презентація Педагогіка партнерства

Педагогічна рада"Педагогіка партнерства як ключовий компонент формули нової української школи"

Якщо вчитель став другом дитини, якщо ця дружба осяяна благородним захопленням, поривом до чогось світлого, розумного, у серці дитини ніколи не з'явиться зло. В. Сухомлинський

Мета:1. Обгрунтувати можливість створення сприятливої атмосфери в умовах Нової української школи.2. Формувати в педагогів власної стратегії роботи з учасниками освітнього процесу через розвиток пізнавальних інтересів у навчанні завдяки партнерству на принципах життєвих та предметних компетентностей.

Легенда. Одній людині пощастило- він зустрів Бога. Намагаючись дізнатися відповідь на важливе питання, чоловік запитав: - Господи, я б хотів побачити рай і пекло! Господь узяв людину за руку і підвів його до двох дверей. За одними дверима був величезний круглий стіл, на середині якого стояла величезна чаша, наповнена їжею, яка пахла настільки апетитно, що змушувала рот наповнюватися слиною. Люди, що сиділи навколо столу, виглядали голодними і хворими. Всі вони виглядали вмираючими від голоду. У всіх були ложки з довгими — довгими ручками, прикріпленими до їхніх рук. Вони могли дістати чашу, наповнену їжею, і набравши їжу, але так як ручки у ложок були дуже довгі , вони не могли піднести ложки до роту. Добра людина була вражена їх жахливим виглядом. - Тільки що ти бачив Пекло,- сказав Бог. Вони підійшли до других дверей. Відкривши їх, вони побачили такий же круглий величезний стіл, таку ж велику чашу, наповнену смачною їжею. І навіть у людей навколо столу були точно такі ж ложки. Але всі виглядали задоволеними, ситими і щасливими. - Я не розумію ,- сказав чоловік.-Це просто, - відповів Бог. - Ці навчилися годувати один одного. Ті ж думають тільки про себе. Пекло і рай влаштовані однаково. Різниця - всередині нас. Обговорення1. Що відрізняє людей в одній кімнаті від тих, що були в іншій.2. Що зробили щасливі люди і що були в змозі зробити нещасні?3. Що допомогло людям у раю бути щасливими?

Пекло і рай влаштовані однаково. Різниця-всередині нас.

Концепція НУШФормула нової української школи складається з дев'яти компонентів:1. Новий зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей, потрібних для успішної самореалізації в суспільстві.2. Умотивований учитель, який має свободу творчості, розвивається професійно.3. Наскрізний процес виховання, який формує цінності.4. Децентралізація та ефективне управління, що надасть школі реальну автономію.5. Орієнтація на потреби учнів в освітньому процесі, дитиноцентризм.6. Нова структура школи, яка дає змогу добре засвоїти новий зміст і набути компетентності для життя.7. Сучасне освітнє середовище, яке забезпечить необхідні умови, засоби, технології для навчання учнів, освітян, батьків не лише в приміщенні навчального закладу.8. Справедливий розподіл публічних коштів, який забезпечує рівний доступ усіх дітей до якісної освіти.9. Педагогіка, що грунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками.

Нові підходи до навчання:1. Створення сприятливої атмосфери.2. Зниження монологічного викладу матеріалу та дублювання інформації, яка може бути отримана з доступних джерел і переходу до діалогу спілкування з учнями в ході навчального процесу. 3. Інтенсифікація впровадження в навчальний процесактивних методів навчання, які дають можливості для розкриття творочої особистості, розвитку ініціативи,активізації пізнавально- навчальної діяльності учнів. "Педагогіка партнерства"- один із факторів ефективноївзаємодії учасників освітнього процесу. Сутність педагогіки партнерства полягає в демократичному та гуманному ставленні до дитини, забезпечення її права на вибір, власну гідність та повагу, право бути такою, яка вона є, а не такою, якою її хоче бачити вчитель.

Термін "партнерство" переважно визначають як:- система взаємовідносин, яка відбувається у процесі певної спільної діяльності;- спосіб взаємодії і взаємин, організованих на принципах рівності, добровільності, рівнозначущості та доповнюваності всіх її учасників;- організаційна форма спільної діяльності , що передбачає об'єднання осіб на відповідних умовах розподілу праці та активної участі в її реалізації; - спосіб взаємовідносин, за яких зберігаються права кожної із сторін, чітко узгоджені та злагоджені дії учасників спільної справи, що грунтується на засадах взаємодії та рівноправності.

