На здійснення асиміляції витрачається певна кількість енергії. Джерелом цієї енергії є сонячне світло (для більшості автотрофів) або енергія хімічних зв’язків сполук,що містяться у поживних речовинах, які поглинаються з довкілля (для гетеротрофів). Прикладами реакції асиміляції є процеси синтезу амінокислот, моносахаридів, жирних кислот, нуклеотидів, полісахаридів, білків, нуклеїнових кислот, АТФ тощо.
Автотрофи - організми, що синтезують із неорганічних речовин (головним чином води, діоксиду вуглецю, неорганічних сполук азоту) всі необхідні для життя органічні речовини, використовуючи енергію фотосинтезу (фототрофи — всі зелені рослини) чи хемосинтезу (хемотрофи — деякі бактерії). Назад
Гетеротро́фи — організми, що потребують органічних сполук, як джерела вуглецю, для росту й розвитку. Гетеротрофи відомі як консументи або споживачі в харчовому ланцюжку. Гетеротрофи є протилежністю автотрофам, які використовують неорганічні речовини, вуглекислоту або бікарбонат, як єдине джерело вуглецю. Назад
Процеси дисиміляції ґрунтуються на реакції безкисневого розщеплення складних сполук до простіших або на реакції окиснення. Обмін речовин в окремих клітинах і всьому організмі неможливий без відповідних перетворень енергії. Енергія, що виявляється внаслідок процесів дисиміляції, може переходити в різні форми: теплову, енергію світла (біолюмінісценції: жуки-світлячки, яких неодноразово можна поспостерігати літніми вечорами), механічну (забезпечує рухи тощо.) Частина вивільненої енергії запасається у вигляді хімічних зв’язків, що виникають між залишками ортофосфатної кислоти в молекулах АТФ. Процеси розщеплення сполук не завжди врівноважені процесами їхнього синтезу. Так, в організмах, які розвиваються, процеси синтезу переважають над процесами розщеплення. Завдяки цьому накопичуються необхідні сполуки і забезпечується ріст організмів. Для більшості організмі, які населяють нашу планету, основним джерелом енергії є сонячне світло, завдяки якому прямо чи опосередковано задовольняються їхні енергетичні потреби. Але різні групи організмів можуть безпосередньо отримувати енергію ззовні різними шляхами.
Аденозинтрифосфат або аденозинтрифосфорна кислота — нуклеотид, який містить аденін, рибозу та три фосфатні групи. У реакціях, що протікають в клітині, АТФ бере участь у вигляді Mg²⁺-комплексу. АТФ є головним донором енергії, яка використовується безпосередньо, а не є формою запасання енергії