Презентація "Наполеон"

ІСТОРІЯ

НАПОЛЕОНу Святвечір морозного 1800-го року, Наполеон покликав свого кухаря і дав йому наказ створити щось приголомшливе, аби здивувати імператрицю Франції Жозефіну де Богарне."Мені все одно, що ти приготуєш, але обов'язково додай до меню того зеленого "Маренго" і щось чудове на десерт - дами люблять солодке, було б непогано, якби ти зміг вразити Жозефіну", - сказав тоді Наполеон своєму кухарю.

ЖИТТЯ ЦИКЛІЧНЕКулінар відправився на кухню, і за якийсь час на вечерю подали "зелену страву-м'ясо" і торт. Зверху десерт був прикрашений цукровою пудрою, коржі були змащені кремом, а боки страви залишилися відкритими, і було видно безліч шарів. Згодом імператор запитав у свого робітника, що це означає. Лягупьер дав відповідь:"Життя циклічне, події змінюють одна одну, але повторюють ті, що вже відбулися... Ми ж повинні завжди їх пам'ятати - це головне в житті.

НАПОЛЕОН ІБОНАПАРТ15 серпня 1769 — 5 травня 1821 — французький державний діяч, полководець, перший консул Французької Республіки (1799—1804), імператор Французів (1804—1814, 1815)

ФРАНЦУЗЬКА РЕВОЛЮЦІЯПРИЧИНИСвавілля королівської влади. Криза феодально-абсолютистської системи. Привілеї дворянства і духовенства. Політичне безправ’я народу. Феодальні побори і непосильні податки. Фінансова криза 1787 року. Людовік ХVІ та Марія Антуанетта

14 липня 1789 року - взяття Бастилії

26 СЕРПНЯ 1789 – У ФРАНЦІЇ ПРИЙНЯТО ДЕКЛАРАЦІЮ ПРАВ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА«Декларація» проголошувала, що всі чоловіки народжуються і залишаються вільними та рівними в правах завжди і всюди, а роль уряду полягає у визнанні та забезпечення цих прав, серед яких основними є право на свободу, власність, безпеку і опір гнобленню. Крім того, були усунуті будь-які привілеї дворянства і духовенства, божественність права королів, а в основі державного устрою країни покладався принцип народного суверенітету, згідно з яким вся повнота влади в країні належить громадянам, які беруть участь в її управлінні безпосередньо або через представницькі органи.

СТРАТА КОРОЛЯ - 21 січня 1793 року

Наполеон ІБонапарт. Портрет імператора Наполеона ІЖак Луї Давид. Перший консул, який переходить Альпи біля перевалу Сен-Бернар

Дитинство і юність

Бригадний генерал

Внутрішня політика. Фінанси: контроль за використанням фінансів, випуск паперових грошей, створення Французького банка Промисловість: промислова революція, заборона страйків, державні замовлення, скорочення прямих податків, заборона зменшення заробітної плати. Політика національного примирення : повернення емігрантів та амністія. Встановлення повного контролю над церквою. 1802 р. –Наполеон - довічний перший консул.

13 грудня 1799 року прийнята конституція. Гарантувала буржуазії і селянству власність, отриману в роки революції. За формою правління Франція залишалася республікою

Встановлення Першої імперіїЗдобуті перемоги Наполеон використовував для зміцнення своєї влади у Франції. У серпні 1802 р. на хвилі піднесення, що охопило країну після розгрому другої антифранцузької коаліції, було проведено плебісцит (всенародне голосування), за результатами якого Наполеон отримав посаду першого консула довічно. У лютому-березні 1804 р. було викрито велику змову прибічників відновлення монархії Бурбонів у Франції. У країні розгорнули кампанію за проголошення Наполеона імператором, оскільки вважали, що лише він зможе зберегти республіку. 18 травня 1804 р. Бонапарта було проголошено імператором французів Наполеоном І, а в грудні того ж року відбулася його урочиста коронація. Внутрішня політика Першої імперії, як її називають дослідники, продовжувала ту, яка здійснювалася в період Консульства.

