Презентація «Ой у лузі червона калина похилилася» С. Чарнецького й Г. Труха − пісня, що стала народною.

«Ой у лузі червона калина похилилася» С. Чарнецького й Г. Труха − пісня, що стала народною

Пригадаймо1. Що таке пісні літературного походження? 2. Чим відрізняються пісні літературного походження від народних? 3. Чи може авторська пісня стати на-родною? За яких умов? 4. Які пісні на слова українських поетів вам відомі?

Українська земля завжди славилася любов'ю до пісні. Пригадайте лишень легенду про те, чим обдарував Господь дівчину-Україну з легенди. Пісня — це твір, у якому гармонійно переплітаються слова й мелодія. Чимало українських поетів написали твори, які пізніше було покладено на музику. Найкращі й найбільш популярні пісні народ називає «своїми». Наприклад, досить популярними є пісні поета й композитора Володимира Івасюка «Червона рута», «Я піду в далекі гори». У цих творах органічно поєднано чарівні мотиви карпатських мелодій, проникливі слова, а також популярні ритми естрадних пісень. До авторських пісень належить також пісня «Два кольори» на слова Дмитра Павличка, «На долині туман» Василя Діденка. Ці пісні є окрасою репертуару таких співаків, як Дмитро Гнатюк, Софія Ротару, Назарій Яремчук. Сьогодні з вами ми поговоримо про пісню «Ой у лузі червона калина похилилася». У народі цей твір має кілька варіантів, що, безумовно, свідчить про його популярність. На жаль, точне авторство наразі встановити не видається можливим, проте досить імовірно, що авторами пісні були Степан Чарнецький та Григорій Трух.

Степан Чарнецький. Степан Чарнецький народився 21 січня 1881 року в с. Шаманьківці на Тернопільщині в селянській родині. Навчався у Львівській гімназії, але звід-ти його виключили, тож середню освіту змушений був здобувати у Львівській реальній школі. Після цього вступив до Львівського політехнічного інституту на будівельний факультет. Однак захоплення літературою було настільки глибоким, що Степан Чарнецький покинув навчання й почав займатися мистецтвом: писав вірші, виступав із рецензіями на театральні вистави, перекладав для українського театру п'єси з німецької та польської. Пізніше керував театром «Руська трійця».1908 року побачила світ його перша збірка «В годині сумерку». Коли почалася Перша світова війна, письменника забрали до війська, але згодом, через стан здоров'я, його звільнили від служби. Після 1939 року митець став членом Спілки письменників, працював науковим співробітником Львівської бібліотеки. Помер 2 жовтня 1944 року.

Григорій Трух. Григорій Трух народився 19 лютого 1894 року на Львівщині. Закінчивши 1914 року гімназію, він вступив до лав січових стрільців. Упродовж свого життя займався церковною діяльністю, а в 50‑ті роки ХХ століття жив у Сполучених Штатах Америки. Помер у Канаді 1959 року. Уважають, що перший куплет пісні «Ой у лузі червона калина похилилася» написав Степан Чарнецький, натомість автором решти куплетів є саме Григорій Трух.

Українські січові стрільціІнколи пісню «Ой у лузі червона калина похилилася» називають гімном бійців загону УСС (Українські січові стрільці). Цей загін активно діяв на теренах України під час національно-визвольної боротьби (1915–1920). У Галичині національно свідомі українці добровільно вступали до лав УСС, щоб зі зброєю в руках боротися за незалежність своєї країни.

“Ой у лузі червона калина похилилася” історія написання. Перший варіант пісні написав відомий поет, директор і режисер Українського театру «Руська бесіда» Степан Чарнецький у 1914 р. Здійснивши постановку трагедії Василя Пачовського про гетьмана Дорошенка «Сонце руїни», він був невдоволений фінальною піснею-скаргою України «Чи я в лузі не калина була». Для оптимістичнішого фіналу він вставив у драму народну пісню «Розлилися круті бережечки». Він дещо переробив у ній слова, щоб її текст краще вписувався у зміст вистави. Та останній куплет залишив без змін. Крім того, Степан Чернецький доробив до пісні нову, споріднену з народною, мелодію. А Михайло Коссак розложив її на інструменти. Вистава спричинилася до популяризації пісні, особливо її останньої строфи «Ой у лузі червона калина похилилася». Від акторів театру пісню сприйняла молодь. У серпні 1914 р. у Стрию пісню «Ой у лузі червона калина похилилася» вперше почув чотар УСС Григорій Трух від стрільця Іваницького. Той її навчився від артистів львівського театру. Григорій Трух до першої строфи «Ой у лузі червона калина похилилася» додав ще три строфи, які й склали «Червону калину». Він же навчив співати пісню стрільців своєї чоти. Незабаром перша стрілецька пісня «Ой у лузі червона калина похилилася» поширилася по Стрию. А згодом «Червону калину» почали співати в Галичині та по всій українській землі.

