Екваторіальна система координат Схиленням δ називається кутова відстань світила від небесного екватора. Схилення лежить у межах -90°≤ δ ≤ 90° і приймається додатним у північній півкулі небесної сфери та від’ємним – у південній. Кругом схилення називається велике коло небесної сфери, що проходить через полюси світу і дане світило. Прямим піднесенням (або прямим сходженням) називається кутова відстань круга схилення світила від точки весняного рівнодення ۷. Цю координату відлічують у напрямі, протилежному до напряму обертання небесної сфери і виражають в годинній мірі. Пряме піднесення змінюється в межах 0 год ≤ α < 24 год. Усьому колу небесного екватора відповідає 24 години (або, що те саме, 360°). Тоді 1 год = 15°, а 4 хв = 1°.
Горизонтальна система координат Азимут А світила М відлічують від точки півдня S уздовж горизонту в бік заходу до вертикала світила. Висоту h світила М відлічують від горизонту вздовж вертикала до світила. Як азимут А, так і висоту h світила вимірюють у градусах: азимут від 0 до 360°, висоту – від 0 до +90° (над горизонтом) і від 0 до -90° (під горизонтом).
Сонячний час Проміжок часу між двома послідовними верхніми (або нижніми) кульмінаціями центра Сонця називається справжньою добою (або справжньою сонячною добою). Тропічним роком називається проміжок часу між двома послідовними проходженнями центра диска Сонця через точку весняного рівнодення. Тропічний рік триває приблизно 365,2422 діб. Середнє екваторіальне сонце – уявна точка, яка рівномірно рухається по екліптиці і робіть повний оберт по ній за тропічний рік.
Сонячний час Інтервал часу між двома послідовними кульмінаціями середнього екваторіального сонця називають середньою добою (або середньою сонячною добою). Середній сонячний час Тλ – це час, що минув від нижньої кульмінації середнього сонця. Середній сонячний час має різне значення для кожного конкретного меридіана на поверхні Землі. Наприклад, географічні довготи Ужгорода, Києва і Луганська відповідно рівні 22,3°, 30° і 39,4°, або в годинній мірі 1 год 29 хв, 2 год 00 хв, 2 год 38 хв. Отже, в Луганську Сонце як у нижній, так і у верхній кульмінації буде на 38 хв раніше, а в Ужгороді - на 31 хв пізніше, ніж у Києві.
Сонячний час Час, виміряний на певному географічному меридіані, називається місцевим часом і позначається Тλ . У 1884 році у багатьох країнах ввели поясну систему відліку часу. Поверхню Землі поділили на 24 годинних пояси. У кожному з них лежить основний (центральний) меридіан, місцевий час якого Тn вважають поясним часом усього поясу. Місцевий середній час гринвіцького меридіана То називають всесвітнім часом (або західноєвропейським) і позначають UT (від англ. «Universal Тіmе»). Справедливе співвідношення: Тn = Т0 + п, де п – номер годинного поясу.
Сонячний час Європейським (або середньоєвропейським) називають час першого годинного поясу, східноєвропейським – другого. У деяких країнах уводять літній час, дія якого розпочинається щорічно в останню неділю березня о 2 годині переведенням стрілок годинників на годину вперед. О 3 годині ночі останньої неділі жовтня стрілки годинників переводять на годину назад, відміняючи дію літнього часу. Атомна секунда – час, що дорівнює 9 192 631 770 періодам випромінювання, яке відповідає переходу між двома надтонкими рівнями основного стану атома цезію-133.
Сонячний час За 24 години Земля (а нам здається, що зірки) робить 1 оберт – 360˚. Отже, 360˚ відповідає 24 години. Тоді 15˚ → 1 год; 1˚ → 4 хв; 15' → 1 хв; 15'' → 1 с. Приклади: 90˚ → ? год; 9 год → ?˚; 15 хв → ?' = ?˚?'; 11 с → ?'' = ?'?''; 7 год 18 хв → ?˚?'; 9 год 15 хв 11 с → ?˚?'?''.