Презентація на тему: «Життєві дороги М. Гоголя. М. Гоголь і Україна. Повість «Ніч перед Різдвом»

Про матеріал

Презентація на тему: «Життєві дороги М. Гоголя. М. Гоголь і Україна. Повість «Ніч перед Різдвом». Мета: висвітлити віхи життєвого і творчого шляху М. Гоголя, його зв’язки з Україною; здійснити заочну подорож гоголівськими місцями в Україні (Гоголеве, Великі Сорочинці); поглибити знання учнів про повість; удосконалювати вміння й навички вдумливо і виразно читати; розвивати критичне мислення, творчі здібності, навички виразного читання, уважність; формувати життєві компетентності; виховувати інтерес до національної культури, любов і повагу до рідної землі, традицій і звичаїв свого народу, людяність, моральні якості.

Перегляд файлу

Життєві дороги М. Гоголя. М. Гоголь і Україна.

Повість «Ніч перед Різдвом»

Мета:

висвітлити віхи життєвого і творчого шляху М. Гоголя, його зв’язки з Україною; здійснити заочну подорож гоголівськими місцями в Україні (Гоголеве, Великі Сорочинці); поглибити знання учнів про повість; удосконалювати вміння й навички вдумливо і виразно читати; розвивати критичне мислення, творчі здібності, навички виразного читання, уважність; формувати життєві компетентності; виховувати інтерес до національної культури, любов і повагу до рідної землі, традицій і звичаїв свого народу, людяність, моральні якості.

… Моє серце назавжди залишиться прив’язаним до священних місць Батьківщини.

М.В. Гоголь

Гоголь наш!.. Він є дзеркалом нашої неповторності.

Дмитро Чижевський

МиколаВасильовичГоголь (1809-1852)

Микола Гоголь відкрив Україну, її культуру та історію всьому світу. Твори генія зображують глибину української душі, чарівний світ рідної природи, національний колорит українського характеру, велич людської особистості. Національна стихія, народні звичаї, традиції, історія і фольклор українців стали основою творчого стилю й мистецької своєрідності письменника. М. Гоголь є одним із найбільш знаних українців, класиком світової літератури.

Актуалізація опорних знань і вмінь

◦ Різдво Христове належить до великих християнських, так званих дванадесятих свят, які церква відзначає особливо урочисто. За біблійними свідченнями цього дня народився Син Божий - Ісус Христос, якому люди поклоняються вже два тисячоліття.

◦ Різдво Христове - це свято любові,що зобов’язує нас до внутрішнього відродження, до оновлення всього сущого: людини, сім’ї, нації, держави, Всесвіту. Різдво Христове закликає нас шанувати всі творіння Божі, зберігати природу - ріки, поля, ліси, тваринний світ, охороняти їх від винищення й забруднення.

Актуалізація опорних знань і вмінь

◦ У світлі Різдва Христового людина повинна прагнути очиститися від скверни, відродити душу й серце в покаянні, любові і всепрощенні. Різдво Христове - як нове очищення, воно виводить нас із темряви до світла, зцілює духовно, об’єднуючи в єдину могутню християнську родину.

◦ У цей надзвичайно складний час для нашої держави ми всі повинні пройнятися духом любові й будувати нове життя у світлі Христових заповідей і моралі. І нехай цей всемогутній, преображаючий дух світлого Народження Христового запанує в наших серцях нині і повсякчас, і на віки вічні! Славімо Його!

Які асоціації виникають у вас зі словом Різдво?

Які традиції святкування Різдва є у ваших родинах?

Що ви знаєте про святкування Різдва в Україні?

В якому із вивчених творів події відбуваються напередодні Різдва?

Що ви очікуєте від нинішнього Різдва ?

Україна понад усе!

Гоголь став святом!

При самій лише згадці імені письменника обличчя людей стають світлішими і добрішими, очі нових поколінь — через простори часу — сяють назустріч йому привітом, квітнуть усмішками розуміння і вдячності.

