Залежно від призначення побутові хімікати поділяють на групи,яких нині нараховується майже 20:-мийні засоби;-засоби особистої гігієни;Засоби догляду за житломі предметами побуту;-засоби догляду за автотранспортом;-лакофарбові засоби;-дезинфікуючі засоби;-засоби для чищення;-засоби догляду за садом і городом;-клеї;-парфумерія і косметика
За ступенем небезпеки, яку вони можуть мати для людей під час застосування, побутові хімікати можна поділити на чотири групи:безпечні побутові хімікати (синтетичні мийні засоби, мінеральні добрива);побутові хімікати, що виявляють певну небезпеку (засоби для вибілювання, дезінфекції);вогненебезпечні побутові хімікати (бензин, уайт-спірит, гас, ацетон);отруйні побутові хімікати.
Вплив небезпечних компонентів побутової хіміїАміак (у нашатирному спирті ): подразнення дихальних шляхів і слизових оболонок очей, хімічний опік шкіри. Ацетон (у розчинниках, авто-косметиці): пригнічує ферментативну функцію організму,змінює формулу крові. Здатен викликати хронічне отруєння. Триклозан (у пральному порошоку, милі, зубній пасті): здатний перетворюватияь на диоксин, який накопичується в організмі.
Хлор (у відбілювачах, рідких гігієнічних засобах для туалетів, миючих засобах для ванн): запаморочення, перепади кров’яного тиску, біль у грудях, важкий кашель, запалення слизистої носу. Загострення захворювання серцево-судинної системи, атеросклерозу, анемії, гіпертонії, алергії, негативно впливає на стан шкіри, волосся, нігтів, зубів.
Гліколь (у засобах для чистки скла, миючих засобах, антифризах): впливають головним чином на центральну нервову систему та нирки. Синтетичні мускуси (у косметичних засобах, милі, освіжувачах повітря): накопичуються у тканинах, порушують роботу імунної системи та гормональну функцію організму. Хлоридна кислота (у засобах для видалення іржі та вапна. ): першіння в горлі, сльози, кашель, головний біль, катар верхніх дихальних шляхів, руйнація зубів.
Багато волокон здатні електризуватися,тобто накопичувати електричні Заряди. Ця здатність властива таким волокнам,як нітрон,лавсан,ацетатне,а також капрону,частково шерсті і шовку. Для запобігання електризації виробів із синтетичних тканин доводиться користуватися АНТИСТАТИКАМИ. Цікаво,що льняні та бавовняні тканини поглинають вологу,а це сприяє стіканню електричних зарядів,тому вони не електризуються.
У побутових хімікатах для чищення посуду,раковин,газових плит і кахлю містяться тверді інертні речовини-абразиви,які полегшують механічне руйнування твердих забруднень, і дезінфікуючі компоненти. Зокрема,як абразив можt використовуватись порошок доломіту. Ca. CO3*Mg. CO3, а як знезаражувальна речовина- хлоринол. Узагалі,Хлор є тим хімічним елементом, атоми якого вхадять до складу багатьох дезінфікуючих засобів.
Клеї – це полімери чи сполуки на їх основі,які застосовують як побутові хімікати для з’єднання різних матеріалів. За природою основного компонента розрізняють неорганічні,органічні та елементорганічні клеї:а) неорганічнірідке скло(водні розчини натрій силікату і калій силікату) використовують для склеювання целюлозних матеріалів;клеї-фріти(містять оксиди лужних і лужноземельних металічних елементів)застосовують для склеювання металів і кераміки;б)органічні- композиції на основі природних полімерів тваринного(колаген,альбумін,казаїн)або рослинного походження(камеді,смоли,крохмаль,декстрин,натуральний каучук тощо) використовують для склеювання деревини,паперу,шкіри,текстилю, і синтетичних, для виготовлення яких використовують більшість промислових полімерів;
в)елементорганічні –виготовляють на основі кремнійорганічних,бороорганічних,металорганічних та інших полімерів. Клеї цієї групи надзвичайно міцні,термостабільні(витримують короткочасне нагрівання до 100 С і більше, а також тривале нагрівання до 400-600 С),їх використовують для склеювання металів,графіту,термостійких пластмас.
Лаки і фарби –рідкі та пастоподібні суміші,призначені для створення покриттів на поверхні різноманітних виробів. Вони можуть бути:безбарвні та кольорові;прозорі(оліфи і лаки) та непрозорі(грунтовки,шпаклівки,фарби). Крім основного компонента – речовини,яка утворює плівку,- можуть містити розчинники,пігменти,різноманітні наповнювачі.
Правила поводження з побутовими хімікатами. Перш ніж використати будь-який препарат побутової хімії, треба ознайомитися з інформацією про його склад і способи застосування. Витрачати хімікати треба акуратно й економно, а упаковки викидати тільки в баки для сміття. Не можна споживати їжу, пити воду та палити в приміщенні, якщо в повітрі є хімікати. Усі побутові хімікати потрібно обов’язково зберігати у спеціально відведених і недоступних для дітей місцях.
Ні в якому разі не можна:використовувати тару, що залишилася після побутових хімікатівпереливати і пересипати побутові хімікати в інший посуднюхати невідомі побутові хімікатиперевіряти невідомі побутові хімікати на дотикпробувати побутові хімікати на смак змішувати будь-які побутові хімікати на свій розсуд, підпалювати їх.
Ознаки отруєння препаратами побутової хіміїОзнаки отруєння залежать від шляху надходження хімікатів до організму. У разі потрапляння їх у шлунок спостерігаються нудота, сильне виділення слини, неприємний смак у роті, блювота. Якщо відбулося вдихання хімікату з повітрям, тоді з’являються нежить, дряпання в горлі, кашель. Після потрапляння хімікатів на шкіру характерні свербіж шкіри, почервоніння, висип.
Перша невідкладна допомога у разі отруєння побутовими хімікатами. Якщо препарат потрапив у шлунок, необхідно негайно викликати «швидку допомогу». До її приїзду потрібно викликати у потерпілого блювання, дати випити дві-три склянки води кімнатної температури. Після цього дати випити рослинну олію, молоко, збитий яєчний білок або білкову воду. Якщо отруєний утратив свідомість, його треба покласти на бік.
Уразі запорошення очей чи потрапляння в них бризок їдких речовин не і можна терти очі! Необхідно промити їх водою. При опіках шкіри із потерпілих знімають одяг і протягом 10-15 хв ретельно промивають водою місце ураження. Після цього необхідно нейтралізувати хімічну активність речовини, що спричинила опік. Рану від дії кислоти промивають лужним розчином (мильною водою чи розчином питної соди).