Презентація "Оноре де Бальзак_Гобсек"

«гобсек»Оноре де Бальзак

Оноре де бальзак (1799-1850)Французький романіст і драматург. Засновник реалістичного роману. У 1816 він почав вивчати право в Сорбонні, мав практику в адвокатській конторі. Але після отримання ліцензії в 1819 вирішив відмовитися від права на користь літератури. Живучи впроголодь на горищах Парижа, почав писати сенсаційні романи на замовлення, публікуючи їх під псевдонімом. Першим успіхом Бальзака була книга «Шуани » (1829), за нею була опублікована «Шагренева шкіра»(1831). У наступні 20 років він представив величезну колекцію романів і новел під назвою «Людська комедія».  Ця велика робота відтворювала французьке суспільство свого часу, докладно описуючи деталі більш ніж 2000 фігур з кожного класу та професії.

Творчість. Кінець 1820-х і початок 1830-х років, коли Бальзак увійшов в літературу, був періодом найбільшого розквіту творчості романтизму у французькій літературі. Великий роман в європейській літературі до приходу Бальзака мав два основні жанри: роман особистості — авантюрного героя (наприклад, Робінзона Крузо) або самотнього героя («Страждання молодого Вертера» В. Гете) та історичний роман (Вальтер Скотт). Бальзак відходить і від роману особистості, і від історичного роману Вальтера Скотта. Він прагне показати «індивідуалізований тип». У центрі його творчої уваги знаходиться не героїчна або видатна особистість, а сучасне буржуазне суспільство, Франція Липневої монархії.

Творчість«Етюди про звичаї» (основна частина знаменитої «Людської комедії») розгортають картину Франції, малюють життя всіх станів, всі соціальні інституції. Їх лейтмотив — перемога фінансової буржуазії над земельною і родовою аристократією, посилення ролі і престижу багатства, і пов'язане з цим ослаблення або зникнення багатьох традиційних етичних і моральних принципів. Бальзак відомий за створення багатогранних персонажів, найменші з яких усе одно є складними, морально неоднозначними та цілковито людяними. Неживі об'єкти в його творах теж наділені характером, наприклад, часто описуваний ним Париж набуває людських властивостей. Його творами надихалися як багато відомих письменників як-от Еміль Золя, Чарльз Дікенс, Гюстав Флобер, Джек Керуак, Куросава Акіра та Генрі Джеймс, так і філософів як-от Фрідріх Енгельс.

Українські переклади. Переклади творів Бальзака українською мовою з'являються в останній третині XIX ст. У 1884 р. у Львові вийшов роман «Батько Горіо», як літературний додаток до журналу «Діло». Широке входження письменника в українську культуру починається у 20—30-х роках XX ст., коли з'являються в українських перекладах основні його твори. Цей процес тривав у повоєнні роки. З 1989 р. здійснено 10-томне видання творів Бальзака українською мовою, у підготовці якого взяли участь перекладачі В. Шовкун, Д. Паламарчук, І. Сидоренко, Т. Воронович тощо. Два Бальзакові романи українською мовою переклала Єлизавета Старинкевич («Розкоші і злидні куртизанок» і «Батько Горіо»).Існує декілька варіантів українського перекладу роману «Шагреньова шкура» («Шагренева шкіра»). Цей роман перекладали Василь Вражливий (1929 р.), Ольга Крупко. Одним з перекладачів Бальзака українською мовою був і Анатоль Перепадя («Лілея долини»).

Гобсек (1830)Повість відкриває епопею «Людська комедія» як частина «Сцен приватного життя». Основною темою є влада грошей, а головним персонажем, навколо якого відбуваються всі події, є лихвар Гобсек. Повість спочатку була надрукована у 1830 частинами в журналі «Ля Мод» під назвою «Лихвар», потім окремим томом у видавництві мадам Делоне під новою назвою «Небезпека непослуху». У 1835 назва змінилася на «Батечко Гобсек», теперішня назва «Гобсек» утвердилася з виходом у світ «Людської комедії» в 1842.

