Презентація '"Оптичні ілюзії"

Оптичні ілюзіїМатеріал підготувала: Жадан Валерія

Вступ. Актуальність обраної теми: ілюзії оточують нас всюди, тому досліджувати обрану тему слід дуже глибоко, адже саме під час дослідження я, як виконавець проєкту зможу дізнатися багато нової та корисної інформації, яку планую використовувати у подальшому житті. Ми живемо у світі ілюзій і кожного дня можемо натрапити на них. Для розширення світогляду і слід вивчати цю, на мій погляд, актуальну тему.

Вступ. Мета: дізнатися про роль оптичних ілюзій в житті людини, їх використання та дослідження цього явища. Завдання роботи над проєктом: Відповісти на такі питання: Чому утворюються оптичні ілюзії?Дослідження оптичних ілюзій. Які бувають оптичні ілюзії?Приклади оптичних ілюзій

Оптичні ілюзіїОптична ілюзія — помилка в зоровому сприйнятті, викликана неточністю або неадекватністю процесів неусвідомлюваної корекції зорового образу, а також фізичними причинами. Причини оптичних ілюзій досліджують як з погляду фізіології зору, так і в межах вивчення психології зорового сприйняття. Оптичні ілюзії — це оптичний "обман" мозку. Око бачить зображення одного об'єкта, проте мозок розуміє цей об'єкт по-своєму.

Причини оптичних ілюзій. Деякі з причин виникнення оптичних ілюзій вченим вдалося встановити, проте більшість оптичних ілюзій наука не може пояснити і сьогодні. Людина бачить реальність із запізненням на 100 мілісекунд. Через це мозок намагається заповнити прогалину в часі та доповнює картину за допомогою досвіду. Здогадки мозку не завжди правильні. Так виникають різноманітні оптичні ілюзії. Однак за схожим принципом люди трактують не лише це явище.

Типи оптичних ілюзій1. Обман зору. Парейдолія або обман зору — це ефект зорового сприйняття, коли спостерігач свідомо чи мимоволі дає хибне пояснення тій картині, яку спостерігає. Такий ефект добре відомий кожному, хто спостерігав хмари, що біжать по небу, які часом набувають форми відомих зорових об'єктів. Такий самий ефект може відбуватися при спостереженні картини розподілу тіней тривимірних об'єктів при деяких ракурсах по відношенню до джерела світла. Загадкове обличчя в Педра-да-Гавеа в Ріо-де-Жанейро, Бразилія

Феномени, що часто пояснюються, як парейдолія. Привиди. Привид — дещо, що привиділось, ілюзія або плід фантазії. НЛОНЛО (неідентифікований літаючий об’єкт) — будь-який об'єкт, що знаходиться в атмосфері або в космічному просторі, неототожнений, не ідентифікований конкретним спостерігачем. Феномен електронного голосу. Феномен електронного голосу — поява на аудіозаписах шумів, що нагадують людський голос. Наукове пояснення полягає в тому, що при сприйнятті інформації мозком є тенденція пошуку закономірності у випадкових подразниках.

Приклади парейдоліїСкелі, що цілуються«Обиччя Марса» — один з найвідоміших прикладів парейдоліїГолова індіанця у скелях. Завдяки ерозії при вході до церкви у Фамешоні з'явився череп

Типи оптичних ілюзій2. Сприйняття кольору. В основі цих оптичних ілюзій лежить те, що об'єкти мають однакове освітлення, але зображені таким чином, що мозок "сприймає" так, начебто вони мають різні відтінки, кольори і т.д. Одна з таких ілюзій була описана в 1995 році професором Массачусетського технологічноогоо інституту Едвардом Адельсоном. Одна з ілюзій сприйняття кольору

Ілюзія тіні Андерсона. Едвард Адельсон — нейробіолог США. Професор візуальних наук та обраний член Національної академії наук США. На малюнку зображена шахова дошка зі світлими та темними клітинами, яка частково затінена іншим об'єктом. Оптична ілюзія полягає в тому, що колір клітини, позначеної як A, здається темнішим, ніж клітини, позначеної як B. Однак, у контексті двовимірного зображення вони мають однакову яскравість. Квадрати, позначені A і B, мають однаковий відтінок сірого. Був намальований прямокутник того ж кольору, що з'єднує дві області зображення

