Тема уроку: «Небесна сфера, точки і лінії на ній. Небесні координати. Сонячний час.»
Номер слайду 2
Небесна сфера це уявна сфера довільного радіуса, в центрі якої знаходиться спостерігач і на яку спроектовані всі світила так, як він бачить їх у певний момент часу з певної точки простору.
Номер слайду 3
Кутовою відстанню між двома точками сфери є кут між радіусами, проведеними в ці точки. Велике коло, по якому центр диска Сонця здійснює свій видимий річний рух на небесній сфері, називається екліптикою.
Номер слайду 4
Основні точки і лінії небесної сфери. ZZ' - прямовисна лінія Зеніт (Z) – це верхня точка перетину прямовисної лінії з небесною сферою. Надир (Z') – нижня точка (протилежна зеніту).
Номер слайду 5
Основні точки і лінії небесної сфери. Р - північний полюс світу; Р' - південний полюс світу; Е - точка сходу; W - точка заходу; N - точка півночі; S - точка півдня.
Номер слайду 6
Основні точки і лінії небесної сфери.
Номер слайду 7
Горизонтальна система координат Екваторіальна система координат Системи небесних координат Висота полюса світу дорівнює географічній широті місцевості: Явище проходження світил через небесний меридіан називається кульмінацією.
Номер слайду 8
Екваторіальна система координат Схиленням δ називається кутова відстань світила від небесного екватора. Схилення лежить у межах -90°≤ δ ≤ 90° і приймається додатним у північній півкулі небесної сфери та від’ємним – у південній. Кругом схилення називається велике коло небесної сфери, що проходить через полюси світу і дане світило. Прямим піднесенням (або прямим сходженням) називається кутова відстань круга схилення світила від точки весняного рівнодення ۷. Цю координату відлічують у напрямі, протилежному до напряму обертання небесної сфери і виражають в годинній мірі. Пряме піднесення змінюється в межах 0 год ≤ α < 24 год. Усьому колу небесного екватора відповідає 24 години (або, що те саме, 360°). Тоді 1 год = 15°, а 4 хв = 1°.
Номер слайду 9
Горизонтальна система координат Азимут А світила М відлічують від точки півдня S уздовж горизонту в бік заходу до вертикала світила. Висоту h світила М відлічують від горизонту вздовж вертикала до світила. Як азимут А, так і висоту h світила вимірюють у градусах: азимут від 0 до 360°, висоту – від 0 до +90° (над горизонтом) і від 0 до -90° (під горизонтом).
Номер слайду 10
Сонячний час Проміжок часу між двома послідовними верхніми (або нижніми) кульмінаціями центра Сонця називається справжньою добою (або справжньою сонячною добою). Тропічним роком називається проміжок часу між двома послідовними проходженнями центра диска Сонця через точку весняного рівнодення. Тропічний рік триває приблизно 365,2422 діб. Середнє екваторіальне сонце – уявна точка, яка рівномірно рухається по екліптиці і робіть повний оберт по ній за тропічний рік.
Номер слайду 11
Сонячний час Інтервал часу між двома послідовними кульмінаціями середнього екваторіального сонця називають середньою добою (або середньою сонячною добою). Середній сонячний час Тλ – це час, що минув від нижньої кульмінації середнього сонця. Середній сонячний час має різне значення для кожного конкретного меридіана на поверхні Землі. Наприклад, географічні довготи Ужгорода, Києва і Луганська відповідно рівні 22,3°, 30° і 39,4°, або в годинній мірі 1 год 29 хв, 2 год 00 хв, 2 год 38 хв. Отже, в Луганську Сонце як у нижній, так і у верхній кульмінації буде на 38 хв раніше, а в Ужгороді - на 31 хв пізніше, ніж у Києві.
Номер слайду 12
Сонячний час Час, виміряний на певному географічному меридіані, називається місцевим часом і позначається Тλ . У 1884 році у багатьох країнах ввели поясну систему відліку часу. Поверхню Землі поділили на 24 годинних пояси. У кожному з них лежить основний (центральний) меридіан, місцевий час якого Тn вважають поясним часом усього поясу. Місцевий середній час гринвіцького меридіана То називають всесвітнім часом (або західноєвропейським) і позначають UT (від англ. «Universal Тіmе»). Справедливе співвідношення: Тn = Т0 + п, де п – номер годинного поясу.
Номер слайду 13
Сонячний час Європейським (або середньоєвропейським) називають час першого годинного поясу, східноєвропейським – другого. У деяких країнах уводять літній час, дія якого розпочинається щорічно в останню неділю березня о 2 годині переведенням стрілок годинників на годину вперед. О 3 годині ночі останньої неділі жовтня стрілки годинників переводять на годину назад, відміняючи дію літнього часу. Атомна секунда – час, що дорівнює 9 192 631 770 періодам випромінювання, яке відповідає переходу між двома надтонкими рівнями основного стану атома цезію-133.
Номер слайду 14
Сонячний час За 24 години Земля (а нам здається, що зірки) робить 1 оберт – 360˚. Отже, 360˚ відповідає 24 години. Тоді 15˚ → 1 год; 1˚ → 4 хв; 15' → 1 хв; 15'' → 1 с. Приклади: 90˚ → ? год; 9 год → ?˚; 15 хв → ?' = ?˚?'; 11 с → ?'' = ?'?''; 7 год 18 хв → ?˚?'; 9 год 15 хв 11 с → ?˚?'?''.
Номер слайду 15
Відповіді: 90˚ → 6 год; 9 год → 135˚; 15 хв → 225' = 3˚45'; 11 с → 165'' = 2'45''; 7 год 18 хв → 109˚30'; 9 год 15 хв 11 с → 138˚47'45''.