Презентація для уроку з географії в 7 класі. Містить динамічні опорні схеми, діаграми, картографічний матеріал, який дозволить унаочнити навчання. Особливо допоможе при дистанційній формі роботи.
В презентації розроблена система навігації між слайдами. Надана широка можливість (за необхідності) переходити за гіперпосиланнями на слайди, які містять додаткову інформацію, тематичні карти (Народи Євразії, Політична карта Євразії) й повертатися до попередніх слайдів.
ЄВРАЗІЯ: 5,45 млрд. осіб (68,8% населення світу) ЄВРОПА: 750,8 млн. осіб (13,8% населення Євразії; 9,4% населення світу) 19. Німеччина – 83,3 млн. осіб; 21. Франція – 69,0 млн. осіб; 22. Велика Британія – 67,6 млн.; 25. Італія – 59,2 млн. осіб; 31. Іспанія – 46,9 млн. осіб; 35. Україна – 41,5 млн. осіб. 1. Китай – 1,45 млрд. осіб (18,2% світу); 2. Індія – 1,41 млрд. осіб (17,7% світу); 4. Індонезія– 280,1 млн. осіб; 5. Пакистан – 229,4 млн. осіб; 8. Бангладеш – 168,4 млн. осіб; 9. Росія – 146,0 млн. осіб; 11. Японія – 126,3 млн. осіб; 13. Філіппіни – 112,8 млн. осіб; 15. В'єтнам – 99,4 млн. осіб. АЗІЯ: 4,7 млрд. осіб (86,2% населення Євразії; 59,4% населення світу)
2 ареали найбільшої густота населення світу: Південна та Східна Азія: 300-10000 осіб/км2; Західна та Центральна Європа: 150-5000 осіб/км2. «Білі плями» та мало заселені території: Північна Євразія, Центральна Азія Середня густота 100 осіб/км2 Причини нерівномірності розселення людей: природні; історичні; демографічні; економічні. mapН mapП
РАСОВИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ ЄВРАЗІЇ ВЕЛИКІ ЛЮДСЬКІ РАСИ в ЄВРАЗІЇ (3 з 4-х) ПЕРЕХІДНІ РАСИ УРАЛЬСЬКА ЛОПАНОЇДНА ПІВДЕННОСИБІРСЬКА ТИБЕТСЬКА… ПЕРЕХІДНІ РАСИ ЯПОНСЬКА ІНДОНЕЗІЙСЬКА… АВСТРАЛОЇДНА (1% населення Євразії) Острови Шрі-Ланка (схід), Нова Гвінея МОНГОЛОЇДНА (47% населення Євразії) Східна та Північна Азія ПІВДЕННОІНДІЙСЬКА ПЕРЕХІДНІ РАСИ ЄВРОПЕОЇДНА (48% населення Євразії) Європа, Західна та Південна Азія КУРИЛЬСЬКА (АЙНСЬКА) mapН mapП
РАСОВИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ ЄВРАЗІЇ – європеоїдна – монголоїдна – австралоїдна Великі людські раси: 48% 47% Перехідні раси: Уральська (є+м); Лапоноїдна (є+м); Південносибірська (є+м); Тибетська (є+м); Японська (м+а); Курильська (айнська) (є+м+а); Південноіндійська (є+а); Індонезійська (м+а)… У Л П-С Т П-І К Я І Австралоїди mapН mapП
ЕТНІЧНИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ ЄВРАЗІЇ В Євразії проживає близько 1100 націй та народностей, в тому числі: в Європі 87; в Азії >1000. ІНДІЯ ≈200 націй, народностей, племен 447 мов, 1652 діалекти 2 державні мови: гінді (40%), англійська; +20 офіційних мов ШВЕЙЦАРІЯ 4 державні мови: ▪ німецька (63,7%); ▪ французька (20,4%); ▪ італійська (6,5%); ▪ ретороманська (0,5%). mapН mapП
МОВНИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ ЄВРАЗІЇ – індоєвропейська – китайсько-тибетська МОВНІ СІМ’Ї групи мов, пов'язаних походженням від єдиної спільної батьківської мови 444 мови 453 мови – уральська 40 мов – алтайська 79 мов – афразійська в Азії: 3 «живі» мови – австронезійська 1224 мови 42,4% 30,1% 0,7% 6,2% – картвельська 6 мов 0,1% грузинська, менгрельська… – дравідійська 85 мов 5,2% 1,7% mapН mapП 3,4% Алфавітні системи письма
МОВИ в ЄВРОПІ В Європі говорять 225 корінними мовами, що належать до 5 мовних сімей. Мовами індоєвропейської сім’ї говорить 93,7% населення Європи; уральської сім’ї – 3,4%, алтайської сім’ї – 1,8%, афразійської – 0,8%. ▪ Німеччина, Австрія, Ліхтенштейн; ▪ Швейцарія, Бельгія, Люксембург. ▪ Франція, Монако; ▪ Швейцарія, Бельгія, Люксембург. ▪ Велика Британія; ▪ Ірландія, Мальта. ▪ Туреччина; ▪ Македонія, Греція, Сербія. ▪ Італія; ▪ Швейцарія, Сан-Марино, Ватикан. ▪ Румунія, Молдова.. ▪ Іспанія; ▪ Андорра.. ▪ Україна. ▪ Польща. mapН mapП
ПІДГРУПИ МОНГОЛОЇДНОЇ РАСИ В ЄВРАЗІЇ Виділяють 2 головні підгрупи монголоїдів: північну (масивні, високі, світлошкірі, з великим обличчям і низьким склепінням черепа); південну (невисокі, смагляві з невеликим обличчям та високим лобом). Айн Китаєць Японка Шиба Маньчжур Гольд Ульч Нівх Бурят Качин Кореєць Гілячка Чукчі в національному костюмі 9
