Презентація "Паспорти творів із зарубіжної літератури. 10 клас"

Паспорт твору «Одіссея»Автор Гомер VІІІ ст до н.е. Назва твору«Одіссея»Рік написання. VІІІ ст до н.е. Рід. Лірика. Жанр. Поема. Композиція12110 віршів укладені у 24 пісні. І частина – 1-4 пісні (пошуки Телемахом батька Одіссея); ІІ частина – 5-12 пісні (пригоди Одіссея); ІІІ частина – 13-24 пісні (Одіссей повертається додому)Елементи композиціїЕкспозиція: Дім Пенелопи. Телемах вирушає на пошуки Одіссея. Одіссей у феакійців. Зав’язка: Одіссей у кіклопа Поліфема. Розвиток подій: Пригоди Одіссея по дорозі додому. Кульмінація: Повернення додому та побиття женихів Пенелопи. Розв’язка: Пенелопа впізнає Одіссея. Одіссей укладає мирний договір з родичами убитих женихів. Хронологія. Дія поеми висвітлює останні 40 днів із 10-річного плавання Одіссея. Шлях Одіссея. Троя – земля кіконів – земля лотофагів – острів кіклопів – острів вітрів – земля лестригонів – царство Кірки (1 рік) – царство Аїда – сирени – між Сциллою і Харибдою – острів биків Геліоса – царство Каліпсо (7 р.) – царство Алкіноя (цариця Навсікая) – острів Ітака. Тема. Мандри й пригоди «хитромудрого» Одіссея, царя Ітаки, який повертається з Троянської війни.Ідея. Оспівування найкращих людських якостей, які яскраво виявляються в мирні дні,— таланту, розуму, кмітливості, вправності, практичності та ін. Засудження беззаконня, тупої несправедливої сили, самовпевненості й пихи людини. Головні героїОдіссей, Телемах, Пенелопа , Афіна, Посейдон, Поліфем, Каліпсо, Кіркея…Віршовий розмір. Гекзаметр – (шестимірник) – віршовий дактилічний розмір із шістьма наголосами без рими, поширений в античній поезії.

Паспорт твору «Божественна комедія»Автор Данте Аліг’єрі 1265—1321 Назва твору«Божественна комедія»Назва. Данте назвав свою поему «комедією» за усталеними середньовічними канонами: так називали тоді твори, які починалися сумно (пекло), а закінчувалися щасливо (рай), а стиль не «високий», а «середній». Згодом перший біограф Данте Джованні Боккаччо дав назву «Божественна комедія» “Divina Commedia”. Слово «божественна» означає і високу оцінку твору, і те, що «твір про Бога та його оточення». Під такою назвою — «Божественна комедія» — твір був опублікований у 1555 р. у Венеції. Рік написання1300 - 1321 Жанр. Ліро-епічна поема. МоваІталійська (тосканський діалект, а не латина). Композиція«Божественна комедія» поділена на три частини: Пекло , Чистилище, Рай. А кожна частина — на 33 пісні. Всього в поемі 100 пісень: 1 (вступ) + 33 («Пекло») + 33 («Чистилище») + 33 («Рай»). Як математик Данте вичислив просторові параметри: а) у «Пеклі» — 9 кіл; б) у «Чистилищі» — 2 передчистилища і 7 сходинок гори; в) у «Раю» — 9-небесних сфер. Тема. Зображення уявної мандрівки поета у потойбічний світ. Супутником Данте виступає римський поет Вергілій, пізніше Данте супроводжує Беатріче, що уособлює милість Божу.Ідея. Відвернути людину від гріха і навести її до праведного життя. Врятувати людей від ганебного стану й привести їх до щастя». Символіка чисел. Число 3 пов'язане з християнською ідеєю про Трійцю, число 33 має нагадувати про роки земного життя Ісуса Христа. Цифра "3" проявляється в поемі і в інших формах. Беатріче носить три кольори вбрання, у царя Пекла Люцифера - три пащі, у Пеклі - 9 кіл, у Чистилищі - 9 уступів гори, у Раю - 9 небесних сфер. Всього в «Божественній комедії» 100 пісень (число 100 - символ досконалості). Головні героїДанте, Вергілій, Беатріче. Віршовий розмір. Поема написана терцинами - строфами, що складаються з трьох рядків, які об’єднані римуванням аба, бвб, вгв, що створює єдиний ланцюг рим. Популяр-ність. Номер 10 у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік

