Презентація "Образ Баби Яги в мистецтві"

Слайд №1 «Образ Баби Яги в мистецтві» Слайд №2 Фрагмент вірша О. Пушкіна «У лукомор’я дуб зеленый» Баба Яга – міфологічний образ, широко поширений в слов’янському фольклорі. Про цю казкову істоту і фантастичну героїню народних казок пишуть і думають багато різного. Слайд № 3 Образ Баби Яги дуже цікавий. З одного боку її бояться всі діти, а з іншої - згадайте, в казках саме вона в тяжку хвилину допомагає головному герою. Знайомство з Ягою зазвичай проходить в її домі, або де-небудь у лісі, недалеко від самої хатинки. Хатинка розташована на краю лісу і символізує межу світів, а сама Яга, живучи на цій межі, виступає в ролі такого собі провідника між світами. Знаходячись там, вона підтримує рівновагу між добром і злом. Слайд №4 В описах житла, зовнішності та поведінки Баби Яги збереглися численні відголоски того, що далекі предки рахували її представником загробного світу. Цей світ відокремлений від світу живих і ніхто не повинен переступати межі тридев’ятого царства, яке охороняє Баба Яга. Житло Баби Яги крутять як хочуть – в різні сторони: «Стань до лісу задом, а до мене передом». Хатинка відкритою стороною завжди повернена до тридев’ятого царства, а закритою – до світу, звідки прийшов головний герой. Він не може обійти житло Яги, тому що воно стоїть ніби на якійсь невидимій межі, через яку герой ніяк не може переступити. Часто Яга зображувалась злою, старою і страшною чарівницею. Слайд №5 Про Бабу Ягу говориться, що вона зустрічає нежданого гостя лежачи (в хаті, на печі, на лавці або на підлозі) і займає собою всю хату: “Впереди голова, в одном углу нога, в другом другая” або: “На печи лежала Баба Яга, костяная нога, нос в потолок врос” . Хатинка на курячих ніжках така мала, що Яга в ній ледве поміщається. Слайд №6 По білому світі вона не ходить пішки, (тому що в неї кістяна нога) а їздить в ступі, керуючи нею за допомогою песта і замітаючи свої сліди мітлою. Того, хто прийшов – вона впізнає по запаху: «Фу,фу,фу! Русский дух ко мне в лес зашёл!” Вона тримає в полоні дівчину-красуню, примушуючи її виконувати чорну роботу. Вона намагається з’їсти викрадених дітей, вирізати зі спини героя ремінь, творить інші пакості . В інших казках Баба Яга дарує герою якийсь чарівний предмет, наприклад, клубок, який допомагає знайти правильний шлях. Народні казки послужили багатим матеріалом для художників, композиторів, письменників та поетів. Наприклад, у вірші К. Бальмонта «У чудищ» також зображується Баба Яга: «Я был в избушке на курьих ножках. Там всё как прежде. Сидит Яга. Пищали мыши и рылись в крошках. Старуха злая была строга. Но я был в шапке, был в невидимке. Стянул у старой две нитки бус. Разгневал ведьму и скрылся в дымке. И вот со смехом кручу свой ус…» Кожна людина народжується і поглинає в себе казки, які вона чула в дитинстві. І вона індивідуально сприймає риси образу, з літератури бере основу, і на цій основі з’являється музика. До казкових образів звертались багато композиторів. Ми познайомимось з творами різних часів, які зображують Бабу Ягу. Перший твір написав Петро Ілліч Чайковський – російський композитор 19 століття, називається він «Баба Яга» і знаходиться в «Дитячому альбомі». Часто знаменитий «Дитячий альбом» розглядають як дитячий щоденник музичних вражень, і коли Чайковський писав «Бабу Ягу», він не хотів налякати дитину, яка буде слухати цю музику. Баба Яга вийшла в нього не дуже зла і розгнівана. Композитор ніби сам побачив стрімкий політ героїні в ступі. Слайд № 7 Поет Віктор Лунін написав вірші до цієї музики: «…Кто там летит над землёй? Чей там слышится хохот и вой? Это Баба Яга – костяная нога над землёю кружит, тёмный лес сторожит. Это