Презентація "Наростання загрози Другої світової війни. Дидактичний матеріал до уроку"

Дидактичний матеріал до уроків з всесвітньої історіїНаростання загрози війни

1930-ті рр. позначилися глибокою кризою в міждержавних відносинах. Економічні потрясіння 1929 – 1933 рр. не лише дестабілізували світове господарство, а й поляризували світ. Світ знову перетворився на джерело політичних конфліктів. Від політичних конфліктів до осередків війни. Кириченко В. А.

Відновлення промисловості, а потім і воєнного потенціалу Німеччини призвели до загострення боротьби за вплив у Європі й у світі, але в іншій формі: Велика Британія та Франція були одними з країн-переможниць, а Німеччина - переможеною. Велика Британія та Франція проти Німеччини. Кириченко В. А.

Підсумки Першої світової війни не тільки не усунули, але й загострили суперечності на Далекому Сході і в басейні Тихого океану між Великою Британією і США з одного боку і Японією – з іншого. США і Велика Британія були головними суперниками Японії на шляху встановлення свого контролю у цьому регіоні. Японія проти Великої Британії та СШАКириченко В. А.

Визначивши стратегію шляху до світового панування, А. Гітлер став цілеспрямовано впроваджувати її в життя. Лише за декілька років Німеччина стала однією з найсильніших держав Європи й була готова до розв'язування нової війни. Кириченко В. А. Війна як шлях до світового панування Німеччини

централізація держави і державного управління: -- ліквідація місцевого самоврядування;-- запровадження посад імперських намісників;-- зрощення партійного і державного апаратів;підготовка економіки з урахуванням досвіду Першої світової війни: реорганізація і мілітаризація промисловості;створення нової дієздатної армії: -- прийнято закон про створення вермахту (16 березня 1935 р.);-- запроваджена загальна військова повинність;-- інтенсивне будівництво і нарощування військово-морських і військово-повітряних сил;активна мілітаристська пропаганда;посилення агресивності зовнішньої політики. Показники підготовки Німеччини до війни. Кириченко В. А. Нарощення воєнної могутності Німеччини

Мілітаризація економіки – поширення військових законів та дисциплін на цивільні галузі господарства, економіку в цілому. Кириченко В. А. Нарощення воєнної могутності Німеччини

Несприятливі обставини змушували Муссоліні до пори до часу утримуватися від своїх загарбницьких планів. У країні велася агресивна мілітаристська пропаганда. У 1934 р. був прийнятий закон про воєнізацію італійської нації. Військовим навчанням у примусовому порядку було охоплене усе населення. Кириченко В. А.Італія на шляху до “національного розширення”Військовий вишкіл італійських школярів.1930-ті рр.

Наростання економічних і політичних проблем, відсутність стабільності у країні після Першої світової війни змушували правлячі угруповання й імператорський двір шукати вихід із труднощів лише в переході до нового етапу мілітаризації країни. Японія: модернізація у формі мілітаризаціїКириченко В. А. Японський мілітаристський плакат.1930-ті рр.

Мілітаризація держави – дії державних органів у сфері економіки, політики та соціуму, спрямовані на нарощування військової потужності держави. Кириченко В. А. Японія: модернізація у формі мілітаризації

У липні 1927 р. прем’єр-міністр Японії генерал Танака направив імператору меморандум, у якому виклав програму територіальних завоювань в Азії. Об’єктами агресії японських військ називалися Китай, Індія, СРСР і інші країни. Але меморандум прем’єр-міністра був спрямований насамперед проти США, з метою усунення їхньої присутності і впливу на Далекому Сході. Японія: претензія на світове панування. Кириченко В. А. Танака Гіїті,прем'єр-міністр Японії(1927-1929)

Меморандум – (від лат. мevorandum – те, про що варто пам'ятати) – дипломатичний або державний документ, у якому викладено фактичний, документальний чи юридичний аспект якого-небудь питання. Кириченко В. А. Японія: претензія на світове панування

Першим об’єктом нападу агресори обрали Маньчжурію (Північно-Східний Китай), економічні багатства і стратегічне положення якої приваблювали Японію і самі по собі, і в передбаченні майбутніх агресивних дій проти Китаю та СРСР. Осередки військових конфліктів: Азія. Кириченко В. А. Японська піхота в маньчжурських степах. Осінь 1931 р.

Привід для початку агресії шукали недовго: 18 вересня 1931 р. неподалік від Мукдена на Південно-Маньчжурській залізниці японська агентура вчинила диверсію. Незначні ушкодження, заподіяні вибухом, послужили “підставою” для окупації японськими військами всієї Маньчжурії. За тримісячний термін Північно-Східний Китай опинився в руках агресора. Осередки військових конфліктів: Азія. Кириченко В. А. Японська комісія перевіряє наслідки “саботажу”. 18 вересня 1931 р.

У лютому 1932 р. на цій території було утворено маріонеткову державу Маньчжоу-Го на чолі з останнім представником Маньчжурської династії в Китаї Пу І. Кириченко В. А. Пу І,імператор Маньчжурської держави(1932 — 1945)Маньчжурія як форпост Японії

7 березня 1936 року німецькі збройні сили зайняли демілітаризовану Рейнську область. Осередки військових конфліктів: Європа. Кириченко В. А. Німецькі війська переходять річку Рейн.7 березня 1936 р..

