Дана презентація чудово підійде для проведення мультимедійного уроку з української літератури. Використані методи (евристична бесіда, проблемні запитання) допоможуть восьмикласникам характеризувати образи головних героїв твору, досліджувати, як випробування гартують характер людини, як виникає протест проти будь-якого насильства над людиною. Школярі матимуть змогу осмислювати вчинки персонажів, визначати типові та індивідуальні риси, робити власні висновки, аналізувати вчинки героїв. Використовуються різні форми та методи роботи, які втілені за допомогою інформаційно-комунікативних технологій. Запропоновані завдання мають різні ступені складності, тому можуть бути використані й під час проведення контрольної роботи. Кількість слайдів - 67.
Тривала 6 років, а це 2195 днів!У ній брали участь 61 держава, а це 80% населення планети на той час!Бойові дії проходили на території трьох конти-нентів: Європи, Азії та Африки!У водах чотирьох океанів!В цій війні було використано ядерну зброю!Жертвами війни стали за останніми даними від 60 до 85 мільйонів людей!
Паспорт твору. О. Довженко. «Ніч перед боєм» (1942 р.) Літературний рід — епос. Жанр — оповідання. Тема: відображення віри у перемогу над фашизмом звичайних людей Платона Півторака та діда Савки, розкриття їхньої ролі у формуванні світогляду Петра Колодуба й інших героїв-захисників Вітчизни.Ідея: уславлення героїчного подвигу народу в боротьбі з фашизмом. Головна думка: «Ні кроку назад!»Герої твору: діди Платон Півторак та Савка, Петро Колодуб, Іван Дробот, солдати-танкісти.
В основу оповідання ліг реальний епізод. Два діди — Платон i Савка — ціною свого життя топлять у Десні човен з гітлерівцями. Докази реальності подій знаходимо у «Щоденнику» О. Довженка. Оповідання «Ніч перед боєм» — це перший твір у воєнній творчості О. Довженка та й у тогочасній літературі, у якому митець праг-нув художньо узагальнити об'єктивні карти-ни війни початкового періоду, передати три-вожні народні настрої.
Доведіть, що твір «Ніч перед боєм»за жанром оповідання. Оповідання — невеликий прозовий твір, сюжет якого ґрунтується на певному (рідко кількох) епізоді з життя одного (іноді кількох) персонажу. Невеликі розміри оповідання вимагають нероз-галуженого, як правило, однолінійного, чіткого за побудовою сюжету. Характери показані здебіль-шого у сформованому вигляді. Теорія літератури
Така композиція твору дозволяє автору охарактеризувати обставини, за яких відбувалися події та дати оцінку героям. Такий прийом називається обрамленням. Обрамлення — це композиційний прийом, який полягає в тому, що сюжетний твір включається в розповідь, наче в рамку, що безпосереднього зв'язку з розвитком сюжету не має. Теорія літератури
Упізнай героя «Було йому літ сімдесят чи, може, й більше. Він був маленький, з підстриженою борідкою. Був би він сильно схожий на святого Миколу-угодника, коли б величезна, мов коров'ячий кізяк, стара кепка не лежала у нього на ушах та землистого, так би мовити, кольору светр не висів на ньому, як на хлопчику батьків піджак».
