Презентація "Пам'яті Героїв Майдану"

Пам’яті Героїв Майдану

«Небе́сна Со́тня» — прийнята в Україні збірна назва загиблих протестувальників, які мали безпосередній стосунок до ідеї та акції Євромайдану (Революції Гідності) у грудні 2013 — лютому 2014 року

Три довгих зимових місяці тисячі українців відстоювали свою громадянську позицію – жити у вільній від корупції та хабарників країні, інтегруватися в Європейське співтовариство.

Звичайний мітинг переріс у революцію, яку назвали Революцією Гідності. Завдяки Євромайдану в нашій країні відбулися значні зміни, але якою ціною…

Читаючи про них у соцмережах, розумієш: це активні світлі люди. Вони своїм способом життя вже міняли світ на краще. Серед них були прекрасні сім’янини, доб­рі господарі, надійні годувальники, майстри – золоті руки, які вже збудували свої садиби, народили дітей і понад усе любили Україну.

Красиві мужчини в розквіті сил часто лишали рідних і коханих та їхали на заробітки в Європу, але завжди поверталися, бо знали, що країни, кращої за Батьківщину, немає. За неї й вийшли на Майдан.

А юнаки Небесної сотні (наймолодшому 17 років) – це мрійники, інтелектуали, що активно листувалися в соцмережах з усім світом, бували за кордоном, любили мандрувати Україною й мали реальні проекти та плани вже на сьогодні, вже нині.

21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Цього дня на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких у жалобних промовах назвали «Небесною сотнею».

Уперше Небесною сотнею полеглих учасників акцій протесту назвала поетеса Тетяна Домашенко у вірші «Небесна сотня воїнів Майдану», який вона написала 21 лютого 2014 року.

Впродовж зими-весни 2014 року щонайменше 30 вулиць і площ у різних населених пунктах України були названі на честь Героїв Небесної Сотні.

24 лютого 2014 Верховна рада України прийняла постанову № 4213 «Про вшанування учасників збройних конфліктів під час мирних акцій протесту». Документ доручав наступному Президентові України присвоїти звання «Герой України» полеглим під час збройних конфліктів упродовж листопада 2013 р. — лютого 2014 р. в Україні.

3 березня до Закону були внесені зміни, що передбачали нагородження також і смертельно поранених на Майдані.

Петро Порошенко підписав указ № 890, згідно з яким «За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності» звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно) було присуджено 99 особам.

20 лютого 2015 року звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно) було присвоєно ще 5 особамта 107 орденів «Золота Зірка» Героя України родичам загиблих під час Революції гідності та АТО.

26 червня 2014 Президентом України було ініційовано заснування нової державної нагороди — Орден Героїв Небесної Сотні.

Олексія Дурмасенка, загиблого кіборга з позивним "Дінамо", випускника НВК, який пройшов Майдан і добровольцем пішов на фронт. Ми маємо пам’ятати:

орденом «За мужність» III ступеня (посмертно);нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно);нагрудним знаком «Герой Киянин» (посмертно);у гімназії «Потенціал», котру закінчив Олексій, відкрито пам'ятну дошку його честі;у інституті декоративно-прикладного мистецтва ім. Бойчука в якому вчився Олексій, відкрито пам'ятну дошку на його честь;у приміщені бібліотеки № 15 по вул. Набережно-Корчуватській, б.92 засновано Творчий Центр «ім. Дурмасенка Олексія ГГ-Корчуватий-Арт» та відкрито музей Героя — кіборга «Динамо»За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений:

Знаєте, як страшно, коли сидиш вдома, відпочиваєш, дивишся новини і бачиш в натовпі знайомих, рідних?Коли ще вчора ви переписувались в соцмережі, а вже сьогодні тобі телефонують друзі і говорять страшні речі?Коли одним із перших на Майдані вбивають твого друга?

Кілька днів тому ви ще всі разом збирались на посиденьки, грали в ігри… А сьогодні цієї людини не стало?

Миха́йло Миха́йлович Жизне́вський (26 січня 1988 — 22 січня 2014) активіст Євромайдану та журналіст, член Самооборони Майдану.

Ріс у селищі, навчався в у військовому класі. Після десятого класу пішов до училища вчитися на газозварника. Виготовляв середньовічні лати в лицарському клубі, займався карате, страйкболом та ходив до православної церкви. Планував відслужити в армії, а потім піти в Жировицький монастир.

У Білорусі його оголосили в розшук, вважаючи, що він ховається від армії, в Україні його не знали під справжнім ім'ям. Він представлявся Олексієм або Локі — на честь бога скандинавської міфології.

Загинув 22 січня 2014 року близько 9-ї години ранку від пострілу мисливською кулею в серце біля стадіону «Динамо» на Грушевського під час Євромайдану.

А сотню вже зустріли небеса.. Летіли легко, хоч Майдан ридав…І з кров´ю перемішана сльоза…. А батько сина ще не відпускав…Й заплакав Бог,побачивши загін: Спереду — сотник ,молодий,вродливийІ юний хлопчик в касці голубій,І вчитель літній-сивий-сивий…І рани їхні вже не їм болять…Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло.. Як крила ангела, злітаючи назад,Небесна сотня в вирій полетіла…Людмила Максимлюк (21.02 2014)