Чи це ж не безсмертя генія?

Олесь Гончар

Великі Сорочинці

20 березня (1 квітня за новим стилем) 1809 року в будинку лікаря М.Я.Трохимовського народився Микола Гоголь, український письменник і драматург. Згодом у будинку був створений літературно-меморіальний музей митця.

Заочна екскурсія Великосорочинським

літературно-меморіальним музеєм М. В. Гоголя М. В. Гоголь прославив на весь світ своє рідне село Великі Сорочинці, що знаходиться на Полтавщині.

Великосорочинський літературно-меморіальний музей М. В. Гоголя був відкритий на честь 120 річниці з дня народження письменника (1929 р.) за ініціативи місцевих активістів та народного артиста Амвросія Бучми. До відкриття музею надійшло багато рідкісних матеріалів від жителів сіл і міст, у яких бував Гоголь протягом життя.

Історична довідка

◦ Друга Світова війна жахливо позначилася на історії музею, коли в 1943 р. гітлерівська армія, відступаючи, майже повністю знищила будівлю. Через це велика кількість експонатів були назавжди втрачені. Після звільнення Великих Сорочинців у вересні 1943 р., у селі панувала розруха. Незважаючи на це, місцеві жителі прагнули відновити святиню гоголівської спадщини. Створювати проєкт реконструкції будинку письменника довірили полтавському архітектору П. П. Черніховцю. І вже 14 січня 1951 р. вдруге урочисто відкрили меморіально – літературний музей М. В. Гоголя у Великих Сорочинцях. У новозбудованому музеї за весь час провели дві реекспозиії: у 1977 і 1999 рр.

Експозиція музею складається з двох розділів:

«Життєвий шлях і літератрна діяльність письменника» й «М. В. Гоголь і сучасність», які розміщені у п`ятьох залах. Тут охоплено повну картину життя письменника: від дитинства та років ранньої творчості до останніх днів життя.

Споглядаючи експонати музею можна наблизитися до розуміння загадкової особистості Гоголя, зануритися в атмосферу України XIX століття, роздивитися портрети батьків Гоголя й навіть свідоцтво про народження і хрещення видатного письменника.

Посмертна маска М. Гоголя

Також серед унікальних експонатів музейної коллекції представлені першовидання багатьох творів Гоголя, деякі особисті речі: одяг, записна книга, портфель і атестат Ніжинської гімназії.

У 2009 р. під час капітальної реконструкції музею

добудували виставкову залу, у якій, окрім предметів безпосередньо пов`язаних із життям Гоголя, представлена також експозиція, приурочена побуту та ремеслу рідного краю.

За довгий час існування музею його вже відвідали тисячі туристів з України та зарубіжних країн.

Великосорочинський літературно – меморіальний музей М. В. Гоголя – перлина самобутньої української культури, де особливу шану віддано творчості видатного земляка, історії та традиціям рідного краю.

Спасо-Преображенська церква у Великих

Сорочинцях є однією з найкрасивіших у всій

Лівобережній Україні. Саме тут, через кілька днів після народження, відбулося таїнство хрещення немовляти, якому було дано ім'я Микола. Це була третя дитина в сім'ї Гоголів-Яновських, перші дві померли при народженні. Всього в родині було дванадцять дітей шість хлопчиків і шість дівчаток. Багато хто з дітей помер у юному віці.

Василь́ Панасович́

(Афанасійович́ ) Гоголь́ Яновський́ (нар. 1777, Купчин 31 березня 1825, Кибинці) український письменник, батько Миколи Гоголя. Поміщик, власник села

Василівка(сучасне Гоголеве) Миргородського повіту на Полтавщині. Гоголь-старший любив мистецтво, писав п’єси, які з успіхом ставили у театрі відомого мецената Дмитра Трощинського. До наших днів повністю дійшла п'єса «Простакъ, или хитрость женщины, перехитренная солдатомъ», а також уривки п'єси «Собака-вівця».