«Ой у лузі червона калина» і сучасне звучання. Старовинна пісня "Ой у лузі червона калина" з часів її створення була завжди популярною серед українців. Сьогодні, відколи Росія віроломно напала на Україну, твір набув нового звучання. Його співають і дорослі, й діти, ставлять на рингтон ґаджетів, з нею проводять флешмоби, у соціальних мережах кадри з фронту та бойових дій можна часто бачити саме на фоні звучання цієї пісні, пісню тепер виконують й іноземці українською мовою та у перекладі на різні мови світу. У 2022 році після виконання лідером "Бумбокс" Андрієм Хливнюком цієї пісні посеред Києва, який на той момент піддавався бомбардуванням окупантів, "Ой у лузі червона калина" набула нового звучання та світової популярності. Учасник гурту Pink Floyd Девід Гілмор почув це виконання в Instagram і зібрав свій колектив вперше за 28 років, аби записати новий сінгл спільно з Андрієм Хливнюком – вокалістом відомого українського гурту, хлопцем, який пішов на фронт захищати свою країну. Відео в інтернеті, на якому співак у камуфляжній формі стоїть біля київського Софійського собору зі зброєю та а капела виконує пісню Січових Стрільців, які воювали у I-шій світовій війні, розчулила та спонукала всесвітньовідомий гурт знову зібратись, аби об’єднувати цілий світ на підтримку України.

Бесіда за змістом прочитаного1. Які почуття у вас викликали слова пісні «Ой у лузі червона калина по-хилилася»? 2. Як ви гадаєте, чи справедливо цю пісню називають гімном, маршем січових стрільців? 3. Яка тема твору? 4. Чи можна сказати, що ідея пісні полягає у звеличенні таких чеснот, як мужність, патріотизм, прагнення захищати рідний край? Доведіть свою думку. 5. Які риси, судячи з тексту пісні, були притаманні Українським січовим стрільцям?

Робота із символами та образами поезії1. Доведіть, що калина в тексті символізує Україну. 2. Які інші символи ви можете назвати? 3. Із якою метою автори послуговуються словосполученнями «червона калина», «білий цвіт», «яра пшеничка», «золотистий лан», «буйнесенький вітер»? Яким творам притаманні подібні вислови? 4. Як ви гадаєте, чому автори використали дієслово «розвеселити» щодо України? 5. Знайдіть у творі персоніфіковані образи. Прокоментуйте їх. 6. Знайдіть у тексті епітети. Охарактеризуйте роль кожного з них. 7. Назвіть усі пестливі слова

“Ой у лузі червона калина похилилася” аналіз (паспорт)Автор – Степан Чарнецький, Григорій Трух. Рік написання – 1914 Жанр – літературна молитва Тема “Ой у лузі червона калина…”: зображення суму України за синами-українцями, які потерпають у неволі в московських кайданах; битва січовиків із ворогом за визволення полонених.Ідея “Ой у лузі червона калина…”: уславлення мужності, відваги січових стрільців — оборонців України. Основна думка “Ой у лузі червона калина…”: єдність, мужність, волелюбність, вміння захищати рідний край, прийти на допомогу браттям, які перебувають у небезпеці — ось основні риси січових стрільців-захисників. Настрій пісні – переможний, упевнений у своїй правоті, визвольного походу. Образ калини – є символом України, її боротьби за незалежність, що окроплена краплями крові героїв.

Домашнє завдання. Готуємося до контрольної роботи. Повторити теоретичний матеріал та вивчені твори у підручнику стор. 4-46.

Використані джерелаhttps://espreso.tv/oy-u-luzi-chervona-kalina-pisnya-yaku-spivae-teper-tsiliy-svithttps://artword.com.ua/162-urok-pisni-literaturnogo-pohodzhennia-oi-u-luzi-chervona-kalyna-pohylylasia-s-charneckogo-i-g-truha-pisnia-scho-stala-narodnoiu.html. Світлини з мережі Інтернет.