Дана презентація може бути використана для дистанційного навчання з фізичної культури. На основі презентації створено тест "На урок"
ІСТОРІЯ ВОЛЕЙБОЛУ 9 лютого 1895 року в спортивному залі викладач фізичного виховання підвісив тенісну сітку на висоті 197 см і його учні, число яких на майданчику не обмежувалося, стали перекидати через неї баскетбольний м’яч і назвав нову гру «мінтонет». Отже винахідником волейболу вважають Вільяма Джона Моргана, викладача фізичного виховання коледжу Асоціації молодих християн (YMCA) в місті Голіок (штат Массачусетс, США). До України ж ця гра завітала 1925 року-професор В. Блях.
Мета гри у волейбол Мета волейболу полягає в тому, щоб перевести м’яч за допомогою рук через сітку на половину поля суперника, намагаючись змусити круглого доторкнутись до майданчика або відскочити за межі поля від будь-якої частини гравця -противника. У той час команда-опонент має запобігти влученню м’яча на своїй половині майданчика.
ВИСОТА ВОЛЕЙБОЛЬНОЇ СІТКИ Серед майданчика натягується сітка на висоті від підлоги: Для чоловіків – 2.43 м. Для жінок – 2,24 м. Для школярів різного віку висота сітки має такі значення: Хлопчики 11-12 років – 2.20м. Дівчата 11-12 років – 2.00 м. Хлопчики 13-14 років – 2.30м. Дівчата 13-14 років – 2.10 м. Юнаки 15-16 років – 2.40 м. Дівчата 15-16 років – 2.20м.
РЕГЛАМЕНТ Волейбольний матч складається з 3- 5 партій і триває до того, як одна з команд виграє три партії. Волейбольна партія не обмежена в часі і триває до 25 очок. При цьому, якщо перевага над супротивником не досягла 2 очок. Якщо рахунок партій рівний 2х2,то грають 5 партію У п’ятій (третій) партії (тай-брейк) рахунок ведеться до 15 очок (з різницею у 2 м’яча).
СКЛАД КОМАНДИ У змаганнях у волейболі серед чоловічих і жіночих команд у грі можуть приймати участь не більше п'яти офіційних осіб (головний тренер, два помічника тренера, лікар, масажист) з числа офіційних осіб, занесених до заявочного аркуша та гравців згідно технічної заявки на гру. Гру розпочинають від команди 6 гравців на майданчику
Контакт м’яча Допускається контакт м’яча з будь-якою частиною тіла гравця (відповідь для багатьох, хто цікавиться – ногою у волейболі грати можна). Якщо двоє і більше гравців торкаються м’яча одночасно – це вважається одним дотиком. Після подачі гравці передньої лінії можуть змінюватися позиціями між собою.
ЛІБЕРО Форма ліберо повинна відрізнятися від форми інших гравців. Дозволяється замінювати ліберо необмежену кількість разів, не ставлячи до відома суддю. Гравці цього амплуа не можуть брати участь у блоці, подавати, виконувати удар у нападі по м'ячу, який перебуває повністю вище верхнього краю сітки. Він зазвичай перебуває на задній лінії, змінюючись позицією з гравцями, яких вигідно тримати на передній лінії, наприклад, з центральним блокуючим.
Порушення у волейболі Торкання м’яча одним гравцем двічі за один розіграш (блок до уваги не береться). Заступ за лицьову лінію під час подачі. Понад три дотики команди за розіграш. Порушення у розстановці. Виконання подачі більше 8 секунд з моменту свистка. Торкання верхнього краю сітки. Заступ за середню лінію поля (заступ фіксується, якщо рука (і), нога (і) повністю опиняються половині поля противника. Неспортивна поведінка волейболістів – удари супротивників, підніжки тощо. Конфлікти із суддівською бригадою. Ні в якому разі не можна під час розіграші торкатись будь-якими частинами тіла до сітки, так як це дія може принести додаткове очко команді супротивника
ПЕРЕРВА Перерви можуть тривати до п’яти хвилин. Медичний тайм-аут гравці можуть брати в будь-який момент гри. У кожній партії тренер кожної з команд може попросити два тайм-аути по 30 секунд. Додатково у перших 4 партіях призначаються технічні тайм-аути після досягнення однієї з команд 8 і 16 очок (по 60 секунд).
ЗАМІНА В одній партії кожна команда має право на 6 замін. Тренер або капітан повинен офіційним жестом звернутися з проханням про заміну до суддів і вказати число замін. Щоб прохання про заміну було задоволено , необхідно звернутися з нею під час перерви - до свистка на подачу м’яча гравець основного складу в кожній партії може вийти з гри лише один раз , а при поверненні на майданчик повинен зайняти на ній своє колишнє місце; Запасному протягом партії можна увійти в гру , замінити будь-якого гравця основного складу тільки раз , але сам він може бути замінений тільки тим гравцем , на заміну якого вийшов. Як тільки-но суддя дозволяє заміну , що входить у гру підходить до бічної лінії , піднімає руку або картку з номером . Одночасно перед ним постає гравець з вказаним номером . За вказівкою другого судді замінений йде з майданчика .
