Презентація "Опорядження підлоги лінолеумом та синтетичними плитками"

Викладач Хмельова Г. М.м. Новоград – Волинський 2023рік. Опорядження підлоги лінолеумом та синтетичними плитками Міністерство освіти і науки України. ДНЗ «Новоград – Волинське вище професійне училище»

ПланІнструменти Різновиди лінолеуму. Матеріали. Підготовка поверхонь. Вимоги підготовки матеріалу до роботи. Опорядження підлоги лінолеумом. Зварювання лінолеуму. Опорядження підлоги за допомогою способів укладки. Опорядження підлоги паралельними рядами без фриза. Укладання плиток способом «на себе»Контроль якостіБезпека праці

Інструменти Ніж рулетка, лінійка, фломастер для нанесеня позначок ножниці зубчатий шпатель специальний катокобичний малий шпательмолоток

Різновиди лінолеуму за способом виготовлення: ПВХ лінолеум;гліфталевий лінолеум;лінолеум-релін;колоксиліновий лінолеум.

Матеріали1. Холодне зварювання2. Клей

Підготовка поверхонь. Для влаштування підлоги необхідно виконати такі технологічні операції: Очищення і вирівнювання поверхні основи; ґрунтування підготовленої основи; розмічання і визначення вісей площини підлоги;

Вимоги підготовки поверхонь до роботи. Для влаштування підлоги необхідно виконати такі технологічні операції: очищення і вирівнювання поверхні основи; ґрунтування підготовленої основи; розмічання і визначення вісей площини підлоги;

Вимоги підготовки матеріалу до роботи- До початку роботи лінолеум розкроюють. Для підготовки і розкрою лінолеуму в будинку, що споруджується, вибирають велике приміщення, заносять у нього рулони лінолеуму і розкатують їх. У зимовий період рулони розкатують через 2—3 доби після витримування в теплому приміщенні, температура якого має бути не менше 15 °С.- Витриманий лінолеум розкроюють за потрібними розмірами приміщень, маркують і складають у розгорнутому стані одне полотнище на друге, щоб вони відлежалися. При цьому заго­товлені полотнища розкладають окремо для кожного приміщення і залишають у такому положенні на декілька днів.- Під час висихання лінолеум дає усадку, тобто його лінійні розміри зменшуються. Цю властивість слід ураховувати при розкроюванні і збільшувати потрібну довжину полотнища на 2 см для полотнищ завдовжки до 6 м, на З—4 для полотнищ за­вдовжки 6—10 і 5—6 см — для полотнищ більше 10 м.

Опорядження підлоги лінолеумом. Лінолеум буває полівінілхлоридний, гліфталевий (алкідний) та гумовий (релін). Крім того, для опорядження підлог застосо­вують синтетичні ворсові ковдри. За структурою лінолеуми бу­вають безосновні, тобто такі, що випускаються у вигляді одно або двошарового суцільного пластмасового полотна, і лінолеуми на тканинній або теплозвукоізоляційній підоснові. Найширше застосовується полівінілхлоридний лінолеум, який буває безосновним або на тканинній, повстяній, теплозвукоізоляційній і вспіненій підосновах. Гумовий лінолеум буває лише безосновним.

Зварювання лінолеуму. Для зварювання лінолеуму гарячим повітрям застосовують інструмент СО-56. Спочатку заготовлюють полотнища потрібної довжини, відрізають їхні кромки, а краї полотнищ підрізають під кутом так, щоб під час їх стуляння утворився паз трикутної фор­ми. Для зварювання застосовують полівінілхлоридний джгут 2, а в разі його відсутності заготовляють смужки з відходів цього ж лінолеуму. Інструмент СО-56 підключають до компресо­ра і включають в електромережу. Коли він нагріється, почина­ють зварювати. Полівінілхлоридний джгут заправляють в отвір штанги притискного валика 3 так, щоб кінець його розмістився під валиком, і притискують його до паза. Направляючи струмінь гарячого повітря у місце зварювання, одночасно пересувають зварювальний інструмент і валик. Під дією гарячого повітря джгут і кромки лінолеуму розм"якшуються і, стиснуті валиком, після охолодження міцно з"єднуються між собою.

Зварювати можна лише лінолеуми, ви­готовлені з термопластичної пластмаси. Це в першу чергу безос-новні полівінілхлоридні і гліфталеві лінолеуми, а також лінолеуми на тонкій теплоізоляційній підоснові, наприклад на повстяній. Зварювати лінолеум можна термоконтактним способом, у полум"ї гарячих газів (повітря), нагріванням інфрачервоними променями, у струмах високої частоти, за допомогою ультра­звуку тощо. У цьому розділі розглянемо найбільш поширені способи зварювання полівінілхлоридного лінолеуму і виготов­лення килимів розміром на кімнату.