Паспорт твору «Гамлет»Автор Вільям Шекспір 1564—1616 Назва твору«Гамлет»Рік написання1600-1601 Рід. Драма. Жанр. Філософська трагедія Основа сюжету. Легенда про ютландського (датського) принца Омлета. Місце подіїДанія, Ельсінор. Тема. Злочин заради влади Ідея. Розчарування в людях, в любові, роздуми про швидкоплинність буття Проблема-тика. Життя та смерть; добро і зло; боротьба та бездіяльність; любов та зрада; влада та тиранія; велич і ницість людини; обовя'зок і честь. Основні мотиви. Мотив божевілля; мотив зволікання дії; мотив смерті; мотив заміни; мотив "гнилі"; мотив помсти; мотив тлінності буття. Головні героїГамлет, Гертруда, Клавдій, Гораціо, Офелія,Полоній, Лаерт. Елементи композиціїЗав’язка: Гамлет зустрічається з примарою померлого батька, який заповідає йому помститися за його смерть. З цього і починаються його душевні терзання, які не відпускають його до самої смерті. Життя стає для нього безглуздим. Розвиток дії: Принц вирішує прикинутися божевільним, щоб обдурити Клавдія і дізнатися правду про його вчинок. Також він випадково вбиває королівського радника – Полонія. У цей момент до нього приходить усвідомлення того, що він є виконавцем вищої волі небес. Кульмінація: Гамлетпереконаний у зраді. Клавдій розуміє, наскільки небезпечний його племінник, і вирішує “усунути” його. Принца відправляють до Англії, щоб там стратити. В цей же момент Офелія божеволіє і трагічно гине. Розв’язка: Гамлет уникає страти, але йому доводиться битися з Лаертом. У цій частині гинуть всі основні учасники дії: Гертруда, Клавдій, Лаерт і сам Гамлет. Популяр-ність. Номер 49 у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік

Паспорт твору «Крихітка Цахес»Автор Ернст Гофман 1776-1822 Назва твору«Крихітка Цахес»Рік написання1819 Рід. Епос. Жанр. Казка-повість Місце подій. Події відбуваються у вигаданому князівстві Керепес, де колись заходами князя Пафнуція Великого було запроваджено «освіту». Вона полягала у вигнанні із країни чар, поезії, мрійливості, а разом з ними і «ворогів освіти» - фей та чарівників. Тема. Показ духовно обмеженого світу філістерів, у якому немає місця ентузіастам. Ідея. Засудження засліпленого суспільства, що втратило ціннісні орієнтири Проблема-тика. Тут гостро висміюється уся державна система: духовне і матеріальне життя, нікчемні, зате з великими претензіями, спроби реформ, система чинів, соціальна психологія, убогість обивателів, догматизм університетської науки; грошей і влади; морально-етичних проблем; кохання; освіти; добра і зла; творчої людини і бездуховного філістера. Конфлікт. Протистояння митця і філістера. Філістер – в Німеччині характерний для міського середовища тип самозакоханого міщанина-обивателя, який веде прозаїчне, бездуховне життя. Головні героїЦахес, Балтазар , Фабіан , Мош Терпін, Кандида, Пвфнуцій, Рожа-Гожа, Альпанус… Символи. Три золоті волосинки, власником яких став Цахес, — це символічний образ золота, грошей і їхньої влади над людьми і суспільством. Князь Пафнутій – символ псевдо просвітительської науки; професор Мош Терпін – карикатура на тих, хто захопив командні пости в науці, безжалісно бюрократизувавши її; вручення ордену Зелено-плямистого тигра – критика діяльності урядовців; Бальтазар – антипод Цахеса, символ світу поетичної мрії. Простір і час. Події розгортаються у двох планах: реальному (князівство Барсануф, в якому відбуваються всі події) і фантастичному, які втілюються через казкову країну Джіністан.

Паспорт твору «Silentium»Автор Федір Тютчев 1803-1873 Назва твору«Silentium» - мовчання. Рік написання1830 Рід Лірика. Жанр. Ліричний вірш. Розмір. Чотиристопний ямб, паралельне римування. Композиція. Має своєрідне обрамлення: поезія починається і закінчується тим самим дієсловом «мовчати»Вірш «Silentium» складається з 18 рядків, розділених на три секстини. У першій строфі ліричний герой звертає до читача полум’яну промову із закликом зберігати щирі почуття в глибинах душі. У другій строфі наказова інтонація стає переконуючою, вона роз’яснює, чому щирі пориви розуму і серця потрібно стримувати і приховувати. Автор логічно доводить свою точку зору. У третій строфі автор сформулював загрозу, яка обіцяє неприємності тим, хто захотів викласти всю свою таємницю. Тема. Цілісність внутрішнього світу; мовчання забезпечить людині необхідну чистоту помислів, незамутнену бажанням сподобатися і справити ефектІдея. Ліричний герой має на увазі навіть не думки, а духовну сутність, яку неможливо передати словами. Сенс вірша «Silentium» в тому, що, намагаючись звалити на людей свої одкровення про життя душі, людина не досягне мети, все зіпсує . Форма твору. Лаконічна , проста, легкість і плавність мовних зворотів . ; має ілюзію невимушеної розмови чи то з власною душею, чи то з аудиторією. Настрій Піднесений, урочистий. Художні засоби. Дієслова в наказовій формі «мовчи», градація «мовчи, і крийся, і ховай», риторичні запитання, оклики; епітети («базарвний шум», «промінь денний»), метафори («неправда дзвенить»); ніжна алітерація: «Їх оглушить зовнішній шум»

