястими лусками. Прикореневі листки (2) лінійні, сірувато-зелені, виходять із піхвових лусок. Стебло прямостояче. Квітки на пониклих квітконіжках, поодиноко виходять із піхов приквітка. Зовнішніх листочків оцвітини 3, вони білі, видовжені; внутрішні листочки (3) вдвічі коротші, дзвоникоподібні, прямі, із зеленкуватою плямкою на кінці. Плід тригнізда коробочка. Цвіте в березні–квітні, плодоносить в травні–липні. Розмножується цибулинами та насінням. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Проводяться громадські акції з охорони первоцвітів. Охороняють в багатьох природно-заповідних територіях Правобережжя, великі популяції в Карпатському БЗ, Карпатському та «Вижницькому», в ПЗ «Медобори». Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують в багатьох ботанічних садах та парках, інколи на присадибних ділянках. Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Рябчик руський (Fritillaria ruthenica) Таксономічна належність: Родина Лілійні — Liliaceae. Природоохоронний статус виду: Вразливий. Причини зміни чисельності: Осушування, розорювання, випалювання, зривання на букети, викопування. Умови місцезростання: Узлісся, чагарники, луки, кам’янисті схили на лужних та кислих ґрунтах. В екотонах між лісовою і лучно-степовою рослинністю та у лучностепових угрупованнях. Ксеромезофіт. Загальна характеристика: Геофіт. Багаторічна трав’яна рослина 20–60 см заввишки, з бульбоцибулиною, яка у генеративних особин з 2–3 м’ясистих лусок, поміж якими є кілька бруньок поновлення (діток). Стебло пряме, від середини до верхівки улиснене. Листки лінійні, нижні і верхні супротивні або кільчасті, середні чергові; верхні майже ниткоподібні з дуже тонкими, спіральнозакрученими і чіпкими верхівками. Квітки (1–4) пониклі, листочки оцвітини овальні або еліптичні, тупі, 2–3 см завдовжки, зовні темнопурпурові, зсередини жовтуваті, з нечітким шахово-сітчастим малюнком. Цвіте у квітні– травні, плодоносить у травні–липні. Плід крилата шестигранна коробочка. Розмножується насінням і вегетативно. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують в ботанічних садах: Національному ім. М.М. Гришка, Донецькому, Криворізькому НАН України та університетських: м. Києва, Харкова та ін, Національному дендропарку «Софіївка» НАН України. Господарське та комерційне значення: Декоративне, лікарське

Сон великий (Pulsatilla grandis Wender) Таксономічна належність: Родина Жовтецеві — Ranunculaceae. Природоохоронний статус виду: Вразливий. Причини зміни чисельності: Надмірний випас, часте випалювання, сільскогосподарське освоєння, видобування копалин. Масово знищується з метою використання в приватному озелененні, збирання на букети. Частина відомих локалітетів знищена. Загальна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина з вкороченим каудексом. Прикореневі листки з’являються після цвітіння, молоді густо й відстовбурчено жовтуватопухнасті, пізніше розсіяно опушені; пластинки їх яйцевидні, трійчастопірчасто розсічені, з лінійно-ланцетними сегментами. Квіткове стебло 10-40 см заввишки, прямостояче, разом зі стебловими листками густо вкрите м’якими жовтуватими волосками, одноквіткове; стеблові листки утворюють дзвоникувате покривало. Квітка прямостояча, широкодзвоникувата, пізніше розкрита; листочків оцвітини 6, довгасто-яйцевидних, лілових або фіолетових, зовні густоволохатих. Плодики довгасті, волосисті. Цвіте у квітні–травні, плодоносить у червні–липні. Розмножується насінням. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється в НПП «Подільські Товтри», «Медобори» та його філіалі «Кременецькі гори», РЛП «Дністровський каньйон», у заказниках і пам’ятках природи Доцільно налагодити комерційне вирощування для запобігання знищення виду у природі. Необхідний моніторинг популяцій. Заборонено заготівлю рослин, руйнування місць зростання. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують в усіх ботанічних садах України. Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum) Таксономічна належність: Родина Лілійні — Liliaceae. Природоохоронний статус виду: Вразливий Причини зміни чисельності: Порушення природних екотопів внаслідок господарського освоєння територій, зведення лісів, випасання худоби, витоптування у місцях рекреації, збирання на букети. Загальна характеристика: Геофіт. Ефемероїд. Багаторічна трав’яна рослина 25–40 см заввишки. Цибулини з світло-бурими зовнішніми оболонками, з пучками щетинок навколо денця. Листки лінійні, з тупуватою верхівкою, направлені косо вгору, 8–23 см завдовжки, 0,3–2,2 см завширшки. Квітки поодинокі, 25–35 мм завдовжки, яскраво-жовті, рідко рожевуваті або білі. Зовнішні листочки оцвітини за шириною у 1,5–2 рази вужчі за широкояйцеподібні внутрішні. Плід видовжена коробочка до 25 мм завдовжки. Цвіте у квітні–травні, плодоносить у червні. Розмножується насінням та вегетативно (цибулинами). Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в Українському степовому, Луганському ПЗ, НПП «Святі Гори» та у багатьох інших територіях природно-заповідного фонду. Рекомендується створити заказники у місцях зростання виду, контролювати стан популяцій та вирощувати у ботанічних садах. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують в Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України та в Донецькому ботанічному саду НАН України. Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Цибуля ведмежа (черемша) - Allium ursinum Таксономічна належність: Родина Цибулеві — Alliaceae. Природоохоронний статус виду: Неоцінений. Причини зміни чисельності:  Вразливий до дії антропогенних факторів (суцільні рубки лісів, осушувальна меліорація, зрізання листя та витоптування рослин в процесі заготівлі як харчової та лікарської сировини). Умови місцезростання: Затінені широколистяні та мішані ліси порядку Fagetalia sylvaticae. Надає перевагу багатим гумусом свіжим та вологим некислим ґрунтам. Мезофіт. Загальна характеристика: Геофіт. Багаторічна трав’яна рослина 20–40 см заввишки. Цибулина довгаста, без покривних лусок, має одну луску, яка являє собою основу листка. Стебло тригранне або напівциліндричне, виповнене, довше за листя або такої ж довжини. Листки (2–3) еліптичноланцетні 10–20 см завдовжки та 3–6 см завширшки, поступово звужуються у довгий (10–20 см) черешок. Покривало опадне. Суцвіття напівкулястий 10–30-квітковий зонтик. Листочки оцвітини білі. Плід майже куляста тригранна коробочка. Цвіте в травні–червні. Розмножується насінням та вегетативно — цибулинами. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в Канівському, Рівненському, «Медобори», Карпатському, Мезинському, Голосіївському, «Вижницький», «Подільські товтри», «Синевир», «Сколівські Бескиди», «Ужанський», «Яворівський» НПП, на території низки заказників і пам’яток природи. Необхідне створення заказників на Лівобережжі Дніпра, контроль стану популяцій. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у багатьох ботанічних садах. Господарське та комерційне значення: Харчове, лікарське, декоративне.

Шафран сітчастий (Crocus reticulatus Steven ex Adams) Таксономічна належність: Родина Півникові — Iridaceae. Природоохоронний статус виду: Неоцінений. Причини зміни чисельності: Розорювання земель, надмірне випасання, рекреаційне навантаження, зривання на букети, весняне випалювання степів, вирубування лісів. Загальна характеристика: Геофіт. Весняний ефемероїд. Багаторічна трав’яна рослина 8–30 см заввишки. Бульбоцибулина з грубосітчасто-волокнистими, нерідко розірваними оболонками. Листки (3–4) вузькі, шилоподібні, з’являються одночасно з квітками і після цвітіння дуже видовжуються. Покривало 2–3-листе. Квітки білі або блідофіалкові з ніжно-бузковими смужками, приймочка жовтогаряча. Цвіте у березні–квітні. Плодоносить у травні–червні. Розмножується бульбоцибулинами та насінням. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в Луганському, Українському степовому, Дніпровсько-Орільському, «Єланецький Степ», «Святі Гори», РЛП, заказниках та пам’ятках природи загальнодержавного та місцевого значення. Необхідно виявляти нові місцезнаходження з метою їх охорони, контролювати стан популяцій та вирощувати у ботанічних садах. Заборонено розорювання степів, надмірний випас, збирання рослин, весняне випалювання степів, вирубування лісів. Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Цим матеріалом ще раз хочемо привернути увагу тих, хто, не зважаючи на заборону збору і продажу первоцвітів, які занесені до Червоної книги України, все ж таки намагаються займатись «квітковим промислом». Порушники притягаються до адміністративної відповідальності.  Хочеться вірити, що усвідомлення кожного з нас про відповідальність за збереження навколишнього природного середовища, нашого довкілля  буде доброю гарантією уникнення тих непорозумінь, які допускали губителі природи в попередні роки.