Презентація "Основи проєктної діяльності. Метод фокальних об'єктів"

ОСНОВИ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Етапи проектування. Проектування складається з певних етапів, які взаємозв’язані між собою: організаційно-підготовчий, конструкторський, технологічний, завершальний (презентаційний).

Діяльність, під час якої обґрунтовується і розробляється проект, називається проектуванням. Вам уже відомі такі методи проектування: фантазування та метод фокальних об’єктів. Серед великої кількості методів проектування часто використовують метод комбінаторики. Комбінаторика — це прийоми знаходження різних поєднань, перестановок, розміщень різних елементів у певному порядку. Назва методу походить від латинського поєднання. У проектуванні це поєднання окремих рис, властивостей, частин інших об’єктів. Такими елементами в одязі можуть бути кишені, пояси, планки, коміри, різні види оздоблень тощо, а, переставляючи їх, можна створити різні моделі. Проект — це нова ідея, задум, призначений вирішувати задачі сьогодення або майбутнього.

Основні прийоми моделювання в комбінаториці: перестановка, вставка, урізання, групування. Метод комбінаторики широко застосовують у проектуванні предметів широкого вжитку. Прикладом його використання може бути виготовлення меблів з базових модулів, які можна між собою поєднувати в різних варіантах.

У комбінаториці часто користуються прийомами вставки та урізання. На прикладі меблів, зображених на малюнку, можна побачити використання додаткових вставок або, навпаки, урізання кількості початкових елементів. Прикладом прийому групування може бути малюнок на тканині. Основна кількість еле-ментів (модулів) зали-шається сталою, але за різного їх групування можна створювати но-вий візерунок .

Засоби комбінаторики: симетрія, асиметрія, ритм. Метод комбінаторики дуже часто застосовують у художньому конструюванні, користуючись засобами симетрії, асиметрії, ритму. Симетрія — це розмірне, пропорційне розміщення частин цілого відносно площини, осі або центру. Одним з видів симетрії є дзеркальна симетрія: частини композиції розташовані одна відносно одної, як предмет та його відображення в дзеркалі.

Асиметрія  — це порушення симетрії елементів у межах цілого. Асиметричність створює ефект активності руху. Ритм  — це рівномірне чергування впорядкованих елементів: ліній, об’ємів, площин тощо. За допомогою ритму створюють форму одягу, його колірне рішення, лінії силуету, оздоблення тощо. Під час розробки нових моделей найчастіше використовують такі види ритму: простий рівномірний, пропорційно-послідовний, радіально-променевий.

Простий рівномірний ритм передбачає послідовне чергування однакових за розміром, формою, кольором елементів. Проміжки між ними також однакові. Пропорційно-послідовний ритм — це повторення елементів, проміжків між ними з пропорційним збільшенням або зменшенням. Радіально-променевий ритм упорядковує лінії, що починаються в одному місці.

Розробники нових моделей часто застосовують ритм кольорів. Наприклад, смугасту чи картату тканину, орнаментальне оздоблення, ґудзики контрастного кольору тощо. Порушення ритму в композиції робить одяг неестетичним.

Домашнє завдання