МАЛІ РАСИ МОНГОЛОЇДНОЇ РАСИ В ЄВРАЗІЇ арктична – чукчі... далекосхідна – китайці та інші народи Китаю (окрім півдня); південноазійська – тайці, народи Індокитаю, М'янми, Індонезії, Філіппін. Всередині великої монголоїдної раси виділяють кілька малих рас: північноазійська – монголи, буряти, якути, евенки (тунгуси), евени...; арктична – чукчі... далекосхідна – китайці та інші народи Китаю (окрім півдня) південноазійська – тайці, народи Індокитаю, М'янми, Індонезії, Філіппін. Чукчі Китайці Тайці 9
Характерні расові ознаки: обличчя низьке, широке, сплощене, скуласте, волосся буває темне чи світле, пряме або хвилясте, очі переважно карі, перенісся часто низьке, нерідко зустрічається епікантус, волосяний покрив обличчя й тіла слабкий. Худорлява статура з тенденцією до брахіморфності (від грецьк. «брахіс» – широкий): люди невисокі на зріст, у яких переважають передньо-задні розміри – кругла голова, досить великий живіт, відносно довгий тулуб і короткі руки та ноги. На плечах та стегнах відкладається значна кількість жиру. У людей такого типу відносно великі внутрішні органи (печінка, легені, селезінка). Письменник Максим Горький – представник уральської перехідної раси Уральська перехідна раса 9
Лапоноїдна перехідна раса Лапоноїдна раса – перехідна раса, що зберіглася в саамів (лопарів) – корінного населення Північної Європи; що має значні відмінності від європеоїдів, що зближує його носіїв з представниками монголоїдної раси. Основні риси лапоноїдної раси: низький зріст, епікантус, увігнута спинка носа, низьке обличчя за рахунок дуже малої висоти нижнього відділу, велика відстань між очима. Разом з цими монголоїдними ознаками лапоноїди мають світлий відтінок шкіри, й серед них значний відсоток блакитнооких. Жінка лапоноїдної раси 9
Пращури лапоноїдів заселили північ Європи, коли вона звільнилася від льодовика у добу неоліту, прийшовши зі сходу, де до того жили в міжріччі Обі та Печори. Лапоноїдна перехідна раса Саамський амбар (парк «Скансен» Стокгольм) Саами в традиційному житлі кота (Норвегія) Саами були напівкочовим народом. Нині в господарській діяльності поєднують оленярство з рибальством і мисливським промислом. Саамське житло кота (вежа), вкрите берестом 9
Південносибірська перехідна раса Південносибірська (туранська) раса – поширена серед казахів, киргизів, частково узбеків та алтайців, деяких башкирів. Сформувалася в ІІ тис. у степах Казахстану внаслідок змішування корінних європеоїдів та кочових монголоїдів з Центральної Азії. Мають середній зріст, світу або смагляву шкіру. Волосся на тілі й борода ростуть погано. Волосся темне й пряме. Казах у національному вбранні Очі з епікантусом, темні, але зі змішаними відтінками. Обличчя високе й широке, плоске, з виступаючими вилицями. Ніс прямий, перенісся середнє (рідше низьке). Киргизька дівчина в національному вбранні 9
Тибетська перехідна раса Корінне населення історичної області Тибет, що у Західному Китаї. У тибетців, як з'ясувалося, працюють специфічні гени, які, крім усього, збільшують кількість гемоглобіну в крові. Це рятує від гіпоксії на значній висоті, де повітря дуже розріджене. У другій половині ХХ ст. всесвітню славу здобула тибетська народна медицина. Втім, вона є однією з найдавніших у світі й відома ще з VІІІ ст. Традиційна медицина тибетців є переважно фітотерапевтичною – застосовує понад 2 тис. видів рослин. Також використовує близько 40 видів тварин і близько 50 мінералів. Тибетські монахи 9
Японська перехідна раса Японська родина в повсякденному вбранні 9 Японця зовні легко відрізнити від китайця – типового представника монголоїдної раси. Шкіра японців світла. Цей ефект чоловіки й жінки підсилюють відбілюючою косметикою. Форма обличчя більш витягнути (а не кругла). Очі злегка опуклі. Яскравіше виражені мішки під очима. Більш видовжений ніс. Він вузький у переніссі. Манери японців стримані й делікатні (на відміну від галасливих китайців). Тримаються дуже тихо й стримано.
