Завдання уроку:схарактеризувати розвиток радикального руху в Галичині; з'ясувати причини та передумови перетворення Галичини на «УКРАЇНСЬКИЙ П'ЄМОНТ»; визначити особливості суспільно-політичного життя на Буковині та Закарпатті в другій половині XIX ст.; розвивати в учнів уміння аналізувати й систематизувати матеріал, робити висновки, порівнювати, удосконалювати навички роботи з історичними джерелами, висловлювати й аргументувати власну точку зору.
росіянофільська течія серед українського населення Галичини, Буковини та Закарпаття у 1850—1930-х. Західноукраїнські москвофіли мали проросійські мовно-літературні та суспільно-політичні погляди, обстоювали ідею національно-культурної єдності з російським народом, а пізніше — державно-політичну єдність з Росією.
суспільно-політична течія серед молодої західноукраїнської інтелігенції ліберального напрямку, західноукраїнських українофілів, що виникла в 1860-х в Королівстві Галичини та Володимирії, Герцогстві Буковина та Закарпатті. Виступали за єдність всіх українських земель та розвиток єдиної української мови на основі народної говірки.
перша українська політична партія на території України, заснована 4 жовтня 1890 у Львові на базі радикальних молодіжних гуртків, що постали в Галичині в кінці 1870-х років під впливом Михайла Драгоманова. РАДИКАЛІЗМ — дотримання радикальних, тобто занадто крайніх, політичних поглядів
заснована в грудні 1899 року у Львові з колишніх членів Української радикальної партії. Програма партії містила вимоги: демократизації політичного життя в Австро-Угорщині; рівноправ'я українського і польського населення в Галичині; створення українського Коронного краю; захист інтересів селян (викуп великих земельних володінь і наділення селян землею).
Що мало визначальний вплив на процес створення українських політичних партій в Галичині наприкінці ХІХ ст.?А політизація українського руху в НаддніпрянщиніБ поширення європейських політичних ідей і доктрин. В масова еміграція українців до Північної Америки. Г організаторська діяльність греко-католицької церкви
«Нова ера» — це. А компроміс між австрійським урядом і поляками Галичини початку XIX ст., що передбачав придушення поляками антиурядової пропаганди українців в обмін на створення Галицького сейму, де провідні позиції мали обіймати поляки. Б угода між народовцями Галичини та Київською громадою середини XIX ст., суть якої полягала у визнанні громадівцями Галичини «українським П'ємонтом» у відповідь на визнання народовцями існування єдиного українського народу. В україно-австро-польське порозуміння кінця ХІХ ст. у Галичині, яке полягало в культурно-освітніх і господарських поступках австрійських і польських правлячих кіл в обмін на лояльне ставлення українців до імперії Габсбургів. Г політика австрійського уряду початку XX ст. у Галичині, спрямована на надання українському селянству певних громадянських прав, залучення його представників до парламентської діяльності.
Для представників якої суспільно-політичної течії другої половини ХІХ ст. були характерні такі погляди?«Ми не можемо більше китайським муром відділяти себе від наших братів, відкидаючи мовні, літературні, релігійні та етнічні зв’язки, що єднають нас з усім російським світом...»«Немає ніякого окремого українського народу, є єдина й неподільна російська народність від Карпат і до Камчатки, і є єдина російська мова...»«Якщо нам судилося потонути, то краще зробити це в російському морі, ніж у польському болоті...»А москвофілів Б хлопоманів. В народовців Г радикалів
ХПредмет ідентифікації в завданні – суспільно-політична течія. Маркери в джерелах 1, 2, 3 (єднають нас з усім російським світом, немає ніякого окремого українського народу, є єдина й неподільна російська народність від Карпат і до Камчатки, і є єдина російська мова, якщо нам судилося потонути, то краще зробити це в російському морі) чітко вказують на суспільно-політичну течію МОСКВОФІЛІВ.
Установіть поняття за його визначенням.1 суспільна течія, що виникла в 1830-х рр. на Правобережній Україні, основу якої становила молодь з польських і українських спольщених шляхетських родів, яка, усвідомивши свою відповідальність перед народом, зближувалася з ним2 суспільна течія, що склалася в середині ХІХ ст. в Галичині, Буковині та Закарпатті, представники якої виступали за національно-культурну, а згодом і державну єдність із російським народом3 суспільна течія, що виникла в 1860-х рр. у Галичині, представники якої спрямували свою діяльність на підвищення культурно-освітнього рівня та національної свідомості українців4 суспільна течія, що виникла в 1870-х рр. у Галичині, представники якої прагнули надати українському руху політичного характеру та першими поставили перед собою завдання боротьби за незалежність України. А «москвофіли» Б «радикали» В «хлопомани» Г «народовці» Д «самостійники»
ХХХХМосквофіли – суспільна течія, що склалася в середині ХІХ ст. в Галичині, Буковині та Закарпатті, виступали за національно-культурну, а згодом і державну єдність із російським народом. Радикали – суспільна течія, що виникла в 1870-ті рр. в Галичині, прагнули надати українському рухові політичного характеру та першими поставили перед собою завдання боротьби за незалежність України. Хлопомани – суспільна течія, що виникла в 1830-ті рр., на Правобережній Україні, основу якої становила молодь зі спольщених українських або польських шляхетських родів, яка, усвідомивши свою відповідальність перед народом, свідомо зближувалася з ним. Народовці – суспільна течія, що виникла в 1860-ті рр. в Галичині, спрямували свою діяльність на підвищення культурно-освітнього рівня національної свідомості українців. Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Г, 4–Б.