Презентація "Організація корекційно-розвивального простору в системі логопедичного супроводу дітей з порушеннями інтелекту"

Лекція 4. Організація корекційно-розвивального простору в системі логопедичного супроводу дітей з порушеннями інтелекту. Багато дослідників називають освітнє середовище «третім учителем», який разом із батьками і педагогами здійснює суттєвий вплив на розвиток і навчання дитини. Ребекка Ізел та Беті Екселбі 1. Необхідність створення комфортного простору для успішної роботи логопеда з дітьми з порушеннями інтелекту2. Структура к-р середовища та її складові в системі логопедичного супроводу3. Корекційно-розвивальний простір як інклюзивне середовище для дітей з порушеннями інтелекту4. Параметри створення та організації корекційно-розвивального середовища5. Засоби та матеріали для організації логопедичного простору6. Адаптація корекційного середовища для різних типів мовленнєвих та інтелектуальних порушень

1. Необхідність створення комфортного простору для успішної роботи логопеда з дітьми з порушеннями інтелекту. Розвивальне середовище – це сукупність умов, які забезпечують всебічний розвиток дитини. Правильно організоване розвивальне середовище сприяє соціалізації дитини, впливає на всі аспекти її розвитку. Обладнання, а саме: iгровi модулі, макети, предмети – замісники, різнi атрибути з урахуванням особливостей розвитку ігрової діяльності в різні вікові періоди дошкільного дитинства повиннi бути у вiльному доступi для дiтей. Виховання та розвиток дитини повинно вiдбуватись в психологiчно комфортному та безпечному середовищi. Розвивальний простiр - це забезпечення психологiчно комфортноi атмосфери для прогресивного розвитку свiдомостi та поведiнки дитини Простір і середовище співвіднояться, як базис і надбудова, тобто, середовище матеріалізує, що на ідеальному рівні (ідеї, концепції, парадигми, моделі, теорії, принципи, підходи) задає простір.

Багато хто з науковців вбачає ці поняття ідентичними. Власне, йдеться про єдине — умови, сприятливі для розвитку дитини, де вона сама особисто особистісно визначалася зі своїми пріоритетами, виборами, перевагами, інтересами і самовиражалася способами і засобами різних видів діяльності. Розвивальний простір і розвивальне середовище мають бути для цього максимально насиченими і багатоваріантними, щоб була можливість для вибору. Простір як такий поєднує як предмети матеріального світу, так і соціальний: взаємодію суб’єктів. Розвивальний простір визначається як належним чином впорядкований освітній простір, в якому реалізуються освітні цілі розвивального характеру. Для їх здійснення необхідно створити відповідне розвивальне предметне середовище. Розвивальне предметне середовище передбачає єдність соціальних, в тому числі предметних і природних засобів забезпечення різноманітної діяльності дітей. Вихідною вимогою до предметного середовища є його розвивальний характер. Воно повинно об’єктивно, через своє змістовне наповнення і властивості створювати умови для творчої діяльності кожної дитини, слугувати цілям фізичного і психічного розвитку і удосконалення, забезпечувати зону найближчого розвитку малюка»

Необхідність створення комфортного К-Р простору в роботі логопеда. Дослідження свідчать, що зміни в освітньому середовищі, як-от переставляння меблів чи зміни у розкладі дня, у способі надання інструкцій або проведення рутинних процедур, збільшують можливості для формування прийнятної поведінки та ефективно зменшують імовірність труднощів із поведінкою Ефективно сплановане освітнє середовище може суттєво покращувати взаємодію між дітьми: використання іграшок та видів діяльності, що передбачає соціальну взаємодію Незнайоме середовище може викликати у дитини стресову реакцію. Освітнє середовище, яке містить домашні елементи, допомагає дітям почуватися комфортно і сприяє розвитку їхніх пізнавальних здібностей. Середовище має містити різноманітні нові й цікаві речі, бо певний рівень новизни та незвичності спонукає до появи пізнавального інтересу. Також потрібно пам’ятати, що різні аспекти середовища можуть мати різний рівень стимуляції, що впливає на поведінку та діяльність дітей. Наприклад, великий простір заохочує до руху, а невеликі осередки з книгами та м’якими іграшками — до спокійних ігор, перегляду дитячих книг із малюнками. Освітнє середовище має сприяти успіху усіх дітей, незалежно від їхніх індивідуальних особливостей. Середовище групи має забезпечувати можливості для дітей з різними стилями навчання, життєвим досвідом, культурою, мовою спілкування, уподобаннями тощо.

