Економічна дискусія. СУТЬ: критика радянської економічної моделі - принцип госпрозрахунку і матеріальної зацікавленості - наголос на пожвавленні товарно-грошових відносин. Овсій Ліберман. Лист О. Лібермана до М. Хрущова і стаття «План, прибуток і премія»– професор Харківського університету 1962 рік.
Олексі́й Микола́йович Коси́гінрадянський державний і партійний діяч, голова Ради Міністрів СРСР у 1964—1980 роках. (рос. Алексей Николаевич Косыгин, 21 лютого 1904, Санкт-Петербург, Російська імперія — 18 грудня 1980, Москва, РРФСР, СРСР) — радянський державний і партійний діяч, один з близьких соратників Брежнєва, голова Ради Міністрів СРСР у 1964—1980 роках. Двічі Герой Соціалістичної Праці (1964, 1974). Член ЦК КПРС у 1939—1980 р. Член Політбюро (Президії) ЦК КПРС у лютому 1948 — жовтні 1952, травні 1960 — жовтні 1980, кандидат у члени Політбюро (Президії) ЦК КПРС у березні 1946 — лютому 1948, жовтні 1952 — березні 1953, червні 1957 — травні 1960. Депутат Верховної Ради СРСР з 1946 по 1980 рік. Депутат Верховної Ради УРСР 2—3-го скликань.
Результати реформ. Позитивні Виробництво промислової продукції зросло на 50%2/3 приросту промислової продукції забезпечила висока продуктивність праці. Призупинено спад середньорічних темпів зростання виробництва. Валова продукція сільського господарства зросла на 23%. Національний доход СРСР становив у 1970 р. 67% національного доходу США (1960 – 58%)
Результати реформнегативніНаприкінці 1960-х років зростає директивне планування. Прибуток від реалізації продукції збільшували не за рахунок якості та дешевизни товару, а за рахунок приписок, подорожчання товару чи зниження плану. Реформа не передбачала появи реального господаря на виробництві. Реформи містили взаємовиключні процеси: посилення централізму в економіці та впровадження ринкових механізмів, що призвело до розбалансування економічної системи.
Промисловість1. Диспропорції економіки: перевага важкої та енергетичної промисловості у невиробничій сфері працює ¼ працівників.2. Старіння основних виробничих фондів, вичерпання трудових і матеріальних ресурсів.3. Висока матеріало- та енергоємність виробництва.4. Недостатня механізація та автоматизація виробництва, повільне впровадження наукових розробок.5. Низька якість продукції не давала змоги конкурувати на світовому рину.6. Валюта, виторгувана за експорт нафти і газу, йшла не на модернізацію, а на військову промисловість та імпорт товарів повсякденного попиту.
Екологія. Будівництво хімічних та інших екологічно небезпечних підприємств у густонаселених районах2. Будівництво АЕС без урахування геологічних особливостей місцевості, за застарілими технологіями, у густонаселених та маловодних регіонах.3. Створення «штучних морів» на Дніпрі, затоплення родючих чорноземів.4. Розораність сільсько-господарських угідь – 80% проти 25% США, 48% у Франції.
Сільське господарство1. Нераціональне використання земель: непродумана меліорація; передання найкращих чорноземів під забудову, шляхи, водосховища.2. Брак і погана якість сільськогосподарської техніки3. Нестача мінеральних добрив, захисних хімічних засобів тощо4. Недбалі переробка та зберігання врожаю5. Скорочення чисельності колгоспників при незмінній продуктивності праці стало однією з причин продовольчого дефіциту.
Позитивні1. Зріс життєвий рівень українців2. Збільшилися реальні зарплати, пенсії, стипендії3. Покращилося забезпечення побутовою технікою – телевізорами, пральними машинами, холодильниками4. Зведено значну кількість житла, шкіл, будинків культури.5. Низькі ціни на житло та комунальні послуги6. Безкоштоні медицина та освіта7. Грошова допомога малозабезпеченим сім’ям з неповнолітніми дітьми8. Користування підручниками в середній школі стало безоплатним9. Поліпшилося транспортне обслуговування населення: дешевий проїзд, нові маршрути, відкриття метрополітену у Харкові тощо.
Негативні1. Уповільнилися темпи зростання добробуту, відставання за якістю життя від сусідніх європейських країн.2. Товарний дефіцит (нестача), спекуляція, з якими боролися імпортом товарів широкого вжитку3. Недостатні розміри пенсій та соціальних виплат, зрівнялівка в оплаті праці4. Низька якість житла, великі черги на його отримання, розподіл квартир за відсутності громадського контролю.5. Великий розрив у соціальному забезпечення та побутовому рівні села та міста.6. Низька якість рівня охорони здоров’я7. Прихована інфляція8. Привілеї номенклатури: Власна закрита система постачання продовольства і промтоварів. Зарплата – вдвічі-втричі вища за робітничі,окремі санаторії, поліклініки, лікарні, пансіонати. Краще житло, спеціальна прислуга. Гарантія навчання і престижна робота для дітей