ПОСТІМПРЕСІОНІЗМ (ФР. POSTIMPRESSIONISME) — НАПРЯМ В ОБРАЗОТВОРЧОМУ МИСТЕЦТВІ. ВИНИК У 1880-Х РОКАХ. ХУДОЖНИКИ ЦЬОГО НАПРЯМКУ НЕ ДОТРИМУВАЛИСЯ ТІЛЬКИ ЗОРОВИХ ВРАЖЕНЬ, А ПРАГНУЛИ ВІЛЬНО ТА УЗАГАЛЬНЕНО ПЕРЕДАВАТИ МАТЕРІАЛЬНІСТЬ СВІТУ, ВДАВАЛИСЯ ДО ДЕКОРАТИВНОЇ СТИЛІЗАЦІЇ. ДО ВИДАТНИХ ПРЕДСТАВНИКІВ ПОСТІМПРЕСІОНІЗМУ В ЖИВОПИСУ ВІДНОСЯТЬСЯ ВІНСЕНТ ВАН ГОГ, ПОЛЬ ГОГЕН, ПОЛЬ СЕЗАНН, АНРІ ТУЛУЗ-ЛОТРЕК.
Ві́нсент Ві́ллем ван Гог (нід. Vincent Willem van Gogh; [ˈvɪnsɛnt vaŋˈɣɔx]; 30 березня 1853 — 29 липня 1890) — нідерландський художник—постімпресіоніст, який є однією з найвідоміших і найвпливовіших постатей в історії західного мистецтва. За трохи більше як десятиліття створив близько 2100 художніх робіт, у тому числі близько 860 олійних картин, більшість з яких датовані останніми двома роками його життя. Роботи включають пейзажі, натюрморти, портрети та автопортрети, і характеризуються сміливими кольорами, а також драматичним, імпульсивним та виразним малярством. Його творчий спадок мав величезний вплив насамперед на французький живопис. За свого життя ван Гог не зумів здобути комерційного успіху, і у віці 37 років, після років психічної хвороби, депресії та бідності вчинив самогубство.
У Ван Гога було п’ятеро братів і сестер. Таким же ім’ям, Вінсент, батьки хотіли назвати свого першого сина, який народився на рік раніше, але помер в перший же день. У великого художника був дуже тісний зв’язок з молодшим братом Тео. Він був йому не тільки братом, але і дуже близьким другом, якому за все життя Вінсент Ван Гог відправив понад 900 листів. Тео Ван Гог пережив Вінсента всього на півроку — смерть брата дуже його підкосила.
Вінсент ван Гог народився 30 березня 1853 року в Грот-Зюндерт ( Голландія). Він був найстаршою дитиною в сім'ї пастора, з дитинства показав свою суперечливість: домашні запам'ятали його як норовливу і важку дитину, а поза сім'єю він був тихим, серйозним, милим і скромним. Спочатку він навчався в сільській школі , потім вдома, у гувернантки, а в 11 років його відправили на навчання до інтернату. Відірваність від сім'ї справила на нього гнітюче враження, що відбилося на всьому подальшому житті. У 15 років він кидає навчання в інтернаті і повертається додому. Любов до живопису зародилася у Вінсента, коли він почав працювати дилером в художньо-торговельній фірмі дядька. Він був досить успішний на цій роботі і в 20 років став заробляти більше свого батька. Він починає розбиратися в живопису і цінувати його. Печаль ніколи не скінчиться.
Незабаром його спіткала невдача у коханні. Розчарування позначилося на роботі — він втратив до неї інтерес і звернувся до Біблії. Життя круто змінилося. Ван Гог побував вчителем, продавцем книг, проповідником у найбіднішому шахтарському районі ... Величезну допомогу художнику надавав його брат Тео. Він не тільки допомагав йому в матеріальному плані, але й був цінителем його творчості. Одним з перших вчителів ван Гога став голландський майстер Мауве. У 1885 році світ побачило знамените полотно «Їдці картоплі». Воно написано темними відтінками і, як і на інших картинах, центральним об'єктом є людина з її емоціями і переживаннями.
