Софійський собор. Первісно — зальний п'ятинавний п'ятиабсидний 12-ти стовпний 13-ти банний храм з двома рядами зовнішніх галерей. Ззовні сильно перебудований на межі XVII—XVIII ст.: зведені знову частина західної стіни і західної подвійної галереї, добудовані придільні храми з новими високими банями, тепер храм виглядає пам'яткою доби українського бароко, тільки у декількох місцях зроблені зондажі первісної цегляної кладки. Збереглися деякі мозаїки (Богоматір Оранта, Христос Пантократор) та фрески XI ст., граффіті XI—XII ст. Більша частина оздоблення храму — XVIII ст., в тому числі частково зберігся бароковий іконостас.
Церква Архангела Михаїла Видубицького монастиря. В 1200 р. зі сходу була збудована стіна-контрфорс. Проте на початку XVII ст. більша частина храму обвалилася. До нашого часу збереглась лише західна половина будівлі — нартекс з хорами і західна частина наоса з двома стовпами, що вбудовані в об'єм храму 1760-х років. Первісно це був шестистовпний або восьмистовпний храм з виділеним нартексом. В північному членінні нартексу розташована сходова вежа[3].
Спасо-Преображенська церква на БерестовіЗберігся лише двоповерховий нартекс, вбудований в храм XVII ст. Це був великий шестистовпний триабсидний храм з виділеним нартексом. В південному членінні нартексу знаходилась сходова вежа, в північному — маленька триабсидна каплиця. До 3-х порталів храму примикали притвори[5].
Церква Успіння на Подолі («Пирогоща»)Первісно — шестистовпний триабсидний храм. При розкопках (1976—1979 рр.) віднайдені також рештки будівлі-попередника. До зруйнування в 1935 р. вже не існували первісна баня і склепіння. Нині відтворена з сучасних матеріалів у гіпотетичних формах XII ст[6].
Свято-Василівський собор. Чотирьохстовпний триабсидний храм з двома круглими сходовими вежами, що розташовані симетрично біля західних кутів. Храм був поруйнований ще до XVI ст., в 1907—1909 рр. архітектором (О. В. Щусєвим) були відтворені втрачені склепіння, баня та сходові вежі, проте ця новобудова навряд чи відтворює первісний вигляд храму[9].
Успенська церква (Десятинна)Перебудови XI—XII ст. Поруйнована в 1240 р. На її руїнах збудована нова церква в 1630-ті рр. (знищена у XVIII ст.), потім ще одна в 1828—1842 рр. Зараз церква не існує, збереглись лише залишки фундаменту. Це був триабсидний храм — восьмистовпний або шестистовпний з окремим нартексом. До 3-х боків його примикали широкі галереї.
Спасо-Преображенський собор. Доволі висока. Восьмистовпний триабсидний п'ятибанний храм. Первісно мав прибудівлі — дві симетричні каплиці, північну сходову вежу та південний приділ-хрещальню. У XVIII ст. зазнав перебудови. Були перекладені конхи абсид і частина склепіннь. Бічні каплиці були зламані. Південна хрещальня була знищена, на її місці зведена вежа-дзвіниця. Древня північна сходова вежа симетрично надбудована, теж з ярусом дзвонів. Перед порталами собору зведдені притвори. Мармурові стовпи в інтер'єрі обкладені цеглою[43][44][45].
Собор Бориса й Гліба (Чернігів)Шестистовпний триабсидний однобанний храм. Дещо пізніше побудови був оточений галереями (втрачені). У XVII ст. перебудовувався у костьол. Наприкінці XVII ст. перебудований в стилі українського бароко. В 1857 р. збудована нова вівтарна частина. Склепіння і вівтарні абсиди первісного храму не збереглись. Первісний вигляд відтворено в 1950-ті рр. у процесі глибокої реконструкції (М. В. Холостенко)[47].
П'ятницька церква. Чотирьохстовпний триабсидний храм зі ступінчатою композицією верхніх частин. Перебудована в стилі українського бароко наприкінці XVII ст. Зруйнована німцями у 1943 р. Відбудована П. Д. Барановським у первісних формах в 1959 р. Від древнього храму в новобудові вціліли стіни (краще збереглись північна і вівтарна) і частина склепіннь.