Тести від «На Урок»: Організація дистанційної роботи під час карантину

Презентація пізнавального журналу «Лісовичок» №12 серпень

Про матеріал

Це вірний варіант.

Пізнавальний журнал «Лісовичок» №12 серпень пропонує ключ для розв'язання складної і надзвичайно актуальної проблеми проектної діяльності в інтегрованому навчанні. Він є результатом пошуково пізнавальної, творчої роботи молодших школярів 3-4 класів Української ЗОШ І-ІІІ ступенів №13 Селидівської міської ради. Дане видання об'єднує блоки знань із різних навчальних предметів початкової школи навколо однієї теми з метою інформаційного та розвивального збагачення сприймання, мислення, почуттів учнів. Інтеграція дає змогу пізнати певне явище з різних сторін, досягти цілісності знань.

Зміст слайдів
Номер слайду 1

№ 12 ЛІСОВИЧОК ПІЗНАВАЛЬНИЙ ЖУРНАЛ ДЛЯ ВЕСЕЛИХ І ДОПИТЛИВИХСерпень

Номер слайду 2

Повідомлення. СЕ́РПЕНЬ — восьмий місяць року в григоріанському календарі, він має 31 день. СЕРПЕНЬ — від слова серп. Це знаряддя, яким жали зернові. Інші назви, що існували в народі, також про жнива свідчили: копень, густар, хлібочол, жнивець, зоряничник, городник, прибериха-припасиха, спасівець, барильник. За іншою версію від слова serpen (лат. змія), (від ньогож серпентарій) — у цей час змії стають агресивними та більш отруйними. У стародавніх слов'ян місяць жнив називався серпень, а місяць молотьби — вересень (від слова «верещить» — молотити), і походять від назви землеробських робіт. Наймолодший син Матері-Літа, а також найщедріший зі своїх братів – приносить людям найбагатші дари Землі-неньки. Серпневе Сонце ще вміє бути лагідним, але з кожним днем суворішає: осінній холод підкрадається серпневими ночами та інколи затримується до серпневих ранків, і чим ближче до осені - тим частіше... Від такого наступу осінньої прохолоди, очевидно, яскравіше спалахують високі серпневі зорі. Люди завжди були вдячними останньому місяцю літа за комори та засіки, наповнені багатими запасами, яких має вистачити до наступного врожаю. СЕРПЕНЬ Серпами жито жали в серпні? Гудуть комбайни в полі нині. Жнива ідуть, хоч жар нестерпний! Усі радіють щедрій днині. Сила Серпня   Назва місяця походить від слова серпанок – легкої пелени, що спускається з неба й огортає землю. Завдяки сонячному та місячному серпанку земна природа захищається від згубного впливу нечистої сили. Тому в серпні місяці святкують Три Спаса. Перший спас святкують 14 серпня, з якого колись починався серпень, Другий Спас – 19 серпня і Третій Спас – 29 серпня. В цей час проводять народні обряди, які захищають християнську віру та поля, садиби й помешкання людей та тварин від нечистої сили, що забезпечує збереження добробуту й особистого щастя людини, її здоров’я та майбутнього врожаю. Саме в цьому полягає сила та значення серпня. Серпень останній місяць літа, найголовніший у сільськогосподарському господарстві. Селянину та фермеру треба провести в ньому три основні роботи: викосити, зібрати врожай, зорати, та ще й засіяти.2 ЗАГАДКАДині, гарбузи, томати …Смакувати, смакувати!От і літечка кінець,Осінь йде вже навпростець. ЗАГАДКАУ місяці спекотнім цім Жарко дуже нам усім  Хочеться в саду побути  Смакувати світлі фрукти. ЗАГАДКАНаче справжні каченята,Плавають в воді малята. Та літо вже кінчається,Прощатися збирається.

Номер слайду 3

ПРИРОДА ВЛІТКУ. СЕРПЕНЬ СЕРПЕНЬ-ЖНИВЕНЬ. Починається найважливіша пора збирання врожаю, що буде тривати увесь місяць. Тому й назви давали місяцю: і Серпень, і Жнивень. Все літо природа без відпочинку росла, щоб зараз подарувати багатий урожай корисних овочів, смачних фруктів і великий кошик спілих яблук. СЕРПЕНЬ: не позіхай, збирай врожай. ОПИС ПРИРОДИ СЕРПНЯ (I - II ТИЖДЕНЬ). Теплі й жаркі дні плавно переходять на місяць серпень, що більше м'який чим липень, тому що світлові дні помітно скорочуються, а ночами стає холодніше, з'являється мрячний серпанок. З початку місяця вода в озерах і ставках застигає, закінчуючи купальний сезон. Середня температура першої половини серпня +17 +19° C. Сам по собі серпень – самий спокійний місяць у році. Рідко трапляються грози, трохи рідше жаркі сухі дні. Найчастіше стоїть рівна тепла погода, а подекуди на деревах з'являються перші пожовтілі листочки, провісники осені. Приходить найприємніша пора року – сезон збирання врожаю. До холодів ще дуже далеко, але настав час робити перші готування до зими. Отже, що дасть нам земелюшка цього року? Якими щедротами вона нас обдарить? Починаються жнива хліба. Поспівають налиті огірки. Червоніють на кущах помідори. Цвіте гречка. Продовжують відцвітати, наливаючись соком ягоди. Після невеликого дощу в лісах з'являються гриби. Щедрий і шляхетний серпень. СЕРПЕНЬ У НАРОДНОМУ КАЛЕНДАРІ"З Ільїна дня до обіду літо, а після осінь " Маленькими кроками літня жара починає спадати, дні ледве заметней стали коротше, ночі вже не настільки теплі. Грози трапляються, але набагато рідше. Та й сонце світить рівно й спокійно, начебто не кваплячись зігріває плодоносну землю медяними променями. 2 серпня - Ільїн день, вода стає холоднішою, а вечора прохолодними. Вітри в серпні слабкі, дні рівні, спокійні. З полів збирають снопи сіна. І ось вже Медяний Спас. Бджоли закінчують свою завзяту працю. Попрацювали вони на славу, запасів вистачить удосталь, за що велике їм спасибі. СЕРПЕНЬ: зустрічає осінь теплом. ОПИС ПРИРОДИ ЗАВЕРШЕННЯ ЛІТА (III - IV ТИЖДЕНЬ). У другій половині серпня наступає особливий грибний сезон, а якщо ці дні будуть ще й дощовими, то буквально за лічені дні ліс порадує достаток грибів. Поля продовжують обдаровувати спілими врожаями. Яблуня ронить яблука, наповнюючи повітря серпня спілим яблуневим ароматом. Розпускаються троянди й інші, виведені квіти в саду самих різних мудрих відтінків. І ось теплим вітром зриває кілька листів у берези, а за нею скидають листи в'яз і липа – перші ознаки початку осіни. Осінь наступає ще з останніх чисел серпня, коли середня температура повітря опускається нижче +15° C. На березі разом з листопадом з'являються перші жовті листочки. Ронить листи й черемшина. Ночами стає холодніше, і хоч тепло ще довге й рівне, розставання з літом не минути. Дощі йдуть не часто, або їх може, взагалі, не бути, але жовтіючі з кожним днем листя все більше нагадують про те що наближається осінь. ДРУГА ПОЛОВИНА МІСЯЦЯ В НАРОДНОМУ КАЛЕНДАРІ"У Спасу по мало-мало в запасі – і дощ, і цебро, і холодні роси " От і ластівки першими залишають рідні місця, відлітають в далекі країни. Степан-сінник – 15 серпня підійшов, настав час косити засохлу траву. Поміняється день по вітрі, є можливість побачити вже перші прикмети зими. Коли вітер сильний – зиму сніжну не минути. Частіше бувають дощі, але, як правило, недовгі. А 19 серпня приходить православне свято Яблуневий Спас. Настав час збирати повні кошики яблук, та у храмі освячуватися. А от на Мирона-Вітрогона 20 серпня й слідом Лаврентія, 21серпня можна й на воду глянути, щоб знати, яка осінь буде. Вода тиха, те й осінь буде спокійної, та й зима без морозних хуртовин. 27 серпня по Михєєву дню дивилися на силу й напрямок вітру. Усе хотілося б знати – яка буде осінь, чи вітряна? Успение Пресвятої Богородиці відзначається 28 серпня, йому передують два тижні Успенського поста. Слідом відзначається Третій Спас, колись його ще називали Хлібний, з яким кінчалися жнива й починалася бурхлива підготовка до зими. Підходить осінь маленькими кроками, ще має природі показати свою вроду, причепуритися в золоті спідниці. Уже й трава щосили сохне й листя червоніє. Накидає легку позолоть на свої листочки й береза, а за нею й липа. Граки й шпаки збиваються в зграї. Сонце пригріває слабкіше, ніж раніше. На зміну літа наступає осінь.3

Номер слайду 4

ІТОЛНА САМОКАТІС. Шаповалов. Я через сад до діда. На самокаті їду. Ось станція Вишнева,А далі —Яблунева, За нею —Кабачкова,Сунична, Бурячкова. Спинюсь, де Картопляна,Бо там сапає мама ЩЕДРЕ ЛІТО Т.  Корольова. Літня спека, грози, грім, Літо, ти прекрасне всім!Скільки в тебе є скарбів: В лісі — ягід та грибів;У садках — смачна малина, Аґрус, яблука, ожина. Фрукти й зелень соковита — Це смачні дарунки літа. Ген тече срібляста річка... Ой і тепла ж в ній водичка!Можна влітку засмагати, Можна плавати й пірнати. НА МОРІ Хвилі бавляться та б'ються,Наче неслухи - хлоп'ята.І стрибають, і сміються: Вітер їм лоскоче п'яти. Вгору, вниз і знову вгору. Підганяє дужий вітер. Розгойдав він ціле море. Як же хвилям не радіти!Л. Колос ВЕСЕЛЕ ЛІТОСонце, море і пісок –Все для ігор, для діток. Зайчик сонячний стрибає, Він з малятами пограє: Можна в жмурки в доганялки. Раді Саші і Наталки А Сергій в пісочку грав, Він фортецю збудував. На мурашник схожа дуже. Влітку весело нам, друже! Море хвилями хлюпоче, Дітлахів воно лоскоче.. Всі стрибають і радіють,Про веселе літо мріють. С. Швець4

Номер слайду 5

5 Літо, літечко! Тепленько, сонячно, гарно! Та, ні... Не просто гарно, а чудово, казково! Така благодать на землі, коли приходить чарівне літо. Теплі промені яскравого сонечка зігрівають навколишній світ. Все цвіте, достигає. Колоситься збіжжя, наливаються солодкими соками сади і городи. І кожна ягідка додає радість і задоволення. Літо приносить красу, тепло і радість. Манить до себе річка і озеро, кличе синє море у лагідні хвилі. А в лісі яка краса! Не так спекотно, як у полі, а прохолодно, свіжо і тебе він напуває ароматом різнотрав’я і дерев, які десь під самим небом гойдаються, сходяться своїми верхівками і розходяться, сходяться і розходяться... А ти лежиш на зеленій травичці і закохано дивишся на цей казковий і дивовижний світ, у якому випало щастя жити. Чудова пора року! Хочеться, щоб літо ніколи не закінчувалося. Та дні швидко минають і ось уже на горобині починають червоніти ягідки, Достигають яблука і груші... Добігає до кінця літо-літечко... Літо радістю іскриться, і тепло всім роздає. Річка стрічкою струмиться... Літо-літечко моє! Літо, літечко! ВЖЕ СЕРПЕНЬОт — серпень, ще продовжується літо,На відпочинок сподіватися дарма. Збирають на полях пшеницю й жито,Жара стоїть і дощику нема. Жарка пора, кипить робота всюди,Все достигає, все уваги жде. Хоч дуже жарко, та працюють люди,Від спеки не сховаєшся ніде. Та й треба ж все зібрати до зернини,Щоб був і хліб, й до хліба все було. Достаток — це важливо для людини,А ще любов важлива і тепло. Тепло м’яке і затишок у домі,Любов в родині, в серці доброта.І ці поняття всім давно знайомі,Та, що й казати — істина проста. Квітує серпень, кольорами грає,Всі стежечки до річечки біжать…Усе в природі влітку достигаєІ треба вчасно урожай зібрать… НЕ КІНЧАЙСЯ, ЛІТЕЧКОНе кінчайся, літечко, не треба,Так з тобою тепло всім було. А твоє високе й синє небо. Хмарками-ромашками цвіло. Так раненько сонечко вставалоІ пташки співали голосні. Розквітало все і достигало,Дні стояли довгі і ясні. Так було всім радісно і світло,Навіть, коли дощики лили. Після них веселка в небі квітла,Аромати квіточок пливли... Літечка чарівного так мало. Й не продовжаться ці милі дні. Бо воно своє відпрацювало. Й відспівало радісні пісні. А тепер пісні змінила тиша —Літечко у вирій попливло. Надвечір’я прохолодно дише,Бо кудись поділося тепло. А ОТ І СЕРПЕНЬ ЗАПАШНИЙА от і серпень запашний, медовий. Чарівний, теплий спокій свій несе. Світанками барвистими чудовий,Вже грушами достиглими трясе. Як смачно пахнуть дині соковиті,А кавуни з середини — горять!Солодким соком яблука налитіНа яблуневих гілочках висять. Такі великі і такі духмяні,Червонобокі, жовті та смачні. Вже доцвітають маки полум’яні,А ночі тихі, зоряні, ясні…Відійде серпень і потягне літо,Красу і казку забере, й тепло…Чарівне літо, сонечком зігріте. Так промайнуло, наче й не було… ОСТАННІ ДНІ ЛІТАЩе кілька днів і літечко дограєІ добіжить до фінішу та й все. А поки що теплом усіх вітає,І радість з диво-квітами несе. На синє небо набігають хмариІ сонечко ховає промінці. То ж літечко втрачає дивні чари,Від річки холодок в усі кінці. А вранці над водичкою парує,Туман біленький огортає все. Останню радість літечко дарує,І душу в світлу казочку несе.

