Презентація "Ноосфера"

НООСФЕРАМакарчук В. Р., м. Чернігів

В.І. Вернадський, який створив вчення про біосферу, ще в першій половині XX століття передбачав, що біосфера розвинеться у ноосферу. Він дійшов висновку, що ноосфера - це новий стан біосфери, при якому розумова діяльність людини стає тим фактором, який визначає її розвиток.“У геологічній історії біосфери перед людиною відкривається величезне майбутнє, якщо вона зрозуміє це і не буде використовувати свій розум і свою працю на самознищення”. Як приклад такого «самознищення» варто пригадати науковця Альберта Ейнштейна, який потім розкаювався у тому, що створив своїми руками машину загибелі – атомну бомбу, наслідком якої стали мільйони принесених людських жертв.

Місце людини в природіУ біосферний період еволюції людину розглядають як окремий біологічний вид, який жив і розвивався за законами природи, абсолютно залежав від неї, не завдаючи їй шкоди. У ноосферний період еволюції людина як соціальний організм почала вступати у протиріччя з природою у зв’язку зі значною чисельністю населення і масштабним надбіологічним споживанням природних ресурсів

Вернадським виводяться форми впливу людини на біосферу: Зміни людиною земної поверхні. Сюди ж відноситься розпушування, вирубування, меліорація, штучне створення. Зміни людиною біосферного складу балансу і колообігу речовин (вилучення корисних копалин, утворення, викидання та забруднення навколишнього середовища, наприклад скидання нафтопродуктів і інших речовин у води). Зміни людиною енергетичного, тобто теплового балансу можливих окремих регіонів земної кулі становить велику небезпеку для жителів усієї планети. Зміни людиною як загроза сукупності усіх живих організмів у біосфері (винищення видів, створення новітніх порід тварин, різноманітних рослинних сортів, їх переміщення з одного середовища в інше ).

Умови, необхідні для становлення й існування біосфери (за працями Вернадського):заселення людиною всієї планетирозширення меж біосфери і вихід у космосвідкриття нових джерел енергіїрівність людей усіх рас і релігійпосилення ролі народних мас у вирішенні питань зовнішньої і внутрішньої політикирозумне перетворення природи Землі з метою зробити її здатною задовольняти всі матеріальні, естетичні і духовні потреби зростаючого населеннявиключення війн з життя суспільства Коли людина виконає всі умови, тоді тільки можна буде говорити про утворення нового стану біосфери - ноосфери

У загальному вигляді закон ноосфери В. І. Вернадського дає відповідь на питання, в який бік спрямований соціально-екологічний процес: біосфера неминуче перетвориться на ноосферу, тобто сферу, де розум людини відіграватиме домінантну роль у розвитку системи людина—природа. Біосфера справді різко змінюється під впливом технологічної діяльності людини. Проте сьогодні стало ясно, що наступ техносфери супроводжується такими змінами природного середовища, які вже почали загрожувати самому існуванню людини на Землі.

БІОСФЕРА - 2 У 1991 р. група американських дослідників проводила експеримент, що дістав назву «Біосфера-2». В пустельному районі штату Аризона було споруджено комплекс ізольованих від зовнішнього середовища приміщень зі скляним дахом і стінами (ззовні надходила тільки сонячна енергія), в яких створено п'ять з'єднаних одна з одною екосистем: вологий тропічний ліс, савана, пустеля, болото й море (басейн завглибшки 8 м із живим кораловим рифом).

БІОСФЕРА - 2 Метою експерименту, розрахованого на два роки, було створення замкненої екосистеми, своєрідної міні-біосфери, яка б функціонувала на основі самозабезпечення й була незалежною від «Біосфери-1» (так автори називали «велику» біосферу, тобто біосферу Землі). Проект був покликаний здійснити (хай і в невеликому масштабі) мрію В. І. Вернадського про перехід до керування людиною всіма процесами в біосфері.

У «Біосферу-2» було переселено 3800 представників фауни й флори, причому основним критерієм добору їх була користь, яку вони могли приносити людям (споживатись як їжа, очищувати повітря, давати ліки та ін.). Було внесено й техносферу, що мала житлові та робочі приміщення, розраховані на вісім чоловік, спортзал, бібліотеку, город і численне технічне обладнання.

Джейн Пойнтер – одна з учасників експерименту розповідала:«Тільки тут я вперше усвідомила, що є частиною біосфери і це зовсім не абстрактні слова. Вуглекислий газ, який я видихала, поглинали листя батату. Ми так багато їли батату, що в кінці-кінців у мене шкіра стала помаранчевою від нього. І вуглець з цього батата знову ставав частиною мене. Можна сказати, я їла один і той же вуглець раз по раз. По-суті, я їла саму себе.»

Експеримент закінчився невдало: менш як за півроку дослідників евакуювали з «Біосфери-2». Основні параметри системи, зокрема вміст у повітрі вуглекислого газу, склад мікроорганізмів у ґрунті тощо, вийшли з-під контролю. Коли вміст СО2 в повітрі досяг небезпечного для здоров'я людей рівня й ніякими способами знизити його не вдалося, експеримент мусили припинити.

Крах експерименту «Біосфера-2» наочно показав, що повна збалансованість усіх процесів, кругообіг речовин та енергії, підтримання гомеостазу можливі лише в масштабах Землі, де ці процеси відпрацьовувалися протягом багатьох мільйонів років. І ніякі комп'ютери не спроможні перебрати на себе керівництво системою, складність якої набагато вища за їхню власну. ВИСНОВОК