Презентація "Настільний теніс"

НАСТІЛЬНИЙ ТЕНІСЛОЗА ІВАН ОЛЕКСІЙОВИЧ

ІСТОРІЯ ТЕНІСУВ XVI в Англії і Франції виникла цікава гра без визначених правил. Грали м'ячем з пір'їнами. Згодом з'явився гумовий м'яч. Потім з відкритих майданчиків гра перейшла в приміщення. Грали на підлозі. Потім на двох столах, розташованих на деякій відстані один від одного. Потім столи поставили поруч. Між ними натягли сітку.. Перші правила гри були створені в Англії. Одна партія до 30 очок. Своєрідною була форма учасників: Вечірній одяг: жінки в довгих сукнях, чоловіки в смокінгах. Активізував подальший розвиток настільного тенісу винахід французького інженера Джеймса Рібса (1894р). він ввів у гру цілуоїдний м'яч. Поступово змінювалась і форма ракетки.

Цікаві факти з історіїДосі точаться суперечки про те, де точно виник настільний теніс та пінг-понг. Більшість дотримуються думки, що це було в Британії і причиною стала місцева погода. Через дощі та туман люди не могли грати у великий теніс і стали пристосовувати для цього столи в приміщеннях, встановлюючи на них перегородки з підручних матеріалів. Замість м’ячика спочатку використовували пробку від шампанського, оскільки вона добре відбивалася. Сучасні столи, м’ячик та ракетки почали з’являтися вже наприкінці 19 століття. Стандартні правила настільного тенісу було визначено в 1922 році.. У першому періоді чітко домінує Європа, а з 50-х років починається епоха домінування Азії. Це доводить навіть той факт, що вже протягом двох десятиліть олімпійські трофеї одержують китайські тенісисти. У 1936 році на турнірі в Чехії було поставлено світовий рекорд за тривалістю розіграшу очка — 2 години. А найдовша в історії партія тривала в 1883 році майже 144 години. Після Олімпійських ігор у Сіднеї у 2000 році збільшили стандартний розмір м’ячика для тенісу, щоби він став помітнішим для глядачів. До речі, також для того, щоби м’яч добре було видно гравцям та глядачам, спортсменам заборонено одягати білу та помаранчеву форму через відповідний колір м’яча.

МЕТА ГРИ Гра може проходити між двома суперниками або двома парами суперників. Завданням гравців є утримувати м'яч в грі за допомогою ракеток — кожен гравець після одного відскоку м'яча на своїй половині столу повинен відправити м'яч на половину столу суперника. Очко нараховується гравцеві, коли суперник не може повернути м'яч відповідно до правил.

Тенісний стіл. Колір. Поверхня тенісного столу повинна бути чорного або просто темного кольору (наприклад, синього або зеленого), оскільки при комбінованих ударах фон має велике значення. Краї столу шириною в 2 см фарбуються в білий колір. Габарити. :ширина - 1,525 м;довжина - 2,74 м;висота від підлоги - 76 см. Саме такі габарити затверджені вимогами Міжнародної Федерації по даному виду спорту.

Комплект сітки. Комплект сітки складається з самої сітки, підвісного шнура і опорних стійок разом з їх кріпленням до поверхні столу. Сітку за допомогою шнура і стійок встановлюють так, щоб її верхній край знаходився на висоті 15,25 cм від поверхні. За бічні лінії столу сітка не повинна виступати більш ніж на 15,25 cм.

Ракетка. У грі використовуються ракетки, зроблені з дерева (підстава), покритого одним або двома шарами спеціальної гуми (накладки) з обох сторін (при використанні ігрової хватки «перо» іноді одна із сторін ракетки накладки не має, в цьому випадку під час гри ця сторона використовуватися не повинна). Накладки на різних сторонах ракетки можуть бути різними і повинні відрізнятися кольором.

М'яч. М'яч для настільного тенісу виготовляється з целулоїду або подібної пластмаси. Діаметр м'яча 40 мм, маса 2,7 г. М'яч може бути білого або оранжевого кольору, обов'язково матовий. Починаючи з 2007 року м'ячі іншого кольору на міжнародних змаганнях не використовується.

Уніформа. За вимогами Міжнародної федерації настільного тенісу, уніформа складається з:сорочки з короткими рукавами або без рукавів;шортів або спідниці;шкарпеток та ігрового взуття. Основний колір сорочки, спідниці чи шортів, окрім рукавів та коміра сорочки, повинен чітко відрізнятися від кольору м'яча. Одяг може мати цифри або написи на звороті сорочки для позначення гравця, його асоціації або клубу, а також реклами. Якщо гравець носить ювелірні прикраси, то вони повинні бути помітними та неяскравими, щоб не відволікати суперника. Гравці парного розряду мають однаковий командний одяг. Відрізнятися можуть лише шкарпетки та дизайн реклами на одязі. Протилежні гравці та пари повинні носити сорочки різних кольорів, щоб глядачі могли їх розрізнити.