Номер слайду 6

ДЕ ХОДИВ ЖУРАВЕЛЬДе ступав чорногуз, Там великий гарбуз,Де ходив журавель, Там зелений щавель, Де лисиці бродили, Там лисички вродили,Там, де вовчики живуть,Вовчі ягоди ростуть. А де зайчик біг — не пусто,Всюди заяча капуста. А. Камінчук. ЧОТИРИ ЛЮСТЕРКАВибрала веселка Чотири люстерка: Озеро прозоре, Море неозоре, Довгу річку —Синю стрічку,Круглий ставІз купав. В кожне заглядає. —  Гарна ж бо яка я! В. Заєць. ГЛУХИЙ ДОЩИКХодить серпень по стерні, В серпні сухо й жарко. Ген у синій вишині Плине сива хмарка.— Ну-бо, дощику, полий, Вербенятам личко вмий, І напій, і догоди, Щоб росли, як із води!.. Тільки хмарка пропливла Десь до іншого села, Ні умитись, ні напитись Вербенятам не дала. Часто в літній час сухий Жданий дощик — мов глухий. Кажуть: «Йди туди, де просять». Він іде туди, де косять. Кажуть: «Йди туди, де ждуть». Він іде туди, де жнуть. Вдруге ми його не просим. В поливалках воду носим. Олександр Пархоменко. НАРОДИЛИСЯ ОПЕНЬКИЯкось вдосвіта раненько —Ліс іще спокійно снив, —Народилися опеньки Й пострибали із кущів. Хороводами малята Оточили враз пеньки,І з усіх усюд на свято Враз примчали їх вітати Сироїжки, маслюки, А за ними — зеленушки Через ями та горбки Бігли так — аж капелюшки Позбивались набакир! Ще й сестриці-печериці, І веселий хрящик-брат. Теж боялися спізниться Привітать гриб'ят-малят.... В цьому ж лісі. Цього ж ранку За кущами поміж трав Народилися поганки. Та ніхто їх не вітав. А. Музичук. СИТОГей, у небі, у блакиті —Хто там носить воду в ситі? А сито неозоре. Було біле, стало чорне. Чудасія, чудасія — Та ж те сито воду сіє! Сіє, сіє воду сито На пшениченьку, на жито, На ячмінь, овес і просо, На вербичку товстокосу. Хай усе там зеленіє. Сито в небі воду сіє. М. Петренко. ДЕ ЛІТО ЖИВЕУ павука хатинка — Тоненька павутинка. У коника веселого — Між травами оселя. У ластівки швидкої — Під нашим підвіконням. А тепле й ніжне літо, Волошками повите, Посріблене дощами,— Живе в очах у мами. А. Костецький. ВІРШІ ПРО ЛІТО6

Номер слайду 7

СЕРПЕНЬЙшли з серпами в поле жниці У далекій давнині: Вже покошена пшениця, Треба жати ячмені. Сонце жниць пекло нестерпно, Руку муляли серпи. Клав у копи місяць Серпень Потом зрошені снопи. Гуркотять в степах комбайни,-Наших нив не вижне серп! Тільки місяць урожайний Зветься Серпнем дотепер. Н. Забіла. СМІЄТЬСЯ СЕРПЕНЬСміється серпень над полями,То дощ, то спека – Маковій!Гудуть комбайни за ярами,Співа бджолиний медо-рій!В. Березовий. ХОДИТЬ СЕРПЕНЬКолосок до колосочка,Мов стіна. Золота стоїть пшениця. Наливна. При дорозі мак червоний. Де-не-де. Біля квітки волохатий. Джміль гуде. Ходить серпень урожайний. По землі,У поля веде. Комбайни-кораблі. Л. Савчук СЕРПЕНЬСерпень, дощами умитий,Ранки туман заснував,Перший, росинками вкритий,Жовтий листочок упав. Осінь нитка тоненька. Плуталась поміж отав,Серпень засмаглий тихенько. В даль голубу відпливав. Л. Новикова. СЕРПЕНЬСерп знайшла бабусяІ пшениці вжала,Як снопи в'язати,Дітям показала;Щедрий місяць серпень. Серпиком назвала. Л. Голота. ВІРШІ ПРО СЕРПЕНЬ* * * Тепле літо йде лужком,Постьобує батіжком. По травичці побрело,Сніп ромашок принесло. М. Пономаренко7* * * В серпні почались жнива,Вже хліба дозріли. Жнець працює день і ніч,Не шкодує сили. Щоб були тобі й меніПаляниці запашні.* * * Ось і серпень на дворі,Скоро в школу знову. Літо – радість дітворі,І душа здорова. СЕРПЕНЬА за вікном останній місяць літа. Гуде бджолою, квіткою цвіте. Нагнулась яблуня вся щедрістю налита,Відколосилось збіжжя золоте. Трава шовкова стелеться під ноги,В небесній синяві лелечий ключ летить. Пташиний голос сповнений тривоги,Прощальними акордами дзвенить. Краса природи, щедрість віковічна,Серпневий день, струмує ще теплом. На цій землі все дороге й незвичне.І хочеться, щоб завжди так було. Щоб небо хмарку в озері купало,А на сосні сріблилася роса. Щоб все цвіло, сміялося, співалоІ всіх до себе вабила краса. Щоб стежечка стелилася під ноги —Стежина, що веде у дивосвіт.І щоб щасливі всі були дороги,Серед лісів, серед людей і квіт. Останній місяць літа догораєСпекотним днем, то дощиком пройде. Усе ще літо, але кожен знає,Що осінь тихо в край до нас іде.

Номер слайду 8

Бабусині оповідки Було колись – не могла людина дати собі ради з природою: то дощ йде не тоді, коли просять, а коли косять, то тепло й холод не в пору, то і влітку трапиться кожуха носити. Тож, аби вберегти себе від неочікуваної напасті чи прикрої несподіванки, люди почали спостерігати за природою, і помітили наші предки, що вона сама підказує їм, що і коли має намір послати на землю, і навчилися за сьогочасними передвісниками бачити те, що може трапитися завтра.. Ці спостереження – народні прикмети, які застерігають від небезпеки, допомагають передбачати погоду та врожай. І усе це багатство перевіреного часом знання, яке передавалось з уст в уста, наші предки залишили нам у спадок. ПРО НАРОДНІ ПРИКМЕТИ8

Номер слайду 9

НАРОДНІ ПРИКМЕТИ Багато горіхів - голодний рік. Багато мурашок - готуйте на гриби козубок. Блимання зірок - ознака погіршення погоди з посиленням вітру. Блідий місяць - на негоду, чистий і яскравий - на хорошу погоду. Верба, черемха, вільха перед дощем плачуть. Веселка з півночі на південь - чекай дощу, зі сходу на захід - буде гарна погода. Вирує життя у мурашнику - дощу найближчим часом не буде; коли ж на поверхні мало мурах і ті повзають, затягуючи нірки, - чекайте опадів. Відсиріло з обіду підсохле сіно - збереться на дощ. Влітку часто гриміли грози, йшли дощі - на хуртовини взимку. Вранці з'являються густа роса й туман - на паркий день. Врожайне літо - на холодну зиму. Встановився східний вітер - припиняться літні дощі. Горобці літають зграйками - на суху і ясну погоду. Грозовий серпень - на довгу осінь. Два вечори поспіль немає місяця, а зорі світять - на дощ. Жуки-гнойовики поспішають сховатись під землю - буде гарна погода. Журавлі полетіли у серпні - на ранню осінь і ранню зиму. З озера пахне свіжою рибою - сьогодні буде дощ. За добу до дощу на каштановому листі з'являються «сльози» - липкі краплини соку. Зелена дощова жаба стає коричневою -чекай дощу. Качки та гуси кричать, полощуться, пірнають і б'ють крильцями - на дощ, притихають - на грозу. Коли літньою порою в прохолодну погоду чути грім, то така погода буде тривати довго. Коли навколо сонця видно білястий круг - того дня чекай сильної бурі; синюватий або чорний круг навколо сонця, що заходить, віщує бурю наступного дня. Комарі дуже кусаються - на негоду. Комарі, мухи та інші комахи набридливі - на дощ і негоду. Листя на деревах повертається верхнім боком донизу - на дощ. Літо сухе, спекотне - зима малосніжна, морозна. Літо сухе, спекотне - на сніжну, морозяну зиму, вітряне - на зиму з хуртовинами. На пасіці опівдні гостро пахне медом -на гожу днину і сьогодні, і завтра. Павук широко плете довге павутиння -утримається тепла погода, розташував свої тенета колесом - на суху погоду. Павуки головні нитки свого павутиння прядуть короткими - на погіршення погоди. Парує туман над лісом - пора йти по гриби. Перед дощем реп'ях розкриває свої колючки. Перед зливою раки виповзають на берег і зариваються в пісок. Перед негодою квітконіжки картоплі згинаються донизу, а квітки начебто в'януть. Пізно цвіте горобина - буде довга грибна осінь. Після сухого й спекотного літа наступний рік буде врожайним. Половину серпня цвіла ожина - осінь очікується теплою. Прохолодні ранки у серпні - вісники теплої й ясної денної погоди. П'явки швидко рухаються у воді -буде сильний вітер. Серпень9

Номер слайду 10

НАРОДНІ ПРИКМЕТИ Раннє опадання листя - до ранньої зими. Риба плаває біля самої поверхні, а ловиться на вудку не хоче - невдовзі піде дощ. Рибалки знають: якщо вітер дме на суходіл, а ввечері навпаки - із суші на воду, здіймаючи бриз, чекай доброї погоди. Сире літо й тепла осінь - на довгу зиму. Сонце «скаламутилося» - сховалося за хмарову запону - чекай на декілька годин грози. Спала вода в річці - до дощу. Сплив сом і ганяється за верховодками - до грози й негоди. Стерня, ламаючись, тріщить - на дощ. Стиглий овес вдруге зазеленів - на непогожу осінь. Сухе літо - на дощову осінь. Сходить сонце і на обрії видається більшим, ніж звичайно, - на дощ. Тихої погоди з дерев падає сухе гілля -на дощ. У першій половині серпня погода стабільна - зима буде довга. Хмари «переливаються кольорами» - віщують грозу. Хмариться небо, а квіточки жовтцю розкриті - на зливу не сподівайся; якщо ж у спеку він стулить пелюстки, невдовзі задощить. Хмарного дня ластівки літають високо в небі - цієї доби буде гроза. Часті громи у серпні - на теплу осінь. Чим швидше «ростуть» на сході пір'їсті хмари, змінюючи форму, тим ймовірніша гроза. Чистий захід сонця - на суху погоду. Чистий схід сонця - на суху погоду. Шпаки не відлітають на південь -тривалою і сухою видасться осінь. Якщо бджолина матка припиняє відкладати яйця у серпні (замість вересня) -зима буде рання і холодна. Якщо бур'яни влітку ростуть особливо високі - зима буде сніжна. Якщо в криниці вода не тільки змінила смак (це на зміну погоди), а й скаламутилась, чекай добрячої зливи. Якщо в тиху погоду шумить ліс - перед грозою. Якщо ввечері зірки світять ясно - буде теплий, сонячний день; коли ж зірки тьмяні - на дощ. Якщо вечірня зоря з червонястим відтінком, а сонце також розчервонілося - вночі збереться на грозу. Якщо влітку багато осиних гнізд, зима буде морозяна. Якщо влітку на бузині є цвіт, осінь буде суха й тепла. Якщо вранці трава суха - з обіду потягне хмарами. Якщо земляні жаби-ропухи стрибають на березі річки і кумкають - на дощ. Якщо квіти білої водяної лілеї до восьмої ранку не піднімуться над поверхнею - по обіді буде дощ; коли ж зовсім не з'являться - до зливи чи похолодання. Якщо мухи в хаті мляво сидять на стінках і не літають - ознака наближення негоди. Якщо на чистому небі не видно малих зірок - бути бурі. Якщо над обрієм стоїть сивий серпанок, то буде дощ неодмінно - або того ж дня, а якщо ні - то через три дні, це вже точно. Якщо під час дощу на небі веселка - на третій день знову буде дощ. Якщо при сході сонця парка духота -під вечір збереться на дощ. Якщо сонце сходить дуже яскраво і хмари навколо нього почервоніли - цього дня буде дощ з вітром. Якщо тоді, як сідає сонце, на заході з'явилися на обрії хмари, то дощу не буде. Якщо ж у той же час облягли і північний обрій, чекай дощу. Якщо хмарно, але бджоли не ховаються у вулик, а продовжують летіти в поле - дощу не буде. Серпень10

Номер слайду 11

1 СЕРПНЯ — МОКРИНИ. Дивись осінь по Мокрині: Мокрина мокра - і осінь мокра, сухо на Мокрину -осінь буде суха. Якщо зранку йтиме дощ, то початок осені буде дощовий; задощить опівдні - дощовою буде середина осені; якщо ж дощ паде надвечір, то буде з дощами кінець осені. Дощовий день також застерігав: наступного року вродять жита, але літо буде мокрим. 2 СЕРПНЯ — ІЛЛІ. Якщо зранку хмарно, то сівба повинна бути рання і можна чекати доброго врожаю: якщо хмарно опівдні - середня сівба, а якщо ввечері - сівба пізня і врожай поганий. Цілий день сонячно - на недорід. До Іллі дощ ходить за і проти вітру -як накаже пророк, а після нього - лише за вітром. Минув Ілля - чекай гнилля. На Іллю з'являться хмари зранку -наступного року вродить хліб на ранніх посівах; хмари з'являться в обід - добре вродять середні посіви; хмари з'являться надвечір - добре вродять пізні посіви. 4 СЕРПНЯ — МАРІЇ МАГДАЛИНИ. Добрий день. Великі роси. Якщо великі сильні роси - льон буде сірий та косий. Якщо на Магдалини гроза - сіна буде багато. 6 СЕРПНЯ —БОРИСА І ГЛІБА. Прийшов Борис і Гліб - встиг у полі хліб. Починався період найбільшого збирання грибів. Борис і Гліб сіють ранній хліб. 7 СЕРПНЯ — ГАННИ ХОЛОДНИЦІ, МАКАРА. По Ганні судили про зиму. Яка погода до обіду - так зима до грудня; яка погода після обіду - така зима після грудня. Дощ цього дня віщує теплу, але сніжну зиму. Якщо ранок 7 серпня прохолодний, то й зима буде холодна. Яка погода 8 СЕРПНЯ - такі будуть і наступні чотири тижні. 12 СЕРПНЯ — СИЛИ, ІВАНА-ВОЇНА. Щоб впізнати злодія, в церкві цього дня ставили біля ікони свічку Іванові, перевернуту догори. Якщо вона горітиме, то крадій буде мучитись. З дня Сили можна було починати сіяти озимину.14  СЕРПНЯ — СПАС ПЕРШИЙ, МЕДОВИЙ, МОКРИЙ, МАКОВІЯ. Який Маковій, таке й Успіння (28 серпня). 15 СЕРПНЯ — СТЕПАНІВ ДЕНЬ. Яка погода цього дня, така буде у вересні. Починали косити отаву. З'явилась отава - для сіна прибава. Серпень. НАРОДНІ ПРИКМЕТИ НАРОДНІ СВЯТА11

Номер слайду 12

 16 СЕРПНЯ. За цим днем прогнозували погоду в жовтні. Вітер з вихорами - на сніжну зиму. 17 СЕРПНЯ. Погожий день - то й листопад буде погожий, а коли хмарно і дощить - то й листопад буде сірий, і рано засніжить. Рясно вродила малина - врожай і на хліб. 19 СЕРПНЯ — СПАС. Прийшов Спас - бери рукавиці про запас. Минув Спас - держи кожух про запас. До Спасівки бджола робить на пана, а після Спасівки на себе. Як у Спасівку будуть великі вітри, зима буде з віхолами та лютими морозами . Якщо у Спасівку на деревах жовтіє листя, це народна прикмета, що буде рання осінь. Якщо на Спаса нема дощу, то це прикмета, що буде гарна суха осінь. Дощів буде небагато. Якщо на Спаса йде дощ, січень наступного року буде сніжний, якщо жарко - січень морозяний. Якщо антонівка вродила - наступного року хліб уродить. Пройшов Спас - пішло літо від нас. 21 СЕРПНЯ. За цим днем відповідно до погоди завбачували січень. 23 СЕРПНЯ — ЛАВРЕНТІЯ. На Лаврентія дивляться опівдні на воду: коли тиха, то й осінь буде тихою, а зима без завірюх. 25 СЕРПНЯ – ДЕНЬ СВЯТА ВОГНЮ В ГУЦУЛІВ. 27 СЕРПНЯ – ТОДОСЯ, МИХЕЯ. Якщо в цей день дме сильний вітер, вересень буде непогодний. Якщо 27 серпня день був вітряним -на вітряну осінь, якщо буде буря - вересень дощовий. На Михея дмуть вітри-тиховії - до тихої осені. 28 СЕРПНЯ — УСПІНЯ, ПЕРША ПРЕЧИСТА. Початок молодого бабиного літа. Якщо погода молодого бабиного літа (з 28 серпня по 11 вересня) гарна, то старе бабине літо (13 - 21 вересня) буде негожим. Яка перша Пречиста - така й осінь. Як на Пречисту йде дощ, то осінь буде погана, дощова, сльотлива і холодна. І навпаки: як не буде дощу, буде тепла, сухувата, без болота . 29 СЕРПНЯ — ТРЕТІЙ СПАС, ГОРІХОВИЙ. Якщо журавель відлетить до третього Спаса, то на Покрову буде морозно. Починається відліт ластівок. Післяуспіння прийшло - сонце на осінь пішло. Серпень. НАРОДНІ ПРИКМЕТИ НАРОДНІ СВЯТА12

Номер слайду 13

13{284 E427 A-3 D55-4303-BF80-6455036 E1 DE7}Втулкін Даниіл Дмитрійович 22.08.{284 E427 A-3 D55-4303-BF80-6455036 E1 DE7}Горболисова Єлізавета Романівна 18.08.{284 E427 A-3 D55-4303-BF80-6455036 E1 DE7}Стєпанєнко Андрій Олександрович 01.08.{284 E427 A-3 D55-4303-BF80-6455036 E1 DE7}Яцканич Герман Маркович 03.08. З Днем народження!В цей день лише для тебе Сміється сонце з неба, І ніжно пахнуть квіти Його теплом зігріті, І дятел привітання Відстукав на світанні, І мишка-шкряботушка Посмикала за вушко, А котик походжає Тобі добра бажає.

