Презентація "Основи композиції та дизайну"

Основи композиції та дизайну. Шишкін Валерій Олександровичвчитель інформатики. Охтирська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 імені Р. К. Рапія. Охтирської міської ради. Сумської області

Поняття про дизайн. Дизайн — це творчий метод, процес та результат художньо- технічного проектування промислових виробів, їх комплексів і систем, орієнтований на досягнення найбільш повної відповідності створюваних виробів та середовища в цілому можливостям та потребам людини, як утилітарним, так і естетичним. Дизайн, як творчий процес, можна поділити на: Художній дизайн (створення речей із точки зору естетичного сприйняття)Технічну естетику — наука про дизайн, ураховуючи всі аспекти, і перш за все конструктивність (ранній етап становлення дизайну),функціональність (середній), комфортність виробництва, експлуатації, утилізації технічного виробу тощо (сучасне розуміння дизайну).

Види композицій. В основі художньо-конструкторської діяльності лежить композиція. Композиція — це наука, теорія творчості, що має відповідні закони, прийоми компонування та структурного аналізу виробу. У художньому конструюванні існують три види композиції:фронтальна,об'ємна,глибинно-просторова.

Фронтальна композиція — це композиція, що розташована в одній площині. Цей вид пластичної форми характеризується одночасним розвитком в двох основних координатних напрямках - по горизонталі і вертикалі при незначному розвитку в глибину. Площина як різновид пластичної форми має надзвичайно широкий діапазон станів, починаючи від гладкої, глянцевої поверхні і закінчуючи формою, в якій окремі елементи виступають вперед, зберігаючи зоровий зв'язок з основною поверхнею.

Об'ємна композиція — це композиціявиробу, яку ми сприймаємо з усіх сторін. За загальним виглядом об’єм відрізняється від площинної форми рівним розвитком в трьох координатних напрямках: по горизонталі, вертикалі і в глибину Такий розвиток зумовлює його скульптурний характер. При цьому об'ємна форма як би замикається навколо свого композиційного центру (або осі), відрізняючись компактністю. У такому вигляді вона найкраще сприймається з різних точок простору. Тому використання об'ємної форми найбільш раціонально у відкритому просторовому середовищі, а не в умовах замкнутого простору, наприклад поруч з обмежуючою його площиною.

Глибинно-просторова — це композиція,що виконується з передаванням глибинипростору. Характеризується переважним розвитком в глибину і сприйняттям зсередини. Остання ознака зумовлює її важливе художнє значення в арїітектурній творчості. Виражається воно в широкому включенні різних пластичних форм в глибинне простір. Його протяжність визначається співвідношенням глибини простору до ширини. 

Композиційні прийоми. На відміну від законів композиційні прийоми належать до категорій, що відіграють важливу роль у розробці конструктивних ідей тектонічної структури та посиленні пластичної й емоційної виразності композиції виробу. До головних композиційних прийомів належать: ритм метр симетрія асиметрія статика і динаміка.

Ритмічність. Ритмічність – повторювання окремих елементів. В архітектурі,образотворчому і декоративному мистецтві відчуття ритму створюється чергуванням матеріальних елементів у просторі. Час у такому ритмі замінено просторовою протяжністю, часова послідовність - просторовою.

Симетрія і асиметрія. Симетрія як композиційний прийом - це чіткий порядок урозташуванні, поєднанні елементів частин відповідної структури виробів. Симетрія вносить у об'єктихудожнього конструювання порядок,закінченість, цілісність. Асиметрія виражаєневпорядкованість,незавершеність.

Статика і дінамика. Динаміка і її протилежність статика (урівноваженість) діють на емоції, визначаючи характер сприйняття форми виробу. Контраст відношень створює динаміку як «зоровий рух» у напрямі переважаючої величини.

Дякую за увагу )