Суддівська колегія До складу суддівської колегії входять: головний суддя, заступники головного судді, головний секретар, старші судді, провідні судді, судді-лічильники, судді на лінії сітки і лініях подачі (бічні судді), секретарі, суддя-інформатор, суддя при учасниках і лікар на правах заступника головного судді. У розпорядженні головного судді знаходиться комендант змагань. На змаганнях міського масштабу і вище утворюється головна суддівська колегія в складі від 3 до 5 чоловік. На всеукраїнських і республіканських змаганнях для всіх суддів обов'язкове єдина форма одягу: сірі або темні штани або спідниця, темні светри, або темні піджаки, або сорочки темного кольору зі значком судді

Статус. У 1988 році настільний теніс був визнаний олімпійським видом спорту. «Пінг-понг» не є олімпійським видом спорту.

Регламент Регламенту часу для партії тенісу – немає, так само як не існує часових обмежень для кожного окремого тенісного матчу. Гра у настільний теніс складається з 5 або 7 партій Партія складається з розіграшів, кожен з яких починається з подачі. Право першої подачі , зазвичай визначається жеребом. Далі подають, чергуючись кожні дві подачі. Партія триває до досягнення одним з гравців 11 очок. У разі рівного рахунку 10:10 подача переходить до іншого гравця (команді) після кожного розіграшу доти, поки відрив не складе два очка. При парній грі при переході подачі гравець, який брав м'яч, стає подаючим, а партнер гравця, який подавав м'яч, стає приймаючим. Гру (зустріч) слід проводити до перемоги одного з гравців (команд) в більшості з певного непарного числа партій (від 3 до 7 залежно від правил змагань)..

 Змагання  з настільного тенісу діляться на:особисті, за якими результати зараховують кожному учаснику окремо;командні, в яких результати окремих учасників команди зараховані команді в цілому;Особисто -командні, де результати зараховують одночасно кожному учаснику окремо та команді в цілому;

Під час гри в настільний теніс заборонено:-сперечатися з суддями та суперниками;-навмисно затягувати гру: -тривале обтирання рушником;-навмисне пошкодження м’яча;-стукання м’яча перед подачею по столу, підлозі, ракетці;-витирання рук об стіл або загорожу;-впливати на прийняття суддею рішення за результатом розіграшу;-пошкоджувати або навмисно наносити удари по обладнанню ;-діяти не шанобливо по відношенню до д суперника, глядачів або офіційних осіб змагань;-заважати проведенні інших зустрічей одягати футболку однакового з м’ячем кольору;торкатись до ігрової поверхні руками до того, як зробити удар;мочити м'яч;здійснювати швидкий удар з долоні під час подачі.

Права учасників змагань. Права учасника проводити розминку на ігровому столі не більше 2 хвилин; звернутися до ведучого та головного судді; взяти перерву до 1 хвилини після закінченої партії зустрічі;взяти перерву до 5 хвилин між зустрічами;взяти один тайм-аут до 1 хвилини в будь-який момент зустрічі;отримувати поради;  залишати ігровий майданчик, доки м'яч в грі;замінити свою ракетку під час зустрічі, коли вона вибрати один м'яч для проведення зустрічі; пошкоджена

Переваги занять настільним тенісом. Регулярні заняття настільним тенісом сприяють зміцненню м'язів ніг, рук, спини і преса. Крім того, при заняттях настільним тенісом задіяні різні суглоби руки, ніг і тулуба. У результаті, суглоби стають більш гнучкими, що дозволяє зберігати фізичну активність до самої старості. Регулярні заняття тенісом позитивно впливають на всі функції організму, зміцнюють опорно-руховий апарат, сприяють покращенню аеробної витривалості та інших фізичних якостей. Аеробне навантаження посилює кровообіг, зміцнює серцевий м'яз і покращує роботу серцево-судинної системи в цілому, нормалізує підвищений тиск при гіпертонії. З тенісом можна забути про гіподинамію ─ регулярні заняття дають організму необхідний рівень рухової активності.