Номер слайду 14

ПРОМИСЛОВЕ ЗНАЧЕННЯ Вишня є одним із найпоширеніших плодів, які використовують при приготуванні окремих кондитерських виробів. Сушені вишні часто використовуються при приготуванні цукерок з алкогольними напоями всередині. У періоди кінця травня та майже всього червня, можливо ще частини липня, у Європі вишня — ягідний продукт, що вживають сирим. Черешня — один із видів з підроду вишні — вважається одним із найсмачніших видів. Ядра кісточок вишень містять 36% олії. МЕДОНОС Як культурні дерева вишні, так і дикорослі є гарними весняними медоносами. Зацвітає в кінці квітня – на початку травня, цвіте 6-8 днів. Бджоли збирають як нектар, так і пилок, який дуже необхідняй для весняного нарощування бджолиного розплоду. Медопродуктивність вишні до 35 кг на 1 га насаджень. У місцях промислового вирощування ягід можна одержувати і товарний мед. ВИШНЯ ЗВИЧАЙНА — дерево або чагарник, сягає до 10 м у висоту. Листя черешкові, широкоеліптічні, загострені, темно-зелені зверху, знизу світліше, досягають у довжину 8 см. Квіти білого кольору, зібрані в суцвіття по 2-3 квітки. Чашолистків та пелюстків — по п'ять, тичинок — 15-20, маточка — одна. Плід — кисло-солодкий, куляста кістянка, до 1 см в діаметрі. Цвіте в кінці березня — початку квітня, плодоносить з другої половини травня. ВИШЕНЬКИ-СЕРЕЖКИВишеньки трошки. Схожі на сережки. Темно-червоні, як рубіни,З кісточкою посередині. Т. Шорыгина. КОРЕСПОНДЕНТ ПОВІДОМЛЯЄ ІЗ ФРУКТОВОГО САДУДля тіста вам знадобиться: 2 склянки (300 г) борошна около 3/4 склянки води 1 яєчний жовток 1/2 ч. ложки соли Для начинки:вишні без кісточок чорниця цукор на смак Спосіб приготування: Скип’ятіть третину потрібної за рецептом води. Налийте окріп в миску, додайте сіль і, швидко мішаючи, всипайте просіяне борошно, поки в мисці не утвориться тягуче тісто (на це піде приблизно третина борошна). Дайте тісту охолонути до кімнатної температури, потім додайте борошно, що залишилося, жовток, перемішайте все разом і поступово додайте холодну воду, що залишилася. Тісто повинне бути пружним, але не дуже тугим. Гарненько вимісіть тісто до однорідного стану, загорніть в плівку і покладіть на холод для дозрівання не менше, ніж на 30 хвилин. Поки тісто визріває, пересипте ягоди цукром на смак. Тісто розділіть на 3-4 частини, з кожної скачайте ковбаску завтовшки близько 2 см. Ковбаски наріжте на шматочки завтовшки близько 1,5 см. Кожен шматочок розкотіть в тонкий кружечок на посипаній борошном дошці. На середину кружечка покладіть ягоди, з’єднайте краї вареника і ретельно їх заліпіть. Варіть вареники в підсоленій воді порціями по 8-12 штук. Після занурення вареників в окріп проведіть по дну каструлі ложкою, щоб вареники до нього не прилипли. Варіть вареники 2-3 хвилини після спливання. Виймайте вареники шумівкою і злегка пересипайте їх цукром, щоб вони не злиплися. Подавайте вареники теплими, із сметаною.14

Номер слайду 15

ГРУША ЗВИЧАЙНА Місцеві назви — груша дика, лісовка, дичка тощо. Дерево (20-30 м заввишки). Стовбур стрункий, вкритий товстою бурою корою з глибокими поздовжніми тріщинами. Гілки бурувато-сірі, блискучі, часто з укороченими колючими пагонами. Листки чергові, майже округлі або овальні (2-8 см завдовжки, 1,5-3 см завширшки), по краю дрібнопилчасті з загостреною вершиною, на довгих черешках, густоповстистоопушені, пізніше голі. Старі листки темно-зелені, блискучі. Квітки білі або блідо-рожеві (до 3 см у діаметрі), зібрані в 2-12-квіткові щіткоподібні суцвіття. Чашечка з п'яти трикутних листочків, пелюсток п'ять, тичинок багато, маточка одна, стовпчиків п'ять, зав'язь нижня. Плоди мінливі за формою (1,5-4 см завдовжки, 1,5-2 см завширшки), зелені або жовтуваті. Насіння видовжене, з загостреною основою ї заокругленою вершиною. Росте в другому ярусі деревостанів листяних і мішаних лісів, на галявинах, узліссях. Тіньовитривала, солевитривала, зимостійка рослина. Квіте у квітні, травні, плоди достигають у вересні, жовтні. ГРУША ЗВИЧАЙНА — РОДОНАЧАЛЬНИЦЯ БАГАТЬОХ КУЛЬТУРНИХ СОРТІВ. Плоди груші вживають у їжу свіжими, сухими. Вони застосовуються в харчовій промисловості для виробництва соків, сиропів, екстрактів, вин, начинок, квасу. Плоди є сировиною для приготування оцту, грушевої гірчиці. Сухі плоди служать сурогатом чаю й кави. Насіння груші містить до 35% жирної олії, а також білкові речовини. Деревина груші міцна, щільна, прекрасно полірується й фарбується, при забарвленні чорним лаком подібна до чорного дерева. Використовують для виготовлення токарних і столярних виробів, меблів, музичних інструментів, креслярських приладів. У корі, листках і в соку плодів груші містяться барвники, за допомогою яких тканини фарбують у коричневий, жовтий, ніжно-рожевий і фіолетовий кольори. Це газостійка рослина. Ціниться в полезахисних і прибалкових посадках як посухо- й вітростійка порода. У полезахисному лісорозведенні особливо ціниться груша маслинколиста. Завдяки посухостійкості, морозостійкості, невибагливості до ґрунту, солевитривалості її використовують для закріплення кам'янистих схилів, ярів і балок. Крім того, вона біологічно стійка в лісових умовах, добре витримує запиленість і загазованість повітря, придатна для декорування схилів, створення живоплотів, контрастних груп на газонах. ВІРШ ПРО ГРУШУЄ у яблуні подружка,Соковита жовта грушка,У середині чудова: Ароматна і медова. КОРЕСПОНДЕНТ ПОВІДОМЛЯЄ ІЗ ФРУКТОВОГО САДУПрактичне використання. Харчова, деревинна, медоносна, лікарська. ГРУША — посередній весняний медонос, що дає підтримуючий взяток. Медопродуктивність 15-20 кг з 1 га. У народній медицині плоди груші рекомендують як в'яжучий засіб при розладах шлунка, відвар з них як протигарячковий, а сік і настої — як сечогінний засіб. МЕДОНОС15

Номер слайду 16

ЛІКУВАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ Значення яблук полягає в тому, що вони є прекрасними попереджувачами накопичення холестерину в організмі і забезпечують підтримання вмісту холестерину на допустимому рівні за щоденного споживання. Цей ефект пояснюється високим вмістом пектину в шкірці. Крім того, пектин запобігає поглинанню жирів та цукрів і виводить холестерин з крові. Високий вміст калію в м'якоті яблук сприяє виведенню надлишкових вод з організму. Яблука корисні для роботи серця — підвищенний вміст калію та присутність пектину запобігають відкладанню жирів в артеріальній стінці та виникненню артеросклерозу. Широко розповсюджене плодове дерево. Листя 3-10 см завдовжки, чергові, прості, з зубчастим краєм. ЦІКАВІ ФАКТИУ середньому яблуці приблизно 80 калорій. Більшість квітів яблук спочатку рожеві, а потім, коли відкриваються, вони поступово стають білими. Найважче яблуко у світі важило 1.3 кг. У доісторичних поселеннях в Швейцарії були знайдені обвуглені плоди яблук. Вживання яблук і яблучного соку захищає клітини головного мозку від пошкоджень і запобігає втраті пам'яті в літньому віці. СОННИК. Яблуні — злидні. Деревина одна, висока — з кимось діло матимеш неприємне, сварка. Яблука — радість. Яблука спілі -добре, зелені — печаль. Як сняться яблука, то це гарна прикмета, — збудеться, що задумав. Коли сняться яблука жонатим, заміжнім — це на прибуток, на добре. Як сняться гнилі яблука, то це на погане життя. Коли сниться, що їси чи рвеш яблука, то це прикмета, що незабаром захворієш. Кислі яблука їси — туга, печаль. Яблука спілі, червоні — чогось червоніти, сором. Падіння двох яблук із яблуні вві сні означає народження близнят. Анто́нівка звича́йна. Джонатан Голден делішес. Ренет Симиренка. Джонаголд * *Яблуко спіле,червоне,солодке,Яблуко хрусткое,з шкіркоюгладкою. Яблуко я навпіл разломлю,Яблуко з одним своїмрозділю. Я. Акім. ЯБЛУКО Яблучко над головою, Золоте, наливне! Ти в росі купалося, Сонцем утиралось!Олексій Писін КОРЕСПОНДЕНТ ПОВІДОМЛЯЄ ІЗ ФРУКТОВОГО САДУВІРШ ПРО ЯБЛУКОЯблук повні в нас корзини - Ми збираєм вітаміни,Яблучний пиріг печемо,Всіх до себе в гості звемо. Квіти мають п'ять пелюсток, які можуть бути білими, рожевими або червоними; зазвичай з червоними тичинками. Цвітіння відбувається навесні і варіюється значно залежно від підвиду і сорту.16

Номер слайду 17

В ДІДУСЯ ПАНАСАВ дідуся Панаса Свято урожаю. Я із ним в садочку Яблука зриваю. Запитав у дідуся:— Можна скуштувати?— Ні, до Спаса треба, Внучку, зачекати. В це чудове свято Звичай був і буде: Яблука та груші Святять в церкві люди. Г. Шевчук. СОНЯЧНЕ ЯБЛУКОМедом яблуко налите Зачепилось на гіллі, По садочку ходить літо У солом'янім брилі. Літо яблука зриває І підносить дітлахам. Гарну пісеньку співає: – Цьому дам і тому дам... А маленькому — найбільш, Подарую цілий ківш, Покуштуйте, любі діти, Подаруночки від літа. В. Крищенко. ПРИЙШОВ СПАСКажуть люди: «От і Спас, Йде вже літечко від нас». Та всього залишив Спас Добрим людям про запас. Мед, як сонце, золотий, Дух від яблук запашний, Мак, волошки, чорнобривці — Все на Спаса пригодиться. Хто працює, той і має, І про того Спас подбає! Літо красне, прощавай, В душах нам тепло лишай. О. Роговенко Серпень чудовий булки дарує. Серпень — жнивець. Як у серпні дбаєш, так узимку маєш. ЗРОБИ САМЩо треба:- Яйця - 3 шт.- Цукор - 6 ст. - Ванільний цукор - 1 п.- Борошно - 5 ст. - Розпушувач - 1 ч. л . - Яблука - 2 шт. Що робити: Крок 1 Яблука очистити, порізати кубиками. Крок 2 Яйця збити з цукром і ванільним цукром. Додати борошно, розпушувач і перемішати. Додати яблука і ще раз перемішати. Вилити тісто у форму, змащену олією. Випікати 40 хв при 180 С. ПИРІГ З ЯБЛУКАМИЯйця (4 шт.); Борошно (1 склянка); Цукор (1 склянка); Яблука (2 шт); Лимон; Вершкове масло для змащування форми. Приготування: Яблука ретельно промиваємо, розрізаємо на 4 частини. У яблук видаляємо серцевину. Якщо шкірка на яблуці занадто жорстка, можна зрізати і її. Яблука нарізаємо тонкими часточками і складаємо в миску. Скроплюємо соком лимона, щоб яблуко не потемніло, і перемішуємо. В окрему миску розбиваємо яйця і збиваємо їх в пишну піну (краще робити це міксером). При збиванні тонкою цівкою поступово всипаємо в яйця цукор і продовжуємо збивати до отримання пишної яєчної маси (це займе близько 10 хвилин). На поверхню збитої маси всипаємо борошно і акуратно перемішуємо тісто. Заважати треба не круговими рухами, а знизу вгору , поки тісто не вбере в себе борошно. Змащуємо ретельно форму для випічки вершковим маслом і викладаємо на дно половину отриманого тесту. Зверху викладаємо шар нарізаних яблук та покриваємо їх рештою тестом. Отримана шарлотка випікається близько 35-40 хвилин (в заздалегідь розігрітій духовці) при 180 градусах. Ні в якому разі при випічці не можна відкривати духовку, щоб пиріг не опал. Шарлотка готова у тому разі, коли зверху з'явиться світло-коричнева скоринка, а при проколюванні зубочисткою не з'являється слідів сирого тіста. ПИРІГ «ЯБЛУЧНА ШАРЛОТКА» Це, мабуть, найвідоміший і самий простий рецепт пирога з яблуками. На його приготування йде не більше години, а продукти для випічки практично завжди є під рукою17