сюжетІсторію Гобсека підносить нам в салоні знатної віконтеси на прізвище де Гранльє стряпчий на ім’я Дервіль. Дервіль чув розмову мадам де Гранльє зі своєю донькою Каміллою й довідався, що Камілла закохана в молодого Ернеста де Ресто, сина Анастасії де Ресто, при народженні Горіо. Мадам де Гранльє невдоволена цим коханням, оскільки мати Ернеста розтратниця, пов'язана незаконним зв'язком з Максимом де Траєм, заради якого розтринькала свої статки. Дервіль приходить на допомогу Каміллі — Ернест нещодавно зумів повернути собі родинну спадщину. Розповідь про те, як це сталося, повертає читача в часи, коли молодий адвокат-початківець Дервіль, познайомився з Жаном-Естером де Гобсеком, лихварем. Він познайомився з Гобсеком давно, коли вони обидва мешкали в одному дешевому пансіоні. Гобсек вже тоді жив відлюдькувато й розмовляв тільки з Дервілем.

сюжет. Одного разу до Дервілю звернувся з проханням молодий франт Максим де Трай, щоб він відвів його до Гобсека, але лихвар відмовляє, тоді він призводить до нього свою коханку, графиню де Ресто, яка закладає свої фамільні коштовності. Чоловік графині довідався про аферу й з'явився до Гобсека, вимагаючи повернути заставу. Гобсек радить графу сховати гроші від дружини-марнотратниці, начебто передавши майно надійній людині, в ролі якої пропонує себе. Посередником у справі виступає Дервіль. Незабаром граф тяжко захворів, а графиня, не соромлячись, влаштувала справжній погром, в пошуках паперів на майно. На всі прохання Дервіля змилувався над вдовою з дітьми, Гобсек незворушно каже, що нещастя можна назвати найкращим учителем життя. Під кінець життя жадібність Гобсека перетворилася в божевілля — його будинок став звалищем накопичених речей. Перед смертю він заповідає все своє майно Дервілю, а замок де Ресто повертає Ернесту. Таким чином Ернест повернув свій маєток. Вислухавши розповідь Дервіля віконтеса де Гранльє наче погоджується, якщо Ернест дуже багатий.

Композиція. Повість побудовано за принципом "розповідь у розповіді": другорядний учасник подій – адвокат Дервіль – розповідає про те, за чим спостерігав. Повість складається з трьох історій. Одна з них – це історія оповідача, адвоката Дервіляю. Друга – і центральна – історія скнари Гобсека, якого доля пов'язала з Дервілем. Третя – трагічна історія родини де Ресто. Твір має відкритий фінал: історія кохання Камілли де Гранльє і графа де Ресто не отримує логічного завершення, і навіть розповідь Дервіля про Гобсека не має ні початку, ні кінця. Адже минуле лихваря залишається утаємниченим, а про долю його фантастичних багатств взагалі не згадується.

Головні героїАдвокат та нотаріус Дервіль – чесна і порядна людина. Лихвар Гобсек – розважливий, скупий, але по-своєму справедливий. Багата віконтеса де Гранльє та її донька Камілла (закохана в Ернеста де Ресто). Анастазі де Ресто – красива, знатна дама, дружина графа де Ресто. Граф де Ресто – знатний пан, батько сімейства, обдурений чоловік. Ернест де Ресто – старший син графа де Ресто, спадкоємець його статків. Максим де Трай – марнотратний гульвіса, молодий коханець графині де Ресто.

Гобсек. Уже при першій зустрічі з Дервілем він був глибоким старим. Про його минуле майже нічого невідомо, але ясно, що він багато побачив і пережив. Сам він стверджує, що життєві труднощі, проблеми та невдачі зміцнюють людину, роблять її неприйнятною до нових проблем. В повісті є припущення, що Гобсек в молодості був буканьєром, тобто піратом. Через притаманні йому збиткові та непримиренні інтереси Гобсека називають «людина-вексель», «золотий істукан». Раз у тиждень він зустрічався з іншими великими лихварями. Лихварі поділяють сфери впливу (коло клієнтів кожного лихваря) — Гобсек вважається дуже поважним і обслуговує аристократію, «золотого юнацтва», акторів та інших марнотратників життя. Не раз ці «друзі» намагалися ошукати його, але він завжди вишукано виходив з цих ситуацій. Його погляди на життя дуже цинічні, проте він вражає гострим холодним розумом, умінням безсердечно зводити рахунки.