«...той би не одступив, ні. Той би цього човна повернув назад, та по шиях, по шиях!»Упізнай героя «Його огнем печи, на шматки ріж, ну не одступить. Куди твоє діло!» «Був він до чорта розумний i дотепний, а тут весь дотеп наче всох». Левко Пiвторак, син діда Платона. Демид, син діда Савки. Троянда
{16 D9 F66 E-5 EB9-4882-86 FB-DCBF35 E3 C3 E4}Платон Півторак, Савка Савка вийшов із своєї хатки і дивився на нас, як намальований. Було йому літ сімдесят чи, може, й більше. Він був маленький, з підстриженою борідкою. Був би він сильно схожий на святого Миколу-угодника, коли б величезна, мов коров’ячий кізяк, стара кепка не лежала у нього на ушах та землистого, так би мовити, кольору светр не висів на ньому, як на хлопчику батьків піджак. Платон Півторак суворий і красивий. Портрет
{16 D9 F66 E-5 EB9-4882-86 FB-DCBF35 E3 C3 E4}Платон Півторак, Савка Не знаю, чого вони оце так тікають, — сказав дід Платон, ідучи за Савкою до річки, так ніби нас тут зовсім не було. — Чого вони так тієї смерті бояться? Раз уже війна, так її нічого боятися. Уже якщо судилася вона кому, то не втечеш од неї нікуди. Еге, — промовив Савка. — Скільки літ їх учили, ти подумай, Платоне. А вони тікають. От він і каже тепер, що ж це ви, каже, робите? Стійте тікать! Чим же далі ви тікаєте, тим більше крові проллється! Та не тільки вашої, солдатської, а й материнської й дитячої крові. Психологічна характеристика (думки, почуття тощо)
{16 D9 F66 E-5 EB9-4882-86 FB-DCBF35 E3 C3 E4}Платон Півторак, Савка Ну, сідайте, повезем. Чого стали? — сказав дід Платон. Він стояв уже біля човна з веслом. — Повезем уже, а там, що бог дасть. Не вміли шануватися, так уж повезем, тікайте, чорт вашу душу бери… Куди ти хитаєш? Човна не бачив, воїн! — загримав дід на когось із нас. Характер (учинки, ставлення до інших)
Кошик запитань1. Чому у героїв оповідання такі прізвища?2. Навіщо автор розповідає про дідів не безпосеред-ньо, а вкладає розповідь в уста капітана Колоду-ба? 3. Чому в «Щоденнику» Довженко називає дідів Ха-ронами, а у оповіданні навіть не згадує про це?4. Що таке «горобина ніч»?5. Чому дiди-перевiзники так грубо звертаються до вояків?
Ставлення Платона і Савки до війни. Платон Півторак:…вірив у нашу перемогу. Він був (…) живим грізним голосом нашого мужнього народу. Шутка сказать, скільки землі доведеться одбирати назад. А це ж усе кров!А страдати ніколи! А треба, щоб усякий міг, коли ворог суне. А жаль — це не ваше занятіє. Перемагають горді, а не жалісливі!
Ставлення до відступу військ. Тікаєте, бісові сини? Щось ви, хлопці, не той, не як його, не туди неначе йдете (...) Одежа ось нова, і торбочки, і ремні, еге, і самі ось молоді, а звертаєте неначе не туди, га?!Душа несерйозна, розбалувана…Не вміли шануватися, так уж повезем, тікайте, чорт вашу душу бери... Не вміли битися. От тобі і відступ. Скільки літ їх учили, ти подумай, Платоне. А вони тікають.
Порада солдатам. Не з тієї пляшки наливаєте. П'єте ви, як бачу, жаль і скорботи. Марно п'єте. Це, хлопці, не ваші напої. Це напої бабські. А воїну треба напитися зараз кріпкої ненависті до ворога та презирства до смерті. Ото ваше вино. А жаль — це не ваше занятіє. Жаль підточує людину, мов та шашіль. Перемагають горді, а не жалісливі!
У своєму «Щоденнику» О. Довженко зробив запис: «Діди-перевізники – це образ епохи. Діди-перевізники через ріки. Харони. Їх багато. Вони сміливі, не бояться смерті і ніби зговорились». Як ви думаєте, чи могли діди-перевізники вчинити інакше, адже були поважного віку? Так чи ні? Займіть позицію. Аргументуйте думку. Займи позицію
План екранізації епізоду з оповідання. Переправа через Десну Ніч. Вояки прямують до річки. Попереду дiди-перевiзники з веслами. Час від часу спалахують блискавки. Десь далеко чути постріли. Вояки разом з дiдами сiда-ють у великий старий човен. Дiди вiдштовхуються від берега й пливуть через річку. Гул насувається. Блискавки частiшають.