Корекційно-розвивальний простір логопедичного закладу повинен бути спрямований на забезпечення психофізичного розвитку дитини, а саме: - підвищення рівня актуального розвитку соціально-адаптаційних, комунікативних умінь (свідоме, самостійне вирішення завдань міжособистісної взаємодії) і відповідне розширення зони найближчого розвитку;- формування мовленнєвої компетентності учнів, що передбачає використання набутих знань і вмінь як у середовищі навчального закладу, так і поза ним;- поява рис особистості, шо сприяють ефективному навчанню (інтерес до спілкування, ініціатива в ситуаціях взаємодії, комунікативна культура);- зникнення тривоги, усунення бар’єрів спілкування, зниження рівня конфліктності, виправлення інших недоліків.

Основні аспекти необхідності створення комфортного простору для логопедичної роботи з дітьми з порушеннями інтелекту:1. Зниження тривожності та створення почуття безпеки. Комфортний простір, в якому дитина почувається захищеною, сприяє тому, що вона буде більш спокійною і відкритою для взаємодії з логопедом. Такий простір має бути максимально передбачуваним і структурованим, щоб дитина могла легко адаптуватися до умов роботи. Спокійна та стабільна атмосфера сприяє формуванню позитивного ставлення до занять, а також стимулює внутрішню мотивацію дитини.2. Стимуляція когнітивної активності та мотивація до навчання. Логопедичний простір має не лише бути комфортним, але й стимулювати когнітивну активність дитини. Важливо, щоб кожен елемент простору мав корекційний потенціал і мотивував дитину до активної участі в процесі навчання.3. Важливість для сенсорної інтеграціїДіти з порушеннями інтелекту часто мають також сенсорні дисфункції, через що їм важко адекватно сприймати навколишній світ. У логопедичному кабінеті повинна бути виділена зона для сенсорної інтеграції, де можна використовувати спеціальні матеріали.4. Організація індивідуального простору для кожної дитини. У логопедичній роботі з дітьми з інтелектуальними порушеннями важливо мати можливість адаптувати простір під потреби кожної конкретної дитини. Деяким дітям потрібна ізоляція від зовнішніх подразників, тоді як інші краще працюють у відкритих просторах.

5. Забезпечення сприятливих умов для сприйняття навчального матеріалу. Діти з інтелектуальними порушеннями мають різні сенсорні та когнітивні потреби, які безпосередньо впливають на їхню здатність засвоювати нову інформацію. Простір, організований з урахуванням цих потреб, полегшує процес навчання, дозволяючи дитині краще орієнтуватися в завданнях і уникати відволікаючих чинників. 7. Підвищення ефективності взаємодії між логопедом і дитиною. Простір, організований відповідно до потреб дитини, полегшує встановлення емоційного контакту між логопедом і дитиною. Комфортне середовище, де дитина почувається вільно, дозволяє логопеду ефективніше впроваджувати корекційні методики та стратегії навчання. 8. Розвиток самостійності та впевненості у власних силах. Якщо дитина має чітке розуміння, де знаходяться навчальні матеріали та як організоване її робоче місце, вона може активніше брати участь у процесі навчання, що сприяє розвитку почуття власної відповідальності й упевненості. Це важливо для дітей з інтелектуальними порушеннями, які часто потребують додаткової підтримки у формуванні таких навичок.

Завданнями добре організованого освітнього середовища в роботі логопеда є: • підтримка роботи логопеда; • заохочення до розвитку незалежності та компетентності дітей; • збільшення ефективності роботи іншого персоналу; • сприяння залученню дітей до мовленнєвих видів діяльності; • зменшення проблем з поведінкою дітей; • сприяння відповідній соціальній взаємодії між дітьми; • забезпечення структурованості та передбачуваності

2. Структура К-Р середовища та його складовіРозрізняють три взаємопов’язані компоненти корекційно-розвивального середовища в роботі з дітьми з порушеннями інтелекту. Для того, щоб середовище сприяло розвитку і навчанню дітей, потрібно, щоб кожен із його компонентів був ретельно продуманий і реалізований. Окрім цього, кожен аспект освітнього середовища має відображати філософію закладу освіти і цілі корекційно-розвивальної програми.

Дидактичне середовище Включає підбір і використання навчальних матеріалів і технологій, які відповідають віковим і когнітивним можливостям дітей. Це можуть бути картки, таблиці, мультимедійні ресурси, а також спеціальні програми для розвитку мовлення та сенсорного сприйняття. Сенсорне середовище Включає стимуляцію різних сенсорних систем дитини (зорової, слухової, тактильної тощо) для поліпшення сприйняття інформації та адаптації до корекційної роботи. Використовуються різні інструменти та матеріали для сенсорної інтеграції, щоб розвивати здатність дитини ефективно обробляти сенсорні сигнали.

