Презентація "Неклітинні форми життя. Віруси"

Неклітинні форми життя. Віруси

Неклітинні форми життя — це автономні структури на молекулярному рівні організації життя, до яких відносять віроїди, пріони та віруси. Спільні ознаки: субмікроскопічні розміри;відсутність клітинної будови;внутрішньоклітинний паразитизм;здатність до самовідтворення.

Віроїди — неклітинні форми життя у вигляді одноланцюгової кільцеподібної РНК, що не кодує білків. Відкриття: в 1971 р. американським біологом Т. О. Дінером. Розміри: 85-127 нм. Хімічний склад: одноланцюгова РНКОсобливості: не містить білкової оболонки, врвжвє лише рослин. Хворобиверетеноподібність бульб картоплі карликовість хризантем

Пріони — неклітинні форми життя, що є білковими частинками без нуклеїнової кислоти. Відкриття: в 1982 р. американський біохімік С. Прузінер. Розміри: близько 25 400 а. о. м. Хімічний склад: нормальний білок та аномальний. Особливості: відсутність власного геному, висока стійкість до температури, ультрафіолету, радіації. Хвороби скрейпі овець хвороба куру

ВІРУСИ — це неклітинні форми життя, які є внутрішньоклітинними абсолютними паразитами. Відкриття: в 1892 р. російським ботаніком Д. Івановським. Розміри: 20-300 нм. Хімічний склад: РНК-вмісні, ДНК-вмісніОсобливості: взаємодії вірусів лише з певними рецепторами клітинних мембран.

Гіпотези походження вірусів

Шляхи проникнення вірусів в організмиповітряно-краплинний шлях (віруси грипу, вітряної віспи, кору);з їжею та водою (вірус ящуру з молоком ураженої корови, гепатит А)крізь покриви тіла (віруси герпесу, сказу, папіломи)під час переливання крові та хірургічних операцій (вірус гепатиту В)статевим шляхом (вірус герпесу, СНІДу)за участі переносників (кліщів — вірус тайгового енцефаліту, комарів — вірус лихоманки Зіка)з пилком рослин (віруси мозаїки картоплі).

Типи взаємодії вірусів і клітин-хазяїв1. Продуктивна інфекція — розмноження вірусу призводить до руйнування і загибелі клітини.2. Абортивна інфекція — взаємодія, за якої клітини залишаються живими, а дозрілі віріони не утворюються.3. Вірогенія — геном вірусу поєднується з генетичним апаратом клітини і під час поділу клітини може тривалий час передаватися дочірнім клітинам; через деякий час за певних умов починає розмножуватися і спричиняє загибель клітини.