Ефект ПуркинєЕфект Пуркинє — явище зміни колірного сприйняття людським оком при зниженні освітленості об'єктів. Червоні кольори в сутінках здаються темнішими, ніж удень, а в нічний час — практично чорними, тоді як сині об'єкти у сутінках та вночі виглядають світлішими, ніж удень. Ефект виявлено в січні 1819 року. Названо на честь чеського вченого Яна Евангелісти Пуркинє. Модель ефекта Пуркинє — квітка герані, як її видно при нормальному яскравому світлі, у сутінках та вночі

Типи оптичних ілюзій3. Сприйняття глибиниІлюзії сприйняття глибини — неадекватне відображення предмета, що сприймається, та його властивостей. Наразі найбільш вивченими є ілюзорні ефекти, які спостерігаються при зоровому сприйнятті двовимірних контурних зображень. Мозок несвідомо бачить малюнки тільки одноопуклі (одноввігнуті). Сприйняття залежить від напрямку зовнішнього (реального чи позірного) освітлення. Скільки тут сиру?

Ілюзії сприйняття глибини. Як розташований журнал? Обкладинкою до вас чи навпаки?Скільки тут кубів? Шість чи сім?Це маленький куб у кімнаті або ж великий куб з випиляним куском?

Куб Неккера. Куб Неккера — це оптична ілюзія, вперше опублікована в 1832 швейцарським кристалографом Луїсом Неккером. Ефект цікавий, оскільки кожна частина малюнка неоднозначна сама по собі, проте людська система сприйняття вибирає інтерпретацію кожної частини, щоб зробити весь малюнок цілісним. Друга можлива інтерпретація. Одна можлива інтерпретація куба Неккера, яка часто вважається найбільш загальною інтерпретацією

Типи оптичних ілюзій4. Сприйняття розміруІлюзії часто призводять до абсолютно неправильних кількісних оцінок реальних геометричних величин. За деяких обставин можна помилитися на 25 % і більше щодо розмірів предмета, якщо окомірні оцінки не перевірити лінійкою. Окомірні оцінки геометричних реальних величин дуже сильно залежать від характеру фону зображення. Це стосується довжин, площ, радіусів кривини, кутів, форм тощо.

Ілюзія ПонцоІлюзія Понцо — оптична ілюзія, вперше продемонстрована італійським психологом Маріо Понцо (1882—1960) у 1913 році. Понцо намалював два однакових відрізки на тлі двох ліній, що сходяться, на кшталт залізничного полотна, що зникає вдалині. Верхній відрізок здається більшим, оскільки мозок інтерпретує лінії, що сходяться, як перспективу (як дві паралельні лінії, що сходяться на відстані). Крім ліній, що сходяться, силу ефекту додає зменшена відстань між проміжними горизонтальними відрізками.

Ілюзія ЕббінгаузаІлюзія Еббінгауза або кола Титченера — оптична ілюзія сприйняття відносних розмірів. Найвідоміша версія цієї ілюзії полягає в тому, що, коли два кола, ідентичні за розмірами, поміщаються поруч, причому навколо одного з них знаходяться кола великого розміру, тоді як інше оточене маленькими колами, перше коло здається менше за друге. Два помаранчеві кола мають абсолютно однакові розміри, проте, ліве коло видається меншим

Типи оптичних ілюзій5. Картинки-перевертніКартинка-перевертень — вид оптичної ілюзії, за якої від напрямку погляду залежить характер сприйманого об'єкта.

Типи оптичних ілюзій6. Неможливі фігури. Неможлива фігура — один з видів оптичних ілюзій, фігура, що здається на перший погляд проєкцією звичайного тривимірного об'єкта на площину, але якщо придивитися, то стають очевидні суперечливі поєднання елементів фігури. Створюється ілюзія неможливості існування такої фігури в тривимірному просторі. Дві відомі неможливі фігури — неможливий трикутник та неможливий тризуб

Сходи Пенроуза. Сходи Пенроуза (нескінченні сходи, неможливі сходи) — одна з основних неможливих фігур, відкрита Оскаром Рутерсвардом. Її модель була розроблена Лайонелом і Роджером Пенроузом. Сходи Пенроуза — це така конструкція сходів, при якій в разі руху по ній за годинниковою стрілкою людина буде безкінечно підійматися, а при русі проти годинникової — постійно спускатися.