Мати Гоголя, Марія Іванівна (17911868), уроджена Косяровська, видана заміж 1805 року у віці чотирнадцяти років. Наречений був удвічі старший за неї. Крім Миколи, в сім'ї було ще одинадцять дітей, з яких залишилися жити лише старший син

Микола і три сестри. Коли після пологів померли перших двоє, Василь і Марія вже при надії переїхали до Сорочинців, де проживав відомий на всю околицю доктор М. Я. Трохимовський.У маєтку Трохимовського і народився хлопчик, якого назвали Миколою.

Гоголівські місця в Україні важко уявити без Диканьки. Знамените село Полтавщини, прославлене Гоголем у творі «Вечори на хуторі поблизу Диканьки». Існує думка, що багато героїв його творів списані з реальних людей, що жили в селі. А нащадки прототипу коваля Вакули досі живуть у цих місцях.

Троїцька церква в Диканьці відзначена Гоголем в «Ночі перед Різдвом». Саме тут Вакула намалював чорта в пеклі. Храм зберігся до наших днів, після реконструкції в ньому відновилися богослужіння.

Ще одна церква Диканьки - Миколаївська, знаменита тим, що тут молилася неодноразово Марія Іванівна, мати Гоголя, святому Миколаю і Матері Божій після смерті перших двох дітей. Коли народилася здорова дитина, її назвали на честь Святого - Миколою.

Місто Ніжин є тим місцем, куди батьки привезли семирічного Гоголя для навчання в гімназії вищих наук князя Безбородько. Саме тут проявилися його літературні здібності. Особливо відома його повість «Дещо про Ніжин, або Дурням закон не писаний». Крім цього, юний Микола захоплювався живописом, на жаль, його малюнків до наших днів збереглося мало.

Ніжинський державний університет імені Миколи

У березні 1825 р., коли хлопець навчався в 6 класі, прийшла страшна звістка - номер батько. Микола мусив стати опорою для матері й сестер. Усе життя М. Гоголь опікувався своєю родиною, займався господарськими справами, вихованням і навчанням сестер.

Ще в студентські роки Гоголь переймається

соціальними негараздами і налаштовується на таку діяльність, «щоб бути по-справжньому корисним для людства»: «Я палав незгасним прагненням зробити своє життя потрібним для блага держави, я жадав принести хоча б найменшу користь … Я поклявся жодної хвилини короткого життя свого не втрачати, не зробивши блага»

Перший його дебют - драма «Ганц Кюхельгартен», що вийшла друком під псевдонімом В. Алов 1829 р., не мала успіху. Схвильований невдачею, М. Гоголь скупив і спалив увесь наклад книжки.

Проте він знайшов у собі сили знову взятися за перо. Пише повісті про українське життя. Нарешті - перший успіх! У 1830 р. з’явилася

(поки що без імені автора) повість «Басаврюк, або Вечір напередодні Івана Купала». Вона поклала початок збірки повістей «Вечори на хуторі біля Диканьки», яка вийшла друком у 1831-1832 рр. і принесла славу М. Гоголю. До цієї книжки ввійшли такі відомі твори, як «Сорочинський ярмарок», «Ніч перед Різдвом».

Гоголь створює не просто народні характери, а саме образ України, своєрідний материк на карті Всесвіту, де центром є Диканька. Як справжній дослідник, знайомить читача з мовою, якою говорять «поблизу Диканьки», навіть подає словничок найбільш уживаних слів. Описує природу, розповідає про людей, їхні звичаї, вірування, їхні радощі і скорботи. І все це пройняте такою великою любов’ю, таким захопленням, таким замилуванням, що неможливо залишитися байдужим.

