Всеволод Нестайко30 січня 1930 року у Бердичеві (Житомирська область), в сім'ї Зіновія та Марії Нестайків народився син Всеволод. Малий хлопець мріяв стати капітаном далекого плавання, але вийшло трохи інакше. У сім'ї Всеволода існувала цікава легенда, що мама народила його якраз коли читала Ремарка. Після пологів акушер жартівливо сказав їй: «Мадам! У вас, здається, з’явився письменник!» Цікаво також, що першою його домівкою був будинок по вулиці О. Пушкіна. Коли його зруйнували, на тому місці з’явився дитсадок. Збіг чи пророцтво?
Всеволод Нестайко. Всеволод Нестайко рано втратив батька — той був розстріляний НКВС, коли хлопчику було лише три роки.«Батько мій, Зіновій, закінчив Бучацьку гімназію, навчання продовжував у Відні, володів кількома мовами. Під час першої світової війни вступив до лав січових стрільців, воював у складі Української Галицької Армії. Після закінчення громадянської війни працював службовцем у містах Проскурові, Бердичеві. У 1933 р., як і багато інших січових стрільців, був заарештований і загинув.»Ішов страшний 1933 рік, і сім’я Всеволода, рятуючись від голоду, переїздить із Бердичева до Києва, де жила рідна сестра матері. Квартира Нестайків знаходилася в приміщенні тієї школи, де вчителювала Марія Іванівна, мати Всеволода. «З одного боку – це було весело – жити в школі, а з іншого… Я заздрив моїм друзям, яким наша вчителька Ліна Митрофанівна записувала у щоденник: «Завтра прийди з батьками!» Мені до щоденника нічого не писали: моя мама була поряд», – згадує письменник.
Всеволод Нестайко. Всеволод Нестайко закінчив 10-літню загальну середню школу з одною четвіркою в табелі, зі срібною медаллю. Через обставини терору та війни не вчився у 5-му та 9-му класах. Курс 9-го класу пройшов самостійно за два місяці. Після школи вступив на слов’янське відділення філологічного факультету Київського університету імені Тараса Шевченка, яке закінчив у 1952 році.
Всеволод Нестайко. Після закінчення навчання в університеті в 1952 році, Всеволод працює в редакції журналу “Дніпро”, видавництві “Молодь”. З 1956 по 1987 рік завідував редакцією у видавництві дитячої літератури “Веселка”. В 1956 році виходить перша книжка під назвою «Шурка і Шурко» і цього ж року Всеволод Зіновійович вступає до Спілки письменників України.
Всеволод Нестайко«Після закінчення університету я одружився. Ми з дружиною Світланою, яка теж закінчила філологічний факультет Київського університету…»З «Автобіографії»Разом вони прожили 62 щасливі роки!Донька Всеволода Нестайка Олена Максименко розповіла в одному інтерв’ю: «Першою читачкою рукописів була моя мама. Батько був скромною людиною, із самоіронією. Ніколи не поводився так, що от він — відомий письменник, що йому належить трепетне ставлення від рідних, яких він збиратиме навколо себе і читатиме нові повісті чи оповідання. Писав кожен день, навіть коли ми бували на відпочинку, але до завершення про новий твір не розповідав.»
«А коли я став по-справжньому дорослим, мені страшенно захотілося повернутись назад у дитинство — догратися, досміятися, добешкетувати... Вихід був один — стати дитячим письменником. Так я й зробив. І, пам’ятаючи своє невеселе дитинство, я намагався писати якомога веселіше.»Всеволод Нестайко«Я пишаюся, що не вийшов із дитинства, що зберіг дитячу душу. Це підтримує мене в нашому жорстокому світі і дає сили творити.»Всеволод Нестайко
«Усміхатися частіше треба – тоді помолодшаєш», – такий рецепт від казкаря. Всеволод Нестайко. Трилогія «Тореадори з Васюківки» видавалася 32 рази, у тому числі й за кордоном, перу письменника належать понад 30 книг, а твори перекладено 20 мовами!!!2012 року учителі зі шкіл таких європейських країн, як Болгарія, Польща, Португалія, Іспанія, Чехія, Греція та Литва створили мапу найпопулярніших дитячих книжок усієї Європи. Так-от, найпопулярніша, найкраща та найважливіша книга, яка представляє Україну, – «Тореадори з Васюківки» Всеволода Нестайка.
У 1979 року Міжнародна рада з дитячої та юнацької літератури включила «Тореадорів з Васюківки» до Особливого Почесного списку Г. К. Андерсена (Special Hans Christian Andersen Honor List) як один із найвидатніших творів світової літератури для дітей, а фільм про сільських «тореадорів» здобув Гран-прі на Міжнародному кінофестивалі в Мюнхені (1968). Фільм "Тореадори…" демонструвався в 72 країнах світу!!!
Час написання: 1963 – 1970. У 2004 році була видана виправлена редакція книги, де автор вилучив ідеологічні радянські нашарування, вилучив деякі застарілі деталі незрозумілі сучасному читачеві та додав нові сюжетні лінії. Літературний рід: епос. Жанр: гумористична пригодницька повість. Повість — епічний прозовий твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням.______________________________________________________***Перша українська повість — «Маруся» Григорій Квітки-Основ'яненка.
«Дружба!Велике це слово – дружба!Може, найбільше з усіх слів людських!»Павлусь Завгородній(Всеволод Нестайко«Тореадори з Васюківки»)Тема: зображення різноманітних пригод хлопців, які потрапляли у цікаві та захоплюючі ситуації і намагалися довести власну самостійність у їх вирішенні. Головна думка: уславлення прагнення хлопців, які виявили бажання створити справжній театр у районі і здобути велику славу; засудження легковажності, ліні, безвідповідального ставлення до визначеної справи (вивчення хлопцями акторських ролей до вистави).
Тореадор – головний учасник бою биків в Іспанії та країнах Латинської Америки, шпагою завдає бикові останнього удару. Буцегарня – приміщення для тимчасового ув’язнення порушників. Гангстер – розбійник. Баналюки – небилиці. Калабаня – величезна калюжа з багнюкою. Реманент – сукупність предметів, необхідних для якої-небудь діяльності. Словникова робота:
Познайомимось з Героями?Головні герої: п'ятикласники Ява Рень (справжнє ім'я — Іван), Павло Завгородній, які мешкають у селі Васюківка. Чи погоджуєтеся ви з думкою Павлуші, що «…Радість, якої не можна розділити з найліпшим другом, – то неповна радість. І навіть не пів радості. А якась четвертинка»?
Ява Рень — енергійний і відчайдушний хлопець. У Івана руде скуйовджене волосся, а обличчя хлопця рясно вкрите веснянками. Зазвичай саме він є ініціатором різноманітних вигадок: то метро під Васюківкою прокласти, то влаштувати бій биків, то організувати шкільний театр. Але хлопець здатний не тільки на бешкет: коли сталася прикра подія зі щеням у колодязі, то він безстрашно спустився на дно криниці, аби врятувати цуцика. Коли йому було років півтора, сам себе назвав "Ява" (можливо, у нього так "Іван" вийшло).
Яришка — сестра Яви, молодша від нього. Між братом і сестрою часто виникають сварки, особливо через велосипед. Варава — Явин дідусь, який часто сварить хлопців за їхні витівки. Йому було вже 83 роки, очі мав без вій, нерухомі, тому здавалося, ніби дід навіки чимось здивований. Затятий мисливець. Салимон — дід-баштанник, який зовсім не в захваті від витівок хлопців. Галина Сидорівна — молода вчителька Яви і Павлуші. Бурмило — рибалка, який жив біля школи. Книш — шофер, який жив по сусідству з Явою. Фарадейович — сільський бібліотекар та винахідник, якого насправді звати Антон Фадейович. Саме у нього виникла ідея вирощувати глобулус. Валька — дівчинка з Києва, яка подобалася Яві. Вона допомагає хлопцям у пошуку незнайомця з 13 квартири. Ганька Гребенючка — дівчинка з Васюківки, яка подобалася Павлуші. Пайчадзе — старший лейтенант, наречений Галини Сидорівни.Інші герої повісті: