Презентація "Подорож в історію архітектури"

Вчитель образотворчого мистецтва Маринського закладу повної загальної середньої освіти Горностаївської селищної ради Херсонської області Ланевич Тетяна Михайлівна

Види архітектури - Об'ємні споруди: житлові будівлі громадські будівлі промислові будівлі. Ландшафтна Садово-парковий комплекс Містобудівництво: планування нових міст реставрація та оновлення старих районів

Мова архітектури Конструкція (матеріал, міцність, опір, тектоніка) Ритм (горизонтальний, вертикальний) Форма – зовнішній контур споруди (проста, складна, симетрична. асиметрична) Масштаб Пропорції

Менгіри Стоячі камені довгастої форми Великий скельський менгір, Крим

Скельський менгір Байдарська долина

Менгіри – таємниця Кіровогдщини

Дольмени Декілька стоячих каменів, накритих зверху, мов дахом, великою кам'яною плитою, що створює стоєчно-балочну конструкцію

Дольмен Сили Духу

Дольмен Скала фей

Кромлехи Споруди, які утворені менгірами, встановленими по колу

Найдавніші кромлехи

Кромлех села Ешера Гудауського району

Хенджі Один із типів кромлехів, мегаліти розташовані кільцем або кількома кільцями

Стоунхендж

Тайський Стоунхендж

Піраміда Джосера Першу ступінчасту піраміду Джосера збудував на початку ІІІ тис. до н.е. архітектор Імхотеп. Вона являла собою п'ять масштабів різного розміру, поставлених один на одний, і мала висоту 30 метрів.

Великі піраміди Згодом були збудовані три Великі піраміди, що належали фараонам Хеопсу, Хефрену і Мікеріну. Висота найбільшої з них – піраміди Хеопса – сягає майже 147 метрів.

Піраміда Хефрена

Піраміда Хеопса

Піраміда Мікеріну

У ХV-ХІІІ ст. до н.е. єгиптяни застосовували колони трьох типів пальмоподібні, папірусоподібні і лотосоподібні, - вони зустрічаються в Луксорському та Карнакському храмах

Луксорський храм

Карнакський храм

Стародавня Греція Великого розквіту набуло мистецтво архітектури в VІІ ст. до н.е. Склався особливий тип будови – периптер. Який ліг в основу грецької храмової архітектури. Периптер – прямокутна в плані споруда, з усіх боків оточена колонадою. Храми ставилися небесним богам.

Усупереч поширеному уявленню грецькі храми не були зовсім білими, якими ми їх бачимо зараз. Верхні частини розфарбовувалися в червоний та синій кольори. Широко використовувалася позолота. Розфарбовувалась також скульптура, якою любили прикрашати храм.

Грецькі ордери Слово “ордер” означає порядок, певну спів розмірність окремих частин споруди. Доричний ордер – приземкуватий, символізував мужність та силу. Стовбур прорізаний жолобцями-канелюрами, зверху колона закінчувалася капітеллю. Іонічний ордер – вищий за доричний. Канелюри оздоблені двома спіралеподібними завитками. Цей ордер порівнюють зі стрункою жіночою постаттю. Коринфський ордер – класичний. Цей ордер – втілення тендітної постаті юної дівчини. Капітелі мають вигляд корзини з візерунчастого листя.

Доричний ордер

Вхід акцентований колонами доричного ордеру

Іонічний ордер

Коринфський ордер

На високому пагорбі, у самому центрі Афін, стояв мармуровий Акрополь – “Верхнє місто”, неприступні стіни якого захищали афінян від загарбників. Тут же були найкрасивіші храми Стародавньої Греції і серед них знаменитий Парфенон – класичний периптер, оточений 46 доричними колонами. Грецький храм за ІІІ-ІV сторіччя пройшов шлях від найдавнішого наоса до храму класичного типу. Греки досягли повної гармонії між будівлями та природою.

Парфенон

Стародавній Рим Давньоримські зодчі впровадили в архітектурне мистецтво такі важливі елементи, як купол і кесони. Пишними, розкішно оздобленими спорудами римські архітектури прославили могутність Риму. Від греків римляни запозичили таку важливу деталь, як кругла арка, яка лягла в основу суто римських споруд – арочних мостів та водопроводів-акведуків. Використання круглої арки при спорудженні мостів дозволяло збільшити відстань між його опорами і значно зменшити навантаження.