Паспорт твору «»«Іще горять в душі бажання...»Автор Федір Тютчев 1803-1873 Назва твору«Іще горять в душі бажання...»Рік написання1848 , на 10 роковини після смерті першої дружини Елеонори. Рід Лірика. Жанр. Ліричний вірш. Композиція. Вірш складається з двох строф, які плавно перетікають одна в одну: початок другої строфи фактично повторює фінал першої. Розмір. Чотиристопний ямб. Тема. Туга за коханою.Ідея. Скорбота за втраченим коханням . Символи. Образ коханої, недосяжної та прекрасної, є символом незгасного кохання, що асоціюється з небесною зорею. Художні засоби Анафора «ще/іще» допомагає зрозуміти, що події, про які згадує ліричний герой, відбулися нещодавно. Епітети «спогади туманні», «образ недосяжний» лише підсилюють це враження; метафори «горять бажання», «манить зір», порівняння « образ, немов зоря в височині». Елеонора Тютчева. Федір Тютчев

Паспорт твору «Я прийшов до тебе, мила…»Автор Афанасій Фет 1820-1892 Назва твору«Я прийшов до тебе, мила…»Рік написання1843 Рід Лірика. Жанр. Ліричний вірш. Тема. Тема кохання переплітається з темою природи. Окрім того, у вірші відчутно ще один мотив - поетичної творчості.Ідея. Захоплення природою та почуття кохання надихають поета на творчість, яка має бути вільною імпровізацією. Розмірчотиристопний хорей. Настрій. Настрій радісний, відчувається жага до життя, краси, кохання. Художні засоби. Епітети: «живуща сила», «спів пташиний» та ін.; метафори: «живуща сила / В листі променем заграла», «нове життя буяє»; анафора: «І у лісі <...> / І лунає спів пташиний, І нове життя буяє», «Що до тебе з тим же палом.., <...> / Що душа пройнята шалом.., Що на мене повіває...»)

Паспорт твору «Пісня про себе»Автор Волт Вітмен 1819—1892 Назва твору«Пісня про себе» ( збірка «Листя трави»)Рік написання1855 Рід. Лірика. Жанр. Поема. Тема. Сенс людського буття; мотиви божественності людського «я», нерозривного зв’‎язку душі й тіла, еволюції форм життя, рівності всіх живих істот на землі.Ідея. Поет стверджує, що життя безмежне й між людьми немає кордонів, як немає кордонів між людьми і Всесвітом. Розмір. Верлібр. Настрій. Життєствердним оптимізмом і любов до всього живого. Художні засоби. Постійні повтори початку віршового рядка (анафора) чи його закінчення (епіфора); перефразування й переосмислення чужих висловів; синтаксичний паралелізм (однотипні речення); тяжіння до метафори та символу; інтенсивне вживання антитези, контрасту…

Паспорт твору «Червоне і чорне»Автор Фредерік Стендаль 1783—1842 Назва твору«Червоне і чорне»Рік написання1830 Рід. Епос. Жанр. Соціально-психологічний роман. Напрям РеалізмІсторична основа. Життя Антуана Берта, якого було засуджено до страти за замах на життя колишньої коханки пані Мішу. Місце подій. Вер’єр, Безансон, Париж. Композиція Експозиція- життя Жульєна у батьків; зав’язка - мер міста пан де Реналь запрошує Жульєна гувернером до своїх дітей; розвиток дій - кохання пані де Реналь;навчання в Безансонській семінарії; знайомство з маркізом де Ла-Моль, кохання Матильди. Просування Жульєна по службі; кульмінація- постріл у церкві в пані де Реналь. Бажання Сореля з гідністю піти з життя; розв’язка - роздуми Жульєна Сореля у в’язниці. Поведінка пані де Реналь та Матильди де Ла-Моль. Страта головного героя. Смерть пані де Реналь і глибоке горе Матильди. Тема. Трагічна історія Жульєна Сореля, «в душі котрого йде боротьба між природною шляхетністю й небезпечними примарами честолюбства». Показуючи життя героя, автор одночасно змальовує три соціальні шари французького суспільства після революції 1793 року: буржуазію, духовенство, дворянство.Ідея Засудження лицемірства, потреби поводитись так, чи інакше, щоб здобути місце у світі.Ідея відображається у назві “червоне” та “чорне”.

