Презентація "Поетика імпресіонізму в психологічній новелі "Intermezzo"Михайла Коцюбинського"

Імпресіоністична новела «Intermezzo» Михайла Коцюбинського

Новела (італ. novella, від лат. novellus — новітній) — невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вималюваною дією. Новелі властиві лаконізм, яскравість і влучність художніх засобів. Серед різновидів епічного жанру новела вирізняється строгою й усталеною конструкцією. До композиційних канонів новели належать: наявність строгої та згорненої композиції з яскраво вираженим композиційним осередком, перевага сюжетної однолінійності, зведення до мінімуму кількості персонажів. автор у новелі концентрує увагу на змалюванні їх внутрішнього світу, переживань і настроїв. сюжет новели простий, надзвичайно динамічний, містить у собі момент ситуаційної чи психологічної несподіванки.

„Бачити, відчувати, виражати — в цьому все мистецтво”. Едмон і Жюль Ґонкури Імпресіонізм (від фр. impression — враження) — напрям у мистецтві, який основним завданням вважав ушляхетнене, витончене відтворення особистісних вражень та спостережень, мінливих миттєвих відчуттів та переживань. Імпресіоністичним творам властиві такі ознаки: Багатство зорових і слухових образів. Психологізм у змалюванні персонажів. Відтворення найтонших змін в настрої. Лаконізм прози, ритмічність. Фрагментарність описів.

Новела «Intermezzo» Михайла Коцюбинського Літературний рід: епос з елементами драми ( перелік дійових осіб на початку твору ) і лірики ( ліричний герой, пейзажі, емоції, переживання) Жанр : новела Літературний напрям: модернізм Стильова течія модернізму :імпресіонізм Присвята : Кононівським полям Тема : митець і суспільство Ідея : важливість ролі митця в суспільстві; людина щаслива лише в гармонії з природою Розповідь ведеться від першої особи

Дійові особи: Сцена - це душа ліричного героя . Дійові особи – символи його суперечливих почуттів та переживань Моя утома Ниви у червні Сонце Три білих вівчарки Зозуля Жайворонки Залізна рука города Людське горе

Композиція «Intermezzo» Основні композиційні вузли новели вихідний момент — утома ліричного героя і виїзд за місто розвиток почуття — відпочинок на природі кульмінація — зустріч із селянином резюме — приплив нових сил, заклик протистояти злу

Три фази безфабульного сюжету новели «Intermezzo» ДЕПРЕСІЯ в твоїх незліченних "треба", у безконечних "мусиш". Лишилось тільки ще спакуватись... Се було одно з тих незчисленних "треба", які мене так утомили і не давали спати. Признаюсь — заздрю планетам: вони мають свої орбіти, і ніщо не стає їм на їхній дорозі. Тоді як на своїй я скрізь і завжди стрічаю людину. Ти хочеш виссать мене, всю мою кров, як той вампір. І ти се робиш. Я живу не так, як хочу, а як ти мені кажеш в твоїх незліченних "треба", у безконечних "мусиш".

Три фази безфабульного сюжету новели «Intermezzo» ДЕПРЕСІЯ в твоїх незліченних "треба", у безконечних "мусиш". Я утомився. Мене втомили люди. Мені докучило бути заїздом, де вічно товчуться оті створіння, кричать, метушаться і смітять. Хто дасть мені втіху бути самотнім? Смерть? Сон? Як я чекав їх часом! А коли приходив той прекрасний брат смерті і брав мене до себе — люди і там чигали на мене. Моє серце не може більше вмістити. Воно повне ущерть. Дай мені спокій...

Три фази безфабульного сюжету новели «Intermezzo» СПОКІЙНО-СПОГЛЯДАЛЬНИЙ СТАН Хіба я що знаю? Хіба я знаю... Як тільки бричка вкотилась на широкий зелений двір — закувала зозуля. Тоді я раптом почув велику тишу. Я чую твердість і форму затоплених на дні чорної пітьми меблів і скрип помосту під їх вагою. Ну що ж, стійте собі на місці, спочивайте спокійно. Хіба я що знаю? Хіба я знаю... Кує зозуля. Б'є молоточком у кришталевий великий дзвін — ку-ку! ку-ку! — і сіє тишу по травах. Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини, налитої зеленим хлібом. На небі сонце — серед нив я. Більше нікого.

