Пляжний волейбол — популярний вид спорту, гра на розділеному високою сіткою піщаному майданчику, в якому дві команди, що перебувають по різні боки сітки перекидають через неї м'яч, як правило, руками з метою приземлити його на чужій половині і не допустити падіння м'яча на своїй половині майданчика. Пляжний волейбол розвинувся як самостійний вид спорту з класичного волейболу.
М'яч уводиться у гру гравцем, що подає. Гравець, що подає, ударяючи м'яч кистю або передпліччям, щоб він перелетів через сітку на сторону суперника. Команда має право вдарити по м'ячу тричі, щоб повернути його на сторону супротивника. Гравець не може вдарити по м'ячу двічі підряд (виключення: після блоку й при першому торканні).
Розіграш м'яча триває доти, поки м'яч не торкнеться майданчика, покине межі майданчика або команда зробить помилку. У пляжному волейболі команда, що виграла розіграш, одержує очко (система «кожен розіграш очко»). Коли приймаюча команда виграє розіграш, вона одержує очко й право подавати — це називається перехід подачі. Гравці, що подають, повинні увесь час мінятися при переході подачі. У пляжному волейболі матч грається з 2-х партій. При рахунку партій 1:1 грається третя, вирішальна партія. Перші дві партії граються до 21 очка. Команда, що першою набирає 21 очко (при різниці в 2 очка) виграє партію. При рахунку 20:20 гра триває доти, поки рахунок не досягне різниці у два очка. Тут немає обмеження рахунку. Команда, що виграє дві партії, виграє матч.
Вирішальна партія: при рахунку 1:1 після перших двох партій грається третя вирішальна партія. Щоб виграти третю партію, команда повинна набрати 15 очка при різниці в 2 очка. При рахунку 14:14 гра триває доти, поки рахунок не досягне різниці у два очка. Тут також немає обмеження рахунку.
Ігрове поле включає ігровий майданчик та вільну зону. Ігровий майданчик — прямокутник, розмірами 16×8 м, оточений вільною зоною шириною мінімум 3 м. Будь-які перешкоди, що перебувають над майданчиком повинні бути на висоті не менше 7 м від ігрової поверхні. Поверхня ігрового майданчика повинна бути покрита піском. Поверхня повинна бути на скільки можливо гладкою та однорідною, без камінців, черепашок та інших включень, які можуть поранити або травмувати гравців.
Ігрова поверхня не повинна представляти ніякої небезпеки з погляду травмування гравців.Ігровий майданчик обмежується двома бічними та двома лицьовими лініями. Ті й інші входять у розміри ігрового майданчика. Всі лінії шириною 5-, причому повинні бути такого кольору, що різко контрастують з кольором піску. Лінії повинні бути прокладені стрічками, зробленими із пружного (еластичного) матеріалу. Кріплення ліній повинні бути також зроблені з м'якого, пружного матеріалу, що не травмувати гравців.
Сітка довжиною 9,5 м і шириною 1м (±), у туго натягнутому стані, розташована вертикально по осі над центром майданчику. Висота сітки повинна бути – для чоловіків й - для жінок. На протилежні сторони сітки з боку зовнішнього краю обмежувальних стрічок прикріплюються дві антени. Кожна антена представляє собою гнучкий прут довжиною d=10 мм розмічений смугами контрастних кольорів, переважно білого і червоного, шириною 10 см та піднімається над сіткою на
Форма гравців складається із шортів або купального костюма. Майка або «топ» необов'язкові, якщо це спеціально не обговорено регламентом турніру. Гравці можуть мати головні убори. Гравці повинні грати босоніж, якщо інше не дозволено суддями. Майки гравців або шорти (якщо їм дозволено грати без майок) повинні мати номера 1 й 2. Номер повинен бути поміщений на груди (або попереду на шортах). Головний суддя може дозволити одному або декільком гравцям: а) грати в шкарпетках або в взутті; б) змінити вологу майку на суху між партіями, за умови, що остання буде відповідати регламенту турніру.
Заборонено надягати будь-які предмети, які можуть викликати травму, такі як ювелірні прикраси, значки, браслети й т.д. Гравці можуть на свій власний ризик грати в окулярах. Учасники повинні поважати рішення арбітра й приймати їх без обговорення. У випадку сумніву можна попросити пояснення
Під час матчу обом гравцям ДОЗВОЛЕНО звертатися до суддів, поки м'яч перебуває поза грою в трьох наступних випадках: а) попросити пояснення (інтерпретацію) застосованого правила. Якщо пояснення не задовольнило гравців, потрібно негайно вказати судді, що вони скористаються своїм правом після матчу записати до протоколу свою незгоду, як офіційний протест;б) попросити дозволу:- змінити форму;- уточнити номер гравця, що подає;- перевірити сітку, м'яч, поверхню піску тощо;- поправити обмежувальну лінію на майданчику.в) попросити перерву. Примітка: Гравці повинні одержати дозвіл суддів, щоб покинути майданчик. Наприкінці матчу: а) обоє гравців дякують суддям і суперникам;б) якщо попередньо було заявлено про незгоду з рішенням суддів, гравець має право підтвердити його, записавши до протоколу протест.
