Презентація "Наземно-повітряне середовище"

НАЗЕМНО-ПОВІТРЯНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ

НАЗЕМНО-ПОВІТРЯНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ – це абіотичне, найрізноманітніше за своїми умовами існування середовище, основним ресурсом якого є повітря

Аеробіонти (від грец. аерос – повітря, біонтос – той, хто живе) – організми, які населяють наземно-повітряне середовище. Різноманітність умов існування зумовлює наявність багатьох екологічних класифікацій аеробіонтів

Екологічні групи аеробіонтів По відношенню до кисню Аероби (о2)Анаероби ( без О2 )

По відношенню до температури1) Евритермні ( мають широкий діапазон витривалості)2) Стенотерми (здатні існувати лише у вузьких температурних середовищах)Термофіли (теплолюбні)Кріофіли (хололюбні)

Температура є одним із екологічних факторів, що змінюється як із часом — протягом доби чи року, так і в просторі — при переміщенні між середовищами чи в межах одного середовища. Тому в організмів виробилися адаптації до життя за певної температури й до перенесення її змін. Температурні пристосування є необхідною умовою існування живих істот через несприятливий вплив низьких і високих температур на біохімічні процеси. Організми намагаються підтримувати температуру свого тіла у відповідному діапазоні. Розрізняють три основні способи терморегуляції:- етологічний- фізичний - хімічний

Залежно від здатності підтримувати сталу температуру тіла виокремлюють пойкілотермні та гомойотермні організми. Температуру тіла організму визначає його тепловий баланс: співвідношення кількостей отриманої і втраченої теплової енергії Основними джерелами теплоти для організму є надходження енергії від більш нагрітих об'єктів (переважно Сонця, повітря й води) і вироблення в організмі. Теплота в тілі всіх істот виробляється як побічний продукт процесів окиснення й розщеплення АТФ. Якщо основним джерелом теплоти для організму є зовнішні об'єкти, то температура тіла залежатиме безпосередньо від температури довкілля. Такі організми називають пойкілотермними. На Землі їх більшість. Пойкілотермні організми здійснюють терморегуляцію завдяки випаровуванню води, роботі м'язів і поведінковим змінам. Робота м'язів + 38 підвищення на 5 градусів Залежність інтенсивності транспірації від температури листка пшениці

Гомойотермні організми підтримують більш-менш сталу температуру тіла завдяки високій інтенсивності обміну речовин й ефективному використанню енергії, що виділяється під час біохімічних перетворень. Лише птахи та ссавці із сучасних тварин здатні до такого «самозігрівання» і є гомойотермними. Усі гомойотермні організми — це тварини, здатні до руху. Тому, за аналогією до пойкілотермних, вони використовують поведінкові реакції й житло для регуляції свого температурного оточення. Використовують фізичні та хімічні способи регуляції.

Для теплокровних тварин (птахів і ссавців) існує залежність між розмірами тіла й температурою середовища Правило Бергмана стверджує, що у тварин одного чи близьких видів середні розміри тіла збільшуються зі зменшенням температури середовища життя. Сірий вовк та індійський Це пояснюється тим, що тіло втрачає теплоту через власну поверхню, а утворює — у своєму об'ємі. У великих тварин більше теплоутворення, а тепловіддача меньше. до 1000 кг 250-300 кг до 200 кг 175 кг

Правило Алена: відносні розміри кінцівок та інших виступаючих частин тіла (хвостів, вух, дзьобів) збільшуються з поширенням на південь. Розмір вух зростає з потеплішанням клімату: найменші вуха — у полярного зайця (ліворуч), середні — у європейського зайця-русака (у центрі) і найбільші — у мексиканського зайця Алена (праворуч). Залежність зумовлена тим, що такі частини тіла мають невеликий об'єм, але значну площу поверхні. А це означає, що тепловтрати в них великі, теплопродукція мала, що неприпустимо в холодних умовах.

За відношенням до вологості - гігрофіли (вологолюбні) ксерофіли (сухолюбні) мезофіли - ті, які віддають перевагу помірній вологості

Основний ресурс середовища – повітря. Живі організми активно його використовують. Мала густина повітря зумовлює низьку опірність щодо переміщення, тому велика кількість видів наземних тварин (близько 75 %) у ході еволюції набула здатності літати. Активний та пасивний політ Анемохорія – розселення за допомогою повітрянихтечій

Через незначну силу опору повітря усі мешканці повітряного середовища пов’язані з поверхнею землі. Ця властивість повітря зумовлює наявністьу мешканців такої адаптації, як опорні структури. Високий вміст кисню в повітрі сприяв підвищенню ефективності обміну речовин, і саме тому виникли гомойотермні організми, якими є птахи й ссавці. Високий вміст азоту в повітрі сприяв формуванню у прокаріотів (ціанобактерій, бульбочкових бактерій) здатності до азотофіксації, завдяки чому відбувається біологічний кругообіг Нітрогену