Презентація по Лінгводидактиці

НПУ ім. М. П. Драгоманова. НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ Презентація на тему «Лінгводидактика» Студентки 2 курсу групи 22зан МСО Михайлової Марини Сергіївни

Розвиток лінгводидактики як методичної науки здійснюється завдяки таким ученим-докторам:

Українську лінгводидактику збагачують і розвивають учені-лінгвісти:

Інтенсивний розвиток української лінгводидактики забезпечують не тільки ті зміни, що відбулися в нашій державі, але й бажання вчених досліджувати її проблеми, усвідомлення необхідності наукових пошуків. Якщо на початок 90-х рр. минулого століття було всього чотири доктори педагогічних наук — українських лінгводидактів, то нині вже маємо цілу плеяду талановитих вчених, докторів і кандидатів педагогічних наук, які плідно працюють у галузі української лінгводидактики й успішно її розвивають.

Лінгводида́ктика — розділ педагогіки, що розробляє теорію освіти, навчання й виховання Лінгводидактика — «термін, що вживається на позначення функціональної частини методики, в якій досліджуються закономірності засвоєння мови, розв'язуються питання змісту курсу на основі лінгвістичних досліджень, вивчаються труднощі засвоєння мовного матеріалу та їх причини, визначаються принципи і методи навчання, шляхи і засоби формування комунікативної компетенції». Уже понад століття розвивається лінгводидактика (методика навчання мови) як наука в Україні, хоча термін з'явився в 1969 р. завдяки російському вченому М. Шанському«Українська лінгводидактика» — наука, що досліджує зміст, форми, принципи, способи і засоби навчання української мови як рідної і як державної. І хоча вона спирається на загальнодидактичні засади, на яких будується навчання мови взагалі, усе ж має низку особливостей, що випливають із згаданих вище документів, і спирається на вироблені вченими концептуальні засади.

Сучасна українська лінгводидактика досліджується на різних рівнях, тому активно формуються нові її галузі:

В українській лінгводидактиці проблема мовної особистості виникла на концептуальному рівні , а далі почала досліджуватися вченими-лінгводидактами і поступово реалізовуватися у практиці вчителів-словесників та викладачів вищої школи. Традиційно в методиці української мови визначають такі аспекти її навчання:

Кожний з цих підходів вимагає нового трактування

“Українська лінгводидактика” – наука, що досліджує зміст, форми, принципи, способи і засоби навчання української мови як рідної і як державної. І хоча вона спирається на загальнодидактичні засади, на яких будується навчання мови взагалі, усе ж має низку особливостей і спирається на вироблені вченими концептуальні засади.

До найголовніших концептуальних засад відносимо такі :

Сучасна українська лінгводидактика досліджується на різних рівнях, тому активно формуються нові її галузі

Однак сучасна українська лінгводидактика на шляху свого поступу й надалі потребує постійної уваги вчених-дослідників й учителів-практиків. Приємно констатувати, що українська лінгводидактика активно розвивається, поповнюється новими науковими дослідженнями. Вона йде у фарватері зарубіжних методик навчання мови, спирається на надбання європейської та вітчизняної дидактики, але має своє національне обличчя й виконує завдання, що ставить перед нею Українська держава