Теоретичні основи. Педагогічна майстерність - це досконале, творче виконання педагогами своїх професійних функцій на рівні мистецтва, в результаті чого створюються оптимальні умови для становлення особистості вихованця, забезпечення його інтелектуального та морального розвитку. Педагогічна майстерність – це комплекс властивостей педагога, що забезпечує високий рівень самоорганізації професійної діяльності на професійній основі
Гуманістична спрямованість – спрямованість на іншу людину (слухач - центр уваги педагога). Це виявлення професійної ідеології вихователя, його ціннісного ставлення до педагогічної діяльності, її змісту, мети, засобів, суб'єктів. Професійна компетентність – це знання, вміння, навички, критичні погляди і оцінки, постійне самовдосконалення і високий рівень загальної культури.
Педагогічні здібності: комунікативність, перцептивність (розуміння інших), динамізм особистості (активність, гнучкість впливу), емоційна стабільність (саморегуляція), оптимістичне прогнозування (віра в позитивне в кожній людині, у перспективу її розвитку), креативність (творчість) тощо…Педагогічна техніка, що включає в себе вміння використовувати свій психофізичний потенціал як інструмент виховного впливу (вміння володіти своїм фізичним, психічним, емоційним станом; голосом, мімікою, пантомімікою), а також вміння і здатність включати впливати на інших , застосовуючи вербальні та невербальні засоби спілкування.
Рівні педагогічної майстерностіЕлементарний рівень (наявні лише окремі якості профдіяльності) Базовий рівень (володіння основами педагогічної майстерності, педагогічні дії є гуманістично зорієнтованими, стосунки з вихованцями і колегами розвиваються на позитивній основі)Досконалий рівень (характеризується чіткою спрямованістю дій педагога, їх високою якістю, діалогічною взаємодією у спілкуванні. Він самостійно планує і організовує свою діяльність на тривалий проміжок часу, маючи головним завданням розвиток особистості здобувача освіти (вихованця). Творчий рівень характеризується ініціативністю і творчим підходом до організації професійної діяльності: педагог самостійно конструює оригінальні педагогічно доцільні прийоми взаємодії.
Психологічні:прагнення до лідерства, успіху, готовність до розумного ризику, здатність до домінування в екстремальних умовах, володіння комбінаторно-прогностичним типом мислення (варіантність, темп, гнучкість, інтуїтивність, логічність, прогностичність), сильні вольові якості, стійкість проти стресу, швидка пристосованість до нових умов.Інтелектуальні: прагнення до постійного самовдосконалення; схильність до сприйняття нових ідей і досягнень, широта мислення, мистецтво швидко опрацьовувати інформацію і приймати рішення, здатність до самоаналізу, вміння розуміти, сприймати і використовувати корисну думку, психологічна освіта.
Професійні:вміння ефективно використовувати досягнення прогресу, ефективно розподіляти завдання і час, здатність віднаходити резерви людського чинника, вміння заохочувати вихованців до навчання, роботи, і справедливо критикувати, мистецтво приймати нестандартні рішення, діловитість, постійний вияв ініціативи. Соціальнівміння враховувати наслідки рішень, попереджати і розв’язувати конфлікти, підтримувати стосунки з людьми, брати на себе відповідальність, керуватися принципами соціальної справедливості, заохочувати дітей. Тактовність і ввічливість, демократичність у стосунках з людьми, дотримання правил поведінки – життєві принципи хорошого педагога.