Переваги занять настільним тенісом. Під час гри у настільний теніс залучене все тіло – від голови до пальців ніг. Саме тому цей вид спорту має безліч переваг як для фізичного, так і психічного здоров’я людини. Покращує зорову концентрацію. "Очі фокусуються на м’ячику, виробляючи концентрацію. Так гравець стимулює роботу сітківки. У довгостроковій перспективі це може покращити зір. Тому настільний теніс часто рекомендують дітям, які мають поганий зір". Допомагає схуднути. Людина, яка важить 68 кг, в середньому спалює 272 калорії впродовж годинного тренування з настільного тенісу. Розвиває рівновагу. Гравець у настільний теніс швидко рухається впродовж усієї гри, змінюючи напрямок руху відповідно до траєкторії руху м’яча. Регулярні тренування розвивають рівновагу та баланс тіла, що зменшує ризик травмувань та падінь навіть у повсякденному житті. Стимулює роботу мозку. Спортсмен має стратегічно планувати свій рух відповідно до тактики суперника. У цей час активується. Покращує рефлекси. Настільний теніс допомагає поліпшити великі та малі рухи м’язів, покращуючи рефлекси. Після регулярних тренувань ваші м’язи звикнуть і динамічно реагуватимуть на подачу суперника.

Гра для кожного віку людини Настільний теніс  – корисний вид спорту для будь-якого віку. Дітей варто віддавати у секцію в 6-7 років. Хоча досвід азійських спортсменів доводить, що дитина, яка починає займатись у 5 років, у 15 може стати чемпіоном на світовій арені. Літнім людям також корисно займатись цим видом спорту, бо немає ударного навантаження на суглоби. Гра також збільшує повсякденну активність та стимулює роботу мозку, що особливо корисно для людей похилого віку.

Нарахування очок. Очко нараховуються гравцеві в наступних випадках:суперник не виконав правильну подачу;суперник не виконав правильне повернення;після правильно виконаної подачі або повернення м'яча, до удару суперника, торкнеться чого-небудь, крім комплекту сітки;м'яч пролетить над ігровою поверхнею боку столу даного гравця або за кінцеву лінію ігрової поверхні боку столу даного гравця, не торкнувшись її, після того, як суперник ударив по м'ячу;суперник заважає відіб'є м'яч з льоту до його дотику до столу;відіб'є м'яч за межі столу;не зможе прийняти правильно надісланий м'яч;відбиваючи м'яч, чіпатиме його ракеткою більше одного разу або піймає м'яч на ракетку, а потім кине його;торкнеться м'яча під час розіграшу будь-якою частиною тіла, що знаходиться над столом, або зачепить сітку, стійку столу.

Продовженнясуперник навмисне торкається м'яча двічі поспіль (кисть руки, що тримає ракетку, вважається частиною ракетки, відбити м'яч цією кистю або її пальцями не рахується помилкою, крім того, якщо м'яч потрапить в кисть або в її пальці, а потім у ракетку, то це також не вважається помилкою);суперник б'є по м'ячу стороною ракетки, яка не призначена для гри (див. розділ «Ракетка»);суперник або те, що на ньому надіто, зрушить ігрову поверхню, поки м'яч в грі;суперник або те, що на ньому надіто, торкнеться комплекту сітки, поки м'яч в грі;суперник торкнеться вільною рукою ігрової поверхні;в парній зустрічі, хто-небудь з його суперників б'є по м'ячу не в порядку, встановленому правилами;як обумовлено правилом активізації гри.

Як треба подавати м'яч. Перед подачею м'ячик підкидають з відкритою долоні вгору на висоту не менше 16 см. Підкинутий м'ячик повинен знаходитися над поверхнею столу і за межами його краю до моменту удару об ракетку. При правильній подачі м'ячик спочатку вдаряється об поверхню столу на стороні гравця який подає , а потім на стороні суперника. Якщо гра парна, м'ячик направляється по діагоналі. Подачі в настільному тенісі потрібно виконувати таким чином, щоб всі їх етапи були видні суперникам і суддям. Момент удару ракеткою по м'ячику не повинна закривати рука, тіло або одяг гравця, який подає. М'яч вважається поданим з моменту відриву його від поверхні долоні гравця, який подає. Розрізняють 3 види підкидання: низький, середній і високий. При низькому підкиданні м'ячик піднімається на висоту 16-20 см (від долоні). Коли гравець виконує середнє підкидання, він підкидає м'ячик на висоту до 50 см. При високому підкиданні кулька досягає висоти 1,5-2 метра. Від місця розташування м'ячика під час удару залежить його траєкторія. Підкидаючи м'яч на різну висоту під час подачі, можна знайти найбільш підходяще положення для удару.

