Презентація "Народження опозиційного руху"

План уроку 1.Шістдесятництво. Київський клуб творчої молоді «Сучасник». 2.Національно-визвольний рух: підпільні групи та організації. 3.Зародження дисидентського руху. 4.Антирежимні виступи. 

Основні поняття і терміни шістдесятництво, дисидентський рух, самвидав

Основні дати 1959–1961 рр. — Українська робітничо-селянська спілка (УРСС); 1959–1964 рр. — Клуб творчої молоді в Києві;

1.Шістдесятництво. Київський клуб творчої молоді «Сучасник».

Наслідки політики лібералізації Поява - літературно-мистецької та суспільно-політичної течії серед української інтелектуальної еліти на зламі 1950-1960-х рр. обстоювали активну життєву позицію, сподіваючись, що їм вдасться своєю працею змінити суспільство на краще.  вони вимагали радикальніших перетворень; спонукали режим здійснювати рішучішу десталінізацію, обстоювали верховенство закону в державі; їх турбували національні проблеми: *утвердження пріоритету рідної мови, популяризація здобутків української культури, використання досягнень вітчизняних істориків для духовного відродження нації, звільнення національно-культурного процесу з лещат соціалістичного реалізму.

поети Василь Симоненко, Василь Стус, Ліна Костенко, Микола Вінграновський, Іван Драч прозаїки Євген Гуцало, Валерій Шевчук, Володимир Дрозд літературні критики Іван Дзюба, Іван Світличний, Євген Сверстюк, Михайлина Коцюбинська художники Алла Горська, Опанас Заливаха, Віктор Зарецький, Галина Севрук, Людмила Семикіна режисер Лесь Танюк кінорежисери Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко перекладачі Григорій Кочур, Микола Лукаш журналісти Вячеслав Чорновіл, Валерій Марченко філософ Василь Лісовий Основу руху склали:

ДОКУМЕНТ 1 Зі спогадів Івана Дзюби: «Термін “шістдесятники” спершу стосувався тих представників нового покоління, які стали в більш чи менш виражену опозицію до рутинного стану речей, до панівних поглядів і шукали нових шляхів у мистецтві та правдивого розуміння суспільних проблем, не зупиняючись перед критикою політичного режиму. Поняття “шістдесятник”, “шістдесятництво” асоціювалися з певним еталоном громадянської сміливості, інтелектуальної незалежності й етичної відповідальності...» Прочитайте фрагмент історичного джерела. Як у документі витлумачено термін «шістдесятництво»? На чому в цьому визначенні наголошує автор? Чому?

Рух шістдесятників співпраця з компартійно-радянським режимом. Позиція влади- не боротися з ініціаторами, а очолити ініціативу У Києві дозволили відкрити Клуб творчої молоді «Сучасник» (1959–1964). У 1962 р. подібний клуб «Пролісок» виникає у Львові під керівництвом М. Косіва. Його учасниками були брати М. і Б. Горині, І. Гель, М. Осадчий, І. Стасів, І. Калинець, Г. Чубай, С. Шабатура, М. Зваричев. Поїздки з творчими вечорами, виставами членів клубів сколихнули громадськість. Творча молодь починає згуртовуватися в Харкові, Черкасах, Одесі, Донецьку, Дніпропетровську.

Клуб творчої молоді «Сучасник» (КТМ) (1959–1964). Діяльність: проводили літературні вечори, присвячені творчості відомих діячів української культури; мистецькі виставки, театральні постановки; - організовували лекції з історії України; влаштовували краєзнавчі експедиції. мав п’ять секцій: кіно, театру, письменницьку, художню і музичну; Комісія у складі А. Горської, В. Симоненка і Л. Танюка відвідала Биківнянський ліс поблизу Києва, щоб перевірити відомості про поховання жертв сталінських масових репресій 1937-1938 рр. У меморандумі до міськради вони висунули вимогу спорудити пам’ятник жертвам репресій. 

Виявом творчої віддачі шістдесятництва і матеріально, і духовно став самвидав. — це літературні, публіцистичні, наукові твори, які розповсюджувалися в рукописах без офіційного дозволу і цензури. Поширювалися переважно таємно. Самвидавні твори: вірші В. Симоненка. мемуари Л. Самуся «Чорні дні мого існування» — спогади про ГУЛАГ; І. Світличного «Українська інтелігенція перед судом КДБ» (матеріали про «Справу юристів»), І. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?» 1965 р. тощо. Головним організатором самвидаву був І. Світличний. Самвидав, поява різних молодіжних організацій, листи, звернення до партійних органів, публічні виступи на всіляких урочистостях засвідчили перехід руху шістдесятників з культурницького у політичне русло.