Для зварювання лінолеуму гарячим повітрям застосовують інструмент СО-56. Спочатку заготовлюють полотнища потрібної довжини, відрізають їхні кромки, а краї полотнищ підрізають під кутом так, щоб під час їх стуляння утворився паз трикутної фор­ми. Для зварювання застосовують полівінілхлоридний джгут 2, а в разі його відсутності заготовляють смужки з відходів цього ж лінолеуму. Інструмент СО-56 підключають до компресо­ра і включають в електромережу. Коли він нагріється, почина­ють зварювати. Полівінілхлоридний джгут заправляють в отвір штанги притискного валика 3 так, щоб кінець його розмістився під валиком, і притискують його до паза. Направляючи струмінь гарячого повітря у місце зварювання, одночасно пересувають зварювальний інструмент і валик. Під дією гарячого повітря джгут і кромки лінолеуму розм"якшуються і, стиснуті валиком, після охолодження міцно з"єднуються між собою.

Мастику з відра розливають на основу послідовно смугами, трохи меншими за ширину полотнища і розрівнюють великим зубчастим шпателем. Щоб захистити кромки лінолеуму від при­клеювання і для зручності відрізування їх ножем, на місця май­бутніх стиків лінолеуму після розрівнювання мастики наклада­ють сталеві стрічки завширшки 8—10 см. Після часткового висихання мастики лінолеум приклею­ють. З цією метою полотнища послідовно розкручують і притиску­ють до основи. Щоб лінолеум краще приклеївся, нижню сторону полот­нищ під час розкручування вкрива­ють тонким шаром тієї ж мастики, наносячи її щіткою. Мастику нано­сять так, щоб по краях залишилась суха смуга завширшки 8—10 см. Приклеєні полотнища розгладжують ручним або механізованим котком.

Опорядження підлоги лінолеумом на теплоізоляційній підоснові. Розглянуті вище лінолеуми — холодні покриття із значною звукопроникністю. Тому їх приклеюють на основи, вкриті тепло- і звукоізоляційним шаром із оргалітових або деревностружкових плит, що потребує збільшення трудових витрат і коштів на 40—50 %. Більш ефективне застосування теплого полівінілхлоридного лінолеуму на тканинній, повстяній або спіненій підоснові, що дає змогу укладати його безпосередньо на бетонну основу або основу, вирівняну цементною стяжкою. Основа під опорядження такими видами лінолеуму повинна бути рівною, без зовнішніх дефектів. Вологість основи під ці лінолеуми має бути не більше 6 %, а температура в примі­щенні під час приклеювання — не нижче 8 °С. Особливого зна­чення набуває вологість основи. Надмірна вологість може вик­ликати здуття і відшарування приклеєного лінолеуму, а також буде спричинювати до загнивання лінолеуму на органічній підоснові.

Вологість основи можна перевірити дуже простим методом. Для цього на неї кладуть кусок паперу, накладають на нього кусок лінолеуму такого ж розміру і притискують їх вантажем. Через 2—3 дні вантаж знімають і уважно розглядають стан па­перу і основи під ним. Якщо папір сухий, а основа не змінила кольору (при надмірній вологості вона в цьому місці буде темнішою), можна починати лінолеумні роботи. Основу під лінолеум підготовляють так само, як під всі інші види лінолеуму. Лінолеум на тканинній або повстяній підоснові здебільшого укладають на підготовлену поверхню килимами розміром «на кімнату» без приклеювання їх мастикою. Килими виготовляють централізовано у спеціально обладнаній май­стерні з кусків розкроєного і звареного лінолеуму.

Вимоги підготовки поверхонь до роботи з синтетичними плитками. Для влаштування підлоги із синтетичних плиток, необхідно виконати такі технологічні операції: очищення і вирівнювання поверхні основи; сортування плиток за розміром і відтінками; ґрунтування підготовленої основи; розмічання і визначення вісей площини підлоги;розкладування плиток насухо за заданим рисунком з підгонкою пристінної смуги і визначенням її ширини;нанесення мастики на основу перед укладанням плиток і розрівнювання її зубчастим шпателем;підігрів плиток;укладання плиток на мастику з осадженням їх гумовим молотком;встановлення плінтусів;очищення підлоги від забруднень мастикою ганчіркою, змоченою в розчиннику.

Опорядження підлоги за допомогою способів укладки. Для опорядження підлоги паралельними рядами з фризом спочатку вимірюють довжину коротших стін, визначають їхні середини і в цих місцях в основу забивають штирі. Між штирями міцно натягують перший поздовжній шнур З (вісь майбутнього покриття). Визначивши середину поздовжньої осі, прикладають до неї кутник і натягують другий шнур під кутом 90° до першого. Після цього вздовж натягнутих шнурів, починаючи від середини, розкладають насухо плитки і визначають кількість цілих рядів. При непарній кількості рядів поздовжній шнур пересувають вправо або вліво на відстань, що дорівнює половині розміру плитки, а при парній кількості — залишають на тому ж місці. Якщо біля стіни залишаються проміжки, менші за розмір плитки, їх вимірюють і за цим розміром заготовлюють потрібну кількість кусків плиток.