ПЕДАГОГІКА ПАРТНЕРСТВА –чітко визначена система взаємовідносин всіх учасників освітнього процесу (учнів, батьків, вчителів), яка: Організовується на принципах добровільності й спільних інтересів;Грунтується на повазі й рівноправності всіх учасників, дотримуючись визначених норм ( права та обов'язки) та враховуючи ціннісні орієнтири кожної зі сторін;Передбачає активне включення всіх учасників у реалізацію спільних завдань та готовність брати на себе відповідальність за їх результати.

Педагогіка партнерства грунтується на таких принципах:- доброзичливість і позитивне ставлення;- довіра у відносинах, стосунках;- діалог- взаємодія - взаємоповага;- розділене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв'язків)- принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільне прийняття зобов'язань, обов'язковість виконання домовленостей). -повага до особистості . Для сприяння самореалізації кожного учня треба розуміти , що кожен учень — це унікальна й неповторна індивідуальність . Тому пріоритет вільного розвитку є базовим принципом побудови освітнього середовища школи,- зрозуміти кожну особистість та виявити до неї повагу.

Педагогіка партнерства ґрунтується на таких ідеях:- навчання без примусу;- ідея важкої мети;- ідея опори;- вільний вибір;- ідея випередження;- ідея великих блоків;- ідея відповідної форми;- інтелектуальне поле класу;- самоаналіз.

Шляхи реалізації педагогіки партнерства "Серце віддаю дітям" “Якщо вчитель став другом дитини, якщо ця дружба осяяна благородним захопленням, поривом до чогось світлого, розумного, у серці дитини ніколи не з’явиться зло”, – писав відомий український педагог Василь Сухомлинський.  Ш. О. Амонашвілі створює новий підхід до виховання: прийняття будь-якого учня таким, яким він є: «ми повинні бути людьми доброї душі та любити дітей такими, якими вони є». «Розуміти дітей — це означає стати на їх бік»Висновок1. Учитель наближається до дитини за рахунок любові, поваги та рівності.2. Завдання педагога – створювати атмосферу турботи і підтримки учнів, яка сприяє розвитку їх можливостей, задовольняє їхні інтелектуальні, емоційні і соціальні потреби.

Педагогіка партнерства і компетентнісний піхід потребують:1. Нового освітнього середовища.2. Оновлення методичного інструментарія вчителя. З. Зміни підходів до оцінювання.

Педагогіка партнерства не скасовує вимогливість вчителя, бо, як засвідчує практика, саме вимогливий і справедливий педагог має найбільшу довіру і повагу. Але потребує:переосмислення ролі вчителя: - оновлення професійного мислення і відповідних цілеспрямованих дій; - постійний аналіз власної педагогічної діяльності; - орієнтир на самоосвіту; - відстеження результатів своєї педагогічної діяльності через систему моніторингу та самомониторингу;умотивованого педагога з: - академічною свободою; - матеріальним стимулом; - фаховою підготовкою .3) нових ролей педагога: - фасилітатор; -тьютор ; - модератор.;

Результатом освітнього процесу на основі "педагогіки партнерства" є випускник. Нової української школи. Фантазер. Дослідник. Шукач нового. Всезнайко. Критично мислить

10 заповідей партнерства: Легко входити в в контакт з дітьми. Зацікавлювати нестандартними ситуаціями, рольовими іграми, проблемними запитаннями, швидко орієнтуватися в нестандартних ситуаціях. Вислуховувати відповіді та особисту думку дітей уважно, зацікавлено. Доброзичливо ставитись до учнів. Стримувати свої емоції. Вміти керувати своїми емоціями та емоціями учнів. Добре володіти програмовим матеріалом. Вільно володіти мовою спілкування. Виявляти зацікавленість до висловлювань учнів. Тактовно підтримувати розмову в межах обговорюваної теми.1. .

Формула успіху педагогіки взаємодії

Партнерство- це взаємодія Місія нової школи: допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти та можливості на основі партнерства між учителями, учнями та батьками.

Відкрити в кожній людині творця, поставити її на шлях самобутньої, творчої, інтелектуальної повнокровної праці – це завдання стає ниніпершочерговим у практичній діяльності. В. Сухомлинський