План екранізації епізоду з оповідання. Переправа через Десну Середина річки. Почи-нається обстріл. Справа і зліва розриваються у воді снаряди. Вояки нахиля-ються, а діди стоять у повний зріст, нічого не боячись. Протилежний берег. Бiйцi швидко покидають човен. Дід стоїть і дивиться їм вслід. Колодуб повертається, намагається щось сказати. Дід байдуже вказує на шлях.
Виписати з оповідання крилаті вислови, які містять народні погляди на життя«Не з тієї пляшки наливаєте. П'єте ви, як бачу, жаль i скорботи. Марно п'єте. Це, хлопці, не ваші напої. Це напої бабські. А воїну треба напитися зараз крiпкої ненависті до ворога та презирства до смерті. Ото ваше вино. А жаль — це не ваше занятiє. Жаль підточує людину, мов та шашіль. Перемагають горді, а не жалісливі! — сказав дід Платон. «Людська душа молодецька сильніша за всяку танкетку! Була, єсть i буде!»
{68 D230 F3-CF80-4859-8 CE7-A43 EE81993 B5}Війна. Мир. За лозами темні ліси, а над річкою і над лісами вечірнє небо, якого я ніколи таким ще не бачив. Тиха широка Десна Хмара була важка, темно-темно-синя, внизу зовсім чорна. Над річкою і над лісами вечірнє небо. Величні німі зловісні блискавиці горобиної ночі палахкотіли. Чистий піщаний виступ. Складіть антитезу війна-мир, використавши уривки з оповідання
{68 D230 F3-CF80-4859-8 CE7-A43 EE81993 B5}Війна. Мир…сором, і розпач, і невимовний жаль… …і ми, розгублені в ньому, малесенькі, як річні піщинки. Природа була ніби в змові з подіями і попереджала нас своїми грізними знаками.вогненний знак прожектора… попід хмарою носилися ракети, мов змії.
7. На яке паскудство, за словами діда, при-ходиться дивитися народу?А бомбардування. Б смерть солдат. В відступ. Г гарматну стрілянину8. Чому дід стверджував, що солдати не мають ненависті?А тому що бояться вмирать. Б тому що відступають. В тому що змушені залишати рідну землю. Г тому що погано воюють. ВА
11. Доповніть цитату "Перемагають ... , а не жалісливі"А сміливіБ гордіВ безстрашніГ розумні12. Які почуття охопили Колодуба, коли діди перевозили їх через річку?А і сум, і хвилювання, і страх. Б і страх, і відчай, і біль. В і сором, і розпач, і жаль. Г і переживання, і ненависть, і відчай. БВ
13. За що Петро Колодуб був вдячний діду?А що перевіз через річку. Б що не жалів бійців. В що жалів солдатів. Г що викресав із серця вогонь14. Яку думку утверджував дід Платон?А далеко відступати не потрібно. Б не потрібно боятися смертіВ потрібно поспішити з перевезенням. Г землю доведеться відбирати назад. ББ Г
15. На кого був схожий дід Савка?А на Ісуса. Б на Миколу-угодника. В на Святого Гавриїла. Г на Святого Михаїла16. Що у військовому статуті сказано про війну?А не можна відступати. Б потрібно битися до перемоги. В коли сили ворога більші, потрібно здаватися. Г коли цілиш у ворога, возненавидь ціль. БГ
17. Доповніть цитату: "Я, хлопці, у бою сто-рукий, помножений стократ ... "А на гнів і ненависть. Б на страх і біль. В на злість і жаль. Г на жаль і скорботу18. Що хотів зробити Петро Колодуб після війни?А розказати діду про перемогу у боях. Б привезти гостинців діду Платону. В поклонитись діду Платону в ноги за науку. Г показати діду свої медаліАВ
23. "Викресав з мого (Петра Колодуба) серця огонь уночі..."А Іван Дробот. Б дід Савка. В лейтенант Сокіл. Г дід Платон24. Платон Півторак і дід Савка загинули. А перевернувши човен із фашистами. Б захищаючи човен із фашистами. В потрапивши під ворожі куліГ коли перевозили зброю для наших військових. ГА