Переподача. Якщо м’яч зачепив при подачі сітку, але при цьому всі інші правила були дотриманні, проводиться «переподача » Подаваючий повинен повторити подачу. Кількість переподач не обмежена. Також переподача може бути призначена ще в ряді випадків, визначених певними правилами.

Парна гра. У парній грі діють наступні додаткові правила: Стіл розділений уздовж білою смугою на зони (дві з кожного боку). При подачі, м'яч повинен вдаритися в праву зону своєї половини і праву зону половини суперника (щодо подаючого і його суперника відповідно), іншими словами, м'яч повинен бути поданий по діагоналі. Партнери повинні відбивати м'яч по черзі. Наприклад, після того, як подаваючий подав м'яч, і відбиваючий його відбив, наступний удар має бути проведений партнером подавача, а наступний - партнером приймаючого, і т.д.

Чому плутають теніс і пінг-понг. Отже, щоби розібратися, чому виникла плутанина, повернемося на сотню років тому до витоків настільного тенісу. Вважається, що першим хотів запатентувати гру з назвою саме  «настільний теніс» англієць Джеймс Девоншир. Але з невідомих причин він цього не зробив. А правила в 1890 році запатентував Девід Фостер. Тоді гру називали по-різному: настільний теніс, «віф-ваф», «флім-флам», пінг-понг, госсіма, Tennis de Salon, нетто тощо. Незабаром залишилося 2 варіанти: настільний теніс та пінг-понг. Перші кілька років існувало навіть дві різні асоціації, але в 1903 році вони об’єдналися в одну. В 1901 Джон Жак і брати Гімлі офіційно охрестили гру пінг-понгом — за асоціацією зі звуком, який видає м’ячик, відбиваючись від столу. Дехто вважає, що пінг-понг існує як більш фанова версія настільного тенісу з менш жорсткими правилами, метою якої є не змагальна, а розважальна та соціалізована сторона. Але насправді різниця більша.

Основні відмінностіОдна з головних різниць між пінг-понгом та настільним тенісом полягає у правилах гри. В настільному тенісі використовуються офіційні правила, які встановлені Міжнародною федерацією настільного тенісу. У пінг-понгу немає офіційних правил, і часто грається на вулиці або вдома з невеликими варіаціями правил. У настільному тенісі подавати м’яч потрібно з висоти 6 дюймів (біля 15 см), а в пінг-понгу можна одразу з руки або відбивши від столу. У настільному тенісі сет грається до 11 очок, водночас один із гравців повинен мати перевагу мінімум у 2 очка . У пінг-понгу сет виграє той, хто першим набере 15 очок. У настільному тенісі матч складається із 7 сетів (іноді 5), а в пінг-понгу — з 3-х сетів. У настільному тенісі гравець подає підряд 2 подачі за сет, тоді як у пінг-понгу гравці можуть по черзі подавати по 5 разів за сет.

Основні відмінностіЩе одна відмінність між цими двома видами гри – це обладнання. В настільному тенісі використовуються професійні столи та спеціально розроблені ракетки та м’ячі. У грі пінг-понг можна використовувати будь-який стіл та звичайні ракетки та м’ячі. Ракетка для настільного тенісу має гумове покриття чорного та червоного забарвлення, у той час як у ракетки для пінг-понгу покриття виготовлене з наждачного матеріалу. Типи гриІнша відмінність між пінг-понгом і настільним тенісом – це різні типи гри, які можна практикувати у кожному з цих видів спорту. Швидкість. Швидкість гри є однією з основних відмінностей між пінг-понгом та настільним тенісом. В настільному тенісі гра проходить на великій відстані, що дозволяє гравцям розвивати велику швидкість та силу у своїх ударах. У пінг-понгу гра проходить на меншому віддалі, що дає можливість гравцям більш точно контролювати м’яч.

Стратегія гри також різниться між пінг-понгом і настільним тенісом. У настільному тенісі гравцям часто потрібно використовувати різні тактики, щоб перемогти супротивника. У пінг-понгу стратегія гри зазвичай більше спрямована на контроль м’яча, а не на тактику. ПопулярністьІ нарешті, один з головних факторів, який дозволяє виділити пінг-понг від настільного тенісу – це популярність та визнання. Настільний теніс вважається більш офіційним видом спорту і має велику базу фанів та професійних гравців. З іншого боку, пінг-понг є більш розповсюдженою грою, яку можна знайти у багатьох країнах, особливо у розважальних закладах та на вулицях. Висновок. Отже, пінг-понг та настільний теніс мають свої особливості та відмінності. Від правил гри до обладнання та типів стратегій, ці два види спорту відрізняються. Пінг-понг є більш неофіційною та більш доступною грою, тоді як настільний теніс вважається більш професійним.