Постійне населення – населення, яке постійно проживає на момент перепису на певній території, ураховуючи тимчасово відсутніх, якщо їхня відсутність у постійному місці проживання не перевищувала 12 місяців. Міське і сільське населення. Міське населення – населення, яке проживає у містах та селищах міського типу. Сільське населення – населення, яке проживає у селах і селищах. Розрахунок (оцінка) чисельності постійного населення – наближене визначення чисельності населення на території країни або її частини без проведення перепису населення. Розрахунки (оцінки) чисельності постійного населення здійснюється щорічно станом на 1 січня на основі наявних адміністративних даних і на підставі підсумків останнього перепису населення, до яких додається кількість живонароджених і прибулих на певну територію і віднімається кількість померлих і вибулих з цієї території. Вік – період від народження людини до того чи іншого моменту життя. Вік визначають кількістю повних років, що прожиті людиною на цей момент. Вікова група населення – сукупність людей певного віку.
Чисельність населення (за оцінкою) на 1 березня 2021 року та середня чисельність у січні–лютому 2021 (осіб) Наявне населення. Постійне населенняна 1 березня 2021 року середня чисельність у січні–лютому 2021 рокуна 1 березня 2021 року середня чисельність у січні–лютому 2021 року. Харківська область2628869263135226132332615716 Харківський район1743012174437317230711724432м. Харків1431544143271514119771413148 Богодухівський район124665124800125177125312Ізюмський район175473175730176766177023 Красноградський район105659105804106419106564 Куп’янський район132800132967133583133750 Лозівський район150040150220151571151751 Чугуївський район197220197458196646196884
Процес скорочення населення Харківської областіУ сільській місцевості: Розпочався у 1959 р. Зумовлений: посиленням міграційних процесів в міста. У містах: Розпочався у 1991 р. Зумовлений: скорочуванням народжуваності, скороченням тривалості життя населення. Причини зниження рівня народжуваності: Зростання віку одруження серед жінок. Збільшення частки жінок , що перебуває поза шлюбом. Зростання кількості розлучень та неповних сімей. Причини зростання смертності населення: Низький рівень життя. Неякісні продукти. Забруднене навколишнє середовище. Низька якість медичного обслуговування.
Міграції Зовнішні міграціїХарківська область має від'ємне сальдо міграцій. Основні напрями: Росія, Ізраїль, США, Канада, країни ЄС. Основні причини: Заробітчанство, навчання в інших країнах, повернення на історичну батьківщину. Міжобласні міграції. Харківська область має додатне сальдо міграцій. Основні причини: наявність великої кількості навчальних закладів, розвиток усіх видів інфраструктури, вдале розташування краю на перетині торгівельних шляхів.
Депопуляція в Харківській областіПорахуйте, на скільки скоротилося населення з 1989 до 2020 року. Назвіть причини скорочення кількості населення?коефіцієнт (на 1000 осіб)19501960197019902000201020142020народжуваність19,717,314,011,46,89,510,14,7смертність7,36,99,212,816,415,215,311,5природний приріст12,410,44,8-1,4-9,6-5,7-5,2-6,8.1926 — 2 328 0001939 — 2 554 0001941 — 2 643 100[1944 — 1 668 3001959 — 2 520 1291970 — 2 826 1221979 — 3 055 6551989 — 3 174 6752001 — 2 914 2122014 — 2 737 2422020 -- 2 642 825
Національний склад населення. Кількість(тис. осіб)У % до підсумкуу % 2001 рік1989 рік2001 рікдо 1989українці2048,770,762,8102,8росіяни742,025,633,270,4білоруси14,70,50,764,4євреї11,50,41,523,7вірмени11,10,40,3136,9азербайджанці5,60,20,286,9грузини4,40,150,1138,8татари4,20,140,270,2молдовани2,50,090,165,7в’єтнамці2,40,080,001у 54 р.б.цигани2,30,080,0978,6
Мовно-етнічний склад населення. У Харківській області українською мовою преса і періодика має 70 найменувань, російською - 50 друкованих видань, а обома мовами публікують 188 видань. Щодо стану забезпечення прав національних меншин варто зазначити, що вони становлять 111 національностей. Українську мову вважають рідною 53,8% , російську – 44,3% населення області. У містах частина етнічних українців спілкується російською мовою.
Перепис населення – єдиний процес збирання, узагальнення, оцінювання, аналізу й публікації демографічних, економічних і соціальних даних, які відносяться за станом на певний час до всіх осіб в країні або її частині. Демографічна політика – система адміністративних, економічних, пропагандистських та інших заходів, за допомогою яких держава впливає на природний рух населення у бажаному напрямку
Освітньо-професійна структура населення. Найбільш потрібними в Харківській області є робочі спеціальності, а також висококваліфіковані IT-спеціалісти. Непопулярними професіями в регіоні зараз є економіст, юрист і бухгалтер. Ринок праці, за даними директора Центру зайнятості, перенасичений цими фахівцями. "Головний бухгалтер потрібний, але з досвідом роботи. А де його узяти, якщо на роботу простого бухгалтера не беруть випускника ВНЗ.
Зайнятість населення. У Харківській області за даними вибіркових обстежень населення (домогосподарств) з питань економічної активності, середньомісячна кількість економічно активного населення віком 15−70 років у І півріччі 2018 р. становила 1328,0 тис. осіб і збільшилась порівняно з І півріччям 2017 р. на 1,7 тис. осіб. Із загальної кількості осіб працездатного віку, що становила 1281,9 тис. осіб, економічною діяльністю були зайняті 1213,9 тис. осіб, а визначені як безробітні – 68,0 тис. осіб. Чисельність безробітних зменшилась на 13,3 тис. осіб. У Харківській області зберігається найнижчий рівень безробіття населення по країні. Цей показник серед осіб у віці 15–70 років становив 5,1%, що на 1 в.п. менше, ніж у І півріччі 2017 р. (по Україні – 8,9%, що на 0,7 в.п. менше). Рівень економічної активності населення збільшився у віці 15−70 років на 0,4 в.п. і становив 64,8%, а у працездатному віці – на 0,6 в.п. і становив 76,1%. Рівень зайнятості населення також збільшився: серед населення у віці 15−70 років – на 1 в.п. (склав 61,5%), серед населення працездатного віку – 1,4 в.п. (72,1%). Харківська область залишається одним із лідерів поміж регіонів країни за рівнем зайнятості населення. Кількість зайнятого населення віком 15−70 років у середньому склала 1260,0 тис. осіб.