Вінсент сказав про неї так: «Я намагався підкреслити, що люди, які їдять картоплю при світлі лампи, риють землю тими ж руками, які кладуть у тарілку; … те, як вони чесно заробили свою їжу. Я хотів передати враження від побуту людей, який відрізняється від нашого. Тому я зовсім не очікую, що всім сподобається або всі будуть захоплюватися».
Сучасники не розуміли творчість Вінсента ван Гога – як і його самого. Навіть зараз ми підозріло ставимось до людей, які вважають природу живою, а її об’єкти – такими, що мають душу. А художник вірив, що квітка, камінь і навіть космос – все на світі має душу, і саме це змушує його картини «оживати». Ван Гог не мав повноцінної художньої освіти і прийшов до живопису вже в зрілому віці. Період його творчої активності – 10 років, які перевернули художній світ догори дригом. «Арлезіанка» (1888)
Натюрморт: 15 соняшників у вазі (1889)Ван Гог дуже любив зображати на своїх полотнах соняшники. Соняшники — це улюблені квіти художника. Він вважав їх символом тепла і дружби. Є версія про те, що Ван Гог планував прикрасити яскравими картинами з жовтими квітами тьмяні стіни свого будинку, про що писав у листах до брата.
За своє коротке життя художник намалював близько 2 тисяч полотен. Більша частина з них збереглася і наразі коштує космічні гроші. А сам Ван Гог вважається найбільш «вартісним» художником – до списку 25 найдорожчих картин світу входять аж 5 його робіт. При цьому першість утримують зовсім не «Соняшники» чи «Іриси», а написаний в 1980 році «Портрет доктора Гаше» - лікаря з божевільні, де провів свої останні роки Вінсент ван Гог. 1990 року картина пішла з аукціону за 82.5 млн доларів. А на сьогодні оцінюється майже в 150 млн.
Видатний художник Вінсент Ван Гог. Ван Гог писав свої картини дуже швидко, особливо це спостерігалося в останні роки його життя: картина могла бути написана за 2 години. Сам він на це рахунок говорив, що він пише картини за 2 години, але працює роками, щоб за ці 2 години зробити дійсно щось вартісне. Все своє життя видатний художник не міг всидіти на місці, тому постійно міняв місце проживання. За деякими даними, він переїжджав кожні 2 роки, а іноді й частіше.
Музей ван Гога (Нідерланди)На початку XX століття зацікавлення до робіт ван Гога у світі значно зросло. Однією із найвідоміших цінителів і збирачів робіт ван Гога стала Гелена Креллер-Мюллер. Вже у 30-х роках у неї у колекції нараховувалось близько 80 полотен і 200 малюнків. Нині ці роботи знаходяться у Музеї Креллер-Мюллер у місті Оттерло (Нідерланди).
Ван Гог. На порозі вічностікопродукційний фільм 2018 року, поставлений режисером Джуліаном Шнабелем за сценарієм, написаним ним спільно з Жан-Клодом Карр'єром. У стрічці йдеться про останні роки життя нідерландського художника Вінсента ван Гога, якого зіграв Віллем Дефо.[1] Світова прем'єра фільму відбулася 3 вересня 2018 року на 75-му Венеційському міжнародному кінофестивалі, де він брав участь в основній конкурсній програмі.[2][3] Стрічка з'явилася в українському прокаті з 3 січня 2019 року.[4]
Людина приходить у світ не для того, щоб прожити життя щасливо і навіть не для того, щоб прожити його чесно. Вона приходить у світ для того, щоб створити щось велике для всього суспільства, для того, щоб досягти душевної висоти і піднятися над вульгарністю існування майже всіх своїх побратимів. Я заплатив життям за свою роботу і вона коштувала мені половини розуму. Я не можу зробити так, щоб мої картини самі продавалися. Але прийде час, коли люди зрозуміють, що вони вартують більше, ніж фарба, витрачена на них.