СПОКІЙНО-СПОГЛЯДАЛЬНИЙ СТАН Хіба я що знаю? Хіба я знаю... Я п'ю тебе, сонце, твій теплий зцілющий напій, п'ю, як дитина молоко з матерніх грудей, так само теплих і дорогих. Дивись же на мене, сонце, й засмали мою душу, як засмалило тіло, щоб вона була недоступна для комариного жала... Ніколи перше не почував я так ясно зв'язку з землею, як тут. В городах земля одягнена в камінь й залізо — і недоступна. Сіра маленька пташка, як грудка землі, низько висіла над полем. Тріпала крильми на місці напружено, часто і важко тягнула вгору невидиму струну від землі аж до неба. Єднала небо з землею в голосну арфу і грала на струнах симфонію поля. Так протікали дні мого intermezzо серед безлюддя, тиші і чистоти. Три фази безфабульного сюжету новели «Intermezzo»

Три фази безфабульного сюжету новели «Intermezzo» ОБУРЕННЯ,ГНІВ, НЕТЕРПІННЯ Говори, говори... Ми таки стрілись на ниві — і мовчки стояли хвилину — я і людина. Він говорив про речі, повні жаху для мене, так просто й спокійно, як жайворонок кидав на поле пісню, а я стояв та слухав, і щось тремтіло в мені. Ага, людське горе, ти таки ловиш мене? І я не тікаю! Вже натяглися ослаблені струни, вже чуже горе може грати на них! Говори, говори... "П'ятеро діток голодних чомусь не забрала гарячка". Говори, говори... "Раз на тиждень б'ють людину в лице". Говори, говори!..

Три фази безфабульного сюжету новели «Intermezzo» ОБУРЕННЯ,ГНІВ, НЕТЕРПІННЯ Говори, говори... "Найближча людина готова продати". Говори, говори!.. "Між людьми, як між вовками". Говори, говори... Говори, говори. Розпечи гнівом небесну баню.  Город знову простяг по мене свою залізну руку на зелені ниви. Прощайте. Йду поміж люди. Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає...  

Сонце - символ естетичного ідеалу письменника, метафора творчості як найвищого призначення людини ; образ вічності й космічної енергії, сили. Три вівчарки Самозакохана Пава – дворянство; Трепов - жандармерія, до речі, кличкою цього пса стало прізвище міністра внутрішніх справ Трепова, який підписував смертні вироки селянам; «дурний Оверко» - принижене й втомлене селянство, якому тільки дай волю - і воно ні на кого не кидатиметься. Ніч - символ краси, одухотвореності, присутності Бога в усьому. Жайворонок – символ натхненя. Символічні образи  “Intermezzo”

Моя утома — зневіра, надломленість,  розчарування, депресія. Залізна рука города — потяг і саме місто, що вторгається в життя особистості. Людське горе — становище народу. Ниви у червні (ниви в червні тільки починають набирати сили) — символізують життєву енергію, а її так не вистачає головному герою. Зозуля (народний образ) — символ, що втілює надію і життя (образ часу). Образ білих мішків — образ повішених людей. Символічні образи  “Intermezzo”

Джерела Словник літературознавчих термінів | OnlyArt Українська література (профільний рівень). Підручник. 10 клас. Слоньовська О. В https://uk.wikipedia.org/wiki/Intermezzo https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=1065 https://pidruchnyk.com.ua/392-ukrayinska-lteratura-avramenko-paharenko-10-klas.html https://ukrclassic.com.ua/katalog/k/kotsyubinskij-mikhajlo/3381-analiz-intermezzo-kotsyubinskij