Конфлікт. Людина і суспільство; освіченість та неуцтво; мрії та дійсність; провина та покарання. Головні героїЖульєн Сорель, пані Реналь та її чоловік пан де Реналь, Матильда де ла Моль, її батько Маркіз де ла Моль, пан Вально, абат Пірар (ректор семінарії), абат Шелан (кюре), Фуке (друг Жульєна). Символи- кольоричервоне – жага, любов, пристрасть; чорне – символ зла, жалоби, смерті; червоне – символ гільйотини, агресії, колір крові; чорне – колір повсякденного одягу Жульєна; червоне – душевна чистота та щирість Жульєна Сореля; чорне – його честолюбство та холодний розрахунок; червоне – колір мундира військовика армії Наполеона; чорне – колір сутани священика; червоне – революція; чорне – реакція. Ознаки реалізму. Всебічне змалювання розвитку внутрішнього світу головного героя; герої не ідеалізовані, вони мають позитивні і негативні риси; пошуки причин суспільних рухів; панорама суспільно-історичного життя Франції доби Реформації. Риси романтизму. Проблема трагічного конфлікту самотньої гордої особистості; символіка кольорів; передбачення подій, пророцтва щодо подальшого життя та загибелі (Жульєн у церкві); романтичне кохання Матильди; авантюризм; епатуючий фінал; опис гірських пейзажів. ЕкранізаціїБули зроблені чотири екранізації роману: Французька (1954); Радянська (1976); Англійська (у формі міні-серіалу) (1993); Американська (арт-хаус) (1999).

Паспорт твору « Портрет Доріана Ґрея»Автор Оскар Уайльд 1854- 1900 Назва твору« Портрет Доріана Ґрея»Рік написання1890 Рід. Епос. ЖанрІнтелектуальний роман. Напрям Синтез романтизму, реалізму, імпресіонізму, естетизму. Композиція Роман складається з передмови (25 афоризмів) та 20 розділів . Експозиція – в майстерні художника Безіла Голлуорда – робота над портретом Доріана Ґрея ; Зав’язка – фатальне бажання Доріана Ґрея ; Розвиток подій – кохання і смерть Сибілли Вейн; – портрет – дзеркало душі Ґрея; – втілення ідей гедонізму лорда Генрі у житті Доріана. – вбивство Безіла; – смерть Джеймса Вейна; – лицемірство по відношенню до Гетті; Кульмінація – замах на портрет. Розв’язка – смерть Доріана Ґрея. ТемаІсторія життя і смерті молодого красеня Доріана Ґрея.Ідея. Велич справжнього мистецтва. Конфлікт. Конфлікт між мистецтвом і мораллю, між красою і мораллю. Головні героїДоріан Ґрей, Безіл Голлуорд, лорд Генрі Уоттон, Сибілла Вейн, іі мати, брат Джеймс, хімік Кемпбел. Образи -символи- Доріан Ґрея — це втілення вічної молодості; Безіл — символ служіння мистецтву; лорд Генрі — виразник ідей гедонізму, актриса Сибіл — уособлює театральність життя. Проблема-тика. Проблема співвідношення Мистецтва і Моралі, Насолоди і Моралі, Мистецтва і Дійсності, проблема Краси, проблема Мистецтва; роль Краси і Мистецтва в житті, добра і зла. Риси модернізму. Суб’єктивно-мистецька картина протиставлена реальності ; кульмінація і розв’язка об’єднані ; вишуканість художньої форми, мови, формування думки, образу естетичні характеристики образів ; елементи умовності й фантастики задля створення ірреальних світів та образів ; елітарність. Риси імпресіонізму Відмінності сприйняття дійсності різними персонажами; «вишуканість» описів у романі; пейзажі – фон сприйняття героя , герой ніби розчинився у навколишній красі; персонажі виявляють своє ставлення до подій. Риси символізму. Фабула твору перегукується з центральною тезою символізму про невідповідність видимого сутності ; на стильовому рівні — безпосереднє вживання парадоксів; портрет набув символічного значення

Паспорт твору «Злочин і кара»Автор Федір Достоєвський. Назва твору«Злочин і кара»Рік написання1866 Рід. Епос. Жанр. Філософський, психологічний роман. Напрям Реалізм. Композиція 6 частин та епілог (1 частина - злочин, 4-6 частини - кара, епілог - шлях до каяття). Тема. Показ нелюдських умов існування бідняків, їх безнадійності й озлобленості.Ідея. Засудження сучасного суспільства, яке допускає, щоб його громадяни жили в безпросвітній нужді; моральна необхідність внутрішнього (а не зовнішнього!) покарання злочину Раскольникова. Головні героїРодіон Раскольников, його сестра Дуня, стара лихварка, її сестра Лизавета, Разуміхін, Сонечка Мармеладова, Лужин, Лебезятников, Свидригайлов, Порфирій Петрович (слідчий). Проблема-тика. Проблеми суспільства.; проблема моральності; проблема добра і зла ; проблема гуманізму. ЕкранізаціїЗлочин і кара (фільм, 1913) — Росія, 1913, перша екранізація роману. Злочин і кара (фільм, 1956) — Франція, 1956; Злочин і кара (фільм, 1969) — СРСР, 1969; Злочин і покарання (фільм, 1983) — Фінляндія, 1983 ; Злочин і покарання у передмісті — США, 2000 ; Злочин і кара (фільм, 2002) — Росія, США, Польща, 2002 ; Злочин і кара (серіал) — Росія, 2007

