Якими ж насправді бачить людей О.Генрі? “Життя – не трагедія і не комедія. У ньому поєднується і комічне, і трагічне одночасно”. Можливо, саме тому, читаючи твори О.Генрі, людство ось уже майже століття весело сміється і плаче водночас. Чому? Це і є одним із секретів О.Генрі, які ми спробуємо сьогодні розгадати.
О.Генрі – неперевершений майстер новели Особливості новели Яскраві худ. засоби Несподіваний фінал Чітка композиція Психологізм Напружений сюжет Лаконізм Гумор і сатира Новела – (від італійської – новина) - невеликий за обсягом прозовий твір, де зображено 1-2 епізоди з життя одного або декількох осіб, має гострий захопливий сюжет.
Берман: буркотливий дідок, старий художник, невдаха і пияк, проте мріяв намалювати шедевр, жертвує собою заради інших. Сью і Джонсі: дві молоді добрі, розумні художниці, які жили в кімнатці на горищі, яку винаймали за низьку плату. Заробляти гроші, продаючи свої малюнки. Коли Джонсі захворіла, Сью мусила працювати за двох. Головні герої
Неймовірна річ! Цілу ніч періщив дощ і шаленів рвучкий вітер, а на цегляній стіні ще виднів листок плюща. Один-єдиний. Темно-зелений біля стебла, але з жовтизною тління і розкладу по зубчастих краях, він хоробро тримався на галузці…”, “…Щось примусило цей останній листок залишитися там, де він…є. О. Генрі Перший і останній шедевр Бермана
Інші герої Портрет Характер Спосіб життя Сью Лікар Старий, йому за 60, борода як у скульпту-ри “Мойсей”, голова сатира, тіло карлика. Буркітливий, галасливий дідок, давно не малює, лише балакає про шедевр, неделікатний. Живе в темній комірчині, мольберт стоїть у кутку, позує молодим художникам, багато п’є. Гидкий старий базіка, безпорадний Старий, немічний, самотній Негарний Невдаха П'яниця Але! Співчутливий, небайдужий, розуміє чужу біду, готовий прийти на допомогу Берман Автор
В істинній красі завжди є недолік. Вирішальний фактор у житті – матеріальні блага. Краса душі надає чарівність навіть недосконалому тілу. Люди часто видаються гіршими, ніж є насправді. Надія помирає останньою. Найцінніше в житті – це гроші. Гріх утрачати надію. Потрібно бачити не привабливу оболонку людини, а її душу. Світ урятує краса – краса людського серця. У людині відкриваються найкращі якості тоді, коли вона робить щось заради іншого. Треба прагнути бути людиною, незважаючи на всю жорстокість світу. Добро завжди з кулаками. Життя цінують не за тривалістю, а за змістом. Робота в парах
Експозиція: утворення у Грініч-Віліджі “колонії”. Зав’язка: хвороба художниці Джонсі. Розвиток дії: Сью доглядає за хворою Джонсі, дівчиною оволоділо передчуття, що вона неодмінно помре. Кульмінація: Берман створив свій шедевр, але поплатився за це життям. Розв’язка: Джоанна подолала хворобу, старий художник помер. Елементи композиції новели
Художня деталь - виразна подробиця твору. Постійне повторення слова останній настроюють читача на сумну хвилю. Тривожний настрій - картини холодної осені з нескінченними дощами та вітровіями. Гнітюча атмосфера – хвороба дівчини, її немічність і безнадійність. У новелах якась несподіванка “раптом” - часто спричиняє перелом у сюжеті. Художні деталі
Один самітник звернувся до людей із питанням: - Чи маєте ви серце? Люди дивувались і перепитували його: - Чому ти не запитуєш нас про милосердя, терпіння, відданість, доброту, любов, про моральні основи нашого життя, а всього-на-всього цікавишся серцем? Він відповів їм: - Аби тільки люди не забули про Серце, а решта буде. І справді Серце є собором усього прекрасного.
• Повне ім’я Джонсі. • Назва ресторанчику, в якому познайомилися дівчата. • Штат, з якого приїхала Джонсі. • Ім’я старого художника. • Яка хвороба поширювалася містом? • Про що мріяв старий художник? • Їжа, яку Сью готувала для Джонсі. • Яку річ попросила Джонсі в Сью, коли їй стало краще? Вікторина на уважність