Види опоряджень підлог синтетичними плитками:а — прямими (паралельними) рядами; б — прямими рядами з фризом; в — діагональними рядами з фризом.

Роботу виконують у такій послідовності. Спочатку опоряджують ділянку підлоги, що знаходиться далі від дверей рухом від себе (показано стрілками). Після цього опорядження ведуть рухом на себе (до дверей), а плитку вкладають так, як показано стрілками, спочатку ліворуч від маячного ряду, а потім праворуч (або навпаки)

Для опорядження підлоги паралельними рядами без фриза основу розмічають так само, але другий шнур натягують не посередині першого, а біля стіни, в якій є двері. Він допоможе правильно укласти перший ряд плиток. А далі опо¬рядження всього приміщення виконують рухом від себе (показано стрілками).

Опоряджуючи підлогу діагональними рядами з фризом основу розмічають у такій послідовності. Спочатку визначають середини стін і за допомогою натертого об крейду шнура на основі відбивають дві взаємно перпендикулярні лінії. Вздовж цих ліній насухо розкладають плитки так, щоб біля стін залишилось місце для фриза (або пристінної смуги). Ширина фриза біля всіх стін повинна бути однаковою. Після цього біля кожної стіни, по обидва боки від намічених ліній, забивають штирі 2 і натягують між ними шнури 3. Відстань між штирями повинна дорівнювати ширині приміщення. Положення натягну¬тих шнурів перевіряють кутником. Вони повинні перехрещува¬тися під кутом 90°. Опорядження підлоги починають із влаштування маячних рядів 7, які виконують із одного або двох рядів плиток. Плитки розміщують уздовж натягнутих шнурів на мастиці, яку наносять і розрівнюють зубчастим шпателем. Укладання плиток у маячних рядах починають від середини приміщення. Коли маячні ряди зроблені, починають опоряджувати всю підлогу. Опорядженння ділянки підлоги діагональними рядами ведуть до попередньо визначеної лінії фриза, заповнюючи на стику проміжки між цілими плитками трикутними половинками. Після опорядження всієї ділянки підлоги діагональними рядами укладають фриз і пристінну смугу.

Схема опорядження підлоги діагональними рядами з фризом:1 — несортовані плитки у пачках; 2 — штир; 3 — шнур; 4 — фризова смуга; 5 — опоряджена ділянка підлоги; 6 — шар мастики; 7 — маячний ряд; 8 — відсортовані плитки

В разі застосування швидкосохнучої мастики роботу виконують невеликими ділянками площею 2—3 м2 методом «на себе». Ця робота виконується так. На потрібну ділянку основи з відра наливають мастику і швидко розрівнюють її зубчастим шпателем. Коли мастика трохи підсохне, через 15—20 хв (це залежить від виду мастики) починають укладати плитки. Працюючи за цим методом, весь час знаходяться на непокритій мастикою основі і по мірі виконання роботи поступово відходять назад. Заготовлені плитки періодично подають на місце облицювання і розкладають їх купами на неопорядженій ділянці підлоги Беруть плитку за край, кладуть на шар мастики, підганяють де сусідньої плитки і притискують її рукою. Поклавши декілька плиток, осаджуюті їх легкими ударами гумового молотка. Укладання плиток способом «на себе»:а — розрівнювання шару мастики; б — укладання плитки; в — осадження плитки молотком; 1 — опоряджена ділянка підлоги; 2 — розрівняний шар мастики; 3 — зубчастий шпатель; 4 — розлитий шар мастики на основі; 5 — гумовий молоток

Контроль якостіДля влаштування підлоги із синтетичних плиток, контролювати якість необхідно виконати такі технологічні операції: очищення і вирівнювання поверхні основи; сортування плиток за розміром і відтінками; ґрунтування підготовленої основи; розмічання і визначення вісей площини підлоги;розкладування плиток насухо за заданим рисунком з підгонкою пристінної смуги і визначенням її ширини;нанесення мастики на основу перед укладанням плиток і розрівнювання її зубчастим шпателем;підігрів плиток;

Безпека праціперед початком робіт інструктаж з безпеки праці;суворе дотримання правил безпеки праці запобігає травматизму; огляд робочого місця; При роботі - заборонено брати розчин руками; - працювати необхідно у рукавицях і спецодязі; - працювати справним інструментом;- при роботі з єлектро інструментами працювати в окулярах; - прироботі з малярним ножем працювати обережно бо леза дуже гострі;- слідкувати, щоб не травмувати близько працюючих робітників;Після закінчення роботи слід очистити інструменти, прибрати будівельне сміття