Паспорт твору «Анна Кареніна»Автор Лев Толстой. Назва твору«Анна Кареніна»Рік написання1877 Рід. Епос. Жанр. Соціально-побутовий роман. Напрям РеалізмІсторія створення. Поштовхом до створення роману було перечитування Толстим творів О. С. Пушкіна. Його Анна Кареніна, умовно кажучи,— це Тетяна Ларіна, яка переступила звичаї тодішнього суспільства й дала волю своїм почуттям. У першому варіанті роману героїню Толстого звали Тетяною. Прототипи Анни Кареніної. Один із них — Марія Олександрівна Гартунг (1832–1919), донька Пушкіна. Але нагадує вона Анну «не характером, не життям, а зовнішністю». Другий прототип — Анна Степанівна Пирогова, яку нещасливе кохання призвело до загибелі — вона кинулася під товарний потяг. Місце діїМосква, Петербург, помістя Левіна, Вронського, Італія, Німеччина. Композиція 8 частин, поділених на розділи, лише один з них має назву «Смерть». Роман побудований на двох основних лініях – викриття світського і буржуазного життя і культури суспільства того часу (розкритої через історію Анни, Кареніна і Вронського) а також зображення патріархально – садибного укладу життя (історія Левіна і Кіті). Тема. Кохання; сімейні стосунки «дворянських гнізд» (Кареніних, Облонських, Щербацьких, Левіних, Вронських); криза всіх цінностей, що охопила російське суспільство після реформи 1861 року.Ідея«Думка сімейна». На прикладах доль своїх героїв Толстой показує приклади щастя і нещастя в сім’ї та шлюбі.

Паспорт твору «Анна Кареніна»Головні героїАнна Кареніна, її чоловік Олексій Каренін, коханець – Олексій Вронський, син Анни і Кареніна – Сергій Каренін, донька Анни і Вронського – Анна, Стіва Облонський (брат Анни Кареніної), Доллі (дружина Стіви); Костянтин Левін, Кітті Щербацька (його дружина). Образ Левіна автобіографічний. Проблема-тика. Сім’ї, шлюбу (роль сім’ї у життя людини; пошуки основ міцних сімейних зв’язків: «усі щасливі сім’ї схожі між собою, кожна нещаслива сім’я нещасна по-своєму»). Кохання. Взаємин батьків і дітей (право жінки/чоловіка на життя за порухами власної душі чи обов’язок перед членами своєї сім’ї, відповідальність батьків за щастя своїх дітей — доля Сергія Кареніна та маленької Ані). Місця людини в суспільстві. Сенсу буття. Життя та смерті. Обов’язку та відповідальності. Художні засоби«Діалектика душі» («психологічна рентгеноскопія»), внутрішні монологи, виразна художня деталь, художній паралелізм, зв’язок зі станом душі героїв і описами природи. Символічні образи. Залізниця символізує загальне зло, антигуманні сили, які загрожують людству. Коханню Анни і Вронського передує погана прикмета: смерть чоловіка під колесами поїзда, що стає прообразом гибелі героїні, смерті кохання. Коли Анна поверталася до Петербурга і на станції зустрілася з Вронським, була сильна заметіль. Ця природна стихія теж є неначе попередженням бурі, що сколихне життя Анни. Сцена перегонів є уособленням аморального, абсурдного життя, де триває жорстока боротьба, в якій беруть участь усі герої роману (Каренін, Вронський, Анна та інші. Сни Анни виявилися «віщими», оскільки попереджали її про ті складні перипетії долі, які очікують героїню.. Образ свічки — це символ кохання Анни, що спалахнуло в її житті й швидко згасло. Прекрасна перламутрова мушля, в яку з’єдналися хмари, які побачив Левін, стали символом переміни не тільки поглядів героя на життя, а й змін у його долі. Екранізації22 екранізації (Німеччина ,Росія, США, Угорщина, Індія, СРСР, Аргентина, Франція, ) · Анна Кареніна (фільм, 1910) (Німеччина). · Анна Кареніна (фільм, 1911) (Росія). У ролі Анни — М. Сорохтіна… · Анна Кареніна (фільм, 2000) (Велика Британія). У ролі Анни — Хелен Мак. Крорі. · Анна Кареніна (фільм, 2009). У ролі Анни — Тетяна Друбич. · 2012 — Анна Кареніна (Велика Британія). У ролі Анни — Кіра Найтлі. · 2013 — Анна Кареніна (Італія). У ролі Анни — Вітторія Пуччіні · 2017 — Анна Кареніна. Історія Вронського (Росія). У ролі Анни — Боярська Є. М. Цікаві факти. Номер 48 у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік[

Паспорт твору «Відповідності»Автор Шарль Бодлер. Назва твору«Відповідності» з циклу «Сплін та ідеал» зі збірки «Квіти Зла»Рік написання1855 Рід. Лірика. Жанр. Сонет (14 рядків, два катрени і два терцети). Тема. Тема таємничих відповідностей видимої природи і невидимих сутностей.Ідея. Життя багатогранне і непізнане. Римування. Кільцеве: АББАСимволи«Природа – храм живий». Художні засоби. Порівняння і епітети: (Є свіжі запахи, немов дітей тіла, Є ніжні, як гобой, звитяжні, молодечі, Розпусні, щедрі, злі, липучі, як смола, Як ладан і бензой, як амбра й мушмула); метафора: «ми в ньому (храмі) ходимо, й не раз вдається чути підмурків та колон неясні голоси»

