Презентація: "Підготовка та фарбування дерев`яних поверхонь"

Презентація: “Підготовка та фарбування дерев`яних поверхонь”Викладач, майстер в/н: Хмельова Г. М.

Підготовка дерев’яних поверхонь до фарбування. В даний час використовується кілька способів виконання даної операції, описані в спеціальному розділі. Очищену від старих покриттів поверхню необхідно вирівняти за допомогою шпаклівок, ретельно загрунтувати і знежирити. Після висихання основи можна приступати безпосередньо до нанесення фарби.

Способи очищення дерев’яних поверхонь від старих покриттівІснує кілька технологій для зняття раніше нанесених шарів ЛКП, заснованих на використанні різних принципів. Видалення фарби з дерев’яних поверхонь виконується такими способами: Механічний. Робота виконується за допомогою піскоструминного устаткування або обертових дротяних щіток. На відносно невеликих площах дерев’яної поверхні стара фарба знімається вручну. Термічний. Передбачає застосування промислових фенів або паяльних ламп. Під впливом високої температури відбувається спучування покриття, після чого вона легко віддаляється шпателем.

Хімічний. Передбачає використання спеціальних складів, що наносяться на дерево. Вони частково розчиняють фарбу і забезпечують її відшарування. Вибравши спосіб того, як прибрати фарбу з дерев’яної поверхні, необхідно потурбуватися захисними засобами. Потрібні окуляри, респіратори або маски і захисні рукавички, а в процесі робіт слід дотримуватись заходів безпеки. По закінченні операції дерев’яна конструкція очищається від пилу та сміття вручну щіткою або обдуванням її стисненим повітрям.

Знежирення поверхонь. Основа, з якої видалено старе покриття, зазвичай має забруднення різного характеру. Вони знижують адгезію шпаклівок, ґрунтовок та фарб до поверхні; потрібне очищення від них. Чим знежирити дерев’яну поверхню перед фарбуванням і підготовкою? Для проведення цієї операції можуть бути використані розчинники на основі уйат-спіриту або розроблені спеціально для цієї цілі склади. Порада: Не рекомендується наносити обезжирюючу речовину пензлем з двох причин. По-перше, це збільшує витрату матеріалу. По-друге, кисть не видаляє забруднення з основи. Краще всього застосовувати дрантя або серветки.

Існують і інші технології знежирення: занурення в спеціальні ультразвукові ванни, обробка парами розчинника або сухим льодом. Така методика передбачає застосування спеціального обладнання, і застосовуються на спеціалізованих підприємствах.

Нанесення грунтовок. Наступний етап підготовчих робіт полягає у зміцнення основи спеціальними засобами. Для цих цілей застосовуються акрилові проникаючі ґрунтовки. Нанесення складу на основу можливо різними способами:пульверизатором;пензлем;валиком. Максимальна продуктивність у першого варіанту з використанням компресора. Така технологія, крім іншого, забезпечує рівномірність шару і не допускає пропусків. Корисно: для плоских поверхонь оптимально використання будівельного валика. Час висихання ґрунтовки залежить від температури і руху повітря. Наявність протягів не допускається, занадто швидке випаровування грунтовки може призвести до розтріскування і викривлення конструкції.

Шпаклювання деревини. По мірі висихання основи слід переходити до нанесення шпаклівки на дерево для усунення заглиблень. Для цих цілей використовуються готові склади на акриловій основі. Така шпаклівка після полімеризації стає твердою і має хороше зчеплення з матеріалом. Підготовка дерев’яних поверхонь під фарбування передбачає послідовне нанесення складу в кілька шарів з просушування кожного з них.

Операція виконується наступним способом:- Потрібно набрати невелику кількість шпаклівки з ємності, другим інструментом видалити надлишки. Приклавши робочу кромку під кутом до поверхні, потрібно заповнити поглиблення шпаклювальним складом. Надлишки шпаклівки видаляються інструментом, при цьому здійснюється його вирівнювання. Після висихання попереднього шару наноситься наступний. Підготовлену основу залишають у спокої для повної полімеризації шпаклівки. За цим слідує дрібне шліфування наждачним папером і нанесення грунтовки. Час висихання шпаклівок і грунтовки може становити від кількох годин до доби.

Підбір фарб для дерев’яних поверхонь. Якість покриття багато в чому визначається властивостями використаних матеріалів. Сучасна фарба для дерев’яних поверхонь може мати наступні засади:олійну;алкідну;акрилову. Кожен з представлених матеріалів має свої переваги та особливості використання. Практика показує, що фарбування акриловими фарбами дає найкращий результат. Підбір кольору фарби здійснюється дизайнером за погодженням із замовником або ж самостійно. Одним з вирішальних факторів при виборі будівельного матеріалу є ціна.

Фарбування. Завершальний етап — найвідповідальніший, від якості його виконання залежать декоративні та міцнісні характеристики. Фарба на підготовлену основу наноситься вручну щіткою, пензлем або валиком, або за допомогою пневматичного пульверизатора. Найбільш поширена технологія полягає в комбінуванні названих вище методик. Великі поверхні забарвлюються валиком або пульверизатором, а важкодоступні — пензлем. При проведенні робіт слід закрити інші конструкції від попадання бризок фарби. ЛКП зазвичай наносяться в декілька шарів для досягнення найкращого ефекту. Після кожного етапу проводиться просушування. Технологія нанесення фарби нескладна; від виконавця вимагається лише акуратність.