Презентація "Плетіння"

Плетіння та його розвиток Виконав: учень 10-Б класу. Корольов Ігор

Плетіння — ремесло з виготовлення доморобних господарсько-побутових та художніх виробів з різноманітної еластичної сировини. В Україні має багаті й давні традиції, особливо на Поліссі.Інструментидекілька гострих ножівособливий гачокрогулька — пристрій для розщеплення прута на 3-4 частини.

Сировина. Для плетіння використовували гнучкі легкодоступні матеріали: лозу, кору певних дерев, насамперед молодої липи (лико) та берези (берест, луб), верболоз, хвойну та дубову скіпку, коріння ялини, сосни тощо. Із дранки — тонких фанероподібних дощечок, які відщеплювали від товстих колод, ретельно обстругували і розпарювали у печі, гнули короби для сівби — сіяники. З вужчих і тонших смужок дранки, дуба, лика плели різноманітні кошелі та кошики (наприклад, солом'яники на Чернігівщині). Останні часто робили із лози з корою. Способом плетіння виконували стіни клунь, хлівів та кошар, плоти тощо. З лози та інших матеріалів плели рибальське знаряддя. У художньому плетінні широко застосовують також трав'янисті рослини, які ростуть у воді, на берегах водойм і болотах (рогіз, ситник). Стебла соломи із жита, пшениці рідше ячменю вигідно вирізнялися золотавим кольором і глянцевим полиском. Майстра, що виготовляв кошики, так і звали — кошикар. Лозоплетінням займалися як чоловіки, так і жінки.

Збирання сировини. Для лозоплетіння сировину заготовляли двічі на рік. Годилися прути верби та черемхи. Перший термін — влітку, у липні- серпні. Ця сировина має білий колір, а кору легко зняти. Другий термін — восени, у жовтні-листопаді. Сировина має золотаве забарвлення, але кору зняти важко. Цю сировину виварювали в воді, а вже потім здирали кору. Вона й набувала золотавого кольору саме після виварювання. Сировину сортували за довжиною, товщиною та природним забарвленням. В готовому виробі комбінували, наприклад, золотаві прути з фіолетовими. Осінню сировину змочували в теплій воді і під час лозоплетіння.

Художнє плетіння це вид декоративно-ужиткового мистецтва, що означає процес виготовлення творів з природних рослинних матеріалів, інколи на ребристій основі. Плетені вироби, відомі з епохи неоліту, відзначаються легкістю і зручністю в користуванні.

Суцільне плетіння. Візерунчасте плетіння. Ажурне плетіння. Зшивання. Техніки

Суцільне плетіння. Характеризується щільністю й простотою фактури виробу, яку дістаємо шляхом переплетення навхрест вертикальних каркасних прутів з горизонтальними стрічками. Хрестикова техніка — одна з найдавніших і нагадує звичайне ткання. Залежно від способу переплітання прутів між ребрами каркаса розрізняють такі її різновиди: плетіння просте, шарами, рядами, квадратами і мотузкою.

Візерунчасте плетіння. Відзначається винятковою привабливістю поверхні виробів і дещо подібне на чиновате ткання. Найпростіший орнаментальний прийом — чергування площин — дістаємо внаслідок плетіння через два ребра каркаса — так звана шахівничка. Фактурний контраст тут інколи підсилюється контастом кольору (світла і темна лоза).

Ажурне плетіння. Характеризується оригінальною структурою й фактурою поверхні. Це відкривання певних проміжків, каркаса або рідке, вишукане плетіння, яким можна досягти великої складності ажуру на зразок мережок, мережива тощо. Ажурні фігури прекрасно поєднуються і контрастують із суцільним, густим плетінням.

Зшивання. Це техніка декоративного переплетення для з'єднання бокових стінок виробів в об'ємну конструкцію, прилаштування дугоподібних ручок та інших деталей.

ДЯКУЮ ЗА ВАШУ УВАГУ !!!!!!!!!!!!