Наполеон-імператор18 травня 1804 р. Бонапарта було проголошено імператором французів Наполеоном І

Коронація Наполеона 2 грудня 1804 року в Соборі Паризької богоматері Наполеон Бонапарт проголошений імператором Наполеоном I. Спеціально викликаний для церемонії папа римський Пій VII вручив Наполеону корону, котру 35-річний завойовник Європи власноручно одягнув на голову. На обкладинці: Луї Давид «Посвячення імператора Наполеона I і коронування імператриці Жозефіни», 1807 рік

Кодекс Наполеона. У серпні 1804 р. було прийнято «Цивільний кодекс», який часто називають «Кодексом Наполеона». Це був перший єдиний для всієї країни звід законів. У ньому закріплювалися принципи рівності всіх громадян у правах, недоторканності приватної власності, свободи приватного підприємництва, норми сімейного права тощо.

Комерційний та кримінальний кодекси1807 р. - «Комерційний кодекс»:організація торгівлі, діяьність комерсантів, порядок банкрутства. 1811 р. - «Кримінальний кодекс» рівність людей перед карним законом, система покарань, --- критерії злочинів. Норми кодексів 1804—1811 рр. були поширені на французькі колонії, союзні з наполеонівською Францією, та підкорені нею країни. Саме завдяки цьому війни, які проводив Наполеон у Європі, стали чинником, що сприяв руйнації «старих порядків».

Зовнішня політика. У зовнішній політиці Наполеон прагнув забезпечити військово-політичну і економічну гегемонію Франції в Європі, здобути перемогу в боротьбі з Великою Британією за світове торговельне і колоніальне панування. У ході воєн з антифранцузькими коаліціями держав (в різні періоди в коаліціях брали участь Австрія, Велика Британія, Пруссія, Російська імперія, Швеція) французька армія під командуванням Наполеона здобула перемоги під Маренго (1800 рік), Аустерліцом (1805 рік), Єною (1806 рік), Ваграмом (1809 рік), внаслідок яких територія наполеонівської імперії охоплювала майже всю Західну і Центральну Європу.

Наполеон і Україна. У ході підкорення Російської імперії, суттєву роль мало відіграти її відсторонення від узбережжя Чорного моря. Як один із практичних заходів, для цього планувалося створення двох нових, залежних від Франції, маріонеткових держав. Одна з них мала охопити Чернігівщину й Полтавщину, а друга — подніпровську частину Катеринославщини, Херсонщину, Таврію, Крим, а також всю долину від Донця до Дону. Козаки і кримські татари мали увійти до складу населення проголошених новоутворень з широкими правами автономії. Решту ж території України передбачалося розподілити на дві частини, з яких Правобережжя мало увійти до ВГ Варшавського, а Галичина та Волинь — до Австрії, як винагорода за воєнну допомогу у війні проти росіян. На перших етапах участі Російської імперії в закордонній кампанії українці дуже неохоче йшли в рекрути, під час указів з переведення ополчення у рекрути мали місце повстання для придушення котрих використовувались регулярні війська. Проте становище змінилось на початок франко-російської війни через безпосередню загрозу власним землям. План з набору козацьких формувань та ополчення було значно перевиконано, чому сприяли як обіцянки повернення козацьких прав так і факт підтримки Наполеоном поляків — найбільші тогочасні вороги українців виступали як союзники французів.

Криза Першої імперіїПолітика Наполеона в перші роки його правління мала підтримку більшості французів. Пожвавлення в економіці сприяло зростанню заробітної плати більшості працюючого населення. Французька армія, на відміну від армій інших країн Європи, мала високий бойовий дух. Вона захищала країну, де був знищений «старий порядок» і визнані права людини й громадянина. Проте поступово французи втомилися від тривалих війн. Нові мобілізації чоловіків віком від 18 до 25 років усе частіше викликали невдоволення. Стан промисловості, фінансів і торгівлі Франції погіршився в результаті обмежень, накладених Континентальною блокадою. У 1810 р. країну охопила економічна криза. Поступово ускладнювалися відносини імперії із завойованими територіями. У країнах, що увійшли до складу Імперії Наполеона або залежних від неї, відбувалися важливі зміни: скасовувалися феодальні повинності й станові привілеї, затверджувалася рівність громадян, запроваджувався «Кодекс Наполеона», церковні землі передавалися у власність держави тощо. Одночасно із цим захоплення нових територій французами часто супроводжувалося пограбуваннями та реквізиціями, оскільки постачання їхньої армії здійснювалося за принципом «війна годує війну» — за рахунок підкорених земель. Важким тягарем ставали контрибуції та необхідність постачати десятки тисяч солдатів до наполеонівської армії. Це спричиняло зростання патріотичних почуттів і виникнення національно-визвольних рухів, спрямованих проти наполеонівського панування. Криза і падіння Першої імперії