Презентація "Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. (1)

Христинівська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №1 ім.О.Є.Корнійчука Христинівської міської ради Черкаської області Новіцька Ж.В. Національно-визвольна війна . українського народу середини ХVІІ ст. Інформаційний матеріал (4) до теми “Національно-визвольна війна українського . народу середини XVII ст.” 8 клас

У першій половині 1656 року Богдан Хмельницький провадив активну дипломатичну діяльність: обмінювався посольствами зі шведським та польським королями, кримським ханом, молдовським господарем і трансільванським князем. Швеція в цей час, ведучи війну з Річчю Посполитою, захопила майже всю її територію. Рятуючи батьківщину, польські магнати запропонували польську корону, на випадок смерті Яна ІІ Казимира, цареві Олексію Михайловичу. І наслідком переговорів стало укладене перемир’я між Росією та Річчю Посполитою 24 жовтня 1656 року в околицях м.Вільно. За Віленським перемир’ям обидві країни зобов’язувалися не розпочинати переговори про мир зі Швецією. Передбачалися спільні воєнні дії проти Швеції та Бранденбургу і обрання царя Олексія Михайловича на польський трон. Російський цар Олексій Михайлович Польський король Ян ІІ Казимир Віленське перемир’я

Зміна зовнішньополітичної орієнтації Б.Хмельницького була викликана зміною політики царського уряду щодо України. Віленське перемир’я було ним розцінене як порушення українсько-московської угоди 1654 року. Як нові союзники у війні проти Польщі були обрані Трансільванія і Швеція. 8 жовтня 1656 року був укладений військовий союз із Трансільванією (яка із грудня 1656 року стала офіційною союзницею Швеції) проти Польщі. Князь Юрій (Дєрдь) ІІ Ракоці обіцяв допомогти Б.Хмельницькому відвоювати Галичину і частину Білорусії, визнавав за гетьманом титул князя й підтримав його намір передати цей титул синові Юрію. Велися переговори і зі шведами, але вони, претендуючи на всі польські землі, до червня 1657 року не погоджувалися визнати за гетьманом всіх українських етнічних територій. Влітку 1657 року українські війська в союзі зі шведською та трансільванською арміями воювали на території Польщі і Білорусії (були взяті Люблін, Краків, Берестя, Варшава). Але, після нападу Данії на Швецію, шведи відвели війська, згодом відвела Трансільванія через загрозу нападу татар. Козаки повернулися в Україну. Гетьман Богдан Хмельницький Зміна зовнішньополітичної орієнтації Богдана Хмельницького

У 1657 р. загострилися відносини між різними угрупованнями козацької старшини. Частина полків була незадоволена політикою гетьмана і тривалою війною. Запорожці обвинувачували Богдана Хмельницького в незаконних поборах і особистому збагаченні і готувалися до війни проти нього. Важко хворий гетьман змушений був відмовитися від планів проголосити себе князем і заснувати монархічну династію. Він обмежився тим, що привів до присяги 26 представників генеральної старшини на вірність своєму 16-річному синові Юрію (єдиному, що залишився в живих), як спадкоємцеві гетьманського звання, призначивши його опікунами генерального писаря Івана Виговського, полковника Лесницького і генерального осавула Ковалевського. Розвал військового союзу з Трансільванією і Швецією остаточно підірвав сили Богдана Хмельницького. Він помер 27 липня 1657 року. Гетьман Богдан Хмельницький

У ході війни виникла і зміцніла ідея боротьби за державну самостійність України, були закладені основи української національної державності. Була створена сильна, народна за своїм характером армія. У результаті війни на більшості територій України було ліквідовано польське і магнатське землеволодіння, кріпосне право. Переважна більшість селян отримали особисту волю і право на володіння землею. Значно зміцнилося козацтво, яке стало привілейованим станом. Православна церква стала панівною в Україні. Національно - визвольна війна стала переломним етапом у житті України, який визначив напрямки її розвитку на багато десятиліть вперед… Історичне значення Національно-визвольної війни українського народу

Поряд з тим, Б.Хмельницький, як і частина козацької старшини, не виходили за рамки феодального світогляду. Козацька верхівка прагнула не до встановлення демократичного республіканського устрою в новій державі, а до зайняття тієї соціальної ніші у суспільстві, яка звільнилася після вигнання з України польської шляхти. Звідси прагнення старшини до установлення феодальних повинностей на свою користь. Сам Б. Хмельницький виношував плани оголошення себе монархом (у договорі з Трансільванією). Намагання старшини зайняти місце правлячого класу призвело до розколу серед козацтва, а після смерті Богдана Хмельницького – до громадянської війни. Історичне значення Національно-визвольної війни українського народу

Література Антонович В. Про козацькі часи в Україні. – К, 1991. Апанович О. Розповіді про запорізьких козаків. - К, 2015. Ілюстрована енциклопедія історії України: Від найдавнішого часу до кінця ХVІІ ст. – К, 1998. Історія України в особах: Литовсько- польська доба. – К, 1997. Історія України в особах: Козаччина. К, 2010. Кащенко А. Оповідання про славне Військо Запорізьке. – К, 2019. Крип’якевич І. Було колись в Україні. К, 2000. Мицак Ю, Плохій С, Стороженко І. Як козаки воювали. – Дніпропетровськ, 1999. Спалах у темряві: середина XVII ст. – к 2002. Українське козацтво: Мала енциклопедія. – К,2002. Гісем О. В. Історія України: підруч. для 8 класу / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк. – Х., 2016.