Демілітаризована зона – встановлена міжнародним договором чи угодою територія, на якій заборонено зберігати старі й споруджувати нові укріплення, військово-промислові підприємства, тримати війська. Кириченко В. А. Осередки військових конфліктів: Європа

Вночі на 3 жовтня 1935 р. без оголошення війни італійські війська напали на Ефіопію. Зазнаючи гострої нестачі в постачанні, озброєні головним чином гвинтівками застарілих зразків, мисливськими руш­ницями та списами, ефіопські війська чинили загарбникам, що використовували танки, літаки й отруйні речовини, героїчний опір протягом семи місяців. У травні 1936 р. Ефіопія перестала існувати як самостійна держава і була об’єднана разом з Еритреєю і Сомалі в колонію – Італійську Східну Африку. Осередки військових конфліктів: Африка. Кириченко В. А. Табір ефіопських військ. 1935 р.

Проміжий підсумок. Виникнення осередків перших військових конфліктів наблизило світ до небезпечної межі нового глобального збройного конфлікту. Однак лідери провідних країн світу не змогли знайти дієвих засобів, щоб зупинити його ініціаторів. Кириченко В. А.

Військово-політичне зближення агресивних держав. Кириченко В. А. Згуртування сил агресії25 жовтня 1936 р. Німеччина та Італія уклали угоду про розподіл сфер впливу у Європі та в басейні Середземного моря; 25 листопадаі 1936 р. Німеччина та Японія уклали “Угоду про боротьбу проти Комуністичного Інтернаціоналу”, відому як Антикомінтернівський пакт;6 листопада 1937 р. до Антикомінтернівського пакту приєдналася Італія. Таким чином склався союз агресивних держав “вісь Берлін – Рим - Токіо”; 22 травня 1939 р. укладено військовий союз Німеччини та Італії – “Сталевий пакт”.

Антикомінтернівський пакт. Кириченко В. А. Згуртування сил агресіїпередбачалося взаємне інформування сторін про “активність Комуністичного Інтернаціоналу” і боротьба з ним; угода залишалася відкритою до приєднання до неї інших держав;сторони зобов'язалися вживати суворих заходів проти тих, хто всередині країни чи поза нею прямо чи опосередковано діяв на користь Комінтерну;термін дії угоди складав 5 років. Японський посол у Німеччині Кінтомо Мусакодзі та міністр закордонних справ Німеччини Йоахим фон Ріббентроп ставлять підписи на Антикомінтерновскому пакті.25 жовтня 1936 р.

Вісь “Берлін – Рим - Токіо”Кириченко В. А. Згуртування сил агресіїмета діяльності військово-політичного блоку агресивних держав з вступом до нього Італії не змінилася;хоча новий блок був офіційно спрямований проти світового комунізму і усіх лівих сил, він становив реальну загрозу для США, Великої Британії та Франції.“Три народи — одна війна!”. Італійський плакат, присвячений створенню блоку Берлін-Рим-Токіо

“Сталевий пакт”Кириченко В. А. Згуртування сил агресіїпідтверджував дію положень Антикомінтернівського пакту;встановлював союзні взаємні зобов'язання двохдержав;розширював двохстороннє співробітництво у військовій та економічній сферах;підтверджував готовність розвивати й підтримувати дружні відносини з тими країнами, з якими Німеччину та Італію зв'язує спільність інтересів;термін дії угоди складав 10 років. Підписання німецько-італійського договору про союз та дружбу. 22 травня 1939 р.

Кириченко В. А. “Три нації зобов'язалися піти одним і тим же шляхом, що, певно, приведе їх до війни, до неминучої війни”. Галеццо Чіано,міністр закордонних справ Італії, запис у щоденнику від 5 листопада 1937 р. Передбачення очевидця. Згуртування сил агресії

7 липня 1937 р. японські війська почали нову війну в Китаї. На кінець 1937 р. Японці захопили Тяньцзінь, Пекін, Шанхай і тогочасну столицю країни Нанкін. Кириченко В. А. Японскі війська на околицях Даньяну. Грудень 1937 р. Розширення масштабів агресії

У війні проти Китаю Японія одержала повну підтримку своїх союзників. Кириченко В. А. Антикомінтернівський пакт. Карикатура Артура Шика. Розширення масштабів агресії…

Продовження агресії Японії завдало серйозної шкоди західним країнам, насамперед США і Великій Британії. Було цілком очевидно, що Японія веде справу до швидкого витіснення американських і англійських конкурентів з китайського ринку. Однак ніяких ефективних дій проти Японії західні країни не вжили, хоч мали для цього усі можливості. Кириченко В. А. Британський плакат про наміри Японії.1936 р.…та пасивна позиція західних країн

Уже перший осередок військової агресії, коли Японія захопила Маньчжурію, стало для Ліги Націй випробуванням, яке вона не витримала. Ліга Націй обмежилася констатацією, що Маньчжурія є складовою частиною Китаю, і невизнанням маріонеткової держави Маньчжоу-Го. Відчувши безкарність, Японія у 1933 р. демонстративно вийшла цієї міжнародної організації. Кириченко В. А. Карикатура на бездіяльність Ліги Націй в умовах воєнної загрози. 1933 р. Ліга Націй в умовах наростання воєнної небезпеки

Німеччина також не зв’язувала свої зовнішньополітичні плани з членством у Лізі Націй. Вже в жовтні 1933 р. вона заявила про вихід з цієї міжнародної організації. Кириченко В. А. Ліга Націй в умовах наростання воєнної небезпеки

Італійська агресія в Ефіопії була засуджена Лігою Націй, яка в листопаді 1935 р. наклала на Італію економічні санкції. Втім, вони були обмеженими і виявилися зовсім неефективними. Кириченко В. А. Ліга Націй в умовах наростання воєнної небезпеки

Загальний підсумок. Ліга Націй не стала важливим інструментом у системі міжнародних відносин, який зміг би запобігти світовій війні і забезпечити міцний мир, оскільки вона не мала засобів, аби змусити будь-яку країну дотримуватися міжнародного права. Кириченко В. А.