Презентація на тему "Збереження біорізноманіття в контексті викладання природничих дисциплін"

Бирлівський заклад загальної середньої освіти. Бершадська територіальна громада. Гайсинського району

Збереження біорізноманіття в контексті викладання природничих дисциплін Вчитель біології Гонтарук Галина Микитівна

Генетичне біорізноманіття - це сукупність генофондів різних популяцій одного виду. Охорона одного виду в межах заповідника не дає право на його винищення на решті території його поширення. Помилковою є думка, що охорона одного виду в межах заповідника дає право на його винищення на решті території його поширення. Звідси постає необхідність сворення екологічної мережі, яка є запорукою збереження генетичного різноманіття.

Видове різноманіття -це сукупність видів, що населяють територію. В межах України поширені 5100 видів вищих рослин, 12% з яких занесено до Червоної книги України. В межах України поширені 5100 видів вищих рослин, 12% з яких занесено до Червоної книги України. За оцінками фахівців близько третини червонокнижних видів рослин перебувають поза межами природних заповідників та заказників. Втрата хоча б одного виду є незворотною.

Екосистемне (ландшафтне) різноманіття -це сукупність унікальних і типових лісових, лучних, болотних, степових, гірських, рівнинних, морських, річкових угрупувань. Екосистеми є основними об*єктами природо-заповідання, вони формують біогеографічну особливість кожного природного регіону. В межах України існує необхідність у збереженні не тільки унікальних, але й типових екосистем у кожному з природних районів.

Заходи збереження біорізноманіття -Збалансоване використання земельних ресурсів. -Невиснажливе використання природних екосистем. -Зниження рівня техногенних забруднень природних комплексів. -Збільшення площ під лісами й іншою природною рослинністю. Збереження біорізноманіття є складною комплексною справою. Її вирішення залежить від низки правових, економічних, екологічних, організаційних, етичних, виховних, наукових заходів. Це завдання входить до глобальної концепції стратегії і тактики виживання людства, реалізація якої є дуже актуальна на локальному рівні.

Природозаповідання як одна з ефективних форм збереження біорізноманіття. Заповідна справа – це не тільки збереження і охорона заповідних обєктів різних рангів. Заповідання виконує ряд важливих наукових, господарських, екологічних завдань.

До природно-заповідного фонду України належать: - природні території та об ’ єкти – природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, заказники тощо. Біосферні заповідники: Асканія-Нова, Карпатський, Чорноморський, Дунайський. Природні заповідники: Розточчя, Медобори, Канівський, Кримський, Казантипський. Природні парки: Синевир, Сколівські Бескиди, Яворівський, Гуцульщина.

Сучасні методи збереження біорізноманіттястворення Червоної книги;створення заповідних об’єктів;міжнародне співробітництво в питаннях збереження біорізноманіття;національні програми збереження біорізноманіття;розвиток природоохоронних технологій в промисловості, сільському господарстві та рибному промислі;боротьба з браконьєрством;розвиток екотуризму. 

Наявна мережа заповідних об*єктів України охоплює близько 42% видів рослин і тварин України і незначну частку ландшафтного різноманіття. Тому ідея системного підходу до охорони природи, яка зазначена в концепції екомереж має стати провідною у ХХІ ст.- Україна володіє третім після Росії і Франції біорізноманіттям Європи. Тому реалізація загальнодержавної програми формування національної екомережі сприятиме своєчасному збереженню і відновленню видового, генетичного та ландшафтного різноманіть.