Урок Відновлення політики радянізації у західних областях України

Тема уроку. Відновлення політики радянізації в західних областях України.

Очікувані результати.

-         Аналізувати, робити аргументовані висновки щодо відновлення політики радянізації в західних областях; українського визвольного руху в 1944-1950-х рр..;

-         Пояснювати причини й наслідки операцій «Вісла» та «Захід»

-         Формулювати власні судження щодо ролі та місця УГКЦ на західноукраїнських землях;

-         Характеризувати та застосовувати терміни та поняття: національна свідомість, спец поселення;

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Що таке радянізація?
2. У складі яких країн перебували західноукраїнські землі  напередодні Другої світової війни?
3. Охарактеризуйте першу хвилю радянізації, коли вона відбулася?
4. Які види руху Опору були поширені в Україні?
5. Які адміністративно-територіальні зміни відбулися в УРСР у повоєнні роки?

ІІІ. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу.

Відновлення політики радянізації в західних областях.

Робота з підручником та джерелом групами

І група. Опрацювати текст підручника на с. 82-83 та виписати тезами політику радянізації на території  Зх. України після Другої світової війни.

-         Відбудова підприємств краю, відрядження сюди кваліфікованих працівників;

-         Здійснення радянізації, не враховували специфіки краю, сприйняття населенням краю як тиск і свавілля;

-         Відкриття підприємств для переробки деревини;

-         Львів стає одним із великих індустріальних центрів України;

-         Відкрито нові газові родовища та кам’яно-вугільні пласти;

-         Колективізація, яка закінчилася в 1951 р., проводилася тиском, терором, масовими репресіями та депортаціями;

-         Велика увага зверталася на розвиток освіти.

ІІ група. Опрацювати документ і дати відповідь на запитання.

Якщо мова йде про нинішній момент, то з найбільшою скорботою батьківського серця Ми бачимо, що над цією церквою нависли нові і ще більш сильні труднощі. Досить уже тих звісток, які дійшли до нас, хоча мізерних, але достовірних, щоб дуже сильно нас засмутити  і серйозно занепокоїти. Ось ми відзначаємо сьогодні річницю дня, коли 350 років тому назад ця древня християнська спільнота щасливим чином з’єдналася з верховним пастирем і наступником Св. Петра.  І ось той самий день перетворився для нас в «день смутку і тісноти, день спустошення і розорення, день темноти та темряви, день хмари та імли». Бо з глибоким жалем ми довідались, що на тих територіях, які нещодавно перейшли під владу Росії, наші улюблені брати і сини українського народу терплять страждання за свою вірність Апостольському престолу; будь-які засоби застосовуються, аби відірвати їх від лона своєї матері – Церкви, аби примусити їх всупереч їхній волі та всупереч знаного їхнього релігійного обов’язку, перейти до сопричастя з іновірцями. Так, стало відомо, що духовенство українського обряду направило до уряду скаргу на те, що всіх її єпископів і багатьох священиків заарештовано; і що, водночас, заборонено будь-кому перебрати на себе уряд у Церкві.

Папа ПійХІІ, Енцикліка Orientales omnes, 23 грудня 1945 р.

1. Охарактеризуйте вище згаданий документ.

Ліквідація УГКЦ

Переглянути трейлер до фільму «Рифи» і охарактеризувати політику СРСР щодо УГКЦ та Митрополита Йосифа Сліпого.

Боротьба ОУН та УПА

Показ презентації «Боротьба ОУН та УПА після Другої світової війни» учителем.

Слайд 1. Насильницька колективізація, депортації населення, репресії проти мирних жителів, заборона УГКЦ спричинили посилення опору збройного підпілля, поповнення лав УПА.

Слайд 2. Керівником повстанців був Роман Шухевич, який об’єднав ОУН та УПА в єдину підпільну систему, реформував армію. Переформувавши її в менші загони, що розміщувалися в лісах.

Методи боротьби:

• Активна антирадянська пропаганда, агітація проти комуністичної влади;
• Напади на частини НКВС і військові підрозділи, терор проти радянської адміністрації;
• Спроби зриву колективізації, тиск на культурно-освітній працівників, які прибули зі сходу;
• Збройно-пропагандистські рейди, у тому числі на територію сусідніх держав.

З січня 1946 р. почалася так звана «Велика блокада».

5 березня 1950 р. загинув Р. Шухевич.

Слайд 3. Після смерті Чупринки його пост зайняв полковник Коваль (Василь Кук), який був схоплений у 1954 р.

Слайд 4. Після ліквідації збройного опору в Україні радянська влада не зупинилася на цьому. 15 жовтня 1959 р. у Мюнхені із газового пістолета агентом Сташинським був убитий С. Бандера.

Слайд 5-7. Ті учасники підпілля, які були схоплені репресивними органами СРСР відбували покарання у таборах. Такими було їхнє перебування там.

Слайд 8 . Після смерті 5 березня 1953 р. Сталіна у найбільших таборах ГУЛАГу почалися повстання, які розпочали занепад табірної системи ГУЛАГ.

Операція «Вісла» та операція «Захід»

Робота парами з додатковим матеріалом та підручником

І варіант Опрацювати текст підручника на ст. 87-88 та визначити основні причини та наслідки операції «Вісла»

ІІ варіант. Опрацювати розданий додатковий матеріал та визначити основні причини та наслідки операції «Захід»

Передбачуваний варіант відповіді:

Операція «Вісла»

• Завершити перетворення Польщі на однонаціональну державу, асимілювавши українців,
• Придушити український рух ОУН-УПА на українських територіях, що відійшли до Польщі,
• У квітні – липні 1947 р. була проведена операція «Вісла», в ході якої, українці, які проживали в прикордонних з УРСР районах, були переселені на Зх. та Пн. Польщі
• Було ліквідовано підтримку для формувань УПА
• До серпня 1947 р. було депортовано близько 150 тис. осіб

Операція «Захід»

• послабити український визвольний рух на Західній Україні
• Операція «Захід» розпочалася 21 жовтня 1947 р., о другій годині ночі
• Протягом одного дня з Західної України депортували понад 76 тисяч осіб.
• На всіх них чекали каторжні роботи в копальнях і колгоспах Сибіру.
• Під час транспортування, яке відбувалося в товарних вагонах, сотні дітей та літніх людей померли

ІV. Закріплення вивчених знань

Кожен учень повинен сказати подію, про яку він дізнався на уроці. Також потрібно визначити її позитивні чи негативні наслідки для України.

V. Домашнє завдання

Скласти історичну характеристику Й. Сліпого та В. Кука

Вивчити §ст. 82-88  Повторити §7-9 ст. 72-99