У матчі перемагає команда, що виграє дві партії. У випадку рахунку за партіями 1:1 команди грають третю вирішальну партію. Виграш у перших двох партіях отримує команда, що першою набере 21 очко при різниці мінімуму два очка. При рахунку 20:20, гра продовжиться до різниці у два очка (22:20,23:21 і т. д.). Обмеження рахунку немає.
Виграш розіграшу м'яча: Якщо команда не подала подачу, або не змогла повернути м'яч на сторону суперника, або зробила будь-яку іншу помилку, команда-суперник виграє розіграш м'яча з наступними наслідками:- якщо команда-суперник подавала, вона виграє очко і продовжує подавати;- Якщо команда-суперник приймала подачу, вона виграє очко і здобуває право подавати. Якщо команда відмовляється грати після того як була викликана на майданчик або не з'явилася вчасно на майданчику, вона оголошується, що не з'явилася і їй зараховується поразка з рахунком 0:2 у матчі та 0:21 у партія
Перед розминкою головний суддя проводить жеребкування в присутності двох капітанів. Переможець жеребкування вибирає: а) право подавати або приймати подачу; б) сторону майданчика, що програв приймає вибір, що залишився. У другій партії програвший жеребкування у першій партії має право вибирати варіанти а) або б). Для вирішальної партії проводиться нове жеребкування. Не існують заміни або заміщення гравців. Гравці вільні у виборі своїх позицій. Позиції гравців на майданчику невизначені.
Розіграш м'яча починається зі свистком судді. Однак м'яч перебуває в грі з моменту удару по ньому при подачі. Розіграш м'яча закінчується зі свистком судді. Однак, якщо свисток пішов внаслідок помилки, м'яч перебуває поза грою з моменту здійснення помилки. М'яч вважається «на майданчику», коли він торкається ігрової поверхні, включаючи обмежувальні лінії. М'яч вважається «за», коли він: а) падає на майданчик за межами обмежувальних ліній (не зачіпаючи їх);б) торкається якихось об'єктів за межами майданчику, стелі або людини, що не бере участь у грі;в) торкається антен, тросів, стійок або сітки за межами обмежувальних стрічок і антен;г) повністю перетинає вертикальну площину сітки, цілком або частково перебуваючи за межами площини переходу м'яча через сітку під час подачі або після третього торкання команди.
Кожна команда має право виконати максимум три торкання, щоб повернути м'яч через сітку. Торкання команди включають не тільки навмисні торкання м'яча гравцем, але також і ненавмисні торкання м'яча. Коли два гравці однієї команди торкаються м'яча одночасно, це вважається як два торкання, за виключенням під час блокування.
Якщо два гравці однієї команди одночасно намагаються дотягтися до м'яча, але тільки один торкається його, то це вважається як одне торкання. Якщо гравці при цьому зіштовхуються, то це не вважається помилкою. М'яча можна торкатися будь-якою частиною тіла. М'яча можна тільки торкнутися, не можна його захопити або кинути. М'яч може відскочити в будь-якому напрямку.
Помилки при грі м'ячем:чотири торкання: команда торкається м'яча чотири рази, перш ніж повернути м'яч на сторону суперника;удар з підтримкою: гравець користується підтримкою партнера по команді або якій-небудь конструкції;затримка м'яча: гравець не торкається м'яча чисто, виключення становлять захисні дії від сильно спрямованого удару або коли одночасні торкання двох суперників над сіткою приводять до короткочасної «затримки м'яча»;подвійне торкання: гравець торкається м'яча двічі підряд або м'яч торкнувся різних частин його тіла послідовно.
М'яч, посланий на майданчик суперника, повинен пройти над сіткою в межах площини переходу. Площина переходу — це частина вертикальної площини сітки, обмежена в такий спосіб: а) знизу-верхнім краєм сітки;б) з боків, антенами їх нім уявлюваним продовженням;в) зверху-стелею або якимись об'єктами (якщо вони є). При блокуванні той, що блокує може торкнутися м'яча по іншу сторону сітки, за умови, що він не заважає грі суперника до або під час нападаючого удару.
ТАЙМ-АУТ — це правильне переривання гри, продовжністю 30 секунд. Кожна команда може мати максимум два тайм-аути в партії. Прохання гравці про тайм-аут можуть подавати показом відповідного жесту тільки тоді, коли м'яч перебуває поза грою до свистка, що дозволяє подачу. Тайм-аути можуть надаватися один за іншим без поновлення гри, щоб покинути ігрове поле, гравці повинні одержати дозвіл суддів.
Не правильні дії команди, які затягують продовження гри, є затримкою і включають: а) продовження перерви після вказівки відновити гру;б) повторення неправильного прохання в одній і тій же партії; в)затримка гри (при нормальних ігрових умовах час від закінчення розіграшу м'яча до свистка на подачу неповинне перевищувати 12 секунд). За першу затримку в партії команда карається ПОПЕРЕДЖЕННЯМ ЗА ЗАТРИМКУ.