Акведук

Міст

Від греків римляни перейняли архітравно-балочну систему і ордери. Вони використовували у своїх спорудах три класичні грецькі ордери та створили два нові – композитний і тосканський. Пропорції композитного ордера у всьому збігаються з коринфським, однак капітель коринфського стилю може бути ускладнена чотирма іонічними валютами. Тосканський – варіант доричного ордера, який порівняно з грецькими має більш важкі й приземкуваті пропорції, стовбур колон не має канелюр, фриз гладкий, не прикрашений барельєфами.

Композитний ордер

Тосканський ордер

Амфітеатр Суто римська споруда. Ряди для глядачів замикаються в кільце. Амфітеатр призначений для масових видовищ. Найвідомішою пам'яткою такого типу є амфітеатр Флавіїв, який нащадки Риму назвали Колізеєм, що означає “величезний”. Колізей міг вмістити одночасно 56 тисяч глядачів

Колізей

Римський Пантеон Римський Пантеон – храм всіх богів – дуже своєрідна споруда. В основу його конструкції покладений цегляний каркас, залитий римським бетоном. Це приміщення розділене нішами, в яких були встановлені статуї богів. Ніші роблять монолітну бетонну товщину витонченою. Пантеон увінчує могутній купол . Його розміри не були перевищені до ХХ ст.

Римський пантеон

Візантійська архітектура Виникла після 330 р. н.е. За зразок для християнської церкви були взяті не культові споруди, а будівлі світського призначення – базиліка. Базиліки були місцем громадських зборів. Візантійська церква мала простий і водночас шляхетний зовнішній вигляд. Стіни складалися з цегли, яка чергувалася з каменем.

Інтер'єр – казково розкішний. Стіни прикрашені мозаїкою, яка зображувала християнських святих. У 537 р. в Константинополі побудований храм святої Софії. Від нього ведуть своє походження хрестово-купольні храми – тип, що починаючи з ІХ ст. стає панівним у Візантії і згодом, разом з християнством, приходить на Русь.

Храм святої Софії

Десятинна церква В Києві, споруджена за наказом Володимира Святого

Софія Київська Побудована за наказом Ярослава Мудрого у 1037-1054 р.р. Зразком для неї були візантійські церкви, але вже виявляються своєрідні національні риси, враховується навколишній краєвид. Собор прикрашений усередині мозаїчним панно Марії Оранти та фресковим живописом.

Софія Київська

Печерський монастирь

Михайлівський золотоверхий собор

Китай На початку ІІ тис. н.е. будівельне мистецтво феодального Китаю досягло високого рівня. На початку ХІІ ст. в Китаї вже були записані особливі правила будування, в основі яких було вчення про способи боротьби зі шкідливими впливами атмосферних опадів, так званих “фун-шуй” (вітер-вода). Головним будівельним матеріалом було дерево. До виняткових споруд, де використовували камінь, належить Велика Китайська стіна, збудована у ІІІ ст. до н.е. для захисту Китайської імперії. Ця споруда тяглася на 5 тис. км.

Велика Китайська стіна

Японія Більшість споруд збудована з дерева. Японія відома своїми багатоярусними культовими спорудами-пагодами. На зовнішній вигляд вони легкі й нарядні, проте всередині кожна будівля укріплена міцним дерев'яним стволом, який, проходячи через усі поверхи, надає будівлі стійкості.

Споруда-пагода

Індія Більшість пам'яток Індії епохи феодалізму являє собою храми релігії брахманізму. Вони складаються з трьох основних частин: притвору, приміщення для молільників і святилища, над яким споруджувалася велика башта. Особливої виразності цим спорудам надають численні рельєфи на теми священної міфології.

З ім'ям царя Ашока пов'язано розповсюдження буддизму. Разом з новою релігією поширюється новий тип культових споруд – так звані ступи – кам'яні футляри, що ховають у собі буддійську святиню.

Велика Ступа в Санчі

Арабський халіфат Іслам, або мусульманство, - це остання за часом виникнення світова релігія. Мусульмани-араби створили неповторну і дуже розвинуту для свого часу культуру. Найбільш типовими пам'ятками мусульманської архітектури є культові споруди – мечеті. Найдавнішими є мечеті двох типів: перший – масивна кубічна споруда, перекрита круглою банею; другий – дворова, або колонна, мечеть.

Блакитна мечеть

Тадж-Махал