Компоненти корекційно-розвивального середовища (КР-середовища) не існують ізольовано — вони тісно пов’язані між собою та взаємодіють, створюючи комплексну підтримку для дитини з порушеннями інтелекту. Їх взаємодія забезпечує гармонійний розвиток мовленнєвих, когнітивних і соціальних навичок, сприяючи адаптації дитини до навчального процесу:1. Фізичне  психологічне Безпечне та організоване фізичне середовище створює основу для позитивного емоційного фону, що сприяє кращому сприйняттю навчання і комунікації.2. Фізичне  дидактичне Фізичний простір підтримує дидактичний аспект, забезпечуючи доступність і організацію навчальних ресурсів, що полегшує роботу дитини з матеріалами.3. Психологічне  дидактичне Позитивний емоційний фон дозволяє дитині легше засвоювати дидактичний матеріал, а правильно підібрані завдання допомагають підтримувати психологічний комфорт і уникати перевантаження.4. Соціальне  психологічне Психологічний комфорт зміцнюється через позитивний соціальний досвід, що, у свою чергу, підвищує рівень комунікації та участі дитини у спільній діяльності.5. Сенсорне  фізичне Фізичний простір підтримує сенсорну стимуляцію, забезпечуючи доступність матеріалів і сприяючи активному залученню дитини в процес.6. Сенсорне  дидактичне Сенсорні елементи в дидактичних матеріалах сприяють кращому засвоєнню навчальних завдань і допомагають дитині ефективно інтегрувати нові знання через активну сенсорну взаємодію.7. Соціальне  дидактичне Дидактичні завдання у формі соціальної взаємодії допомагають дитині розвивати мовленнєві й соціальні навички одночасно, роблячи процес навчання більш природним і мотивуючим.

4. Корекційно-розвивальний простір як інклюзивне середовище. Середовище має демонструвати повагу до різних аспектів особистості дітей, бути інклюзивним: • Якщо дитина належить до іншої етнічної групи або у неї інвалідність, не варто вважати, що етнічна належність або інвалідність — це єдине, що вирізняє її з-поміж інших дітей. • Діти, які належать до цих груп, як і всі діти, є неповторними особистостями зі своїми інтересами і вподобаннями. • Один із способів сфокусувати увагу на різноманітних аспектах особистості дітей — подбати про те, щоб у середовищі дошкільної групи були відображені інтереси кожної дитини.

ІНКЛЮЗИВНЕ СЕРЕДОВИЩЕ • Це місце, де цінують участь і погляди кожного. • Це означає, що педагог створює рівні можливості для всіх дітей брати участь у всіх заняттях, незалежно від статі, расової та етнічної належності, здібностей, культури, соціально-економічного статусу, віку чи мови. • Це також означає, що педагог залучає кожну дитину, обираючи методи навчання і форми роботи відповідно до потреб і особливостей розвитку.

ПРИНЦИПИ СТВОРЕННЯ ІНКЛЮЗИВНОГО СЕРЕДОВИЩА Критерії Показники. Середовище сприяє розвитку кожної особистості • Логопед створює таке середовище, де кожна дитина відчуває свою належність до спільноти групи і почувається комфортно • Логопед виявляє повагу до дітей, цікавлячись їхніми почуттями, ідеями та їхнім життям • Логопед створює атмосферу, де діти можуть вільно висловлюватися та виражати себе • Логопед створює середовище, яке стимулює дітей розширювати межі пізнання і дій, іти на прийнятні ризики у процесі розвитку та навчання • У стосунках із кожною дитиною логопед сприяє розвитку почуття довіри, прихильності та індивідуальних взаємин

Критерії Показники. Фізичне середовище є привабливим, безпечним, інклюзивним та стимулювальним; спонукає дітей досліджувати, навчатися та бути самостійними • Логопед турбується, щоб середовище було фізично безпечним і легко контрольованим • Логопед піклується, щоб навколишній простір був привабливим і комфортним для різної діяльності дітей • Логопед організовує логічно розташовані центри діяльності • Логопед використовує багато різноманітних та доступних матеріалів, які стимулюють розвиток, спонукають дітей досліджувати, гратись і навчатись • Логопед заохочує дітей брати участь у плануванні та організації освітнього середовища • Логопед адаптує фізичне середовище відповідно до потреб окремих дітей / груп дітей