Паспорт твору «Альбатрос»Автор Шарль Бодлер. Назва твору«Альбатрос» з циклу «Сплін та ідеал» зі збірки «Квіти Зла»Рік написання. Вірш був написаний у 1842 році під час поїздки на острів Маврикій, куди направив Бодлера вітчим, щоб по­вернути його на путь істини. Шарль, перебуваючи 10 місяців на кораблі під наглядом капітана і спостерігаючи за птахами, роздумував над власною долею. Рід. Лірика. Жанр. Ліричний вірш. Тема. Показ людини, яка відрізняється від суспільства. Поет – мішень в суспільстві , в яке всі хочуть потрапити.Ідея. Поет доносить до читача, як суспільство ставитися до людини (особливої). В «Альбатросі» стверд­жується божественна сила мистецтва, з найбільшою пов­нотою втілена у постаті поета. Автор оспівує душу, що прагне високого ідеалу, краси. У поета, як у альбатроса, “міць велика”, але його намагаються приборкати. Він не може протистояти сусп­ільству, як птиця натовпу матросів. Розмір, римування. Чотиристопний ямб; перехресне римування: АБАБ. Проблеми. Натовп і митець. Настрій Смуток і якась безвихідь. Символи. Альбатрос, тобто сам поет - це світ прекрасного, добра. Моряки - зло, символ людства, яке пливе на своєму судні у безмежжі всесвіту. Море - сим­волізує життя; корабель, човен - людську долю; грім, гроза, блискавка - життєві негаразди.

Паспорт твору «Поетичне мистецтво»Автор Поль Верлен. Назва твору«Поетичне мистецтво», збірка «Колись і недавно» Рік написання1874 Рід. Лірика. Жанр. Ліричний вірш. Напрям. Символізм. Тема. Основні завдання поета . Головна думка«Найперше — музика у слові!» Умовно поезію можна поділити на три частини. І саме в центральній частині письменник заперечує класицизм і раціоналізм.  Він наголошує на тому, що основним завданням поета є принести естетичне задоволення своєму читачу. А звідси випливає, що для поезії головне – форма, а не зміст . Розмір. Чотиристопний ямб, кільцеве римуваннчя. Художні засоби. Епітети : наймиліший спів – сп’янілий; зірок осіння метушня. Метафори: відтінок лиш єднати може,  сурму і флейту, мрію й сон.   Порівняння : а не тяжить, немов закови.  Анафора – в нім…в нім.

Паспорт твору «П’яний корабель»Автор Артюр Рембо. Назва твору«П’яний корабель»Рік написання1871 Рід. Лірика. Жанр. Поема. Тема. Блукання ліричного героя у бурхливому морі життя.Ідея. Гімн творчій уяві, свободі митця. Конфлікт. Зовнішній - зіткнення ліричного героя зі стихією, буденністю;Внутрішній – боротьба в душі героя, її духовне пробудження у світі мрій. Символи. Корабель – символ ліричного героя, який мандрує у світі і у своїй уяві, символ розбитого серця поета; п’яний корабель – символ звільнення у поетичній творчості від традицій, визволення від звичайного життя; море – символ примхливої долі, змінних почуттів, і символ волі, і символ життєвих штормів. Провідний мотив. Відчуження від сталого, незмінного оточення і нестримна жадоба свободи.

Паспорт твору «Голосівки»Автор Артюр Рембо. Назва твору«Голосівки»Рік написання1871 Рід. Лірика. Жанр. Сонет. Напрям Символізм. Тема Змальовує новий принцип формування образу, який будується на вільній асоціації між звуком і кольором, зорових враженнях.Ідея. Голосні звуки дають імпульс творчій уяві, викликаючи образи, народжені враженнями від зовнішнього світу і напруженого духовного життя. Кольори-символи. Кольорово-звукові асоціації співвідносяться між собою за принципом контрасту: чорний — білий (духовна смерть — вічне буття), червоний — зелений (пристрасть — мудрий спокій). Голос-нийзвук. Колір. Образи, які виникають у поета під впливом звуку і кольору. Образи, які вини­кають під впливом звуку, кольору, по­етових образів. ЗоровіЗвуковіАбстрактніАЧорний. Мухи, корсет, смітники,кружляння. Дзижчання. Хаос, бруд, роз­пад, темрява, смертьЄБілий. Шатра, біла мла, списи льодовиків, туман, тремтіння. Світанок, наро­дження, чистота, німота, самотністьІЧервоний. Крові струм, вуста прекрасніКаяття, гнів. Життя, ПристрастіУЗелений. Жмури на морі, глибини, пасови­ща, зморшки, алхімія. Спокій, мудрість0 Синій. Безмовний простір, омега,Блиск фіалкових очей. Неземна сурма,мовчання янголів. Безмовний простір, омега. Рай, безкінеч­ність, Бог