Типи оптичних ілюзій7. Ілюзії рухуІлюзії руху — це ілюзії, коли статичний і нерухомий малюнок "оживає" і починає рухатись, або починає крутитись в одну, а потім в іншу сторону. Існують малюнки, які начебто "пульсують", хоча насправді — це статичний рисунок.

Інші оптичні ілюзії1. Кімната Еймса. Кімната Еймса — приміщення неправильної форми, що використовується для створення тривимірної оптичної ілюзії. Була спроєктована американським офтальмологом Альбертом Еймсом в 1934 році й побудована в 1935 році. Схема дійсної та уявної позиції двох людей в кімнаті Еймса, і форма цієї кімнати

Кімната Еймса. Кімната Еймса побудована так, що спереду вона виглядає як звичайна кімната кубічної форми із задньою стінкою та двома боковими стінами, паралельними одна одній і перпендикулярними до горизонтальних площин підлоги і стелі. Проте дійсна форма кімнати трапецієподібна: стіни нахилені, стеля і підлога також знаходяться під нахилом, а правий кут знаходиться набагато ближче до спостерігача, ніж лівий, або навпаки. Фото з отвору для перегляду у кімнаті Еймса

Інші оптичні ілюзії2. Гравітаційний пагорб. Гравітаційний пагорб — оптична ілюзія, коли через особливості рельєфу невеликий ухил виглядає як підйом. У такому місці здається, ніби предмети самостійно рухаються в гору проти сил гравітації. Найголовніший чинник створення ілюзії — це повна або часткова відсутність видимості горизонту. Без горизонту важко судити про нахили поверхні. Об'єкти, які зазвичай більш-менш перпендикулярні до землі, наприклад дерева, можуть насправді схилятися, компенсуючи зоровий фактор.

Гравітаційні пагорби. Гравітаційний пагорб в Ладаксі, Індія. Гравітаційний пагорб в Монктоні, Канада. Гравітаційний пагорб в Орроро, Австралія

Інші оптичні ілюзії3. Ефект Трокслера. Ефект Трокслера або феномен Трокслера — фізіологічний феномен в області візуального сприйняття, різновид оптичної ілюзії. Вперше описаний швейцарським лікарем, філософом і політиком Ігнацем Трокслером в 1804 році. Прояв феномену полягає у припиненні сприйняття візуального подразника, що займає постійне положення щодо сітківки ока. Прояв феномену полягає у припиненні сприйняття візуального подразника, що займає постійне положення щодо сітківки ока.

Ефект Трокслера. Під час розглядання незворушним поглядом цього зображення через 20 секунд кольорові кола бліднуть. Деякі спостерігачі починають бачити синьо-зелені кола. Людина, що робить дослід, закріплює на одній стороні носа 2-3 шматочки темної паперу діаметром 2-3 мм2. Потім фіксує голову руками, опустивши лікті на стіл і зберігаючи повну нерухомість. 3. Тепер людина має фіксувати погляд на одному з відрізків паперу на носі й не кліпати до припинення візуального сприйняття.

Інші оптичні ілюзії4. Ілюзія ЦельнераІлюзія Цельнера — класична оптична ілюзія, відкрита німецьким астрофізиком І. Целльнером у 1860 році. На цьому малюнку довгі лінії здаються не паралельними, але насправді вони паралельні. Короткі лінії створюють кут з довгими, цей кут допомагає створити враження, що один кінець довгої лінії ближче до нас, ніж інший. Ілюзія Цельнера

Інші оптичні ілюзії5. Ілюзія ВундтаІлюзія Вундта — класична оптична ілюзія, вперше описана німецьким психологом Вільгельмом Вундтому XIX столітті. Суть ілюзії: на малюнку праворуч дві червоні вертикальні лінії є прямими, але для деяких спостерігачів вони можуть виглядати викривленими всередину. Спотворення виникає завдяки перетину цих прямих косими лініями.Ілюзія Вундта

Інші оптичні ілюзії6. Загадка зниклого квадрата. Загадка зниклого квадрата — це оптична ілюзія, що часто використовується на уроках математики для пояснення властивостей геометричних фігур. Вона зображає дві фігури, складені з однакових частин, але в різному порядку, на вигляд прямокутні трикутники із катетами відношенням 13 до 5. Але один із них містить прогалину — квадрат 1х1.