Диканька, кІнец XIX століття Диканька. Краєвид із церквою

Святої Трійці, кінець ХVІІІ століття

Письменник замолоду покинув батьківщину: жив у СанктПетербурзі, Москві й Римі, відвідав Єрусалим, Париж, Відень, Франкфурт та інш і міста.

Принагідно митець приїздив до рідної Василівки (нині - село Гоголеве), залюбки відвідував Київ, Одесу. Українська струна завжди бриніла в душі Гоголя, і відлунням тієї музики пройнята вся його творчість...

Національний музей-заповідник М. В. Гоголя в с. Гоголеве Шишацького району

Микола Васильович бував у Києві, любив гуляти його вулицями, біля Андріївської церкви та Києво-Печерської лаври. Востаннє письменник відвідав Київ у 1848 році.

Києво-Печерська лавра

Андріївська церква

Київ. Софійський собор

Київ. Монумент Незалежності на Майдані

Востаннє Микола Гоголь приїздив в Одесу 24 жовтня 1850 року. В

місті біля моря письменник працював над другим томом «Мертвих душ». Вулиця Гоголя раніше називалася

Надєждєнською. Та у 1902 році, до 50-річчя з дня смерті письменника, її перейменували на його честь.

1квітня 2009 р. - до 200-річчя з дня народження М. В. Гоголя встановлено пам’ятник. Автор проєкта - Леонід Липтуга. Скульптор - Олег Черноіванов.

У місті Ніжин у 1881 році був встановлений перший у

світі пам'ятник Миколі Гоголю, побудований на пожертвування городян.

Як не згадати знаменитий ярмарок у Великих Сорочинцях, завдяки Гоголю він став відомий далеко за межами України. Колоритний і самобутній, у дусі українських традицій, пройнятий щедрістю і веселощами з року в рік Сорочинський ярмарок збирає величезну кількість гостей з усього світу.

З XIX століття особливу популярність ярмарок набув після виходу в світ знаменитої повісті М.Гоголя "Сорочинський ярмарок«.

Не обійшов своєю увагою Микола Гоголь і славне місто

Миргород. У повісті «Як посварився Іван Іванович з Іваном

Никифоровичем» фігурує знаменита Миргородська калюжа. Невеликий ставок знаходиться поруч з Успенською церквою в самому центрі міста.

У 2009 році, на честь 200-річчя з дня народження Гоголя, у Полтаві було відкрито скульптурний комплекс. Він складається з найколоритніших персонажів гоголівських творів. Центральне місце займає триметровий пам'ятник великому письменнику.

Алея гоголівських героїв

Подорожуючи гоголівськими місцями, ще раз переконуєшся, наскільки духовно багата наша країна, як сильно пронизані українським духом твори великого генія. Щоб краще зрозуміти Гоголя, необхідно пройтися тими місцями, де ступала нога геніального творця. Можливо, після цього вам захочеться ще раз перечитати знамениті твори Миколи Васильовича Гоголя.

Особливу увагу М. Гоголя привертала всесвітня історія та минуле рідної України. З-під пера письменника вийшла повість «Тарас Бульба», яка описує одну з найбільш яскравих сторінок української історії - епоху козацтва. В творі М. Гоголь першочерговим завданням для себе визначив не історично точний опис подій та деталей, а зображення сили національного характеру, козацької звитяги, духу самої епохи, яку він відтворює яскраво і колоритно.

Козаки - величні лицарі честі, мови і духовності

Олександр Бубнов. «Тарас Бульба» (олія, 1950-ті) «Думаєте, є що-небудь у світі, чого б побоявся козак?»

Тарас Бульба - герой, який викликає захоплення своїм героїзмом, відвагою, відданістю рідній землі і своїм товаришам.

Сергій Овчаренко. Ілюстрація до повісті Миколи Гоголя «Тарас Бульба» (2002)

Тарас Бульба - живе втілення рис українського козацтва, його героїзму, волелюбності, патріотизму, незламності.

«Тарас́ Бульба́ » - російсько-українсько-польський історичний драматичний фільм 2009 р. режисера В. Бортка, знятий за мотивами однойменної повісті Миколи Гоголя.

Прем'єра відбулася 2 квітня на 200 річницю від народження Миколи Гоголя. Слоган — «Від кохання до ненависті».

У чому привабливість збірки М. Гоголя «Вечори на хуторі біля Диканьки» ?

Микола Гоголь показав світу Україну - край, що має свою національну міфологію, фольклор, традиції та звичаї. Він утверджував тим самим культурну самобутність України, її неповторність. «Ніч перед Різдвом» написана на підставі спогадів письменника про святкування великого християнського свята на його батьківщині – Україні.

Нерідко М. Гоголь був серед колядників, брав участь у веселому різдвяному дійстві. Як людина віруюча, автор відобразив у творі незриму присутність нечистої сили та її боротьбу за душу людини. Проте людина, яка має в душі Бога, завжди поборе диявола (чорта).

Збірка «Вечори на хуторі біля Диканьки» складається з двох частин. До першої з них увійшли повісті «Сорочинський ярмарок», «Басаврюк, або Вечір проти Івана Купала», «Майська ніч, або

Утоплена», «Пропала грамота». Друга частина охоплює твори «Ніч перед Різдвом», «Страшна помста», «Іван Федорович Шпонька та його тітонька», «Зачароване місце».

За порадою друзів, публікуючи цю книжку, Гоголь приховав своє прізвище за літературною «маскою» вигаданого видавця - пасічника Рудого Панька. Саме він буцімто і є автором передмови до обох частин збірки. Прізвисько, а також далека від високого літературного стилю оповідна манера пасічника мали засвідчити його простонародне походження.

Використовуючи цю «маску», Гоголь визначив лукавий

народний тон усієї книжки. Її твори рясніють українськими прислів’ями й приказками, які підсилюють комічність ситуацій і виразність мовлення персонажів.

Час дії твору автор обрав не випадково, адже Різдвяним святам притаманна атмосфера очікування дива й здійснення заповітних бажань. До того ж в Україні Різдво здавна святкували всією громадою за народними звичаями. Письменник відтворив у повісті національні традиції, висвітлив самобутній народний світогляд, поєднав побутові й фантастичні елементи.

У сюжеті «Ночі перед Різдвом» переплітаються три лінії: перша — лінія чорта, друга — лінія залицяльників Солохи, третя — лінія Вакули й Оксани. А об’єднує їх образ чорта, який поволі перетворюється на «чарівного помічника» коваля.

Основна думка твору - перемога добра над злом: мрії - над дійсністю (кохання Вакули - над байдужістю Оксани), світлих сил над темрявою (чистої душі коваля - над чортом).

Запальний гумор у повісті поєднується із задушевним ліричним настроєм, що загалом є характерною ознакою творів Гоголя.

«200 років́ Ніжинському́ державному́ університету́ імені́ Миколи́ Гоголя́ » - ювілейна монета номіналом 2 гривніі, випущена Національним банком України. Присвячена одному з найстаріших навчальних закладів в Україні, заснованому на кошти братів Олександра та Іллі Безбородьків як Гімназія вищих наук зі статусом вищого навчального закладу університетського типу. Університет славиться своїми освітніми, науковими і культурними традиціями; тут отримали вищу освіту багато відомих представників науки та культури:

М. Гоголь, Є. Гребінка, Л. Глібов, Ю. Збанацький, Є. Гуцало та інші.

Монету введено в обіг 1 вересня 2020 року. Вона належить до серії «Вищі навчальні заклади України».

Образ України в Гоголя романтичний. Україна вражає читача своїми людьми, сильними і пристрасними, своєю природою, яскравою і барвистою. Це край, де можливо все, де боротьба добра і зла одвічна, але люди стають на бік добра і тому перемагають зло.