Курильська (айнська) перехідна раса Корінне населення Японії – айни – загадкове індоєвропейське плем'я, яке мігрувало на Японські острова близько 13 тис. років тому. Айни мають не монголоїдну будову тіла. Вони високі на зріст, кремезної статури, обличчя з європейськими рисами, очі рівні, чоло високе, вуса обов'язкові, а для старших – і борода. Карта розселення айнів у кінці ХІХ ст. 9 Колись айни жили на півдні Камчатки та Сахаліну, Курильських островах, вздовж нижньої течії Амуру. Нині лишилися лише в Японії переважно на острові Хоккайдо. Лише 6 червня 2008 року японський парламент визнав айнів самостійною національною меншиною. о. Хоккайдо
Курильська (айнська) перехідна раса Особливою рисою айнів є татуювання жінками губ та рук від кисті до ліктя. Це роблять самі жінки й лише для себе. На шкірі роблять надрізи церемоніальним ножом, а потім у порізи втирають вугілля. За тату можна визначити чи заміжня жінка та скільки має дітей. Перші тату роблять 7-ми річні дівчата, як крапки навколо губ. Щороку додаються лінії. Завершучи орнамент, наречений на весілля малює «посмішку». 9
Курильська (айнська) перехідна раса У святкові дні або для зустрічі гостя вдягають національний плащ-халат, вишитий та оздоблений аплікаціями візерунками. Культуру айнів знищили монголо-китайці в 700-літній загарбницькій війні. Якби цього не сталося, то зараз Японія була б заселена білими людьми, нащадками айнів. Навіть у сучасній японській мові слово «Китай» означає «загроза». 9 Родина айнів у традиційних костюмах (Фото 1904 р.)
Таміли (Шрі-Ланка). Належить до перехідної південноіндійської раси Південноіндійська перехідна раса 9 Представники раси мають проміжні риси між європеоїдної та австралоїдної расами. Переважає серед народів, які мешкають на півдні півострові Індостан (телугу, малаялі, каннара) та острові Шрі-Ланка (таміли). В Індії належать до стану недоторканих. п-ів Індостан о. Шрі-Ланка Змішання між представниками європеоїдних і дравідійських народів зайшло так далеко, що нині дослідники не вважають за можливе провести між ними чітку відмінність. Жінка з кондів – одного з аборигенних племен Індії (штат Орісса)
Індонезійська (малайська) перехідна раса 9 Представниця народу карени (Таїланд). Належить до перехідної індонезійської раси (а+м) Переважає серед південних китайців, в'єтнамців, тайців, яванців, малайців та інших народів Південно-Східної Азії. Представники індонезійської раси виділяються за такими особливостями, що склалися внаслідок змішування монголоїдної та австралоїдної рас: дещо менший зріст в порівнянні з монголоїдами; темніші відтінки кольору шкіри; частіше зустрічається хвилясте волосся; слабке зростання волосся на обличчі й тілі; розріз очей може бути досить широким; В'єтнамець збільшення товщини губ; широкий, слабо випнутий ніс з увігнутим переніссям; менший розмір черепа.
