Презентація "Освіта в Німеччині"

Система освіти в Німеччині

Дошкільна освіта. У Німеччині існують такі типи дошкільних закладів:дитячі садки з повним або неповним днем, призначені для дітей 3-х – 6-ти років;одногрупові дошкільні заклади (переважно для старших дошкільників);пришкільні групи (для п'ятирічних дітей);

підготовчі класи основної школи. У них виховують і навчають п'ятирічних дітей;цілодобові інтернати для здорових дітей віком від 3-х до 6-ти років;інтернати для дітей із проблемами здоров'я і розвитку;материнські центри. У них матері разом з дітьми займаються цікавою і корисною діяльністю, спілкуються між собою та спеціалістами з педагогіки і психології.

Головні концептуальні засади виховання дітей реалізуються у дитячих садках вільного і відкритого типів. Найпоширеніший тип вільного дитячого садка — штейнерівські дитячі садки і дитячі садки Монтессорі.

Садочок Монтессорі

Дитячий садок Хеддернхайм. Франкфурт-на-Майні, Німеччина

Початкова освіта. Кожен громадянин Німеччини має право на отримання загальної, вищої і професіональної освіти відповідно до своїх здібностей і уподобань. У системі навчання найважливіші питання регулюються державою, а деякі — вирішуються на рівні 16 політико-адміністративних територій — федеральних земель, яким дозволяється вносити окремі корективи.

Навчання у початковій школі триває чотири роки, хоча в деяких федеральних землях країни — шість років. термін навчального часу становить від 20 до 30 годин на тиждень;перші два роки всі шкільні дисципліни викладає класний керівник; з третього класу до викладання долучаються різні вчителі і починається оцінювання знань учнів — виставляються відмітки. 

Під час навчального року німецькі школярі відпочивають на зимових, весняних, літніх, осінніх і різдвяних канікулах. З особливим нетерпінням учні очікують літніх канікул, які тривають шість тижнів. Після закінчення початкової школи дирекція надає учням рекомендації щодо подальшого навчання до однієї з трьох видів учбових закладів: основної школи, реальної або до гімназії. В основній школі, куди переважно потрапляють учні з незадовільними оцінками, навчання триває до дев'ятого класу. Ця школа призначена, насамперед, для дітей, схильних до практичної та трудової діяльності. Якщо у школяра є бажання вчитися і він проявляє інтерес до навчання, то після 6-го класу йому надається шанс перейти в реальну школу.

У реальній школі, що призначена для дітей з практичними і теоретичними здібностями, освіта триває до десятого класу. Після її закінчення учні отримують атестат про неповну середню освіту. Вони можуть продовжити середню шкільну освіту в 11-му і 12-му класах або вступити до професійно-технічного закладу. Випускники реальної школи можуть працювати на державній службі, включаючи службу в поліції та бундесвері. Гімназії призначені для дітей з логічно-абстрактним мисленням, схильних до вивчення іноземних мов, та поглибленим загальним розвитком. У закладах цього типу освіта поділяється на середню (з 5 по 7 класи і до десятого класів) та вищу освіту (11-12 класи або 11-13 класи).

До навчальних програм Німеччині включено релігійну освіту. Проте, за бажанням батьків, учні можуть відмовитися від цих занять і відвідувати альтернативні уроки з етики і філософії. У 13-му класі учні гімназії здають екзамени з основних шкільних предметів і отримують атестат зрілості, який забезпечує їм право на вступ до будь-якого вищого навчального закладу без іспитів. Крім вищезазначених закладів освіти в Німеччині набувають популярності комплексні або єдині школи, які з'явилися в країні в 70-х роках ХХ ст. Їх особливість полягає у тому, що вони структурно поєднують відразу три ступені освіти: основну і реальну школи та гімназію. У Німеччині є також спецшколи, призначені для дітей-інвалідів та учнів, які мають певні труднощі в отриманні освіти. Разом з тим у Німеччині діють 2200 загальноосвітніх приватних шкіл, в яких навчається 6% школярів.   

Приватна школа в м. Шельклінген

Вища освіта Головною перевагою отримання вищої освіти в Німеччині є те, що вона безкоштовна як для німців, так і для закордонних студентів в університетах усіх земель Німеччини. Але через те, що української шкільної освіти недостатньо для вступу до німецького університету, українцям пропонують пройти так звану підготовку – Studienkolleg. Навчання в якому також безкоштовне; необхідно сплатити лише студентський внесок (до 500 євро в семестр).

Усі заклади вищої освіти поділяються на такі групи:університети (класичні, технічні, загальноосвітні та спеціалізовані заклади університетського рівня - вищі педагогічні, теологічні та медичні школи). Більшість університетів мають класичну структуру. У них готують і докторів наук;вищі фахові школи зі спеціалізованою фаховою підготовкою, готують спеціалістів з Інженерії, бізнесу, менеджменту;вищі школи (коледжі) мистецтв і музики. МЮНХЕНСЬКИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УНІВЕРСИТЕТ ЛЮДВІГА-МАКСИМІЛІАНА Для вступу до закладів вищої освіти потрібно мати атестат про середню освіту, який буває трьох типів: "загальний" (дає право вступу до всіх ВНЗ); "фаховий" (дає право вступу на певні спеціальності); документ для вступу лише у вищі фахові школи чи на відповідний факультет загальноосвітнього університету. Музичні, мистецькі та спортивні ВНЗ проводять фахові екзамени. Для деяких напрямів вищої інженерної освіти від вступників вимагають певного терміну роботи на виробництві. Існує також можливість вступу до ВНЗ без формального атестата на основі конкурсних екзаменів та обов'язкового певного стажу роботи за даною спеціальністю.

УНІВЕРСИТЕТ ГЕЙДЕЛЬБЕРГА Навчання у державних закладах освіти безкоштовне (крім плати за гуртожиток, користування спортивними спорудами і т. ін.). Для біднішої категорії студентів на певний час призначається державна стипендія, половину якої необхідно протягом певного часу повернути.

ВІЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БЕРЛІНАТривалість навчання в університетах традиційно становить 12 семестрів, в окремих - 8 семестрів. Процес навчання у ВНЗ поділяється на дві (основну і головну) стадії. Перша, основна, охоплює 4 семестри, складається із загальних обов'язкових предметів і включає заключні проміжні іспити (перехід на другий щабель). Друга стадія, головна, охоплює 4-6 семестрів, надає студентам ширші можливості вибору предметів і завершується екзаменами з видачею диплома магістра або державними екзаменами. Перехід на другу стадію дає можливість певною мірою змінити напрям навчання.