Зародження дисидентського руху. Із середини 1960-х рр. у середовищі шістдесятників почав формуватися опозиційний до тоталітарного режиму рух.

Причини появи дисидентського руху 1. «Хрущовська відлига» не зачепила основ радянської тоталітарної системи. 2. Активізація духовного життя суспільства. 3. Згасання збройної боротьби ОУН–УПА. 4. Антитоталітарний, антирадянський рух у країнах Східної Європи, зокрема Угорська революція 1956 р.

Поява дисидентського руху. Невелика частка шістдесятників відмовилася від співпраці з компартійно-радянським режимом у будь-якій формі й започаткувала рух, названий дисидентським.  Дисидентство — «це той, хто незгідний із офіційною ідеологією, не погоджується із діями офіційної влади... В нашому понятті дисиденти - це були ті люди, які в тій чи іншій мірі виступили проти марксистсько-ленінської ідеології, проти внутрішньої чи зовнішньої політики Радянського Союзу - тобто ті люди, які стали на захист прав людини, прав нації»

Джерелами формування дисидентського руху 1. Підпільний рух, який був спадкоємцем діяльності ОУН–УПА, але відмовився від збройних методів боротьби. 2. Рух шістдесятників Ідеологічна основа дисидентського руху попервах - марксизм-ленінізм, але вже скоро діячі дисидентського руху переконалися, що без свободи і демократії Україна не може здобути справжньої незалежності.

Національно – визвольний рух. Підпільні групи 1958 р. в Станіславі восьмеро робітників і студентів створили   «Об’єднану партію визволення України». 1961 «Український національний комітет», який створили 57 львівських робітників.

Українська робітничо-селянська спілка (УРСС)-перша дисидентська організація утворена у 1959 р. , голова Л. Лук’яненко та І.Кандибою. Завдання спілки — Спілка поставила за мету здобуття незалежності України через вихід зі складу Радянського Союзу конституційним шляхом. Конституція УРСР (ст. 14) і Конституція СРСР (ст. 17) надавали союзній республіці теоретичне право перетворитися на незалежну державу.  Організація діяла ненасильницькими, за можливості легальними методами, Л. Лук’яненко   (1928-2018)

Реакція влади на опозиційний рух «Об’єднана партія визволення України». Після арешту учасників судили закритим судом і ув’язнили на строк від 2 до 10 років. У 1961 р. був розгромлений «Український національний комітет», На лаву підсудних потрапили 20 учасників. Вирок суду виявився надзвичайно жорстоким: Б. Грицину та І. Коваля розстріляли, інші отримали великі терміни ув’язнення - від 10 до 15 років. У травні 1961 р. у Львові відбувся закритий судовий процес («Справа юристів») над членами УРСС. Л. Лук’яненка засудили до розстрілу, інших членів спілки — на різні терміни ув’язнення (від 10 до 15 років). Згодом смертну кару замінили 15 роками ув’язнення.

Боротьба з українським національним рухом за кордоном Органи державної безпеки уважно слідкували за діяльністю різних емігрантських груп Найбільш небезпечних, з погляду КДБ, ватажків прагнули фізично ліквідувати. Зокрема, у жовтні 1957 р. було вбито професора Льва Ребета, який очолював редакцію журналу «Український самостійник». У жовтні 1959 р. у Мюнхені застрелили С. Бандеру.

15 жовтня 1959 року в під'їзді будинку на вулиці Крайтмайрштрассе, 7, в Мюнхені о 13:05 знайшли ще живого залитого кров'ю Степана Бандеру. Медична експертиза виявила, що причиною смерті була отрута. Богдан Сташинський зі спеціального пістолета вистрілив в обличчя Степану Бандері струменем розчину ціанистого калію.

Антирежимні виступи безпосереднім приводом для бунту служило те, що сьогодні називається «ментовським бєспрєдєлом». Відчувши зміну політичного клімату в другій половині 1950-х, люди дуже гостро реагували на «порушення соціалістичної законності» з боку правоохоронців.  У 1953 р. в м. Христинівка на Донеччині - повстання будівельників, які споруджували комсомольські шахти. Вони виступили на захист свого товариша, який помер внаслідок дій міліції. у м. Прилуки Чернігівської області. страйковий виступ у зв’язку з вбивством людини в місцевому відділі міліції. У 1963 р. в Кривому Розі відбувся страйк у зв’язку з діями міліції. Того ж року робітничі заворушення відбулися в Горлівці, Одесі, Львові.

З'ясувати різницю: Національно-визвольний рух; Шістдесятництво. Дисидентство;

Домашнє завдання Опрацювати § 9,завдання с.87, письмово №1,3,№4(1).