Перехід із зони в зону Кожен гравець займає свою позицію, в зоні атаки (поряд із сіткою) або в зоні захисту (задня частина майданчика за триметровою лінією). За правилами у волейболі існує 6 зон, кожна має свій номер (дивіться на малюнку нижче ). Перехід гравців здійснюється за годинниковою стрілкою. Єдиний, хто не робить перехід – це ліберо, який виконує функції захисту . Тому кожну чергову подачу подає новий гравець
Набір очок Щоб набрати очко, м’яч повинен вдаритися об підлогу на половині поля противника або піти за межі майданчика від гравця-суперника – це основний спосіб набору балів, однак існує безліч інших способів поповнити свою скарбничку очками, наприклад: Супротивник не подав подачу або виконав її з порушеннями. Противник не зміг останнім ударом перебити м’яч через сітку. Суперник заступив за середню лінію поля або торкнувся верхнього краю сітки під час атаки. Неправильне виконання передачі (утримання чи захоплення м’яча у руках). Неправильний перехід команди.
Набір очок під час блокування . Гравці команди, що обороняються, можуть вистрибнути і заблокувати удар опонента, якщо після блокування м’яч відскочив на половині поля суперника або пішов від них за межі поля, то ваша команда отримує очко. Якщо ж після блоку м’яч відскочив на половину майданчика, бал присуджується команді навпроти.
ПОДАЧА М’ЯЧА На подачу подається до 8 секунд з моменту свистка судді. Подача здійснюється лише однією рукою. Підкинути м’яч під час можна лише 1 раз. У волейболі можна подавати кулаком. Подають із ПЕРШОЇ зони подачі за задньою лінією ігрового майданчика. Завдання гравця, що подає — відправити м'яч на половину суперника. Доти, поки гравець не торкнеться м'яча при подачі, жодна частина його тіла не повинна торкнутися поверхні майданчика (особливо це стосується подачі у стрибку). Наступати і заступати лінію суворо заборонено, гравець повинен виконувати цей технічний елемент без контакту з ігровим майданчиком. У польоті м'яч може торкнутися сітки, але не повинен торкатися антен або їхнього уявного продовження вгору. Якщо м'яч торкнеться поверхні ігрового майданчика, команді, що подавала, зараховується очко. Якщо гравець, який подавав, порушив правила або відправив м'яч до ауту, то очко зараховується команді, що приймала. Не дозволяється блокувати м'яч при подачі, перериваючи його траєкторію над сіткою.
ПРИЙОМ МЯЧА Зазвичай при успішному прийомі м'яч приймається гравцями задньої лінії (1-е торкання), доводиться до зв'язкового гравця (2-е торкання), який передає м'яч гравцеві атаки, як правило, діагональному нападнику або догравальнику (3-е торкання). При ударі м'яч, повинен пройти над сіткою, але в просторі між двома антенами. При цьому м'яч може зачепити сітку, але не повинен зачіпати антени або їх уявного продовження вгору. Гравці передньої лінії можуть атакувати з будь-якої точки майданчика. Гравці задньої лінії перед атакою повинні відштовхуватися за спеціальною триметровою лінією.
АТАКА Гравцям задньої лінії забороняється атакувати із зони атаки (3-метрова лінія). Якщо волейболісти задньої лінії хочуть виконати нападаючий удар, вони повинні зробити стрибок до 3-метрової ліній, не заступивши її). Гравці передньої лінії можуть атакувати з будь-якої точки майданчика. Гравцям задньої лінії забороняється атакувати із зони атаки (3-метрова лінія). Гравці задньої лінії перед атакою повинні відштовхуватися за спеціальною триметровою лінією. Ліберо заборонено атакувати, тобто завдавати удару по м'ячу, який перебуває вище за лінію верхнього краю сітки.
БЛОКУВАННЯ Це ігровий прийом, при якому команда, що захищається, перешкоджає перельоту м’яча під час атаки суперника на свою сторону, перекриваючи його хід будь-якою частиною тіла над сіткою, зазвичай руками, перенесеними на сторону суперника в межах правил. Блокувати нападаючий удар можуть тільки ті гравці, що стоять на передній лінії, тобто в зонах 2, 3, 4. Не дозволяється блокувати м'яч при подачі, перериваючи його траєкторію над сіткою. Блок може бути одиночним або груповим (подвійним, потрійним). Дотик блоку не вважається за одне з трьох торкань.