Критерії Показники. Середовище сприяє розвитку у дітей відчуття спільноти та їх участі у створенні культури групи • Логопед чітко висловлює свої очікування щодо поведінки дітей і залучає їх до розроблення правил • Логопед створює середовище, яке ґрунтується на демократичних цінностях і сприяє соціалізації • Логопед послідовно використовує рутинні дії/заняття для того, щоб розвивати саморегуляцію і самостійність дітей • Логопед спрямовує поведінку дітей на основі знання особистості кожної дитини та рівня її розвитку

Помилки і недоліки у організації К-Р середовища:перенасиченість осередків предметним матеріалом, відсутність продуманого планування змін середовища відповідно до пізнавальної теми перспективного плану освітньої роботи; недостатність матеріалів для дитячої творчості, непоміркованість умов забезпечення індивідуальної комфортності;безсистемність у залученні дітей до трансформації середовища;недостатність м’яких ігрових модулів, які діти викорисовували б, щоб створювати свій простір; одноманітність наборів для конструювання;стереотипність мислення педагога щодо кількісного накопичення предметів в осередках.

3. Параметри створення та організаціїкорекційно-розвивального середовища. Гнучкість дизайну забезпечується через мобільні робочі місця для індивідуальної та групової роботи (не лише столи та стільці, але й пуфи, килимки для сидіння тощо, звісно, якщо площа приміщення дозволяє) та створює можливості для швидкої зміни конфігурації освітнього середовища, форм роботи під час заняття. Поділ кабінету на осередки для різних видів роботи та відпочинку (осередки навчання, вільної діяльності, зберігання наочності та навчальних матеріалів, експозиції тощо). Ергономічність меблів. Меблі різних ростових груп, наявність підставок для приладдя на стільниці, заокруглені кути стільниць, спинок та сидінь. Відсутність надлишкового нагромадження. Перевага надається легким полицям замість нагромадження масивних меблів. Речі, які не використовуються в освітньому процесі, не повинні нагромаджуватись у групах. Мають бути незагромадженими вікна (високі вазони, нагромадження речей, книг, масивні штори тощо).

Дотримання балансу у візуальній стимуляції — розумне використання кольорів, картинок, наочності та уникнення зайвого візуального шуму (наприклад, поєднання візерунчастого лінолеуму та шпалер з малюнками). Допускається фарбування стін в 1-2 кольори, при чому яскравими можуть бути окремі елементи меблів, які не відволікатимуть увагу і гармоніюватимуть із кольором стін. Використання поверхні стін. Крім розміщення інформаційних матеріалів, стіни можна використовувати, щоб діти занотовували необхідну інформацію (є спеціальні плівки для цього), для розміщення дитячих малюнків, творчих робіт. Стіни групи можуть стати своєрідним дитячим портфоліо. Таке використання простору демонструє, що група належить усім дітям. Облаштованість місць для роботи та відпочинку педагогів і дітей (у групі або інших приміщеннях).

Параметри оцінювання організації корекційно-розвивального середовища в кабінеті логопеда 1. Змістовність та насиченість. Відповідність віковим можливостям дітей та змісту освітньої програми. Освітній простір має бути оснащено засобами навчання і виховання, зокрема технічними, відповідними матеріалами, зокрема ігровим, спортивним, оздоровчим обладнанням, інвентарем. Організація освітнього простору та різноманітність матеріалів, обладнання, інвентарю (в приміщенні та на території) повинні забезпечувати:ігрову, пізнавальну, дослідницьку і творчу активність всіх дітей, експериментування з доступними дітям матеріалами, зокрема з піском, водою;рухливу активність, зокрема розвиток дрібної моторики, участь в рухливих іграх;емоційне благополуччя дітей у взаємодії з предметно-просторовим оточенням;можливість самовираження дітей.

2. Трансформованість. Можливість змінювати середовище залежно від освітньої ситуації, зокрема від зміни інтересів та можливостей дітей. 3. Поліфункціональність. Можливість різноманітного використання різних предметів середовища (дитячі меблі, мати, модулі, ширми); наявність предметів, природних матеріалів, придатних для використання в різних видах дитячої активності. 4. Варіативність. Наявність простору для ігор, конструювання, усамітнення тощо, що забезпечує дітям можливість вільного пересування та вибору засобів для саморозвитку; передбачення періодичної змінності ігрового матеріалу, появи нових предметів, що симулюють ігрову, рухливу, пізнавальну, дослідницьку активність дітей. 5. Доступність. Приміщення та осередки в групах, де здійснюється освітня діяльність, мають бути доступними для вихованців, зокрема дітей з обмеженими можливостями. Матеріали та обладнання мають бути справними та зберігатися у спеціально передбачених місцях. 6. Безпечність передбачає відповідність усіх елементів середовища вимогам щодо забезпечення надійності і безпечності їх використання.

5. Засоби та матеріали для організації логопедичного простору