Паспорт твору «Відчуття»Автор Артюр Рембо. Назва твору«Відчуття»Рік написання1870 Рід. Лірика. Жанр. Олександрійський вірш — римований 12-складник із цезурою посередині, обов'язковим наголосом на 6-му і 12-му складах та чергуванням парних рим. Композиція. Вірш поділяється на дві частини. У першій відображено уяву ліричного героя, згадуються вже пережиті враження. В цій частині переважають дієслова майбутнього часу, оскільки почуття проектуються на майбутнє. У другій — ліричний герой немов переноситься в уявну дійсність, що сприймається як реальність. Тут переважають дієслова теперішнього часу. Тема. Роздуми ліричного героя про пережите та його прагнення до злиття з природою. Головна думка Герой сповнений величних і піднесених почуттів, наче завмер в очікуванні безкінечної дії, щоб розчинитися чи злитися з Природою, стати душею світу. Римування Перехресне римування. Настрій Піднесений. Символи Безкінечна дорога і людина на ній – самотність ліричного героя; блакитний колір - символізує чистоту почуттів та духовних поривань героя до світу краси. Художні засоби. Епітети: «блакитні вечори», «безмежна любов»; метафори: «я вітру голову дозволю омивати»; порівняння: «Мов бродяга той піду, З Природою, немов із жінкою, щасливий».

Паспорт твору «Синій птах»Автор Моріс Метерлінк. Назва твору«Синій птах»Рік написання1908 Рід. Драма. Жанр. Драма-феєрія. Ознаками цього жанру є химерно-казковий сюжет; фольклорні та міфологічні образи; умовність простору і часу; символістичність ситуацій і образів; ліризм; узагальнювальний зміст; наявність яскравих сценічних ефектів. Композиція П’єса поділяється на п’ять дій, дванадцять картин, що є досить самостійними епізодами. Ці картини об’єднані авторською ідеєю і наскрізними персонажами, відбивають етапи духовного розвитку дітей – майбутнього людства. Тема. Казкова подорож дітей бідного дроворуба в пошуках Синього птаха, який принесе здоров’я і щастя хворій дівчинці – онучці феї Берилюни.Ідея«Будь сміливим, щоб бачити приховане»Головні героїТільтілем й Мітіль, Душа Світла, Фея Берилюна, хвора дівчинка, Душі речей та тварин. Проблема-тика. Боротьба сил добра і зла, світла і пітьми, долання героями всього, що стоїть на перешкоді досягнення мети. Реальне у творіРеальне життя в сім’ї дроворуба, обстановка в їхній бідній, але не убогій хатині, час, коли відбувається дія – ніч напередодні Різдва. Різдвяний мотив – чекання чуда і народження людини – так само дістає реального втілення. Діти після фантастичної подорожі уві сні прокинулися мудрими і щасливими, оскільки здійснилося диво народження в них душі. Фантастичне у творіФантастичний план сюжету, крім подорожі, містить персонажів, які розділяють з дітьми їхнє повсякденне існування, а тепер оживають. Це Хліб, Молоко, Вода, Кішка і Пес. Символи. Синій птах - символ щастя, пошуки істини, пізнання таємниць природи; Пес Тіло Виступає в ролі вірного Санчо Панси. Хліб залежно від обставин допомагає або шкодить дітям; Кішка – втілення зрадництва і підступництва, уособлює ворожі людині демонічні сили, разом з Ніччю вона охороняє таємниці Буття. ЕкранізаціїНімий фільм «Синій птах» 1918). Мультфільм «Синій птах» (рос. Синяя птица) (СРСР, реж. Василь Ливанов, 1970). Синій птах (фільм, 1940) Синій птах (фільм, 1976)