Номер слайду 18

"МОЯ УЛЮБЛЕНА КВІТКА – ТРОЯНДА" Всі квіти, які ростуть у садку та на клумбах – дуже красиві. Мені подобаються білі хризантеми, червоні тюльпани, прості польові ромашки. Але моя улюблена квітка – це все-таки троянда! Трояндові кущі в нашій країні висаджують на клумбах, щоб прикрасити вулиці та садиби. Закохані чоловіки дарують своїм обраницям букети з цих квіток. Троянду недаремно вважають королевою квітів. Ії пелюстки пишні і водночас ніжні. Особливо приємно споглядати, коли в цих ніжних пелюстках ховається краплина роси. Вона нагадує маленький дорогоцінний камінець. А який божественний аромат має троянда! Тільки за один аромат ця квітка гідна королівської корони. Він привертає увагу яскравих метеликів, смугастих бджілок. Вони запасаються в троянди солодким нектаром. Троянда дарує навколишньому світові не тільки свою красу, вона до того ж корисна. Красуня-троянда росте на довгій та стрункій стеблині. Часто ця стеблина вкрита гострими шипам. Але це не відштовхує мене від моєї улюбленої квітки. Я розумію, що троянда просто має захищатись. Було б дуже прикро, якби таку красу поїли якісь шкідники або домашня худоба. Існує безліч видів троянд: яскраво-червоні, темно-бордові, білосніжні, рожеві, кремові, жовті та інші. Вчені навіть вивели сорти з чорними пелюстками! А я серед цього розмаїття люблю саме червоні та рожеві троянди. Хоча білі теж прекрасні… Всі троянди дуже гарні, і складно вибирати серед них найкращий сорт. Я всією душею люблю цю квітку та завжди радію, коли бачу її. ТРОЯНДАЦвіла Троянда у садочку, А недалечко, у куточку, Між бур’яном бринів Будяк. І каже він Троянді так: — Нащо се ти колючок начіпляла? — А ти нащо? — вона його спитала. — Я? — обізвавсь Будяк,— Я, серденько, не проста штука, Я — степовий козак! Мені колючка, як шаблюка, Щоб ворогів страшить, Щоб всім було спокійно жить. Вам більш нема ніякої роботи — Цвісти, пахтіть, а не колоти. — Не все ж колоть і Будякам,— Троянда каже,— треба й нам, Щоб Крученії Паничі боялись І до Троянди не чіплялись. Сунеться який біс — Йому колючка в ніс, Щоб не забувся, Як слід Троянду шанувать, А не знічев’я обвивать. — Хіба! — сказав Будяк і усміхнувся. Скомпонував я сей примір Для наших любих дочок; Нехай вони його змотають у клубочок, Як кажуть панночки, на сувенір. Леонід Глібов. Відомо близько 6 000 сортів. ТРОЯНДИТроянди! Квіти просто чарівні!Вражають кольором людину.І квітнуть ціле літо день при дніУ світлу й дощову годину. Дарують аромат п’янкий, тонкий,І мають надзвичайну вроду. Й казковий усміх-погляд чарівний,Тому давно ввійшли у моду. Бо стільки в квітах сонця і тепла,Та ласки, ніжності і світла. Краса троянд до серця пролягла. Й любов’ю щирою розквітла. Що за квіточка пахуча,Дуже гарна та колюча, Рвать себе не дозволяє, Колючками всіх лякає?На кущі – сто квіточок, На стеблі – сто колючок. І перлистих рос гірлянди, Мов намисто, у …Я квітка ніжна, як весна,Я різні сукні маю. Все літо пишна й запашна, Я й осінь зустрічаю. Буваю кольору зорі, Лимона колір маю, І снігу зимної пори, І вишнею палаю.18 ЛІТО, ЛІТО, ЛІТЕЧКОТРОЯНДА

Номер слайду 19

ОПИС КВІТКИ РОМАШКИ Ця проста та нехитра квіточка росте усюди: у садочках та палісадниках, у парках та на городі. Навіть інколи зненацька з’явиться посеред шумної міської вулиці, нагадавши перехожим про красу природи. А справжній дім та родина ромашки – у великому різнотрав’ї українського поля. Маленька ромашка не впадає в око великими розмірами, не має пишних «вогняних» пелюсток. Її не одразу помітиш серед пишних лілей, троянд, жоржин та орхідей. Але проста, скромна краса ромашки все одно незрівнянна. Недарма в літературі ця квітка є символом доброти, юності та скромності. Кругла серединка квіточки радує око яскраво-жовтим кольором. А прямі пелюстки, які оточують її по колу, біленькі та ніжні-ніжні. Ромашка, неначе маленьке сонечко, вбране у білі шати, усміхається до всіх навкруги. А яка ромашка пахуча! Вийдеш влітку в український степ та обов’язково знайдеш місце, густо заросле ромашками. Тут метушаться мурахи, співають цвіркуни. Зануришся в букет та отримаєш неймовірну насолоду від його медвяного запаху. Ромашка пахне неначе самим життям та самою родючою землею Батьківщини. Є багато різних видів цієї квітки: ромашка лікарська, садова, польова, пахуча та інші. Іноді – це маленька самотня квіточка на тонкій стеблині, іноді – ціле поле! Скромна ромашка є щедрою. Вона лікує людей від багатьох хвороб, дарує солодкий нектар, годує мурашок та комашок- «сонечок». А також наповнює навколишній світ радістю життя!РОМАШКА — дуже цікава рослина. Скромна квітка, начебто зовсім простенька. Хоча є різні види ромашок: маленька, польова і з дуже великими пелюстками — садова. Ромашка велика вже не виглядає занадто скромно: навпаки, вона дуже горда, ошатна. Коли я була маленькою, то думала, що дрібна ромашка — це дитина, а велика — доросла. Як курча і курка, кошеня і кішка. І от, думала я, якою красивою стає вона доросла. Тепер мені й дрібна подобається не менше, бо в ній своя краса, тільки не всі її цінують. Із букетиками дрібних ромашок я уявляю собі маленьких дітей, що, наприклад, дарують квіти мамі або виховательці. Малятам нібито більше до вподоби такі букетики. А букет з ошатних, великих ромашок мені подобається в руках дорослої дівчини або хлопця, що дарує ці квіти. Це не так звично, як букет троянд, гладіолусів, тюльпанів або хризантем, а тому набагато цікавіше. Правда, зі мною не всі згодні, але моя краща подруга думає так само, як і я. ЛЕГЕНДА ПРО РОМАШКУ Кажуть, коли з неба падає зірка, хтось помирає. А насправді це не так. Якщо падає зірка — народжується людина. Дивиться зірочка на землю, за всім спостерігає і мріє стати людиною. Це бажання стає таким сильним, що зірка не втримується і падає. І відразу десь заплаче дитина, сповіщаючи про своє народження. Отже, кожне немовлятко отримує небесну душу. Син Цариці Ночі дуже заздрив людям. Захотілося і йому мати зоряну душу. Запитав царевич у Білої Зорі, як це зробити. Та вона відповіла, що лише тому може подарувати зоряну душу, кого полюбить.— А як дізнатися, любить чи не любить? — вигукнув царевич. З того часу він почав стежити за зірочкою, яка незабаром почала міняти колір, затремтіла, готуючись падати. Замислив темний принц хитрощами оволодіти Білою Зіркою. Він створив з нічних туманів подобу дитини. Але коли Зірка впала і торкнулася дитини, там не залишилася, бо не відчула тепла, любові. Кинувся принц Ночі, щоб схопити її, але Зірка розсипалася сріблястими іскрами по луках, полях, перетворившись на дивні квіти — ромашки, бо не могла вже повернутися до рідного неба. Заревів царевич від люті, почав обривати пелюстки квітів і запитувати:— ЛЮБИТЬ — НЕ ЛЮБИТЬ? ЛЮБИТЬ — НЕ ЛЮБИТЬ? Падають пелюстки на землю, а квіти мовчать. Говорять, що хтось із людей підслухав ті слова принца і теж почав запитувати у ромашки, чи любить вона. Пройшло багато-багато часу. Та ще й досі люди запитують у ромашки:— ЛЮБИТЬ — НЕ ЛЮБИТЬ? ЛЮБИТЬ — НЕ ЛЮБИТЬ?Бабусині оповідки19* * *Стоять в полі сестрички: Жовті очка, білі повічки ЗАГАДКАЖовтенька голівонька, Біленька хустинонька,Що я за квітонька? (Ромашка)*** Росіє ця лікувальна квітка, Опріч лісів, іще в полях. Аби її добути влітку,Малі й дорослі знають шлях. Шовково коси пломеніють,Коли настоєм їх помиють. А що, скажіть, за квітка, діти?(Ромашка)***Наче сонце, серединка,Пелюстків біла хустинка. Знає бджілка і мурашка,Що звуть квіточку ...(Ромашка)(Ромашки)Я на сонце дуже схожа —Золотиста, ніжна, гожа. Я щоранку розквітаю,Промінцями всіх вітаю. Відгадати вам неважко,Що за квітка я?.. (Ромашка).

Номер слайду 20

Катерина Дишкант. РОМАШКАРомашка, із землі ввібравшиЇї щедротнії дари,Дощем обмившись,Краплі-діаманти. На пелюстках притримала собі. Долонечки до сонця простягаєНа зустріч променям,Гарячим i ясним. А на листках веселки розцвітають. Звабливим сяйвом ніжно-золотим. Марія Познанська. РОМАШКАНа стрункій, високій ніжці,Біля річки, на лужку,У косинці-білосніжціСтрів я квітоньку таку. Ясним оком жовтуватим. Усміхалася мені... Я хотів її зірвати,А бджола сказала: — Ні!Марія Овдієнко***Я чула, як ромашка небесам. Читала вірші. Боже, що за диво!У білих пелюстках туга коса. Мені приємно щоку холодила. Василь Симоненко***Цвіла ромашка в полі на межі, До сонця й вітру бісики пускала, Аж доки руки лагідні, чужі Ромашку для букета не зірвали. Ромашко! Ти п'яніла від тих рук, Ти цілувати їх була готова, Для них за біль своїх образ і мук Ти не знайшла докірливого слова. Благословляла тихо мить ясну, Коли в його потрапила тенета, А він тебе і не любив одну, А лише як прикрасу для букета. Ніна Воронюк. РОМАШКАНа ромашці білій про любов питають: Любить, чи не любить? Пелюстки зривають. Не скуби ромашку, їй цвісти весною,Говори з красою вічно мовчазною. В ромашковім полі жайвори співають,І росу пахучу ночі сповивають. Скроплена дощами, вимита водою,Це світилка чиста в косах молодої. Від весни до літа і в порі осінній. Нею пахне купіль, нею пахне сіно.І в морози зимні пелюстки ті саміЗмалював Художник у віконній рамі. Бог її плекає і вітри голублять,Як її полюбиш, то й тебе полюблять. Не скубіть ромашку, не топчіть ногами,Це любові квітка у зеленім храмі.*** Розцвіли ромашки в полі, Пишні, гарні, бо на волі, Тут очей не відірвеш, І букетик набереш.*** А квіточка моя –Це сонечка сестра. Від сонечка жовтого Йдуть білі пелюстки. Царівна я між травами Й мене так любиш ти.20 ВІРШІ ПРО РОМАШКУМарія Познанська. РОМАШКАНа лузі біля тієї доріжки, Що біжить до нас прямо в будинок, Росла квітка на довгій ніжці - Білий з жовтеньким очком. Я квітку зірвати хотіла, Піднесла до нього долоню, А бджола до квітки злетіла І дзижчить, дзижчить: "Не чіпай!"

Номер слайду 21

Науку про тварин називають - зоологія. ЦИХ ОЗНАК НЕМАЄ У РОСЛИН. НИМИ РОСЛИНИ РІЗНЯТЬСЯ ВІД ТВАРИН. ХОМ`ЯК, ТИГР, КІТ, ВОРОНА, ЧЕРЕПАХА, МУХА… - ТВАРИНИУВАГА!Прошу вас тільки не забувати: Кожна тварина варта любові. Кожного дня і кожну хвилинку. Оберігати всяку звіринку. Тільки добра їм потрібно бажатиІ намагатися не ображати. ОСОБЛИВИМИ У ТВАРИН Є ОЗНАКИ, ЯКИХ НЕ МАЮТЬ ІНШІ ОРГАНІЗМИ. ПТАХИЗВІРІ21

Номер слайду 22

Форма і розміри тіла звірів відзначаються великою різноманітністю. Звірі чудово пристосувалися до різних способів пересування, добування корму й життя у несхожих природних умовах. Серед звірів найбільше наземних тварин. Одні наземні звірі живуть у лісах, а інші — на відкритій місцевості. Є лісові звірі, які майже все своє життя проводять на деревах (білки) і влаштовують там гнізда. Напівдеревний спосіб життя — в куниць і горностаїв, які багато часу перебувають на землі, але чудово лазять по деревах. Для ведмедя, лося, оленя і козулі ліс є місцем здобування корму і надійним укриттям. У них добрий слух і нюх, а зір не надто гострий. На відкритих просторах тварин, наприклад, антилоп, рятують гострий зір та швидкий біг. Ті, що не можуть утекти (бабаки, хом’яки) — ховаються в норах. Кроти проводять все життя під землею, де зір не має значення, але гарний нюх завжди стане у пригоді.Є серед звірів тварини, які все життя проводять у водному середовищі (кити, дельфіни). На морських тварин водний спосіб життя наклав глибокий відбиток. Їхні кінцівки перетворилися на ласти. Іноді кита неправильно називають рибою. Не повторюйте цієї помилки! Інші (тюлені й моржі) у воді живляться, а для розмноження виходять на суходіл. Бобер і ондатра тісно пов’язані з водою, хоча й на суходолі проводять багато часу. ВИСНОВКИЗвірі пристосувалися до життя в різних природних умовах. Від інших тварин звірів відрізняють: високий рівень розвитку органів чуття; вигодовування малят молоком; шкіра, укрита волоссям. Звірі — найближчі родичі людей. ЗВІРІ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХНІХ ПРИСТОСУВАНЬ ДО ЖИТТЯ В РІЗНИХ ПРИРОДНИХ УМОВАХЯК ТВАРИНИ ДБАЮТЬ ПРО СВОЄ ПОТОМСТВО?Тварини піклуються про своє потомство по-різному: вилизують, оберігають, навчають ходити, літати або плавати, захищатися, годують молоком, а потім показують їстівні рослини, учать полювати. Зазвичай про дітей піклується мама, але бувають і винятки. Тварини заздалегідь обирають територію, ретельно охороняють і готують укриття для майбутнього потомства — гнізда, нори, барліг. Новонароджені дитинчата передусім потребують їжі. Самиці ссавців вигодовують своїх дитинчат молоком. Птахи впродовж декількох тижнів багато разів на день повинні вкладати в дзьобики вічно голодних пташенят корми. Новонароджені дитинчата також потребують тепла. Птахи декілька днів зігрівають своїх пташенят, поки ті не покриються пухом. Проте пташенята виводкових птахів (фазани, кури та ін.) з’являються на світ добре розвиненими і відразу ж покидають гніздо, всюди йдучи за матір’ю. Дитинчата копитних народжуються цілком розвиненими і здатними самостійно пересуватися. Матері ретельно їх вилизують і підштовхують носом, спонукаючи звестися на ноги,— інакше малюки можуть стати легкою здобиччю хижаків. Дитинчата сумчастих тварин з’являються на світ, коли у них добре розвинені тільки передні кінцівки і рот. Подальший розвиток відбувається в сумці матері. Хижаки зазвичай живуть декілька місяців разом, за цей час вони навчають малюків усього, що необхідно їм для життя: полювання, погоня, маскування, напад, оброблення спійманої туші і так далі. Королівські пінгвіни по черзі піклуються про малюка. Самиця відкладає одне яйце і передає самцеві, який і висиджує його. Самиця в цей час запасається їжею. Самиця повертається, коли малюк вилупився, а батько вирушає їсти. Малюка навчають запасати жир, плавати, кататися на животику і ходити, спираючись на хвіст. Ведмежата живуть з матір’ю 2–3 роки, разом з якою мешкають і старші дитинчата. Слони і деякі види мавп живуть з дітьми близько 8–10 років. У вихованні малюків беруть участь майже всі дорослі члени групи: старші брати, сестри, самиці без власних дітей. Вони стежать за малюками, годують їх, доглядають, грають із ними.22