Розв’язок загадки зниклого квадрата. Ключем до загадки є те, що жодний із 13×5 «трикутників» не має ту ж саму площу, що й площа їх складових. Сумарна площа чотирьох фігур (жовтої, червоної, синьої та зеленої) становить 32 одиниці площі, але довжини сторін трикутників 13 та 5, що відповідно становить 32,5 квадратних одиниць. Відношення катетів синього трикутника 5:2, а червоного 8:3. За ознакою подібності прямокутних трикутників випливає що ці трикутники не подібні, а значить мають різні відповідні гострі кути. Отже, видимі складені «гіпотенузи» великих «трикутників», насправді є ламаними.

Висновки. Оптичні ілюзії — це те, з чим ми зустрічаємося кожного дня, інколи навіть не знаючи, що ми спостерігаємо саме за ними. Обрана мною тема допомогла мені стати більш обізнаною. Я дізналася багато нового про оптичні ілюзії, а також їх різновиди та відгалуження. Вивчення теми допомогло мені поповнити мою скарбничку вчених, роботи яких мені цікаво досліджувати у позашкільний час. Також ця тема буде цікавою для вивчення тим, хто хоче стати більш ерудованими й поповнити баланс своїх знань не тільки у галузі фізики, а ще й у галузі нейробіології та математики.

Використані літературні джерелаhttps://naurok.com.ua/prezentaciya-optichni-ilyuzi-30912.htmlhttps://uk.wikipedia.org/wiki/Оптична_ілюзіяhttps://sites.google.com/site/fizikaelepid/cikava-fizika/opticni-iluziiehttps://babel.ua/texts/46072-lyudina-bachit-realnist-iz-zapiznennyam-a-mozok-zapovnyuye-progalini-v-chasi-vlasnim-dosvidom-tak-vinikayut-optichni-y-socialni-ilyuziji-u-vsih-rizni-perekazuyemo-material-voxhttps://uk.wikipedia.org/wiki/Парейдоліяhttps://uk.wikipedia.org/wiki/Привидhttps://uk.wikipedia.org/wiki/Непізнаний_літаючий_об%27єктhttps://uk.wikipedia.org/wiki/Феномен_електронного_голосуhttps://uk.wikipedia.org/wiki/Едвард_Адельсонhttps://uk.wikipedia.org/wiki/Ілюзія_з_тінню_на_шаховій_дошціhttps://uk.wikipedia.org/wiki/Ефект_Пуркинєhttp://konotop-dnz5.edukit.sumy.ua/cikavo/zorovi_ilyuzii_ta_fenomeni/ilyuzii_sprijnyattya_glibini/

Використані літературні джерелаhttps://ru.wikipedia.org/wiki/Куб_Неккераhttps://uk.wikipedia.org/wiki/Ілюзія_Понцоhttps://uk.wikipedia.org/wiki/Ілюзія_Еббінгаузаhttps://uk.wikipedia.org/wiki/Неможлива_фігураhttps://uk.wikipedia.org/wiki/Сходи_Пенроузаhttps://uk.wikipedia.org/wiki/Ілюзорний_рухhttps://uk.wikipedia.org/wiki/Кімната_Еймсаhttps://uk.wikipedia.org/wiki/Гравітаційний_пагорбhttps://uk.wikipedia.org/wiki/Ефект_Трокслераhttps://uk.wikipedia.org/wiki/Ілюзія_Цельнераhttps://uk.wikipedia.org/wiki/Ілюзія_Вундтаhttps://uk.wikipedia.org/wiki/Загадка_зниклого_квадрата