Баба Яга, костяная нога. Ей кружить под луной очень грустно одной…» Звучить П. Чайковський «Баба Яга» Слайд № 8 В картинці до російської народної казки для симфонічного оркестру Анатолія Костянтиновича Лядова, російського композитора 19 – початку 20 століття змальована ціла казкова картинка: Баба Яга гониться за Іванком, який заблукав в лісі. Її охоплює злоба, вона починає чарувати, надає наказ птахам і летить в погоню за хлопчиком. Ось-ось наздожене вона Ваню, але закінчується ліс, а значить закінчуються її чаклунські сили. Баба Яга летить в свою хатинку, тільки димок залишився та і той розтанув: «Вы слышите, как дрожит земля, как шумят деревья – это летит Баба-Яга. Нос крючком, зубы торчком, а в волосах ветер свищет. Куда несется старая? На какие злые дела?» Інструменти симфонічного оркестру можуть зображувати і хруст, і тріск, і шум. В той же час чути сухий, дзвінкий і клацаючий звук, який створює враження про «кістяну ногу». «Щось» проноситься в швидкому темпі то наближаючись, то віддаляючись від слухача, плескаючи тарілками, тріскаючи ксилофоном та свищучи духовими… Звучить А. Лядов «Баба Яга» Слайд № 9 Наступний музичний портрет Баби Яги створив російський композитор 19 століття Модест Петрович Мусоргський. Він не писав музику на сюжети літературних казок, але ним написаний цикл п’єс «Картинки з виставки», який виник під враженням виставки малюнків художника Віктора Гартмана. Слайд №10 Багато з малюнків носили казковий характер. Особливу увагу композитор звернув малюнок, на якому був зображений годинник у вигляді хатинки Баби Яги. Фантазія композитора виявилась щедрою: в ескізі художника він побачив цілу сценку в дусі російських народних казок і одна із п’єс носить назву «Баба Яга або хатинка на курячих ніжках». П’єса «Баба Яга» зображує політ на мітлі всім відомої злої чарівниці, якою няньки залякують дітей. В цій п’єсі композитор дуже натурально змальовує цю сцену: вчуваються поштовхи, удари, Баба Яга розганяється і летить з посвистом та гиканням як потрібно нечистій силі. Страшна та моторошна Яга у Мусоргського! Звучить М. Мусоргський «Баба Яга» Слайд №11 Еволюція образу Баби Яги в сучасних дитячих піснях та частівках. Крім класичної музики, зараз з’явились сучасні музичні портрети Баби Яги в дитячих піснях та частівках. В них її характер змінився: вона вже майже не робить пакостей і не їсть людей. До дітей відноситься з особливою симпатією, вона більш схожа на сільську бабцю, чим на злу чарівницю. Сучасні композитори-пісенники уявляють Бабу Ягу по-іншому, ніж композитори 19 століття. Композитор Геннадій Гладков в своїй «Пісні Баби Яги» із кінофільму «Новорічні пригоди Маші і Віті» зображує Бабу Ягу мрійливою, артистичною: вона гарно співає, танцює. В її хатинці чисто і затишно і хоча вона тільки здається доброю, слухати її пісню приємно і зовсім не страшно. Звучить Г. Гладков «Пісня баби Яги» із к/ф «Новорічні пригоди Маші і Віті», Слайд № 12 А ось композитор Максим Дунаєвський в своїх «Частівках Бабок Йожок» із мультфільму «Летючий корабель» зовсім змалював сатиричний образ: Баба Яга тут не одна, їх багато, вони веселі: жартують, танцюють та співають люблять польоти в ступах і зла нікому не роблять. Всі діти знають та люблять ці частівки. Звучить М. Дунаєвський «Частівки» Слайд № 13 Вокально-інструментальний ансамбль «Аріель» виконував пісенний цикл про Бабу Ягу, музику до якого написав композитор Теодор Єфімов. Звучить ВІА «Аріель» , Слайд № 14 В дитячому музичному центрі «Чарівний мікрофон» один із найкращих образів Баби Яги створила Даша Ерліх. https://www.youtube.com/watch?v=Yv4a0ZWvXnY Таким чином, ми бачимо, що образ Баби-Яги набагато глибший, ніж просто дитячі казки про злу стару.