ІНДОЄВРОПЕЙСЬКА МОВНА СІМ’Я В ЄВРАЗІЇ ІНДОЄВРОПЕЙСЬКА СІМ’Я (444 мови з 8 сучасних мовних груп) найпоширеніша сім'я споріднених мов родом із Західної та Південної Євразії, які вважаються нащадками праіндоєвропейської мови. 46% населення світу на всіх континентах говорять індоєвропейськими мовами. – індоіранська 189 мов – балто-слов’янська 18 живих мов – германська 11 живих мов – романська ≈45 живих мов – кельтська 6 живих і відроджених мов Окреме місце серед індоєвропейських мов на рівні мовних груп посідають: – грецька мова – албанська мова – вірменська мова 9
ІНДОЄВРОПЕЙСЬКА МОВНА СІМ’Я В ЄВРАЗІЇ ІНДОІРАНСЬКА ГРУПА (189 мов з 3 мовних підгруп) – індійська 96 мов ПІДГРУПИ: – іранська 87 мов – нуристанська 6 мов перська (фарсі), пушту (афгані), таджицька, осетинська, курдська, белуджі, памірські … гінді, урду, бенгалі, маратхі, орія, непалі, циганська, санскрит… на сході Афганістану… ф а р с і пушту таджицька курдська белуджі г і н д і урду бенгалі н е п а л і маратхі гуджараті орія ▪ ▪ 21
ІНДОЄВРОПЕЙСЬКА МОВНА СІМ’Я В ЄВРАЗІЇ БАЛТО-СЛОВ’ЯНСЬКА ГРУПА (18 живих мов з 4 мовних підгруп) – східнослов’янська 4 мови ПІДГРУПИ: – західнослов’янська 6 мов – південнослов’янська 4 мови – балтійська 4 мови українська, русинська, білоруська, російська польська, чеська, словацька, сілезька… словенська, сербсько-хорватська, (сербська, хорватська, боснійська, чорногорська), македонська, болгарська латвійська, литовська… 21
ІНДОЄВРОПЕЙСЬКА МОВНА СІМ’Я В ЄВРАЗІЇ ГЕРМАНСЬКА ГРУПА (11 живих мов з 2 мовних підгруп) – північногерманська (скандинавська) 5 мов: ПІДГРУПИ: норвезька, шведська, данська, ісландська, фарерська, – західногерманська 6 мов: англійська, німецька (3 діалекти), нідерландська, люксембурзька, фризька, ідиш 21
ІНДОЄВРОПЕЙСЬКА МОВНА СІМ’Я В ЄВРАЗІЇ РОМАНСЬКА ГРУПА (≈45 живих мов з 2 гілок) ЗАХІДНО-РОМАНСЬКІ МОВИ: ≈40 мов і діалектів: ▪ португальська, ▪ іспанська (3 діалекти), ▪ французька (з діалектами), ▪ італійська (16 діалектів), ▪ ретороманська… СХІДНО-РОМАНСЬКІ (БАЛКАНО-РОМАНСЬКІ) МОВИ: 5 живих мов: румунська, молдавська… 21
ІНДОЄВРОПЕЙСЬКА МОВНА СІМ’Я В ЄВРАЗІЇ КЕЛЬТСЬКА ГРУПА (6 живих мов) – ірландська – шотландська – валлійська – менська (відроджена) – корнська (відроджена) – бретонська У І тис. до н. е. кельтські мови були поширені практично на всій території Європи: від Британських островів і Піренейського півострова до Карпат, Балкан і Малої Азії. Пізніше зона поширення кельтських мов сильно скоротилася. В кінці ХХ ст. зусиллями ентузіастів було відновлено менську (зниклу в 1974 ст.) і корнську (зниклу в 1777 р.) шляхом організації випуску друкованих видань і радіопередач цими мовами, ведення освіти та відправах у церквах. Кельтські мови – група реліктових мов індоєвропейської мовної сім’ї, якими нині говорять лише в межах 3-х країн: Великий Британії, Ірландії, Франції. До живих кельтських належать мови: 21
КИТАЙСЬКО-ТИБЕТСЬКА МОВНА СІМ’Я КИТАЙСЬКО-ТИБЕТСЬКА (сино-тибетська) СІМ’Я (363 мови з 2 мовних груп) – китайська: ГРУПИ: китайська мова (з 10-а діалектами) 1 мова – тибето-бірманська: 452 мови Традиційні та спрощені ієрогліфи Ієрогліфи (з грецького «священний» + «знак», «риска») – знаки для запису китайської, корейської та японської мов (до 1945 р. – в'єтнамської). Кожний знак – не слово, а поняття. Кількість китайських ієрогліфів 47-80 тис. знаків. Більше половини в сучасній мові не вживається. Освічений китаєць повинен знати 4-5 тис. ієрогліфів. Окрім ієрогліфів існує також спеціальна латиниця для фонетичної передачі китайської мови. 9
