Очікувані результати. Після уроку учні зможуть:• розпізнавати на карті основні наукові й культурні центри Європи та США;• характеризувати тенденції розвитку культури, основні стилі мистецтва, зміни в житті та світогляді людей упродовж «довгого» XIX ст.;• визначати основні здобутки європейського суспільства в галузі культури, взаємини культур народів Європи, Америки, Азії та Африки;• пояснювати і застосовувати поняття: «романтизм», «класицизм», «реалізм», «масова культура», «модерн», «імпресіонізм».
Робота з історичним терміном• Масова культура (або: маскульт, маскультура, поп-культура, популярна культура) — культура, популярна серед широких верств населення в даному суспільстві та переважно комерційно успішна, елементи якої є повсюди: в кулінарії, одязі, споживанні, засобах масової інформації, в розвагах (наприклад, у спорті і літературі) — контрастуючи з «елітарною культурою». Термін «масова культура» в загальноприйнятому культурологічному значенні вперше застосував 1941 року німецький філософ і соціолог М. Горкгаймер у праці з відповідною назвою — «Мистецтво і масова культура». Пізніше в США з’являється скорочене слово «маскульт» (англ. Masskult), яке ввів у науковий обіг американський філософ Д. Макдональд.
Передумови зародження. Основні характеристики. Типи масової культури1. Індустріалізація та урбанізація суспільства.2. Становлення всезагальної грамотності населення.3. Занепад багатьох форм традиційної буденної культури доіндустріального типу.4. Розвиток технічних засобів тиражування і трансляції інформації1. Комерційний характер, що має розрахунок на масове споживання.2. Швидкодоступність.3. Цікавість.4. Зрозумілість.5. Власний набір жанрів.6. Динамічний сюжет1. Література.2. Кіно.3. Преса.4. Музика.5. Фото
Література. У 80-ті роки XIX ст. нова течія, яка дістала назву декадентство, або декаданс (в перекладі з французького — занепад). Проповідували самоцінність художньої творчості, її незалежність від соціальних умов життя, від політики і суспільних рухів письменника і поета Оскара Вайльда, який прославився романом «Портрет Доріана Грея». Поряд зі згаданим історичним романом XIX ст. з’явилися в літературі й інші нові жанри: детектив і фантастика. Біля джерел першого з них стоять Едгар По («Вбивство на вулиці Морг», «Золотий жук») і Артур Конан-Дойль, який першим увів до літератури нового героя — детектива-любителя. Родоначальниками жанру фантастики стали Жуль Верн і Герберт Веллс.
Архітектура. У рамках модерну кінця XIX ст. у США виникла так звана чиказька школа архітектури, найпомітнішою фігурою якої став Луїс Саллівен, який запропонував тип висотної офісної будівлі з мінімумом декору — хмарочос. Хмарочос — високий будинок житлового, офісного або адміністративного призначення.
Кіно. У XIX ст. в Європі, у Франції, народився новий вид мистецтва, який стрімко завойовував собі наймасовішу глядацьку аудиторію, — мистецтво кіно.28 грудня 1895 року в Парижі на бульварі Капуцинок у приміщенні «Гранд кафе» було організовано перший у світі публічний кіносеанс. Глядачі столиці Франції побачили свій перший фільм — вихід робітників з фабрики. Саме цю подію прийнято вважати датою народження кінематографа. Розробивши свій оригінальний пристрій, фірма «Люм’єр» швидко поставила справу кіно «на потік». Дві з перших кінокартин «Прибуття поїзда» і «Политий поливальщик»