Номер слайду 23

НА НАШІМ ЛУЗІА що ми бачили сьогодні!На нашім лузі, у травіі тут, і там одна по однійбіліють купки піскові. Рядочком тягнуться до річки... Хто їх зробив – чи знаєш ти?Це працювали невеличкіпідземні жителі – кроти. Вони в землі копались потай,а нагорі лишився слід.І ми дізналися достоту,куди веде підземний хід. Це їх кротячі інженерипобудували тут метро,щоб через луки, повз озераходить до станції «Дніпро». Н. Забіла«Кротик и ракета»Довжина тіла до 150 мм. Хвіст 25–40 мм, круглий на перетині, густо вкритий волоссям. Хутро оксамитове, з усіх боків чорне. Передні кінцівки широкі, більші за задні і розвернуті долонями назовні. Усі різці подібні за розмірами, значно менші від довших і гострих верхніх іклів. КРОТИ, як відомо, живуть під землею. Уся їхня будова пристосована до такого способу життя. Сильні передні лапи мають товсті кігті, які допомагають кротові рити землю. Кроти майже сліпі — навіщо під землею зір? Проте в них добре розвинені органи дотику та слуху. Тіло видовжене, голова майже зливається з тілом, має конусоподібну форму. Усе це зменшує опір під час пересування під землею. Хутро коротке, міцне, бархатисте. Воно є цінним об'єктом хутрового промислу. Живляться кроти переважно підземними безхребетними — дощовими черв'яками та комахами. Для пошуку поживи кріт і прориває свої знамениті ходи. ЗРОБИ САМКРОТОВИНИ — купи землі на поверхні ґрунту — утворюються лише при ритті глибоких ходів. Коли кріт пересувається поблизу поверхні, він риє землю, не викидаючи її нагору. Хоча ця тварина і завдає певної шкоди, поїдаючи дощових черв'яків та накидаючи у садах купи землі, вона вважається корисною, оскільки знищує багато шкідливих комах. КРІТТВАРИНА-СИМВОЛ КРІТ - символ темних сил, бо й сам «темний», тобто незрячий, та й живе в темноті - під землею. Повір'я каже, що зору кріт позбавлений через свою отруйність: щоб менше мав змоги завдати шкоди власною отрутою. Аби повернути зір, риє землю купками, бо Господь, кажуть, пообіцяв йому: коли нариє купок стільки, скільки в небі зір, то нагородою будуть очі, не менші від волових... Вважали колись: якщо кроти риють землю навколо хати, то скоро бути в цій хаті покійнику. А ще кажуть: щоб кріт не рив біля дому, не кладіть головного убора на стіл - шануйте святе, то й кріт не зашкодить вам... КОРЕСПОНДЕНТ ПОВІДОМЛЯЄДослідження останніх років показали, що у кротів досить гострий, хоч і обмежений зір. І їм найчастіше не подобається те, що вони бачать, тому що проникнення світла звичайно означає, що в нору пробрався хижак. Кріт може за одну ніч прорити тунель довжиною в 76 метрів. 23

Номер слайду 24

ЧЕРВИ ЧЕРВИ — група тварин, з тонким видовженим тілом і м'якими покривами. Червами називають декілька типів тварин, а в побуті — ще й личинок багатьох комах (гусениць та ін.). Це цікаво!Ці паразити можуть жити у печінці людини, якщо вона не буде дбати про своє здоров’я. ЛямбліїАскаріди Більшість мовознавців вбачають походження слова «черв» від старослов'янського кореня, що означав червоний колір взагалі, — можливо через червоне забарвлення кількох поширених видів, наприклад, дощового черв'яка. Інші відзначають, що, навпаки, дієслово «червити», яке означало «фарбувати в червоний колір», походить від слова «черв». БУДОВА У дощового черв'яка розрізняють головний відділ, тулубовий і анальну лопать. У передній частині є потовщення — поясок. Тіло, як і всіх кільчастих червів, поділене на сегменти, кожен з яких заповнений целомічною рідиною, яка допомагає їм витримувати тиск ґрунту над ними. Трубчаста травна система дає змогу черв'якам пропускати через неї ґрунт, збільшуючи його родючість. ТРАВЛЕННЯ Через рот у м'язисту глотку їжа потрапляє до стравоходу, куди відкриваються особливі залози, секрет яких знешкоджує ґрунтові кислоти. Потім їжа потрапляє у воло і м'язистий шлунок. Завдяки скороченням м'язів їжа перетирається і надходить до кишковика, де поживні речовини всмоктуються в кров. Неперетравлені рештки виводяться через анальний отвір. ВОРОГИ У будь-який час дня на газоні або на поляні можна побачити шпака або чорного та співочого дроздів, які, схиливши голову, прислухаються, чи немає десь неподалік під землею черв'яка. Проте спійманий дощовий черв'як може оборонятися. Щетини на його тілі й могутні кільцеві та поздовжні м'язи допомагають дощовому черв'якові утримуватися в землі. Особливо великим та сильним дощовим черв'якам інколи вдається вирватися з дзьоба птаха.    Іноді у дзьобі птаха залишається тільки шматок дощового черв'яка. Якщо це задня частина тіла черв'яка, то тварина зазвичай виживає, а втрачену частину тіла відрощує. Звичайні черв'яки стають здобиччю їжаків, борсуків, лисиць та навіть вовків. Проте їх основним ворогом є кріт, який також живе під землею. ЗВИЧАЙНИЙ ДОЩОВИЙ ЧЕРВ'ЯК Прогризає свій шлях крізь землю. Завдяки діяльності дощових черв'яків за мільйони років утворився родючий шар грунту. У дощову погоду цих тварин можна побачити на поверхні землі, проте зловити черв'яка нелегко, оскільки завдяки розвиненій мускулатурі він миттєво зникає під землею. Великий червонуватий дощовий черв'як, батьківщиною якого є Європа. Нині також широко поширений по всьому світу, завезений людиною разом із культурними рослинами. Живе у ґрунті, живиться рослинними рештками, перегноєм. РОЗМНОЖЕННЯУ червв’яків утворюється щільний кокон, в якому може міститися до 20-25 яєць. 3 кокона дуже рідко вилуплюється більше, ніж один дощовий черв'як. Ехинококк ЛЯМБЛІЇ Вегетативна форма являє собою організм грушоподібної форми. В передній частині тіла знаходяться два ядра. На тупому кінці є дископодібне вдавлення — присоска, за допомогою якої лямблія прикріплюється до епітелію тонкого кишечника. Розміри паразита 10 — 20 мкм в довжину та 5 — 15 мкм у ширину. Рух здійснюється за допомогою чотирьох пар джгутиків. В кишечнику людини лямблії утворюють овальні цисти 8 — 12 мкм довжиною та 3 — 10 мкм шириною. Захворювання виникає, коли цисти паразита потрапляють до організму людини. В кишечнику цисти розчиняються та вегетативна клітина починає розмножуватись. При лямбліозі спостерігаються дуоденіт, ентероколіт, диспепсичні розлади (нудота, печія), ураження печінки (гепатит). ЛІКУВАННЯ Найбільш ефективним методом лікування лямбліозу є метронідазол (трихопол, флагіл) і фуразолідон. Метронідазол призначають по 0,25 г 3 рази на день протягом 7 днів. Із імпортних препаратів ефективний тінідазол (по 0,15 г 2 рази на день протягом 7 днів), близький за структурою до метронідазолу. Фуразолідон приймають по 0,1 г 4 рази на добу протягом 5 днів. УВАГА! Якщо звичайний дощовий черв'як втратить кінець тіла, у нього найчастіше виростає новий. Проте ніколи з двох частин не з'явиться два дощових черв'яки. Звичайний дощовий черв'як, якого розрізають навпіл, гине. А ЦЕ МИ – ГУСЕНИЦІ!У тілі гусениці більше м'язів, ніж у тілі людини. 24

Номер слайду 25

Равлик. Молюски Молюски живуть у морях, прісних водах і на суші. Одні з них повзають на мускулистій підошві, інші зариваються в грунт. Деякі молюски активно плавають у воді.* * *Господар по стежці повзе,На собі хатинку везе. Друзі кличуть його Павлик,Звісно, це рогатий …(Равлик)РАВЛИКЛізе, лізе равлик по моріжку,виставляє равлик довгі ніжки. А на спині в равлика хатинка. Заболить у тебе, равлик, спинка!Ні, не важко равлику, не важко,бо легка хатинка-черепашка. Та зате, як поруч небезпека,равлику додому недалеко:в черепашку зразу може влізти – і вже пташці равлика не з′їсти!Н. Забіла. Кальмари. Каракатиця У популярній культурі равлики є символом неквапливості, а велетенські головоногі надихали давніх мореплавців та сучасних авторів на розповіді про морських чудовиськ. Восьминог. Равлик МОЛЮСКИ — досить великий за числом видів тип тварин. Він нараховує 130 тисяч видів. Живуть вони переважно в морях (мідії, устриці, кальмари, восьминоги), прісних водоймах (беззубки, ставковики, живородки), рідше — у вологому наземному середовищі (виноградний равлик, слизняк). Розміри тіла дорослих молюсків різних видів значно різняться — від декількох міліметрів до 20 м. Більшість із них — малорухомі тварини, деякі ведуть прикріплений спосіб життя (мідії, устриці), і тільки головоногі молюски здатні швидко пересуватися реактивним способом. Це цікаво! З найдавніших часів багато двостулкових молюсків використовувалися людиною в гастрономічних цілях. Їхні черепашки постійно зустрічаються в «кухонних купах» доісторичних людей, що жили на берегах водоймищ. У розкопках стоянок палеолітичної людини в Криму знаходять безліч черепашок мідій, устриць, гребінців і інших черепашок, якими промишляють і в наш час. М’ясо цих тварин не тільки смачне й легко засвоюється, воно має високу калорійність і містить вітаміни А, В, С, Б, а також такі рідкісні у звичайній їжі людини мікроелементи, як йод, залізо, цинк, мідь. М’ясо й стулки черепашок використовують для виготовлення кормового борошна, що додається у їжу домашній птиці, й добрив. У равлика близько 25 000 зубів. 25

Номер слайду 26

У КАЛЬМАРА розрізняють два головних відділи — голову й тулуб, на голові — десять щупалець («ніг») — вісім коротких і два довгих (ловчих), ротовий отвір і очі. Кальмар, мешканець відкритого моря, — чудовий плавець, він може мчатися під водою зі швидкістю поїзда — майже 50 км/год., використовуючи принцип реактивного руху. КАЛЬМАР — хижак, харчується в основному рибою й пропливає за її зграями тисячі кілометрів. Наздогнавши здобич, кальмар дістає її довгими ловчими щупальцями, утримує іншими щупальцями біля рота й відкушує по шматочку гострими роговими щелепами. Потім їжа перетирається в глотці за допомогою спеціальної тертки — радули. Заковтувати жертву цілком і навіть шматками кальмар не може, тому що у ньoго вузький стравохід. Увесь тулуб кальмара покриває мантія, від черепашки залишилася лише рогова пластинка на спинному боці тіла. Зникнення черепашки у головоногих пов’язане з розвитком хижого способу живлення, переходом до дуже рухливого способу життя й відповідним розвитком мускулатури. Щупальця кальмара також мають потужну мускулатуру й усаджені рядами сильних присосків. У кальмара є чорнильний мішок, вміст якого виводиться через кишку й лійку мантійної порожнини у воду. Захищаючись, молюск викидає чорну рідину й ховається за завісою, що утворилася. Кальмар здатний міняти своє забарвлення залежно від кольору дна й води завдяки пігментним клітинам, що залягають у покривах тіла. Рятуючись від погоні, кальмар може злітати в повітря й у планеруючому польоті проноситися над хвилями десятки метрів. ВОСЬМИНОГИ широко розповсюджені як у холодних морях, так і в тропічних водах, серед коралових рифів. Восьминіг (спрут) на відміну від кальмара не може довго плавати й тримається біля дна, де ховається в ущелинах скель, підстерігаючи свою здобич. Тулуб восьминога стиснутий у спинно-черевному напрямку (майже кулястий), як мішок. На голові вісім схожих одне на одного щупалець, за допомогою яких ці молюски можуть пересуватися по дну «навшпиньках», тобто на самих кінчиках витягнутих вертикально донизу щупалець. У критичних ситуаціях восьминоги, як і кальмари, рухаються реактивним способом і можуть розвивати швидкість до 15 км/год. У спрута є роговий дзьоб. З його допомогою він робить отвір, наприклад, у черепашці молюска і впускає туди токсичну слину, що розслаблює замикаючий черепашку м’яз. У глотці восьминога також є тертка, що перетирає їжу. Черепашка восьминога (точніше, її залишок) має вигляд двох хрящових паличок, захованих під шкірою спини, або відсутня зовсім. Не маючи своєї раковини, восьминоги завжди прагнуть знайти собі якийсь притулок. Вони залазять у всілякі щілини, у порожні черепашки молюсків, панцири крабів (попередньо з’ївши законних хазяїв), а також у предмети, кинуті на дно моря людиною. Дуже люблять восьминоги ховатися в посудинах з вузьким горлечком, тому що їхнє позбавлене черепашки й кістяка тіло може стискуватися і ніби просочуватися крізь зовсім маленькі отвори. У деяких країнах восьминогів навіть ловлять, спеціально розкидаючи по дну такі вузькогорлі посудини. Спрут, як і кальмар, може змінювати забарвлення, а при небезпеці випускати чорнильну рідину, яка набирає у воді форму самого восьминога, що збиває ворога з пантелику. У восьминогів є ще одне цікаве захисне пристосування — автотомія: схоплене ворогом щупальце може відірватися за рахунок сильного скорочення м’язів, які в цьому випадку самі себе розривають. Восьминоги — найбільш «розумні» серед усіх безхребетних. Вони піддаються дресируванню, мають гарну пам’ять, розрізняють геометричні фігури. Вони впізнають людей, звикають до тих, хто їх годує. КОРЕСПОНДЕНТ ПОВІДОМЛЯЄЦЕ ЦІКАВО!26

Номер слайду 27

ЛЕГЕНДА ПРО РАКА РІЧКОВОГО Рак увесь час просив Бога, аби йому дав такі величезні очі, як у вола. Господь дав йому маленькі вічка.— Їх можна причепити хіба що позаду,— сказав ображений рак. Господь залишив ракові маленькі очі, але примусив рухатись уперед хвостом. І вийшло, що ніби очі в рака позаду. Типовий представник ракоподібних — РІЧКОВИЙ РАК. Він живе на дні водойм, пересувається за допомогою довгих ніг, проте здатний і вправно плавати за допомогою хвостового плавця. Цей плавець утворений анальною лопаттю та останньою парою черевних ніжок. Річковий рак може сягати 15–20 см завдовжки. ЦІКАВІ ПОВІДОМЛЕННЯ • Існує думка, що звичайний спосіб пересування раків — задкування. Річ у тому, що раки справді вміють задкувати, але тільки тоді, коли їм загрожує небезпека.• Рак має буро-зелене забарвлення. Але варений рак червоніє внаслідок хімічних перетворень, які відбуваються з компонентами його панцира під дією високої температури. Механіз цього явища такий: покриви рака містять червоний пігмент астаксантин, який у результаті взаємодії з білками панцира стає бурим. Під час нагрівання білки руйнуються, астаксантин вивільняється і червоніє.• У романі В. Каверіна «Два капітани» один з героїв мріє зловити голубого рака, який нібито приносить щастя, але, ставши дорослим, дізнається, що голубих раків не буває. Насправді колір річкових раків буває різний — від голубого до брудно-зеленого.• Під час линяння у річкового рака часто відламуються клешні або частини ніжок. Поступово вони відновлюються, тобто відбувається регенерація. Якщо річкового рака схопити за клешню, він обламує її. Через деякий час втрачена клешня відростає.• М’язове зусилля, за допомогою якого рак відділяє клешню, називається самоскаліченням, але та частина потім відновлюється, тобто регенерує. Лобстер. ЗНАЙДЕНО НЕВІДОМІ РАНІШЕ ГІГАНТСЬКІ РАКОПОДІБНІ. Біля берегів Нової Зеландії на глибині семи кілометрів виявлено гігантське ракоподібні, про існування якого біологи до сих пір нічого не знали, передає ВВС. Найбільша особина, виявлена ​​в западині Кермадек в Тихому океані, досягає в довжину 34 см. До останніх відкриттів відносяться деякі різновиди креветок з сімейства ізоподи або морських тарганів і примітивні риби з сімейства ліпаріс, які були спіймані на глибині 7700 метрів. До класу Ракоподібні належать річкові раки, омари, лангусти, краби, креветки та безліч інших видів (близько 20 тис.). Переважна більшість ракоподібних — мешканці морів, озер, річок. Невелика кількість видів, наприклад мокриці, пристосувалися до життя на суходолі. Морські форми поширені на глибині до 5000 м. Розміри ракоподібних коливаються від часток міліметра до 1 м. Краб. Рак. Лобстер. Омар. Лангуст. Креветки Група тварини, що мають зчленований, схожий на шкарлупу скелет, який слугує їм каркасом і захистом від ушкоджень та ворогів. РакоподібніКОРЕСПОНДЕНТ ПОВІДОМЛЯЄ27