УРАЛЬСЬКА МОВНА СІМ’Я УРАЛЬСЬКА СІМ’Я (40 мов з 2 мовних груп) ФІНО-УГОРСЬКА ГРУПА: 29 мов – угорська – фінська – естонська – карельська – комі – саамі – удмуртська – марійська – мордовська – хантийська 9 угорська підгрупа прибалто-фінська підгрупа волзька підгрупа пермська підгрупа саамська підгрупа САМОДІЙСЬКА ГРУПА: 11 мов – ненецька та інші мови (штриховка – в ХVІІ ст., суцільний фон – нині) – комі- перм’яцька
АЛТАЙСЬКА МОВНА СІМ’Я АЛТАЙСЬКА СІМ’Я (79 мов з 6 мовних груп) – тюркська турецька, казахська, туркменська, узбецька, татарська, башкирська, чуваська, азербайджанська, кримськотатарська, гагаузька ГРУПИ: – монгольська монгольська, бурятська, калмицька… – корейська 1 ізольована мова – японсько-рюкюська японська (5 діалектів)… – айнська 1 ізольована мова – тунгусо-манчжурська евенська, нанайська… 9
АФРАЗІЙСЬКА МОВНА СІМ’Я – семітська ГРУПИ: Арабське письмо (арабиця, в'язь) – абетка для запису арабської мови й (у дещо зміненому вигляді) деяких інших мов, зокрема перської, пушту, курдська, малайська та певних тюркських мов. Вона складається з 28 літер. Арабське письмо пишеться справа наліво. арабська, іврит, мальтійська, †сирійська – єгипетська коптська – берберська – кушитська – чадська – омотська у Північній Африці АФРАЗІЙСЬКА СІМ’Я (6 мовних груп) Характерні риси семітських мов: обмежена кількість голосних, наявність трьох рядів приголосних (дзвінкі, глухі та глотизовані). Корінь дієслова складають три приголосні (несуть основне словникове значення), голосне «заповнення» між приголосними уточнює основне значення. 9
АЛФАВІТНІ СИСТЕМИ ПИСЬМА ЛАТИЛИЦЯ – єдина офіційна абетка – існує поряд з іншими абетками Індоєвропейські мови: балтійські, романські, германські, кельтські, частково слов'янські Нові алфавіти для мов: турецької, в'єтнамської, узбецької, туркменської, казахської, народів Тропічної Африки Допоміжне письмо: японська, китайська Міжнародні штучні мови: есперанто, інтерлінгва, ідо… КИРИЛИЦЯ – офіційна абетка – одна з офіційних абеток – відмовилися від кирилиці 8 слов'янських мов білоруська, болгарська, боснійська, македонська, російська, сербська, українська, чорногорська 2 неслов'янські мови що зазнали впливу Росії: монгольська, таджицька 14 Aa … Zz Aa … Яя
АЛФАВІТНІ СИСТЕМИ ПИСЬМА АРАБСЬКА АБЕТКА Арабське письмо (арабиця, в'язь) – абетка для запису арабської, перської, пушту, курдська, малайська та певних тюркських мов. Має 28 літери. Пишеться справа наліво горизонтально. ЄВРЕЙСЬКА АБЕТКА Староєврейська абетка (абетка мови іврит) складається лише з приголосних літер. Великих літер немає. Складається з 22 літер. Пишеться справа наліво горизонтально. ГРЕЦЬКА АБЕТКА Грецька абетка складається з 24 літер. Пишеться зліва направо горизонтально. Крім як для запису мови, літери алфавіту використовуються як міжнародні символи в математиці та інших науках, для найменування елементарних частинок, зірок та інших об'єктів Перша (альфа) й остання (омега) літери грецької абетки 14
АЛФАВІТНІ СИСТЕМИ ПИСЬМА ГРУЗИНСЬКА АБЕТКА Грузинська абетка складається з 33 літер. Немає відмінності між великими і малими буквами. Письмо є унікальним і його точне походження не з'ясоване. Пишеться зліва направо горизонтально. ТАЙСЬКА АБЕТКА Тайська абетка складається з 44 приголосних, що більше ніж звуків у тайській мові. Голосні звуки позначать або окремими 15 символами, або знаками, що можуть з'являтися збоку, згори, всередині й знизу приголосної літери. Тексти записують зліва направо. Пробілів між словами немає. Є лише лапки й круглі дужки. ІЄРОГЛІФИ Ієрогліфи знаки для запису китайської, корейської та японської мов. Кожний знак (або 2-3) – окреме поняття. Абетки немає. Для сортування ієрогліфи розбиті на складники: 214 «ключів» та «радикали» (до 70 штрихів). Пишеться справа наліво вертикально. 14