Елементи композиції«Синій птах»Експозиція. Діти бідного дроворуба Тільтіль і Мітіль мріють про те, щоб Санта Клаус щось приніс їм у Різдвяний вечір, та цього не стало, і голодні діти дивляться у вікно на сусідній багатий будинок, куди потрапили всі подарунки. Зав’язка Поява Феї. Фея пропонує дітям вирушити на пошуки Синього птаха для її хворої онучки, яка хоче бути щасливою. Розвиток діїПов’язаний із розгортанням у наступних картинах її основного мотиву – всемогутності людини. Він вперше прозвучав у другій картині, коли Собака, вірний друг людини, проголосив, що «людина – це все». У третій картині, дія якої відбувається у Країні Спогадів, де Тільтіль і Мітіль побачилися зі своїми дідусем і бабусею, братиками і сестричками, розроблено мотив пам’яті. Четверта картина глибоко символічна. Дія її розгортається в палаці Ночі, де зберігаються сили зла – Війни, Хвороби, Жахи, Привиди. У п’ятій картині («Ліс») письменник протиставляє людині природу. Шоста картина виконує допоміжну роль: за наказом Феї діти повинні йти на цвинтар. У сьомій картині, дія якої відбувається вночі на сільському цвинтарі, розвивається мотив радості буття. Восьма картина готує до перебування у Садах Блаженства. Гладкі Блаженства – це символ людських вад і спокус: розкошів, лінощів, пияцтва, розпусти. Кульмінація. Збагачені духовно у пошуках Синього птаха, Тільтіль і Мітіль потрапляють до Царства Майбутнього – щасливу країну дітей, які ще не народилися. Розв’язка. Одинадцята картина – «Прощання». У символічній формі письменник висловлює думку про те, що жодну істину не можна вважати абсолютною, а процес пізнання – завершеним. Зупинка – смерть пізнання. Синій птах у клітці – символ такої зупинки. А щастя можна досягти лише впродовж постійного пізнання світу, у невтомних пошуках істини. Епілог. Дванадцята картина. В останній картині п’єси драматург підкреслює зв’язок казкових ідеалів і повсякденного життя. Процес пізнання – нескінченний. Істину не можна пізнати раз і назавжди

Фразеологізми з п’єси. М. Метерлінка “Синій птах” 1) Заробиш ти в мене на горіхи (мало – Пес каже Кішці); 2) Вискочив, як Пилип з конопель (несподівано – Корова-Волу); 3) Повішати на найвищому суку (покарати – Дух Дуба про Людей); 4) Попахує смаленим (біда, небезпека – Кішка); 5) Ніжніша за тіло дитини (гладка – Дух Тополі про себе); 6) Зморщуються, ніби проколоті мозолі (сердитися, хмуритися); 7) Не він перший, не він останній… (ще такі будуть – Блаженство про Тільтіля); 8) Тремтять немов осикові листки (злякалися – Час до дітей, які не народилися); 9) Власної руки не впізнає (забув – Душа Світла).

Паспорт твору «Геній»Автор Мо Янь, Лауреат Нобелівської премії (2012)Назва твору«Геній»Рік написання2010 Рід. Епос. Жанр. Оповідання. Композиція Розповідь ведеться від імені колишнього однокласника генія. ТемаІсторія життя геніального юнака, який хоче врятувати світ від землетрусів. Мо Янь показує нам шлях від ненависті до поваги, який пройшли однокласники генія.Ідея. Головне - жити, як людина (для людей).. Гімн справжньому вченому, який мету науки вбачає у служінні людству і заради спасіння людей, неможливого без наукового прогресу, йде на самопожертву. Головні героїЦзян Дачжі, його батько, однокласники, вчитель. Проблема-тика. Проблеми природи геніальності, взаємин генія з навколишнім середовищем; проблема людської жорстокості, проблема виховання дитини в родині та школі, індивідуального підходу до особистості, проблема відповідальності вченого перед суспільством і самопожертви заради наукового пізнання. Урешті- решт це і проблема призначення науки в суспільстві. Символи. Кавун - головний герой пише твір під назвою «Земля — великий кавун», саме з кавуном однокласники порівнюють його голову, а з кавуновим паростком — тіло. символ розуму, пізнання, наукового пошуку та успіху; поле кавунів — це маленьке щастя китайського селянина, червоний колір символізує удачу і процвітання, щастя і благородство.

Паспорт твору «Кава з кардамоном»Автор Йоанна Яґелло. Назва твору«Кава з кардамоном»Рік написання2011 Рід. Епос. Жанр. Повість з елементами детективу. Автор назвала твір романом. Композиція Твір містить пролог, епілог та 10 розділів. Назви розділів — це назви місяців року, у які відбувалися певні події в житті 15-річної учениці гімназії Ліни. Тема. Життя й проблеми сучасного підлітка.Ідея. Протест дитини проти аморального й бездушного світу дорослих. Кожен повинен думати про наслідки власних вчинків. Головні героїХаліна Барська та її сім’я: мама, вітчим Адам, менший брат Казимеж (Кай), бабусі (мамина – Стефа, батькова – Божена, вітчимова – Ружа); подруги Наталія та Кася Печериця, друг і коханий Адріан, який допомагає Халіна з розслідуванням та вступом до мистецького ліцею. фотографи Мацек і Конрад, класний керівник та вчитель математики Яцек Шрон, однокласники, вчителі, батьки друзів і подруг, прийомні батьки Касі. Проблема-тика. Прірва відчуження й нерозуміння між батьками та дітьми. Пошуки підлітками свого місця й себе в непростому вирі життєвих проблем, у дружбі та коханні. Проблема сімейних таємниць, які руйнують родинний затишок. Вибір у складних життєвих ситуаціях. Відповідальність за власні вчинки. Життя дитини з дитбудинку. Конфлікт. У творі кілька конфліктів: між батьками й дітьми; між вигаданим життям, брехнею, і реальним життям, правдою; між людиною «не такою, як усі» й навколишніми.