Презентація ПІВДЕННИЙ ОКЕАН: НОВОВІДКРИТИЙ

ПІВДЕННИЙ ОКЕАНнововідкритий

Сукупність усіх океанських і морських вод, що омивають Антарктиду, низка вчених виокремлює в Південний океан. Це води навколо Антарктиди до 60 градусів південної широти, за винятком проливу Дрейка та моря Скоша. Через важкодоступність і віддаленість ці води досі не досліджені належним чином. Вчені довго сперечалися, чи мають води навколо Антарктиди достатньо унікальні характеристики, аби бути окремим об’єктом.

Південний океан у цифрах● 20 327 квадратних кілометрів — площа океану;● 8428 метрів — найглибша впадина (Південно-Сандвичів жолоб);● 4000-5000 метрів — середня глибина;● 17 968 км — довжина берегової лінії;● 35% — солоність вод;● Від -2 до 10 градусів Цельсія — середня температура води.

В той час, як інші океани оточені континентами, Південний визначається течією. Вона має назву Антарктична циркумполярна течія (або течія Західних вітрів) та сформувалася близько 34 млн років тому. Рухаючись від поверхні до дна океану, течія переносить більше води, ніж будь-яка інша. Вона витягує воду з Атлантичного, Тихого та Індійського океанів та допомагає керувати глобальною системою руху тепла на планеті.

Основна частина Південного океану базується на Антарктичній літосферній плиті. Для донного рельєфу характерна незначна ширина шельфової зони (близько 150 км). Середня глибина шельфу — 200 м. Ложе океану характеризується величезною кількістю хребтів, улоговин та підвищень. Клімат Південного океану є досить різноманітним. Циклонічний рух штормів інтенсивний через контраст між льодом та відкритим океаном. Так, у деяких океанських областях бувають надзвичайно сильні вітри.

Солоність води цієї частини Світового океану не перевищує 34 проміле. Взимку в поверхневих шарах вона підвищується, тому що сіль виділяється у воду під час утворення льоду. У цьому показники майже досягають глибинних значень. В результаті шари водних мас перемішуються і сіль занурюється на дно. Подібний процес відбувається активніше поряд із материковим схилом Антарктики.

Вперше Південний океан описав основоположник західної географії Бернхард Вареніус у 1650 році. За його теорією, ці води включали зону полярного кола, а також «південний материк». У XVIII столітті почали досліджувати цей регіон. Тоді з’явився Південний океан на карті світу. А сам термін уперше вжив Джеймс Кук. Бернхард Вареніус. Джеймс Кук

Приблизний вік Південного океану — 30-35 мільйонів років. Він з'явився внаслідок розділення Антарктиди та Південної Америки. Утворена протока послугувала передумовою до зародження Антарктичної циркумполярної течії.

Довжина берегової лінії Південного океану сягає майже 18000 кілометрів. Власне, майже вся ця цифра – довжина берегової лінії Антарктиди. Вважається, що до складу Південного океану входить 13 морів: Лазарєва; Дейвіс; Амундсен; Співдружності; Космонавтів; Беллінсгаузена та інші. Вони омивають Антарктику і всі, окрім моря Скоша, вважаються окраїнними. До речі, в одному з них, морі Ведделла, вода чистіша і прозоріша, ніж у будь-якому іншому морі на Землі.

Тут присутні й інші водні об’єкти. Наприклад, протоки Мак-Мердо, Дрейка, Брансфілда. А також затоки – Берраз, Прюдс, бухти Лазарєва, Дальмана, Китова. Як правило, вони практично невиразні, оскільки цілий рік покриті багатометровими льодовиками. Крім цього, у Південному океані зустрічаються архіпелаги та острови. Найбільш значущі — Мальвінські, Південні Шетландські, Кергелен, Південні Сандвічеві та інші.

Прибережні води Південного океану завжди замерзають взимку. Вік деяких айсбергів, виявлених тут, сягає 15 років. Вважається, що одночасно у водах Південного океану може перебувати до 200 000 айсбергів завдовжки від 500 метрів до 180 кілометрів, при ширині від сотень метрів до десятків кілометрів.

Солоність води цієї частини Світового океану не перевищує 34 проміле. Взимку в поверхневих шарах вона підвищується, тому що сіль виділяється у воду під час утворення льоду. У цьому показники майже досягають глибинних значень. В результаті шари водних мас перемішуються і сіль занурюється на дно. Подібний процес відбувається активніше поряд із материковим схилом Антарктики.

У кліматичному поясі біля полярного кола народжуються найпотужніші вітри планети. Через сильну різницю температур у цих зонах виникають часті шторми. Взимку температура повітря опускається до -65 градусів. Вчені оцінюють атмосферу над Південним океаном як екологічно чисту.

Незважаючи на суворість, Південний океан сповнений життям. Води Південного океану залишаються холодними цілий рік. Але деякі види риб, що мешкають у водах Південного океану, пристосувалися до життя у воді з постійною температурою нижче 0 ° C і комфортно почуваються. Крім того, багато риб використовують лід як укриття. Тут плавають новозеландські макруруси, нототенії, білокровні щуки, путасу та інші.

Також тутешній світ фауни представлений різноманітністю тварин: кити, безліч видів риб, птахів, ракоподібні, медузи та молюски. Вода насичена колоніями криля — біомаса рачків сягає 2200 мільйонів тон. За рахунок цього вдається ловити до 70 мільйонів тон на рік. Крім того, криль — улюблені ласощі та основне джерело їжі для китів, тюленів, пінгвінів. Самі рачки поїдають фітопланктон. Його у Південному океані налічується понад 200 видів.

З пернатих у районі Антарктики — крім імператорських, малих, та інших – 17 видів пінгвінів, поширені буревісники, поморники. Також тут літають і гніздяться чайки, сіроголові та королівські альбатроси. Усього налічується більше 44 видів птахів, що постійно мешкають на узбережжі.

Фауна ж тут мізерна. Рослин у регіоні практично немає. Щоправда, є водорості, пристосовані розвиватися при температурах нижче –20 °C. Переважають червоні, але трапляються й бурі. Вони здатні зростати до гігантських розмірів, наприклад, довжина макроцитісу сягає 90 метрів. Найменше тут синіх водоростей.

Тут раніше полювали на тюленів. Результатом стало те, що багато їхніх видів на островах Південного океану опинилися на межі вимирання. Сьогодні такий вид промислу заборонено і ніде не ведеться. Чисельність окремих видів тюленів відновилася – повернулася до початкового рівня і навіть подекуди його зросла. Рибальство тут ведеться досі, воно розвиватиметься початок наприкінці 1960-х років. Улов у цьому океані на той період становив 400 тисяч тон риби на рік. Але згодом ресурс скоротився, відповідно зменшився і улов — не перевищував 100 тисяч тон за рік. З початку 1990-х домінуюча галузь господарства в зоні Антарктиди — видобуток крилю. Сьогодні рівень стабілізувався та становить близько 300 тисяч тон рачків на рік.

Південний океан зараз не обтяжений господарською діяльністю – крім рибалок, тут нікого немає. Та й тим дозволено ловити лише окремі види мешканців, інші — під повною забороною. Судноплавних шляхів із сильним трафіком тут також немає, корисних копалин не видобувають. Але плюс у тому, що в результаті місцева територія входить до списку найчистіших територій Землі.

Світлана МАЄВСЬКА