Презентація "Наддніпрянщина в роки російської революції"

Наддніпрянська Україна в період першої російської революції 1905-1907 рр. Худобець Олександр Український гуманітарний ліцей КНУ імені Тараса Шевченка 2020

Причини революції Соціально-економічні Економічна криза 1900-1903 рр. і як наслідок загострення соціальних проблем Невирішеність аграрного питання борги селян перед державою за землю, общинна власність на землю стає гальмом розвитку сільського господарства посилення експлуатації робітників безробіття

Політичні Причини революції Збереження системи абсолютизму (самодержавства) – відсутність парламентаризму, гарантованих прав і свобод громадян Збереження імперської системи влади і посилення національного гніту Росія перетворюється в “тюрьму народів” https://www.google.com.ua/url?sa=i&url=https%3A%2F%2Fru.wikipedia.org%2Fwiki%2F%25D0%259D%25D0%25B8%25D0%25BA%25D0%25BE%25D0%25BB%25D0%25B0%25D0%25B9_II&psig=AOvVaw3DYzujWx4H8nrgTIYjZfvT&ust=1585945544227000&source=images&cd=vfe&ved=0CA0QjhxqFwoTCPjeq9jJyugCFQAAAAAdAAAAABAD Микола ІІ

Причини революції Зовнішньо-політичні Поразка Росії у війні з Японією 1904-1905 втрата частини територій, міжнародного і внутрішнього престижу самодержавста, значні матеріальні витрати і загострення соціально-економічних проблем як наслідок поразки в цій війні

Рушійні сили революції робітники селяни інтелігенція військові студентська молодь

Завдання революції Встановлення конституційно-демократичного ладу в Росії. Проголошення та юридичне закріплення прав і свобод Доступ буржуазії до політичної влади Ліквідація поміщицького землеволодіння, скасування викупних платежів 1861 р. за землю і її перерозподіл Вирішення соціальних проблем робітників (встановлення 8-год. робочого дня, гарантованої мінімальної зарплати, системи соціального захисту) Надання національної автономії народам імперії

Події революції 1905-1907 рр 9 січня 1905 р. – “кривава неділя” в Санкт-Петербурзі розстріл мирної демонстрації робітників 14 червня 1905 – початок повстання матросів на панцернику “Потьомкін” серед керівників повстання були українці – Г.Вакуленчук і О.Матюшенко 6 серпня 1905 – Маніфест Миколи II про скликання Державної думи Жовтень 1905 – загальноросійський політичний страйк 17 жовтня 1905 – Маніфест Миколи II про дарування громадянських свобод. Проголошувалося надання Державній думі законодавчих прав 11-16 листопада 1905 – повстання моряків Чорноморського флоту під керівництвом П.Шмідта на крейсері “Очаков” 18 листопада 1905 – повстання саперів під керівництвом підпоручика Б.Жадановського 7 грудня 1905 – збройне повстання робітників у Москві 17 грудня 1905 - збройне повстання робітників Донбасу

Активізація громадсько-політичного життя в Україні За рекомендацією Російської Академії Наук було скасовано Валуєвський указ 1863 і Емський акт 1876. Це поклало початок відновленню українських періодичних видань. У листопаді 1905 починає виходити перша українська газета “Хлібороб” в Лубнах. У грудні 1905 у Києві починає виходити перша щоденна газета “Громадська думка” (пізніше “Рада” – видавець Є.Чикаленко). В 1906 вже виходило 18 українських газет і журналів

Розгортання мережі товариств “Просвіта” За галицьким прикладом організовується діяльність “Просвіт” в Наддніпрянській Україні. Перша виникає в Одесі в 1905, пізніше – в Києві, Чернігові, Ніжині, Миколаєві, Полтаві. На 1907 в Україні вже діяло 35 організацій “Просвіти”. “Просвіти” поширювали українську літературу серед населення, створювали хати-читальні для селян, активно працювали в сільських кооперативах. Активізація громадсько-політичного життя в Україні

Активізація громадсько-політичного життя в Україні Початок процесу українізації освіти Відкрито кафедри українознавства та україномовні відділення в Одеському та Харківському університетах. Йшла боротьба за впровадження української мови в навчальний процес, але добитися прийняття відповідного закону не вдалося.

Легалізація партій Активізувалась діяльність українських політичних партій (реорганізованої РУП – УСДРП, УСДС, УДРП). Але в такій мірі, як більшовики, есери, анархісти – українські політичні партії не були готові до політичної боротьби (організовували лише окремі заходи, які суттєво не впливали на ситуацію в ході революції) Активізація громадсько-політичного життя в Україні

В I Думу було обрано 102 депутати з України, частина яких (44 чол.) об'єдналися в Українську парламентську фракцію (очолив І.Шраг). Виступали за автономію України (відповідний проект, розроблений М.Грушевським). В II Думі 47 депутатів складали Українську громаду. Громада домагалася автономії України, місцевого самоуправління, запровадження української мови в школі, суді і церкві, відкриття кафедр української мови, літератури, історії. Діяльність українських парламентських груп в I і II Державних Думах

Наснаги вам, дорогі учні!