Номер слайду 28

Риби Група тварин, тіло яких вкрите слизькою лускою для кращого захисту з обтічною формою тіла. Це допомагає їм швидко рухатись у воді. Риби досконало пристосовані до життя у водному середовищі. Тіло риб складається з голови, тулуба й хвоста. Дихають риби за допомогою зябер розчиненим у воді киснем. Вони пристосувалися до плавання у воді за допомогою плавців. Для розмноження більшість риб відкладають яйця (ікру), з яких вилуплюються мальки. Риб розподіляють на морських і прісноводних: річкових, озерних і ставкових. КОРЕСПОНДЕНТ ПОВІДОМЛЯЄЦе цікаво!ПАМ’ЯТАЙ Не лови більше, ніж потрібно ( ніж можна з'їсти). РИБИ МОРЯЯК РОЗМНОЖУЮТЬСЯ РИБИ? Щойно скресне на водоймах крига, риба піднімається із зимувальних ям угору. Наближається період розмноження — нерест. Протягом нересту риби змінюють свій зовнішній вигляд. Забарвлення у самців стає яскравішим, як, наприклад, у річкового окуня. Більшість риб після нересту кидають свою ікру напризволяще. З ікринок з’являються личинки, які згодом стають мальками. Дуже багато ікри, личинок і мальків гине, тому риби відкладають її величезну кількість. МОРСЬКІ РИБИ надзвичайно різноманітні за розміром та формами. Вони населяють усі частини Світового океану і чудово почуваються: одні — біля поверхні, інші — в товщі води або й на найбільших глибинах. Риба грається на річці - вночі може пройти гроза. Риба ловить над водою мошок - на дощ. ЗРОБИ САМ28

Номер слайду 29

В'ЯЗЬ, АБО ЯЗЬ, В'ЯЗ, В'ЯЗУКА, ЯЗУХА. ЙОРЖ КРАСНОПЕРКА, АБО ЧЕРВОНООЧКА, ЧЕРВОНОПЕРКА, БОЧИЦЯ. ОКУНЬГОЛОВЕНЬТОВСТОЛОБКАРПВУСАЧ ЗВИЧАЙНИЙПЛІТКАЯЛЕЦЬ, АБО ЄЛЕЦЬ, ЯЛИЧ, КЛЮВАК, ВЕРБЛЯНИК. ГОЛЬЯН, АБО МЕРЕСНИК, ТЕРЛЯНКА, ВІЛЬХОВАНЯ, ЗДЕРКА. АМУР БІЛИЙВІВСЯНКА, АБО ПЛАВУНКА, ВЕРХІВКА. ГІРЧАК , АБО ПАДИЦЯ, ПЛОСКОВАНЯ, ГІРКОВАНЯ. ЛЯЩ, АБО ПЛОСКОВАНЯ, ДЕВЕР, ТРІСКАЧ, ШИРОКОВАНЯ. БІЛООЧКА, ГЛАЗАЧ, ДЕВЕР, КЛЕПЕЦЬ, ПІНДРА, ТРІСКАЧ, КОСАК. СИНЕЦЬ ЧЕХОНЯ, АБО САБЛЯ, ГАРДА, КОСОГОЛ. ВЕРХОВОДКА, АБО УКЛЕЙКА, ВЕРХОВОДИЦЯ, СИНЯК, ПЛОТИЦЯ, ЛОВГАНЯ, УКЛЕЯ. БИСТРЯНКА, АБО ПЛОТИЦЯ, СУХОРЕБРИЦЯ, ЛЕТЯК, БІЛЯВКА. ЛИН, АБО ЦИГАНСЬКА РИБА, ЗОЛЕЛО. В'ЮН, АБО ПІСКАРСЛИЖ, АБО ГОЛЬЯН, СЛИГАН. СОМ, АБО ГАРЧ. СОМИК КОТЯЧИЙСУДАК, АБО ШУЛЮК, ВЕРЕТЕЛЬНИК, ОСТРИШ. ФОРЕЛЬЩУКАРиби водоймищ29

Номер слайду 30

СКУМБРІЯ АТЛАНТИЧНА, МАКРЕЛЬ – риба сімейства скумбрієвих загону окунеобразних. Максимальна довжина тіла – 60 см, середня – 30 см. Тіло веретеноподібне. Луска дрібна. Спинка синьо-зелена, з безліччю чорних, слабо вигнутих смужок. Плавального міхура немає. ЩУ́КА — рід прісноводних риб, єдиний у родині Щукові. Розповсюджена у Європі, Сибіру, Північній Америці. Тіло витягнуте, спинний плавець сильно відтягнутий до хвоста, практично симетричний анальному плавнику, створюючи таким чином «лопать» — ідеальне пристосування для прискорення під час полювання. Спина темно-зеленого, або майже чорного кольору, боки смугасто-зелені або темно зеленого кольору, черево жовтувато-біле з сірими плямами. Забарвлення сильно залежить від віку та місця проживання риби. Невеликі особини (так звана трав'янка вагою до 2 кг), що живуть на мілководді, мають більш насичений зелений колір, глибинні щуки (вагою понад 2 кг) мають темніший колір. Якщо дно піщане, щука буде світлою, на мулистому дні представники виду будуть темнішими, глинисте дно дає жовтуватий відтінок. Щуки можуть досягати в довжину понад 1,8 метра, ваги — 35 кг, самиці завжди більші за самців. До їжі щука не примхлива, мальок харчується личинками і дорослими водяними жуками, клопами, бабками, пуголовками, дрібними жабами. Улюбленим кормом дорослої особини є плітка, карась, окунь, хоча основу раціону складає та риба, яка рясніє в конкретній водоймі. Коли корму немає в достатній кількості, щука поїдає своїх родичів меншого розміру. Найбільший документально встановлений та науково підтверджений вік щуки становить 33 роки. Голова є, а шиї немає,Без ніг, а далеко ходить,Очі є, а брів немає.  Чорну гадюку візьму я в руку —Вона не вкусить.  У мулі він ховається,В сметані смажиться.  Крила є, та не літає,Ніг нема, а не доженеш,Зуби є, та не порахуєш.  У воді вона живе,Дзьоба немає, а дзьобає.  У річці, у ставі, у моріЖиве і не відає горя. Дзьоба нема та дзьобає із гачків. Мушок, жучків, черв’ячків.  В річці риба проживає —Довгу морду вона має,Гострі зуби, хижу вдачу —В річці всі від неї плачуть.  У ставку найбільша злюка —Це зубаста хижа... Упіймав Івасик рибку,Але витягнути — мука!Бо сердита і велика. На гачок зловилась... МОРСЬКІ ОСЕЛЕДЦІ — зграйні планктоноїдні риби, звичайно до 33–35 см довжини. Розрізняють три види морських оселедців — атлантичний, або багатохребцевий, східний, або малохребцевий, і чилійський оселедець. (Щука)(Карась)(В’юн)(Риба)(Риба)(Риба)(Щука)(Щука)(Щука)ЗАГАДКИОСЕЛЕДЕЦЬ ПІД ШУБОЮсолона оселедець – 1 шт.; буряк – 1 шт.; морква – дві штуки; картопля – 3 шт.; цибулина – одна штука; сіль; цибуля зелена, петрушка для прикраси; майонез – 100-150 грам. Салат з консервованої скумбрії   На 1 банку консервів - 3 варених яйця, 150 г зеленого горошку, 3 цибулини середнього розміру, 250 г майонезу, зелень петрушки. Шматочки консервованої скумбрії подрібнюють, додають варене яйце, нарізане дрібними кубиками, дрібно нарізану цибулю, зелений горошок, все перемішують і заправляють майонезом. Масло з консервної банки для салату не використовують. Салат прикрашають часточками вареного яйця, гілочками зелені петрушки. КОРЕСПОНДЕНТ ПОВІДОМЛЯЄ30

Номер слайду 31

ГОРБАТИЙ КИТ. На відміну від інших китів, які воліють відкрите море, горбатий кит живе близько до узбережжя, іноді запливаючи навіть у бухти і річки. Незважаючи на свою масу в 30 тонн, це жваве тварина любить "потанцювати", висунувшись з води. КАШАЛОТ. Це велика тварина досягає до 20 метрів в довжину. Живиться переважно головоногими молюсками, наприклад кальмарами, а так само рибою. Добуваючи їжу, він може пірнати на глибину до двох тисяч метрів, де водяться гігантські кальмари, важать кілька центнерів. Кашалот може затримувати дихання майже на дві години! НАРВАВ. З-за довгого прямого зуба, схожого на ріг, нарвала неможливо сплутати ні з ким. Це доброзичлива тварина мешкає в холодних арктичних водах. КОСАТКА. Має репутацію жорстокого і дуже небезпечного хижака; насправді косатка, як і інші м'ясоїдні, нападає на тварин, якими харчується, але жодних свідчень про те, що вона нападала на людей, немає. ДЕЛЬФІН. Дельфінів дуже легко приручити завдяки тому, що вони дуже розумні і володіють винятковими здібностями до навчання. Дельфіни, як і всі китоподібні, видають багато різних звуків; цю дельфінову "мову" вивчають вчені. Дельфіни надзвичайно доброзичливі; як-то раз саме дельфін врятував людину, що потрапив в аварію, від страшних нападників – акул. СКАТ. У нього сильно сплюснуте тіло, з-за чого створюється враження, що він "літає" по воді. В основному ж скат живе на дні, на помірних глибинах, де чудово маскується. У деяких різновидів ската на спині є довгий шип, виділяючи сильну отруту. У роті, розташованому на череві, дуже багато гострих зубів. АКУЛИ. Це дуже стародавні риби; завдяки обтічній формі тіла при русі вперед акули відчувають найнікчемніше опір води, тому дуже швидко плавають. На відміну від риб, акули розмножуються, відкладаючи яйця; одні поміщають їх на дні, прикріплюючи до водоростей або скелях, у інших яйця повністю розвиваються в тілі матері, і дитинчата народжуються вже сформуваними. Серед акул є хижаки які вселяють жах, наприклад синя акула, і мирні поїдачі планктону, такі як величезна китова акула, яка, незважаючи на страхітливий зовнішній вигляд, абсолютно нешкідлива. Китова акула - найбільша риба у світі, довжина її тіла досягає 12 метрів! Синя акула вважається акулою-людожером, є чимало доказів того, що вона нападає на людей, постраждалих під час аварії, і на купальщиків. КИТОПОДІБНІ Це великі ссавці, мешканці морів і океанів. За мільйони років еволюції їх тіло придбало форму, схожу з формою тіла риб, завдяки чому вони швидко плавають. Але китоподібні на відміну від риб не можуть дихати розрідженим киснем. Їм необхідно вдихати повітря, тому вони змушені час від часу випливати на поверхню моря. Їх дитинчата з'являються на світ у воді; відразу після народження мати підштовхує їх до поверхні, щоб вони зробили перший подих. Це дуже відповідальний момент, і батьки повинні бути дуже уважні, щоб не зустрітися з хижаком. Найменший з китоподібних – дельфін, а найбільший – сіній кіт, який є самою великою твариною у світі. "Фонтан". Може здатися, що кити видихають водяні бризки; насправді те, що бачимо, – це струмінь повітря, змішаного з невеликою кількістю води. Ивасевый кіт (сейвал), горбатий і синій кити харчуються планктоном, який вони фільтрують крізь часті рогові пластинки, звані китовим вусом. Ці пластинки перешкоджають попаданню в рот великих тварин, тому таким китам не потрібні зуби. РИБА-ПИЛА. Водиться в теплих водах Атлантичного океану і в Середземному морі. Відмінна риса – довге і плоске рило з маленькими зубами, розташованими, як зуби пилки. Воно служить рибі для прочісування піщаного дна в пошуках дрібної видобутку. Зрідка риба-пила користується своїм "носом" для захисту від ворогів. ЦІКАВІ РОЗПОВІДІ СТАРОГО КИТА 31

Номер слайду 32

РИБА-КРОКОДИЛ Хоча ця рибка і відноситься до сімейства найбільш добродушних, гладити її по спинці не рекомендується, адже вона суцільно вкрита отруйними шипами. У риби-крокодила витягнуто-плеската форма тіла, дуже нагадує зубастого алігатора. Так як рибка отруйна, ихтиологам так і не вдалося встановити, чи є у "підводного" крокодила отруйні шипи на плавцях. Рибки-крокодили – досить великі істоти. Вони можуть зрости аж до метра завдовжки! Ці морські тварини відрізняються завидним спокоєм, можливо усвідомлюючи переваги своїй крокодилячій зовнішності, а зустрічаючи людей, зовсім не лякається. Рибки ведуть малоактивний спосіб життя, віддаючи весь день пролежати на пузі, зарившись у пісок, очікуючи необережну видобуток. Зустріти таких симпатяг можна на коралових рифах біля берегів Південно-Східної Азії, Австралії, в Індійському океані та Червоному морі. А так як живуть вони на відносно невеликій глибині, з ними може ознайомитися навіть початківець аквалангіст. ЛЕТЮЧІ РИБИ Летючі рибки рідко виростають до великих розмірів, адже їм важлива швидкість і маневреність. Найбільші представники цього виду можуть досягти 50 см в довжину. Найважливіша характерна особливість летючих риб – величезні грудні плавці, співмірні з довжиною тулуба. Красива забарвлення летючих риб заворожує: темно-синя спина, боки й черево сріблясті, а грудні плавці переливаються всіма кольорами веселки: вони можуть бути однотонними, прозорими, синіми або зеленими, а можуть строкатими – з яскравими смугами або плямами. Летючі риби зазвичай тримаються невеликими зграйками, як правило, до десятка особин. Ці групи складаються з близьких за розмірами риб, які належать до одного виду. Окремі зграйки часто у великі косяки, а в найбільш кормных районах іноді можна натрапити на значні скупчення летючих риб, що складаються з багатьох косяків. Меню летючих риб не сильно різноманітна: в основному вони харчуються планктонними тваринами, що живуть у поверхневому шарі, дрібними ракоподібними і крылоногими молюсками, а також личинками риб. ВУГОР ХАССІ У морях є багато тварин, схожих на рослини. У більшості випадків, це безхребетні. Але зустрічаються і рибки, яких не відрізнити від травинок! У іхтіологів навіть є спеціальний термін, що позначає скупчення таки риб - "сад вугрів". Населяють такі сади рибки, що відносяться до сімейства морських вугрів. У середньому, довжина живе в Червоному морі садового вугра сягає близько 80 см, це майже по пояс людині! Ці ледачі рибки майже не плавають. Замість цього, вони "висвердлюють" хвостом в піску вертикальну норку, куди залазять приблизно на третину, а голова і тулуб вертикально стирчать у воді проти течії. При найменшій небезпеці вугор ховається в норку. Саме тому, хвіст цих істот дуже сильний, адже щоб швидко закопатися, потрібна недюжая міць! У шкірі вугрів є спеціальні слизові клітини, секрет яких скріплює піщані стінки нори і не дає їм обсипатися. Найчастіше таких дивних морських мешканців можна зустріти на піщаному дні і схилах Червоного моря, де є недуже протягом. Колонії ледарів-вугрів часом досягають кілька сотень особин! Тим не менш, схожість з рослинами грає вугрів на руку – маскуючись під невинну травичку, вони нападають на пропливають повз маленьких рибок і планктон, не чекають каверзи з боку порослі. ЦІКАВІ РОЗПОВІДІ СТАРОГО КИТА 32

Номер слайду 33

ЦЕ ДУЖЕ ЦІКАВО! У синього кита величезне, струнке і витягнуте тіло, довжиною 26—27 м вага від 30 т і більше у дорослої особини і від 5 т до 15 т у новонародженої. Голова зверху широка і рівна, V-подібна з сильно вигнутою в сторони нижньою щелепою. Збоку виглядає плоско. Дихало помітно не виступає. З кожного боку верхньої щелепи має чорні пластини. Грудні плавники вузькі і загострені. Хвостове стебло широке із зазубленим краєм. Має 55 — 68 підщелепних горлових складок. Тіло синювато-сіре з сірими плямами різної величини і форми. Голова і нижня щелепа темні, спина і боки світліші. Як і всі китоподібні, синій кит випускає так званий фонтан: велику кількість води із дихала. Фонтан синього кита на повітрі щільний (не пухнастий), формою нагадує витягнутий вузький конус, перекинутий верхом униз. Висота фонтану сильно залежить від температури повітря і поведінки тварини, звичайні фонтани становлять 6-9 метрів. Найбільшою з коли-небудь здобутих китів, була самиця виловлена поблизу Південних Шотландських островів в 1926 році. Її довжина від розвилки хвостового плавця до кінця рила склала 33,27 метрів, маса 176 792 кілограмів. СПОСІБ ЖИТТЯ Зазвичай кити тримаються по 2—3 разом, а іноді поодинці. Мешкає переважно далеко від берегів. Переміщається із швидкістю 6 — 8 миль в годину, часто міняючи напрям. У спокійному стані тримається під водою 10 — 12 хвилин. Після глибокого занурення на поверхні з'являється зазвичай верхівка голови з дихалом. Давши фонтан, синій кит поволі і плавно згинає широку спину. Мініатюрний спинний плавник з'являється, коли голова і передня частина спини вже ховаються під водою. Кит сильно виставляє хвостове стебло у формі півкола. Хвостовий плавник не показує. Морський чорт. Ця дивовижна хижа риба заманює свою жертву, похитуючи "антеною", на кінці якої є наріст, схожий на апетитного черв'яка. Крилатка-зебра. Її ефектний зовнішній вигляд таїть в собі серйозну небезпеку - на спині у цієї риби знаходиться плавець, що виділяє отруту такий же сильний, як отруту кобри. Риба-голка. Полює абсолютно унікальним способом: вона наближається до жертви, часто ховаючись за іншими рибами, і блискавично засмоктує її в свій довгий "дзьоб". За своїми характеристиками риба-голка дуже схожа з морським коником. Корали - це маленькі тварини, в колоніях яких налічується мільйони особин, що живуть у тропічних морях, прикріпившись до їх дну. Згодом один породжений ними вапняний скелет розростається і утворює в прибережних зонах справжнісінькі коралові рифи, об які розбиваються хвилі; між берегом і кораловим огорожею море спокійніше, як в портової гавані. Морські їжаки. Купаючись в морі, потрібно бути дуже уважним, щоб не наступити на цих тварин: наслідки можуть бути найсумнішими! Рот морського їжака називається аристотелевым ліхтарем, і в ньому розташовані п'ять постійно зростаючих зубів. У одних їжаків голки короткі й часті, в інших - довгі і рідкісні. Розрізняються вони кольором. ЦІКАВІ РОЗПОВІДІ СТАРОГО КИТА Вигодовування дитинчати зовсім не легка справа для китів. Після 10-12 місяців в утробі матері на світ з'являються маленькі кити розміром до третини дорослого кита (а у випадку з Блакитним китом це 10 метрів). Мати м'язами випліскує молоко в рот дитинчаті, який міцно тримається за сосок (у китів вони є). Жирність молока китів - близько 50%, що в 10 разів більше жирності людського молока. Відповідно і дитинчата ростуть набираючи в день до 90 кілограм. Серце кита б'ється тільки 9 разів на хвилину. КИТ СИ́НІЙ АБО СМУГАЧ БЛАКИТНИЙ — вид ссавців з родини Смугачеві, підряду китовидих, або «вусатих китів». Синій кит є найбільшою відомою твариною, яка коли-небудь жила на Землі. Постраждав і страждає від китобійного промислу.33

Номер слайду 34

Група тварин з м"якою шкірою, вкритою слизом. Частину життя можуть проводити на суші, а для розмноження йдуть у воду, де й відкладають яйця (ікринки). З них вилуплюються пуголовки. Наприклад: жаби, ропухи, квакші, часничниці, кумки, саламандри, тритони. Земноводні Жаба. Ропуха. Тритон. Це цікаво!ЖАБА ЖАБА – символ скупості й самонадіяності, переоцінки власних сил та можливостей. Вона – втілення бридкої гріховності, огидного і неприємного – всього, чого не лише треба уникати, але й не спілкуватися, не зустрічатися з ним.«Дметься, як жаба» – ознака хвалькуватості, надмірної поваги до себе. Вважали її і символом підземного царства, пов'язаного з нечистим та лихим: коли жаби лізуть в домівку і кумкають – ц е до домовини, тобто вони кличуть у підземний світ когось із домашніх; навіть дорога, через яку перелізе жаба, стає нещасливою для людини. Жаба-ропуха – то перевтілена відьма. В образі жаби можуть з'являтись й інші демонські істоти, зокрема, домовик або водяник... Разом з тим, в давніх традиціях заклалось і позитивне ставлення до жаби: її використовували у лікувальних цілях, навіть проти укусів гадюки; за її допомогою очищали криничну воду і навіть викликали дощ... Часничниці Саламандра. Кумки жовточерева та червоночерева. ЗАГАДКАСкачуть на болотіЗелененькі лапки,Квакають завзято. Веселенькі …(Жабки)На Землі відомі близько 4000 видів жаб ЖАБА ОЗЕРНА Вона має видовжене тіло зі злегка загостреною мордою. Окрасою верхній частині може бути різним. Зазвичай вона зеленого кольору, проте іноді зустрічаються сірі та коричневі жаби. Все тіло покривають великі темні плями нерівної форми. У більшості представників цього виду уздовж хребта і голови проходить добре помітна світла смуга з невеликими вкрапленнями. Знизу тіло має жовтуватий або брудно-білий колір. Часто присутні і майже чорні плями. Очі золотисті. У природному середовищі живе до 10 років. Жаба озерна виростає до 17 см в довжину. Необхідно відзначити, що самці трохи менше самок, зате вони мають резонатори. У денний час періодично заходить у воду, щоб підвищити вологість шкіри, вночі ж при зниженні температури повітря жаба не піддається небезпеці висихання поверхні тіла. ЗРОБИ САМКОРЕСПОНДЕНТ ПОВІДОМЛЯЄ34

Номер слайду 35

Група тварин, тіло яких вкрито сухою лускою. Пересуваються на чотирьох ногах або плазують на череві. Наприклад, ящірка, гадюка, вуж, жовтопуз, веретільниця, черепаха. Розмножуються яйцями, але їх не насиджують. Плазуни ЖОВТОПУЗ, АБО ГЛУХАР, належить до тієї самої родини Веретільницеві. Він має велику чотиригранну голову, добре відмежовану від тулуба. Кінцівок, як і у веретільниці, немає. Жовтопуза легко впізнати за довгими складками шкіри, що починаються позаду вуха і закінчуються поблизу анального отвору, тягнучись уздовж боків. До речі, на кінці складок можна побачити невеликі, ледве помітні залишки (рудименти) ніг. Поширений жовтопуз у Криму. Живе він у норах гризунів, між корінням дерев та в інших природних схованках. Крім того, добре плаває і може заходити у воду. Жовтопуз живиться різними комахами, переважно жуками, молюсками, а також дрібними хребетними (наприклад, ящірками, гризунами) і навіть солодкими плодами. Він не кусається, легко переносить неволю. Через людську необізнаність жовтопуза часто вбивають, приймаючи його за отруйну змію. Багато цих ящірок гине під колесами автомобілів. Жовтопуз занесений до Червоної книги України. ВЕРЕТІЛЬНИЦІ повністю втратили свої кінцівки та часто сприймаються за змій. За розмірами досягають 40 — 50 см, самки дещо більші за самців. Хвіст складає біля половини довжини тіла, проте практично не відрізняється від тулуба. Ці ящірки рухаються досить повільно, їх досить легко упіймати. Як і решта ящірок, веретільніцеві скидають хвости у випадку небезпеки, збиваючи з пантелику хижаків, після чого хвіст відростає, проте не досягаючи оригінальної довжини. Ці ящірки відрізняються від змій кількома особливостями: своми повіками, яких не мають змії, маленькими отворами вух, знову яких не мають змії, та язиками, що теж є роздвоєними, але не такими довгими, як язики змій. ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО КРОКОДИЛІВ Крокодили не дарма вселяють страх багатьом, так як по суті є вижили динозаврами. Ці тварини живуть на планеті близько 250 мільйонів років. Напевно, ви і не здогадувалися, що серед нині живих представників фауни найближчими родичами крокодилів є птахи. Про це та багато іншого розкажуть цікаві факти про крокодилів. Сучасні крокодили пристосувалися до напівводного способу життя, а 3000 років тому існували сухопутні крокодили. У крокодилів в будові очей є третій прозоре віко, завдяки чому крокодил прекрасно бачить під водою. У шлунку у крокодила є гастроліти — Камені, які тварина проковтує з метою перетирання щільної їжі в шлунку. Загальна вага цих каменів може досягати 5 кг (у нільського крокодила). Крім того, ці камені дозволяють тваринам краще пірнати і триматися на воді. Доісторичні крокодили досягали в довжину 13 метрів, а зростанням були вище людини. На щелепи у крокодила є рецептори, які можуть розпізнати найменшу вібрацію у воді. Так хижак визначає перебувають тварин у воді навіть на великій відстані. У крокодилів є поняття канібалізму. Більш великі особини можуть пожирати дрібних. Крім того, якщо крокодил знаходить чужу кладку або щойно вилупилися крокодильчиків, він може безжально їх з’їсти. Таким чином, виживає тільки 1% потомства крокодилів, інші 99% виявляються з’їденими своїми побратимами, рибами і птахами. Крокодил може відрощувати нові зуби до 100 разів. Нові зуби розвиваються у крокодила в порожнистих підставах старих зубів. Крокодил може обходитися без їжі близько року. При цьому деякі довгожителі серед цих тварин можуть дожити до 100 років. У Китаї люди здавна вживали в їжу крокодилове м’ясо і відгодовували крокодилів будинку. Крокодил виконував і роль сторожового пса, так як тримали його біля входу у двір прикутим на довгому ланцюгу. Крокодили часто б’ються і наносять один одному сильні рани, але у них ніколи не виникають запалення або гангрени. Вченим вдалося встановити, чому так відбувається. Виявляється, в крові у крокодилів є антибіотик, який ефективно вбиває бактерії. КОРЕСПОНДЕНТ ПОВІДОМЛЯЄ35

Номер слайду 36

ЧЕРЕПАХАНа грядці, де росте редиска,сидить якийсь незнаний звір:на спині в нього чорна мискаі ніжки висунулись з дір. Та це ж, звичайно, черепаха!І як вона прийшла сюди?Ой черепахо-бідолахо,ти ж тут загинеш без води!Адже до річки через поле,через ярочки та горбипо-черепашачи, поволі,ти будеш лізти дві доби!... А ми цю чорну боягузку,що вся сховалась під щитом,мерщій загорнемо у хусткуі понесемо всі гуртом.І примчимо єдиним махомв кущі до річки, до води. Отут спокійно, черепахо,живи й далеко не ходи!Н. Забіла. ЧЕРЕПА́ХИ— ряд плазунів, що існує впродовж 250 мільйонів років. Містить близько 230 видів, що групуються в 12 родин і 5 підрядів, що поширені по всій землі і живуть як у воді, так і на суші. Черепахи здавна вважаються символом повільності і мудрості. Будова тварини настільки своєрідна й так відрізняється від будови інших представників класу плазуни, що їх неможливо сплутати Ростуть черепахи протягом усього життя. З віком їх ріст стає повільнішим. Живуть тварини довго. Багато видів черепах доживають до 100 років. Та це не межа. Відомий випадок, коли на Атлантичному узбережжі Франції рибалки зловили черепаху віком близько 200 років. Панцир черепах складається із спинного щита — карапакса і черевного — пластрона. Він складається із спинного черевного щитів, утворений розширеними кістками скелета. Зверху у більшості черепах панцир покритий симетричними роговими щитками. Спереду і ззаду панцир має отвори, через які тварина висуває свої кінцівки. У деяких видів рухомі частини панцира можуть щільно закривати обидва отвори (або один з них) в хвилину небезпеки. Форма панцира пов'язана зі способом життя черепах: у наземних видів він високий, куполоподібний, часто горбкуватий, у прісноводих — низький, сплющений і гладкий, у морських має обтічну краплеподібну форму. На спинному щиті виділяються шийний, хребетні, бічні і краєві щитки, на черевному — горловий, міжгорлові, плечові, грудні, черевні, стегнові, задньопрохідні, пахвові, пахові і міжкрайові щитки. Кожен щиток росте самостійно, і на ньому зростають концентричні річні кільця. У м'якотілих черепах панцир покритий зверху м'якою шкірою. Самиці відкладають яйця в глекоподібну ямку, яку вони викопують задніми ногами. Потім ямка засипається і утрамбовується зверху ударами пластрона. Яйця кулясті або еліптичні, білого кольору, покриті твердою вапняною шкаралупою. Лише у морських і деяких бокошиїх черепах яйця покриті м'якою шкірястою оболонкою. Число яєць, що відкладаються, коливається у різних видів від декількох штук до сотні. Багато черепах мають декілька кладок протягом сезону. Малюки черепахи мають розмір 3 см. Ледве з'явившись з яйця, вони поводять себе дуже активно і здатні кусатись. М'якотіла черепаха Слонова черепаха Черепа́хи. Плазуни ЧЕРЕПАХА БЕРТІ, яка живе у Великобританії, може розігнатися до швидкості 0,28 м за секунду (близько кілометра на годину). Автори книги Гіннесса називають Берті найшвидшою черепахою у світі. ЧЕРЕПАХА БЕРТІ,КОРЕСПОНДЕНТ ПОВІДОМЛЯЄ36

Номер слайду 37

Плазуни ГАДЮКА ЗВИЧАЙНАГадюки є отруйними зміями, хоча, як уже зазначалось, смертельної небезпеки для людини наші гадюки не становлять. ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ: у разі укусу змії необхідно одразу ж забезпечити потерпілому повний спокій у горизонтальному положенні. Негайно слід почати відсмоктувати отруту. Відсмоктування проводять протягом 15 хвилин (це може робити тільки особа, що не має пошкоджень слизової оболонки рота). Після цього ранку дезінфікують і накладають на неї чисту пов'язку, яку зі збільшенням набряку періодично послабляють, щоб вона не врізалася в м'які тканини. Рекомендується давати потерпілому багато пити. НЕ МОЖНА: накладати на кінцівку джгут, робити розрізи, припікання, вводити в місце укусу перманганат калію та інші сильні окиснювачі, а також травмувати рану якимось іншим чином. Алкоголь категорично протипоказаний. Поширення отрути в організмі значно уповільнюється при іммобілізації ушкодженої частини тіла шинами (як при переломі). Після цього потерпілого слід якомога швидше доставити (краще на ношах) до найближчого лікувального закладу. ГАДЮКА ЗВИЧАЙНА — змія середніх розмірів (її довжина не перевищує 1 м, а середній розмір ще менший). Колір спини варіює від сірого або червонувато-бурого до повністю чорного. Уздовж хребта тягнеться зигзагоподібна лінія. Звичайна гадюка населяє Лісову та Лісостепову зони. Живляться гадюки мишоподібними гризунами та жабами. Не відмовляються й від пташенят, особливо тих видів птахів, які гніздяться на землі. Молоді гадюки їдять комах та дощових черв'яків. Хоча гадюка досить поширена, від її укусів потерпає не так багато людей. Це пов'язано з її миролюбним характером: гадюка ніколи не нападає сама, а кусає людину лише в тому разі, якщо на неї наступили або необережно схопили рукою. Хоча її укус болючий, його наслідки практично повністю минають через 2—4 дні, а повне одужання настає не пізніше, ніж за тиждень-два. Смертельні випадки від укусів гадюк практично невідомі. Більш-менш небезпечним укус може бути тільки для дітей, особливо укушених в обличчя. Та навіть при цьому ускладнення пов'язані не стільки з укусом, скільки з неправильно наданою першою допомогою та самолікуванням. ВУЖ Це неотруйні змії, життя яких більш-менш тісно пов'язане з водою. Живляться вужі амфібіями, рептиліями, рибою, гризунами та іншими хребетними, рідше — комахами. Здобич заковтують живцем. В Україні поширені два види вужів: звичайний та водяний. ЗВИЧАЙНОГО ВУЖА легко відрізнити від інших змій за двома світлими (як правило, жовтими) плямами, розташованими по боках голови. Зрідка, правда, трапляються особини без таких плям. Ще одна характерна ознака — чорна смуга посередині світлого живота. Вуж живе у вологих місцях, переважно неподалік від води. Добре плаває, може довго знаходитися під водою. Яйця відкладає також у вологі схованки — під листя, в купи гною, нори гризунів, трухляві пні. Вужі активні вдень, уночі ховаються у сховищах, якими можуть бути нори гризунів, купи каміння, копиці сіна тощо. Часто вужі оселяються поблизу людського житла. У народі до них ставляться прихильно: вважається, що вужі допомагають боротися з гризунами. Правда, основною їжею вужів є жаби, ропухи та їхні пуголовки, тому любов до вужів пов'язана, швидше за все, з тим, що вони легко приручаються, охоче беруть запропоновану їм їжу, добре почуваються в неволі. Вуж має небагато способів захисту від ворогів, тому його охоче поїдають великі птахи та хижі ссавці. Якщо вужа спіймати, він намагається вкусити, але його укуси неглибокі і швидко загоюються. Більш ефективним способом захисту є рідина з надзвичайно неприємним запахом, яку вуж виділяє з клоаки. Іноді спійманий вуж удає з себе мертвого: розслаблює тіло, відкриває пащу і безсило звисає, висунувши язика ВОДЯНИЙ ВУЖ оливково-бурого кольору, з темними плямами на спині. Жовтих «вушок» він не має, проте на потилиці часто можна помітити темну пляму у вигляді латинської літери V. Черево жовте або червонувате, з темним малюнком. Біологічно водяний вуж близький до звичайного і відрізняється хіба що більш тісним зв'язком з водою та тим, що полюбляє рибу. Іноді може завдавати шкоди рибним господарствам. Вуж звичайний. Вуж водяний Гадюка степова. Гадюка звичайна КОРЕСПОНДЕНТ ПОВІДОМЛЯЄ37

Номер слайду 38

ВУЖВУЖ - втілення незлобливості, спокою і мудрості. Крім того, він - символ багатства, щастя для дому, де живе і плодиться, тому його не тільки не можна вбивати, а й треба оберігати. Має вуж і магічно-ритуальне значення: захисними смужками - вужами оздоблювали посуд, зображували вужа в орнаментах на талісманах, сережках, на елементах одягу та різних побутових і господарських предметів. Отже, він є і оберегом. Тому хата, де він поселиться, стає благодатною, а її мешканці - щасливими. Вуж існує у великій злагоді з природою: на весняне рівнодення виходить на поверхню після зимової сплячки, а на осіннє рівнодення - ховається, залягає на відпочинок до весни. То вуж вчить, як досягти і дотримуватись гармонії зі світом і його мешканцями... ГАДЮКАГАДЮКА - символ злоби, люті, підступності й лукавства, а також спокуси: як «гад повзучий», вона не здатна на добро - в усіх ситуаціях підступна і зла, для чого застосовує всю свою лукаву і підступну хитрість. За переказами, вона через те отруйна і страшенно люта, що проклята Богом. Тому, якщо вб'єш отруйну гадюку, то отримаєш прощення за сім гріхів... Але вона може бути і знаряддям кари Божої... Вважалось, що чорти народжуються від гадюк, а та гадюка, котра сім літ не чула людського голосу, переростає у змію. Однак, має гадюка і магічно-лікувальні якості: линовище (стара шкура гадюки) сприяє росту волосся, а дим підпаленого линовища - лікує і пастухів і худобу; гадюче м'ясо помічне від усіх недуг, а попіл спаленої гадюки рятує від укусів усякого іншого гаддя. Захист від гадюки - любисток, полин, валеріана, котрі мають бути посіяними навколо оселі чи всього обійстя; а також освячена на Великдень сіль, котрою посипають домівку... ЗМІЯЗМІЯ - символ воскресіння і смерті, глибокої мудрості та інтуїції, прихованих духовних скарбів. Здатна як до добра (зміцнювати і охороняти життєві джерела), так і до зла, якщо нею володіє диявол (стає джерелом спокуси, лукавства і підступності). НЕ ЧІПАТИ ЗМІЙ! Жодна змія ніколи перша не нападе на людину. Потрібно уникати місць, де змії люблять грітися – старі вирубки, зруйновані хати і колодязі, уступи на скелях. * * *Я в траві без ніг повзу, Жабок і зайців ловлю. Я не лагідна й не добра,Я велика чорна ...(Кобра)КОНСТРУКЦІЯОсновними конструктивними елементами повітряного змія є:натягнута на жорсткий каркас підтримуюча (аеродинамічна) поверхня з тканини або паперу;намотаний на лебідку або котушку леєр (прядивний мотузок, сталевий трос, міцна нитка);вуздечка для кріплення до змія повітряного леєра і органи стійкості. Подовжня стійкість забезпечується хвостом або формою аеродинамічної поверхні, поперечна — кільовими площинами, що встановлюються паралельно прив'язному канату, або вигнутістю і симетричністю аеродинамічної поверхні. Стійкість польоту повітряного змія залежить також від положення центру тяжіння змія. ПОВІТРЯНИЙ ЗМІЙ – улюблена розвага хлопчаків всіх часів. Його запускали триста років тому, запускають і зараз – актуальність іграшки з роками не пішла на спад. ЗАПУСКАЄМО ПОВІТРЯНОГО ЗМІЯ Змії можуть спати 3 роки поспіль, нічого не приймаючи в їжу. ТВАРИНА – СИМВОЛ38

Номер слайду 39

Головне, потрібно берегти природу і пам’ятати просте правило: «Бери  тільки фотознімки, залишай тільки сліди, вбивай тільки час.» ЗРОБИ САМОсь скакалки ми візьмемоІ стрибати розпочнемо. Всі стрибаємо тихенько На носочках, так. легенько,Ледь торкаємось підлоги –Не стомити б наші ноги. ЛІТО - ПОРА ГАРНОГО ВІДПОЧИНКУ!39

Номер слайду 40

ЛІТО - ПОРА ГАРНОГО ВІДПОЧИНКУ!40 Літо - прекрасна пора для ігор з друзями! Немає нічого кращого, ніж гратися на свіжому повітрі. Добре що варіантів ігор дуже багато!Ігри з м'ячемЇзда на велосипедіІгри з обручем і скакалкою. Мильні бульбашки. Малювання крейдоюта олівцями. Не забудь про вітаміни. Літня рухлива гра  "Я ЗНАЮ БАГАТО ІМЕН«Кількість гравців: троє і більше. Матеріали:   довга скакалка. Місце гри: ігровий майданчик. Двоє гравців беруть скакалку і починають її крутити. Третій гравець перестрибуючи через скакалку, каже «Я знаю три дівочих імені: Оля, Таня, Катруся!». (Можна розпочати гру і з хлопчачих імен.)Потім через скакалку стрибає наступний гравець. Але він має назвати вже чотири імені. Гра триває, поки хтось із гравців не назве заздалегідь обумовлену кількість імен (наприклад, десять). Перемагає найспритніший і найкмітливіший гравець. Гравці мають називати підряд або лише дівочі, або лише хлоп'ячі імена. Плутати не можна.

Номер слайду 41

Допоможуть навчитися чітко і красиво говорити, а також будуть сприяти поліпшенню дикції й пам'яті. Скоромовки Від тупоту копит пил по полю летить. На дворі трава, на траві дрова, не рубай дрова на траві двору. Всі скоромовки не перескороговоришь, не перевыскороговоришь У оси не вуса, і не усищ-ща, а у-у-сікі. Тче ткач тканини на хустки Тані. Тридцять три кораблі лавірували, лавірували, та не вылавировали. Карл у Клари вкрав корали, а Клара у Карла вкрала кларнет. Забув Панкрати Кіндратович домкрат, А без домкрату ну не підняти на тракті трактор.Інтерв'юер інтервента інтерв'ював. Чорної ночі чорний кіт стрибнув у чорний димар. Водовоз віз воду з водопроводу.Їсть Федька з горілкою редькуЇхав Грека через річку, бачить Грека - в річці рак. Сунув Грека руку в річку, рак за руку Грека - цап!Вахмістр з вахмистршей, ротмістр з ротмистршей. Брит Клим брат, брит Гнат брат, а брат Панкрати - бородатий. До Габсбургам зі Страсбурга. Не шкодувала мама мила. Мама Мілу милом мила. Міла мила не любила, мило Міла впустила. Протокол про протокол протоколом запротоколювали. Подав граблі крабові краб. Чарував волхв в хліві з волхвами. Рододендрони з дендрарію. Сорока зі скоросоковыжималкой. На горі Арарат рвала Варвара виноград. У дворі-подвір'я погода размокропогодилась. Баркас приїхав до порту Мадрас. Матрос приніс на борт матрац. У порту Мадрас матрац матроса. Порвали в бійці альбатроси. У Кабардино-Балкарії валокордин з Болгарії.41

Номер слайду 42

ПЕРЕГРІВАННЯ ОРГАНІЗМУСИМПТОМИ: Спочатку людина відчуває втому, головний біль, запаморочення, нудоту, спрагу. Пізніше – шум у вухах, задишку, прискорене серцебиття. Якщо в цей час вжити необхідних заходів, можна уникнути ускладнень. СТОРІНКА АЙБОЛИТЯ42

Номер слайду 43

ЗРОБИ САМ11 ПОГРАЙСЯ4343

Номер слайду 44

Світлофорик. Бліц-вікторина «Автомобільна»ВІКТОРИНА■ Водій машини.■ Пересування на машині або коня. ■ Робоче місце водія автомобіля. ■ Підприємство, що випускає машини. ■ П'яте у возі воно ні до чого. ■ Пристрій для зниження швидкості до повної зупинки. ■ Бублик, але не до чаю, а в руках шофера.■ Гумовий обруч на ободі колеса. ■ На що надягають шину? ■ Лазня для автомобілів. ■ Місце, де змінюють напрямок. ■ Так раніше називалося пристрій для подачі автомобільного сигналу■ Її не ставлять попереду коня. ■ Велосипед з мотором. ■ Двомісний двоколісний велосипед. ■ Місце збору пасажирів автобуса, тролейбуса, трамвая. ■ Легковий автомобіль, вироблений американською компанією «Дженерал моторі». ■ Стоїть на зупинці трамвай. Його обходять спереду чи ззаду? ■ Стоїть на зупинці тролейбус. Його обходять спереду чи ззаду? ■ Той, хто рухається повільно. Щоб тобі допомогти. Шлях пройти цей небезпечний,Горять і вдень, і вночіЧервоний, жовтий і зелений. Ми три чудові кольори,Часто бачите  нас ви, Даєм пораду добру всім,Послухайте її. Червоне, треба пам’ятати, -Іти не можна, слід чекати. Мигає жовте – не хвилюйся,Уважним будь і приготуйся. Зелене – вітер, сніг чи злива –Через дорогу йди сміливо. Якщо сигнали світлофора. Виконуєш всі чітко,Додому й в школу ти прийдеш,Звичайно, дуже швидко.44

Номер слайду 45

В перший день Прийшли ми в школу. Друзів там знайшли. Чудово!Ми прийшли у перший класІ багато було нас. В школу ж вперше ми прийшли. Будемо гарно вчитися. Друзів вірних ми знайшли. Будемо гарно гратися. Ми прийшли у перший класІ було шістнадцять нас. Цілий рік ми працювалиІ знання ми добували. Ми робили перші крокиІ веселі в нас уроки. Нас навчають баскетболуІ веселому футболу. Стрибать, бігать. В шашки гратиІ завжди перемогати. Школо, школо ти грайлива. Ти любима та красива. Ми прийшли у другий клас, Щоб навчила, люба нас. Школа нас усіх навчила І дала багато знань. Прощавай, наш любий клас!П’ятий вже чекає нас. Учні 4 класу. Прощавай, наш любий клас!45

Номер слайду 46

46 Перевір себе!■ Водій машини. Відповідь: Шофер.■ Пересування на машині або коня. Відповідь: Їзда.■ Робоче місце водія автомобіля. Відповідь: Кабіна.■ Підприємство, що випускає машини. Відповідь: Автозавод.■ П'яте у возі воно ні до чого. Відповідь: Колесо.■ Пристрій для зниження швидкості до повної зупинки. Відповідь: Гальма.■ Бублик, але не до чаю, а в руках шофера. Відповідь: Кермо.■ Гумовий обруч на ободі колеса. Відповідь: Шина.■ На що надягають шину? Відповідь: На обід.■ Лазня для автомобілів. Відповідь: Мийка.■ Місце, де змінюють напрямок. Відповідь: Поворот.■ Так раніше називалося пристрій для подачі автомобільного сигналу. Відповідь: Клаксон.■ Її не ставлять попереду коня. Відповідь: Віз.■ Велосипед з мотором. Відповідь: Мопед.■ Двомісний двоколісний велосипед. Відповідь: Тандем.■ Місце збору пасажирів автобуса, тролейбуса, трамвая. Відповідь: Зупинка.■ Легковий автомобіль, вироблений американською компанією «Дженерал моторі». Відповідь: Б'юік.■ Стоїть на зупинці трамвай. Його обходять спереду чи ззаду? Відповідь: Спереду.■ Стоїть на зупинці тролейбус. Його обходять спереду чи ззаду? Відповідь: Ззаду.■ Той, хто рухається повільно. Відповідь: Тихохода. Бліц-вікторина «Автомобільна»С.41 Прислів’я …там біди не буде!…добре – не пнися.…вірну людину. …за красу.«ЛІСОВИЧОК» № 12 СЕРПЕНЬПізнавальний журнал для веселих і допитливих. Засновано 2015р. Засновник Кушнір Н.І. Головні редактори Бородуліна І., Бережний Р., Степаненко А. Головні художники Горболисова Є., Коваленко А. Авторський колектив. Української ЗОШ I-III ступенів №13 Адреса для листування: м. Українськ вул. Первомайська 62 Журнал складено відповідно до «Навчальної програмидля загальноосвітніх навчальних закладівіз навчанням українською мовою 1- 4 класи» (2015)Затверджено МОН, молоді та спорту

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Сосова Анна
    Дякую, цікаво!
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
zip
Додано
30 березня 2018
Переглядів
1555
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку