Презентація "Національно-визвольна війна середини 17 ст."

Про матеріал
Презентація на тему: “ Молдавські походи Б.Хмельницького. Батозька битва. Жванецька облога. Внутрішньо- і зовнішньополітичне становище Гетьманщини наприкінці 1653 року"
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Тема: “ Молдавські походи Б. Хмельницького. Батозька битва. Жванецька облога. Внутрішньо- і зовнішньополітичне становище Гетьманщини наприкінці 1653 року"Павловська Катерина Григорівнавчитель Школи І-ІІІ ступенів№175Ім. В. Марченка

Номер слайду 2

Мета:охарактеризувати основні воєнно-політичні події Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої у 1652-1653 рр.;внутрішньо - і зовнішньополітичне становище Гетьманщини наприкінці 1953 року.

Номер слайду 3

Завдання:визначити, завдяки чому українська армія здобула перемоги в Батозькій битві та Жванецькій облозі; чому і як були здійснені молдавські походи.

Номер слайду 4

План1. Молдавські походи.2. Батозька битва.3. Жванецька облога.4. Особливості внутрішньо - та зовнішньополітичного становища Гетьманщини наприкінці 1653 року

Номер слайду 5

Основні напрямки економічної та соціальної політики. Гетьманського уряду Ліквідація землеволодінь польських магнатів, шляхти й католицької церкви. Ліквідація фільварково-панщинної системи господарювання і кріпацтва. Триває формування козацької, селянської та державної власності на землю. Триває формування козацької, селянської та державної власності на землю. Змінюється соціальна структура суспільства. Провідну роль став відігравати козацький стан. Влада на основні багатства зосереджується в руках козацької старшини, яка формується із представників різних верств населення. Проголошення особистої свободи селян і міщан. Усунення національно-релігійного гніту українського населення. Завдання : Охарактеризуйте соціальну та економічну політику, що її проводив уряд Актуалізація знань учнів. Робота з таблицею

Номер слайду 6

Мотивація навчальної діяльності. Робота з картою.1. Покажіть на карті столицю Гетьманської держави?2. Як називалась Січ у 1648-1652 роках?3. Покажіть країни, що були союзниками козаків.

Номер слайду 7

Основні дати:серпень-вересень 1650 р. – перший молдавський похід липень – серпень 1952р. – другий молдавський похід серпень – вересень 1953р. – третій молдавський похід 22 – 23 травня 1652 р. - битва під Батогом 11 жовтня – 5 грудня 1653р. – Жванецька облога 

Номер слайду 8

Терміни і поняття. Молдавські походи - походи козацького війська під проводом Б. Хмельницького і Т. Хмельницького проти союзниці шляхетської Польщі — феодальної Молдавії. Відбувалися в період визвольної війни українського народу 1648-1657 років. Би́тва під Батого́м (22-23 травня (1-2 червня) 1652 року) — бій союзної армії Війська Запорозького і Кримського Ханства під проводом Богдана Хмельницького проти війська Речі Посполитої під командуванням Марціна Калиновського. Битва була однією з важливих подій в ході Хмельниччини, завершилася перемогою союзників. Битва під Жванцем, Жванецька облога 1653 року — облога українською армією на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким польських військ під Жванцем (тепер село Кам'янець-Подільського району Хмельницької області) під час національно-визвольної війни українського народу 1648-57 років.

Номер слайду 9

Серед дипломатичних планів Б. Хмельницького було закріплення союзу України із сусідніми державами. Це мало забезпечити найкращі зовнішньополітичні умови для боротьби з Польщею й сприяти досягненню воєнно-політичної ізоляції Речі Посполитої. Гетьман прагнув зміцнити стосунки з придунайськими країнами Волощиною (Валахією) Трансільванією (Семиграддям)Молдова. Особливо важливими були для нього відносини з Молдовою. Василь Лупул

Номер слайду 10

Молдавські походиІ похід - серпень - вересень 1650 р.ІІ похід – липень – серпень 1652 р.ІІІ похід – квітень - травень 1653 р. IV похід - серпень – вересень 1653 р.

Номер слайду 11

Ювілейна монета номіналом у 5 гривень «350-річчя битви під Батогом». Реверс. Битва під Батогом. Дата:1 — 2 червня, 1652 року. Місце: Четвертинівка, Вінницька область, Україна. Результат:перемога Козацько-татарського війська. Сторони. Гетьманщина Річ Посполита. Кримський ханат Командувачі Богдан Хмельницький. Тиміш ХмельницькийІван Золотеренко. Нуреддін-султан. Марцін Калиновський

Номер слайду 12

Робота з документом: "Із листа Б. Хмельницького до польного гетьмана Мартина Калиновського" "... Не хочу таїти від вашої милості, що зухвалий мій син, Тиміш,зібрав кілька тисяч війська для того, щоб змусити до шлюбу дочку молдавського господаря. Застерігаю вас, ваша милість, аби ви відступили з військом де польського кордону і звільнили волоське прикордоння, яке займаєте; син мін за характером запальний і на вашій особі може зробити першу пробу свого воєнного щастя". Запитання до документа1. Про що повідомляв польному гетьману Б. Хмельницький?2. Чому, на вашу думку, М. Калиновський вважав зміст листа образою його гідності?

Номер слайду 13

Битва під Жванцем. Дата:вересень–грудень 1653 Місце: Жванець, Україна. Результат: Тактична перемога козаків Сторони. Гетьманщина Річ Посполита. Кримський ханат КомандувачіБогдан ХмельницькийІслам ІІІ Гірей. Ян Казимир

Номер слайду 14

КАМ'ЯНЕЦЬКИЙ ДОГОВІР 1653 — усна угода між польським королем Яном Казимиром і кримським ханом Іслам Гіреєм, укладена 15 грудня 1653 під стінами Кам'янця-Подільського. Передбачала припинення облоги польського табору під м. Жванцем і згоду уряду Речі Посполитої виплачувати Криму упоминки. Питання ясиру обходилося мовчанкою, що розв'язувало руки татарам у пограбуванні українських земель і захопленні бранців. Що стосується долі України, то польська сторона погодилася лише визнати відповідно до Зборівського договору 1649 права і привілеї реєстрового козацтва, ігноруючи інші статті договору. Кримська сторона погодилася на окупацію української держави польськими підрозділами й на повернення вигнаної шляхти до її маєтків. Цікаво знати

Номер слайду 15

Особливості внутрішньо - та зовнішньополітичного становища Гетьманщини наприкінці 1653 року. Внутрішньополітичне. Спустошення цілих районів Правобережжя, де відбувалися воєнні дії Голод другої половини 1652 і весни 1653 р. Епідемії холери і чуми, що лютували в 1650— 1653 рр. Масове переселення на Лівобережжя, Слобожанщину, до Московії та Молдови населення з Правобережжя. Занепад сільського господарства, ремесел, промислів і торгівлі загрожував паралізувати подальшу боротьбу. Загальне зменшення кількості населення у період від 1648 до літа 1653 р. становило не менше 30—40 %Українське військо порівняно з 1648—1651 рр. скоротилося вдвічі (до 40—50 тис. осіб)Поширення в суспільстві ознак емоційно - психологічної втоми, зневіри, розчарування і промосковських настроїв Зовнішньополітичне. Ускладнення становища України внаслідок помилок, допущених гетьманом в оцінці співвідношення сил у Південно-Східній Європі. Зокрема, можливих наслідків установлення династичних зв’язків з Молдавією Утворення антиукраїнської коаліції у складі Речі Посполитої, Валахії, Трансільванії і Молдови. Дедалі очевидною стає неможливість для України переможно завершити війну проти Речі Посполитої без сильних союзників Жванецька кампанія засвідчила безперспективність союзу з кримським ханом Активізація зусиль турецького султана і московського царя встановити свій протекторат (покровительство) над Українською козацькою державою. Уряд Речі Посполитої не вважав війну з Украї­ною завершеною і готувався до нової воєнної кампанії

Номер слайду 16

Робота з історичним текстом«У 1653 році у козацькій Україні значно загострилася внутрішньополітична ситуація, погіршилося економічне становище. Роки воєнних лихоліть підірвали її господарство. Тисячі й тисячі людей були вбиті, потрапили в татарський полон, померли від голоду й жахливих епідемій холери та чуми. З 1648 року до середини1653 року чисельність населення скоротилася майже на 40 %. Чи не вдвічі — до 40-50 тисяч козаків — скоротилося за цей час і боєздатне військо. У суспільстві накопичилася втома від війни. Помітно погіршилося і міжнародне становище Української держави. Ставало очевидним, що виграти війну з Річчю Посполитою можна лише із сильними союзниками. Після переговорів українських дипломатів у Стамбулі султан прислав Хмельницькому булаву, шаблю та інші клейноди. Це свідчило, що турецький володар погоджувався на протекцію (покровительство) над Українською державою». Завдання1. Охарактеризуйте міжнародне і внутрішнє становище Гетьманщини наприкінці1653 р.2. Що змушувало Б. Хмельницького вести переговори про протекцію з іншими країнами?

Номер слайду 17

Узагальнення та систематизація знань. Бесіда за запитаннями. Скільки походів до Молдови було здійснено українськими військами?Якими були причини Батозької битви?Укладенням якого договору завершилася Жванецька облога?Як змінилася кількість населення українських земель за роки Національно-визвольної війни? Які держави пропонували надати захист Гетьманщині у її війні проти Речі Посполитої?

Номер слайду 18

Домашнє завдання§19, c.128-132

pptx
Додано
2 листопада 2021
Переглядів
3317
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку